Соцмережі, комікси й натхнення: лайфхаки від найкращого вчителя України

Наталя Кідалова Копирайт изображения deluxesound.com.ua
Image caption Наталя Кідалова стала переможницею вчительської премії Global Teacher Prize Ukraine

Володарка титулу Найкращий вчитель України 2019 року Наталя Кідалова на своїх уроках розповідає дітям про "драйвового" Шевченка, перетворює граматику на гру і використовує для навчання соцмережі.

Цього року саме вона здобула "вчительський Оскар" - премію Global Teacher Prize Ukraine. Свої незвичайні уроки вчителька називає звичайним навчальним процесом, бо дітям у школі має бути цікаво.

Наталя викладає у школі №23 у Мелітополі українську мову, літературу й англійську. Вона розповіла ВВС News Україна про свої "лайфхаки" вчителювання.

Цікавість - це головне

Мені здається, щоб зацікавити учня, треба самому бути зацікавленим у предметі, який викладаєш, і взагалі у розвитку й навчанні.

Коли ти вмотивований і зацікавлений, коли тобі є чим поділитися, тоді, звичайно, ти можеш зацікавити й дітей.

Вчитися і співпрацювати

На моїх уроках діти співпрацюють одне з одним, у групах, у парах, зі мною. Вони пояснюють один одному правила, обговорюють героїв, літературні твори. Я намагаюсь зробити так, щоб кожен учень був залучений до процесу навчання, а не сидів, склавши руки.

Копирайт изображения facebook.com/natalia.kidalova
Image caption Урок Наталі Кідалової у школі №23 у Мелітополі

А ще я намагаюся з дітьми радитися та прислуховуватися до їхніх думок. Учні по-різному сприймають матеріал - хтось краще усно, а хтось письмово.

Тому, опрацьовуючи нову тему, одна група дітей може створювати комікс, наприклад, про складнопідрядні і складносурядні речення.

В іншій групі в цей час створюють усний діалог, де використовують ці ж речення.

Правила зрозумілими словами

Правила граматики ми часто переформульовуємо простішими словами, щоб дітям було зрозуміло. Мені головне, щоб дитина розуміла і усвідомлювала це правило. Вона може не розказати його так, як воно звучить у книжці, але якщо вона навчилась його застосовувати, це головне.

Ми часто ставимо запитання одне одному. Можемо зупинити роботу і запитати, що кому не зрозуміло і пройтися по матеріалу ще раз.

Уроки, як ігри

Часто на уроках англійської ми вчимо слова у формі гри, бо діти так краще запам'ятовують. У нас є сюжетні герої, які постійно з нами, ми програємо різні ситуації, перевтілюємося в різних героїв.

Ще ми влаштовуємо квести, граємося з іграшками, вирізаємо букви.

Соцмережі для навчання

Також практикуємо написання есе на якусь тему, чи щодо якогось правила і постимо їх із хештегом у соцмережах. Потім діти читають мої коментарі під цими постами і так вчаться.

Соцмережі - це те, в чому вони зараз живуть і їх теж можна використовувати для навчання.

Зошити - для учнів, а не для вчителів

Я дуже люблю робити візуальні конспекти. І у своїх зошитах дозволяю учням не тільки писати, а ще малювати — схеми, піктограми, стрілочки.

Ці зошити, вони не для мене, не для вчителя, щоб подивитись, як учні там все виводять правильно. Вони перш за все для учнів. Якщо їм все зрозуміло, я буду тільки рада.

Література може не подобатись

Для мене література - це не про конкретних письменників, час, чи про конкретні твори. Література - це про особистість, про кожного учня, який прочитав твір, і взяв щось для себе.

Я прекрасно ставлюсь до того, якщо дітям не подобаються якісь твори, але вони їх прочитали і можуть пояснити, аргументувати, чому.

У мене немає такого канонічного ставлення, що ось ці твори хороші і про них ми говоримо тільки так. Ми дискутуємо про літературу і в цьому, на мою думку, вся цінність.

Найгарячіші дебати у нас відбувались, коли ми проходили роман "Місто" Валер'яна Підмогильного. Це був випускний клас і діти вже були достатньо дорослими, щоб обговорювати дорослі теми. Після великих дискусій навіть ті, хто не прочитав твір до уроку, прочитали його до наступного.

Але при цьому, я проти того, щоб нав'язувати учням своє бачення. Мені хочеться надати дітям більше інформації та створити такий вільний простір, де вони могли б зробити власні висновки про твори і письменників.

Копирайт изображения deluxesound.com.ua
Image caption Вона перемогла серед 3 тис. вчителів з усієї України, які брали участь у конкурсі Global Teacher Prize Ukraine

Діти хочуть бачити живих письменників

Наші діти люблять читати. Коли вони читають з-під парти на уроках математики, я прошу вчителів не сварити їх за це. А ще діти дуже дивуються, коли чують, що письменників, яких ми вивчаємо, ще живі.

Літературу так і треба показувати живою. Шкода, що у нашому місті ми не змоги влаштовувати зустрічі з письменниками. На жаль, до нас, у Мелітополь, автори з презентаціями доїжджають не часто. А було б так класно дітям послухати про книжку від людини, яка її написала.

Нещодавно моя учениця з 11-го класу писала наукову роботу за нашумілою в Україні книгою Лариси Денисенко "Майя та її мами". В ній йдеться про 17 різних типів родин - сім'ї, в яких немає одного з батьків, батьки поїхали на заробітки, дитина народилася через штучне запліднення чи батьки однієї статі.

Вона опитувала вчителів наших шкіл, які спочатку дуже обурювались, але, коли ознайомлювались з книгою, змінювали своє ставлення.

Шевченко - не нудний

На уроках ми завжди дуже жваво обговорюємо творчість Тараса Шевченка. На жаль, у нас склався такий забронзовілий образ поета і кожного року про нього говорять одними та тими самими словами. Все це відштовхує дітей, вони вважають його нудним.

Я ж намагаюсь говорити з ними про Шевченка, як про особистість, показати, що це звичайна людина, але як ця звичайна людина могла досягти такого рівня, що досі про нього говоримо.

А ще мені подобається говорити про Шевченка, як про руйнівника стереотипів і як про дуже драйвову людину. Я хочу показати дітям, що він був дуже молодим, коли почав писати свої твори. Бо в багатьох в уяві Шевченко - це той старий дідуган з портретів.

Намагаюсь показати Шевченка дітям, як дуже цілеспрямовану людину. Він зміг, народившись кріпаком, пройти такий життєвий шлях, досягти успіху і не зневіритись у житті.

Активна школа

Але дуже важко залишатись креативним, якщо ти приходиш до школи, а там голі стіни і якийсь радянський ремонт. Радію, що зараз більше грошей виділяється на освітнє середовище, адже так і має бути.

Копирайт изображения wikipedia.org Стоялов Максим
Image caption Спеціалізована школа №23, у якій працює Наталя Кідалова

Наша школа у Мелітополі дуже активна, наші вчителі і діти беруть участь у багатьох проєктах. Ми завжди шукаємо шлях і шукаємо можливості — у нас є планшети і смарт дошка, виграні у проєкті "Школа майбутнього" від Samsung, є ноутбуки і комп'ютери, виграні за гранти, є спортивний майданчик від фонду "Братів Кличків" щодо якого ми писали.

Де брати вчителю ресурс?

Часто під кінець сьомого уроку я відчуваю себе абсолютно знесиленою.

Відновити сили мені допомагає йога і медитація. Ці заняття дають мені сили з якогось невідомого внутрішнього джерела.

А ще дуже надихає, коли бачиш віддачу своєї роботи, коли є зацікавленість в очах дітей, коли вони зустрічають мене з радістю. Це дає неймовірну енергію.

Копирайт изображения facebook.com/natalia.kidalova

Спілкування - це сила

Ще великим натхненням для мене є спілкування з іншими вчителями. Завдяки цій премії Global Teacher Prize Ukraine я познайомилась з такою кількістю чудових і талановитих вчителів з усієї України.

Ми всі живемо у різних регіонах, але можемо спілкуватися онлайн, зустрітися у громадській спілці "Освіторія", яка є організатором премії.

Копирайт изображения President.gov.ua
Image caption Фіналісти премії Global Teacher Prize Ukraine, 10 найкращих вчителів України, зустрілись з президентом Володимиром Зеленським і першою леді Оленою Зеленською

Ми обмінюємось досвідом, надихаємо один одного, співпрацюємо, придумуємо щось разом. І це відбувається не через прописані зверху укази, а йде ініціатива знизу.

Ця вчительська сила зростає і слоган премії - "Вчителі важливі" піднімає голос вчителя на вищий рівень. Ми можемо впливати на якісь важливі рішення навіть в освітній політиці.

У кожного своя суперсила

Мені здається, що найважливіше у моїй роботі - це любов до дітей і своєї професії, а ще бажання й розуміння того, що кожна дитина має власний темп навчання, власний набір здібностей.

У кожної дитини є своя суперсила. І коли ти це розумієш, тоді легше співпрацювати і допомагати дитині відкривати саму себе.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Новини на цю ж тему