Ілюзія непричетності: "За спиною" Гаськи Шиян

Гаська
Image caption Гаська Шиян, За спиною. - Харків: Фабула, 2019

Читацька рецензія на книгу Гаськи Шиян "За спиною", яка увійшла до довгого списку Книги року BBC.

Увага! Текст містить відверті описи сексуальних стосунків.

Молода львів'янка Марта переказує кілька місяців свого життя від того дня, коли хлопець, з яким вони прожили три роки, йде в армію.

Гаська Шиян називає свою книжку "За спиною" романом. Утім, якщо за обсягом твір і справді доволі об'ємний - 352 сторінки, лінійність сюжету, невеликий часовий період - близько року й обмежена кількість персонажів наближає його радше до повісті.

Дійова особа в книжці насправді одна - оповідачка, на всіх інших світло потрапляє тільки з того боку, яким вони обернені до неї, і ми їх бачимо тільки в її ракурсі.

"За спиною" представляли поміж інших новинок у Львові на цьогорічному Форумі видавців, гаслом якого стала назва вірша Г. Чубая "Відшукування причетного".

Забавно при цьому, що героїня книжки упродовж усієї історії намагається довести своє право лишатися непричетною.

Власне, це головний лейтмотив роману (чи не звідси й назва?) - право на непричетність.

Непричетність до країни, мови, патріотизму, до війни та її відбитків і наслідків у тілах і душах людей.

Обстоювання свого права на непричетність нелегко дається Марті у Львові, де нерідко трапляються інваліди війни та вдови з дітьми, клопочуться волонтери й чимало політичної реклами. Відбиваючись від усього цього, прагнучи відмежуватися, вона мордується запитаннями:

"Що їх тягнуло туди? Те, що на передовій дивну єдність відчувають навіть гомофоби-антисеміти, рабини-традиціоналісти, плейбої-ксенофоби, вегетаріанці-старовіри і лесбійки-матері-одиначки?",

журиться:

"Юні хлопці, часом взагалі школярі, женуться за цим наркотиком героїзму, не усвідомлюючи до кінця, що не бачитимуть, як їм кидатимуть до ніг квіти студенти, яких знімуть з пар на помпезне поховання",

висуває теорії:

"Справжній, щирий патріотизм породжується спокійним і радісним дитинством, а не шкільною пропагандою, для якої вважається вадою відсутність міфічного "шевченківського духу",

підвищує голос:

"ніхто нікого не може засуджувати за те, що людина не хоче викинути своє життя на смітник, чи спустити в унітаз, натиснувши кнопку самопожертви",

та нічого не допомагає, доки Марта не виривається з України за кордон, подалі від повсюдних нагадувань про причетність.

Там вона навіть надибує споріднену душу, музикантку з Донецька, що перебралась до Іспанії "коли все почало летіти шкереберть". Та також часом змушена доводити собі своє право не непричетність. І майже довела була, коли б не героїчний / дурний учинок Сліпака (ім'я в книжці не названо):

"Мне до сих пор больно и странно и страшно от того, что талантливый, успешный музыкант мог выбрать борьбу, в которой погиб, вместо того чтобы петь".

За кордоном Марту відпускає, вона відчуває несподівану легкість, але причетність наздоганяє її й тут, у розпал свята, бо "лишатися тут" "це означає бути причетною", а "куди б не піти" - "це означає розминутись" (Г. Чубай "Відшукування причетного").

Від мастурбації до дефекації

Авторський стиль - монолог героїні - схожий на сеанс ексгібіціонізму.

Читач стає свідком її відчаю, розгубленості, образи й компенсаторних пошуків; слухачем її мізандрічних, ейджистських, чайлдхейтерських і загалом мізантропічних рефлексій та спостерігачем фізіологічних актів від гоління лобка до менструації й дефекації, та передусім, статевих.

Гаська Шиян зауважила в одному інтерв'ю, що "сексуальні сцени в мистецтві можуть викликати декілька природних реакцій, серед них основні - сором та збудження (здебільшого, вони зовсім не пов'язані із художньою якістю тексту і не пропорційні до неї)".

Якщо з першим можна погодитись, хіба додавши реакцію відрази до основних природних, непричетність до них художньої якості тексту викликає заперечення.

От хоч би конкретно тексту "За спиною": найчастіша характеристика (й мірило) статевого акту героїні хоч з ким - із собою, з жінкою, з чоловіком - "глибоко".

"Вдаряєш усією силою тіла … глибоко і з розмаху"

"Рвучко входить у мене, одразу так глибоко, аж я скрикую"

"Твої пальці проникають максимально глибоко"

і так далі. За шостим разом збудження це може викликати хіба в найбільш легкозбудних читачів.

Любов, як рулон туалетного паперу

Сум і депресивний настрій героїні вигідно відтіняють метеорологічні умови. І художній образ для снігу в книжці принципово один, незмінний: патрання небесної курки - спочатку в однині, далі в множині, насамкінець, вп'яте, уже "патрають цілу птахоферму".

Чимало й інших, не менш виразно депресивних алегорій, як-от: "Я відчуваю, як наш зв'язок невблаганно слабне, зменшується, наче рулон туалетного паперу,— скоро залишиться лише картонний циліндр".

Утім, прагнення авторки кучеряво закрутити образ, витиснути з нього по максимуму, нерідко перевантажує його аж до втрати асоціативності: "Мені здається, що я витягаю з грудей серце, погризене блохами, при нарізанні на скибочки воно охолоджується і знеболюється. Скибочка тобі, скибочка мені, скибочка засушити в дорогу. Покласти під сідло. Сховати між сторінок листів".

Уява розгублено гальмує, образ, що почав було вимальовуватись від "грудей" і "серця", підважений "блохами", розсипається "при нарізанні на скибочки", і далі вже не викликає емоційного відгуку, хоч суши його, хоч підкладай під сідло.

Made (in) for Europe

У книжці Гаськи Шиян "За спиною" наполегливо відчувається "дляєвропизробленість", дуже явний (і не скрізь органічний) цей набір успішного сучєвропейського роману: підкреслені фемінізм, лібералізм і толерантність до інакшого - щоправда, винятково сексуально інакшого.

Гомосексуалами Марта справді милується: "Геї середнього віку .. усміхаються у своєму ніжному, як легкий десерт, щасті", а от решта інакших - за віком, бажанням мати дітей, почуттям патріотизму - незмінно стають об'єктом сарказму.

Публічне відмежування від патріотизму, схоже, також необхідна умова для українського роману, щоб отримати путівку в Європу, адже полохливі європейці не відрізняють чужий патріотизм від націоналізму, за яким у їхній збудженій уяві вже майорить фашизм.

Роман "За спиною" успішно склав іспит на "європейськість" і отримав Премію Європейського Союзу літератури. Варто лишень зауважити, що оскільки відбирало книжку-переможицю національне журі - Європа лиш дає рознарядку на країни - йдеться про українську самоцензуру.

Для кого ця книжка

Для європейців насамперед. Особливо має смакувати полякам з огляду на ностальгічно галицькі реалії та їх карикатурне зображення.

Для екзальтованих панянок з книжковим сексуальним досвідом, які вірять, що цистит минає від лежання з грілкою, а геніталії після тривалого ходіння спекотного дня в одязі духмяніють як "молоді горіхи" чи "лавандове мило".

Не читати дітям до 16! А також тим, хто не знає англійської та зрозумів менше половини слів у фразі "Якщо що — рестартнешся, ребутнешся і будеш як новенький, головне - вчасно записатися, апдейтнути прошивку і апґрейднути відеокарту".

Стежте за перебігом конкурсу на Facebook-сторінці Книги року BBC, а також на сайті bbc.ua

--

Новини на цю ж тему