Як 10 років запускати супутник за $300 млн і не запустити. Інструкція від України

Україна "проспала" своє місце на орбіті Копирайт изображения Unsplash

10 років тому Україна позичила понад 290 мільйонів доларів на створення першого українського телекомунікаційного супутника "Либідь". Планувалося, що вже у 2011 році його зможуть вивести на орбіту, але щось пішло не так: вартість проєкту постійно зростає, а супутник так нікуди й не летить.

2011, 2012, 2013, 2014, 2017 - усе це роки, в які мав відбутися запуск "Либіді", проте кожного разу історичний для української космічної галузі день з різних причин відкладався.

Востаннє обіцянка нарешті довести проєкт до логічного завершення лунала в Концепції космічної програми України, яку минулого року затвердив Кабмін: в документі йшлося, що супутник виведуть на орбіту у 2019-му.

Втім, далі планів справа знову не зайшла.

Тим часом, 22 жовтня Вищий антикорупційний суд проведе підготовче засідання у справі, яка стосується завдання збитків державному підприємству "Укркосмос". Фігуранти - екскерівник "Укркосмосу" і колишній позаштатний радник гендиректора Державного космічного агентства. За версією правоохоронців, саме їхні дії стали однією з причин зриву чергового запуску "Либіді".

Втім, доля українського супутника була б не менш драматичною та курйозною і без цієї кримінальної справи.

Розповідаємо історію космічного апарата, вартість якого постійно зростає, мільярди гривень за який досі виділяються з держбюджету, але який ніяк не вдається запустити.

"Перший український"

"Либідь" мав стати першим українським телекомунікаційним супутником. З-поміж іншого, він дозволив би українським телеканалам економити, користуючись ресурсом саме українського апарата: зараз їм доводиться купувати ресурс іноземних супутників і щороку на це витрачаються мільйони доларів.

Окрім того, ресурс "Либіді" планувалося продавати іноземним телекомунікаційним компаніям. За деякими оцінками, упродовж 5-7 років роботи супутник приніс би Україні близько 700 мільйонів доларів і повністю "відбив" би витрачені на нього кошти.

Копирайт изображения unian
Image caption Керувати "Либіддю" мали з центру управління космічних засобів в Євпаторії. Але сталася анексія Криму

У 2009 році проєкт погодилося профінансувати канадське урядове агентство Export Development Canada (EDC), яке під гарантії України виділило на це кредит — 292 мільйони доларів.

Попри те, що "Либідь" звикли називати українським супутником, до його виробництва Україна безпосереднього стосунку не має: за виготовлення технологічної "начинки" відповідала канадська компанія Macdonald Dettwiler and Associates Corporation (MDA), тоді як за саму платформу супутника, на яку ця апаратура мала бути встановлена, — російське підприємство "Інформаційні супутникові системи" з Желєзногорська (Красноярська область).

Українська участь у проєкті обмежувалася створенням ракети-носія, яка мала б доставити космічний апарат на орбіту. Її мав виготовити Південний машинобудівний завод (Дніпро).

Плани звучали обнадійливо: вже у 2011-2012 роках вивести "Либідь" на орбіту з космодрому Байконур у Казахстані і пропускати через супутник трафік телеканалів під час Чемпіонату Європи з футболу, який проходив в Україні та Польщі у 2012-му. Але не склалося.

"Проспали місце на орбіті"

У 2011 році з'ясувалося, що виводити "Либідь" немає куди: тодішній голова Державного космічного агентства Юрій Алексєєв пояснював, що Міністерство транспорту і зв'язку ще за кілька років до цього просто "проспало" закріплену за Україною точку на геостаціонарній орбіті, коли не підтвердило зацікавленість в позиції 38,2 градуса східної довготи.

Ця позиція свого часу була виділена Україні і є однією з найоптимальніших точок для розміщення українського супутника. Кожні кілька років Україна має підтверджувати свою зацікавленість у збереженні цієї позиції за собою, але з невідомих причин українська сторона вчасно цього не зробила.

Це призвело до того, що "українське" місце на орбіті зайняла французька компанія Eutelsat, яка планувала вивести туди власний супутник.

І хоча згодом сторонам все ж вдалося досягти компромісу, а Україна виторгувала для себе іншу орбітальну позицію, стало зрозуміло: вартість "Либіді" зросте ще на кілька мільйонів, а запуску в заплановані терміни точно не відбудеться.

Тоді ж учасники проєкту повідомили, що виведення "Либіді" на орбіту переноситься на 2013 рік. Згодом дату запуску змістили ще на рік вперед. Втілитися у життя цим планам так само не судилося.

Крим, анексія, космос

Анексія Криму у 2014 році стала для України не лише політичною, а й космічною — в буквальному розумінні слова — проблемою: керування "Либіддю" мало відбуватися з території Національного центру управління та випробувань космічних засобів, розташованого в Євпаторії.

Копирайт изображения unian
Image caption Україна мусила будувати новий центр управління супутником під Києвом замість центру у Євпаторії - на фото

Після анексії півострову Україна втратила контроль над цим комплексом. Результат - нова затримка у графіку реалізації проєкту і чергове збільшення витрат.

Українська влада виділила кошти на зведення нового центру управління супутником під Києвом - здавалося, проблему вирішено, і запуск "Либіді" не за горами. Але знову ні.

Гроші загубилися

Виготовлення "Либіді" було фактично завершено у серпні 2014 року. Будівництво наземного комплексу керування під Києвом — на рік пізніше. Бракувало лише ракети-носія, виробництво якого на Південному машинобудівному заводі у Дніпрі "застрягло" ще у вересні 2013-го.

Причина - 8,2 мільйона доларів на оплату ракетного двигуна, які "загубилися" на шляху між канадською MDA та її підрядником. У 2016 році за справу взялося Національне антикорупційне бюро.

Далі — більше. Не дочекавшись висновків розслідування, у 2017 році MDA неочікувано заявила, що призупиняє свою участь у проєкті "Либідь".

У компанії це пояснили форс-мажорними обставинами, пов'язаними з анексією Криму і втратою центру керування супутником у Євпаторії.

Запевнення української сторони, що проблеми вирішені, і новий наземний комплекс управління "Либіддю" вже звели під Києвом, MDA не переконали, розповідав чинний голова Державного космічного агентства Павло Дегтяренко: довелося судитися.

Судовий процес у Лондонському арбітражі розпочався минулого року: Україна вимагає від MDA повернути гороші, отримані цією фірмою за контрактом, - за них Україна досі виплачує кредит Канаді.

Копирайт изображения Unsplash
Image caption В України уже давно міг бути свій супутник, але не склалося - "загубилися гроші", "проспали" місце на орбіті, втратили центр управління у Євпаторії

Що з'ясувало НАБУ?

Слідство виявило, що ще на початку 2010-х у проєкті з'явилася фірма-посередник Briklin Limited, яка отримувала кошти від канадської MDA і мала перераховувати їх українському підряднику - "Південмашу".

Частину отриманих грошей Briklin Limited дійсно перерахувала, проте 8,2 мільйона українське підприємство так і не отримало. Саме їх вже кілька років бракує для створення ракети-носія і завершення проєкту "Либідь".

За даними правоохоронців, гроші були виведені на рахунки офшорних компаній — частину з них нібито витратили на придбання нерухомості у США, частину — перевели в готівку.

Обвинувачувані в організації схеми - екскерівник "Укркосмосу" Сергій Капштик і колишній позаштатний радник гендиректора Державного космічного агентства Михайло Гріншпон.

Першого звинувачують у зловживанні владою, другого — у привласненні і розтраті майна, заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а також у легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Сам Гріншпон в розмові з журналістами "Слідства.Інфо" у 2017 році не заперечував, що мав стосунок до Briklin Limited. На питання про те, куди зникли кошти, він відповів: "Пам'ятаєш, на Кіпрі, коли банки всі накрилися? Офіційно все там".

22 жовтня Вищий антикорупційний суд проведе підготовче засідання у справі про зрив запуску "Либіді".

Тим часом, сам супутник вже кілька років, як готовий, — перебуває на зберіганні у Росії. Увесь цей час з українського бюджету продовжують виділятися кошти на погашення вартості проєкту — як кажуть у НАБУ, за кредитом вже сплачено близько шести мільярдів гривень.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Новини на цю ж тему