Зимове сонцестояння. Хто його святкує і чому?

зима Копирайт изображения Getty Images

До Північної півкулі "офіційно" прийшла зима.

Для тих, хто живе на північ від екватора, зимове сонцестояння знаменує добу із найкоротшим світловим днем за рік.

Саме у цей час починається астрономічна зима - на відміну від метеорологічної - і з часів античності ця дата у багатьох культурах світу оповита ритуалами, фестивалями та легендами.

Окрім цього, вона породила велику кількість наукових дискусій.

То що ж таке зимове сонцестояння? Чи завжди це один і той самий день? І головне - хто його святкує і чому?

Коли відбувається зимове сонцестояння?

Копирайт изображения Getty Images

Для жителів Північної півкулі зимове сонцестояння 2019 року відбудеться у неділю, 22 грудня, рівно о 04:19 GMT (06:19 за Києвом).

Саме у цей час Північний полюс спрямований у протилежний від Сонця бік, знаменуючи початок зими у Північній півкулі.

На півночі у цей час Сонце знаходиться у найнижчому положенні на небі, найближче до горизонту за рік - отже, дає найменше годин сонячного світла за день.

Тож якщо йдеться про те, що Земля обертається навколо Сонця, логічно припустити, що це відбувається щороку в один і той самий час, чи не так?

Не зовсім. Це справді відбувається щороку, але точна дата зимового сонцестояння змінюється залежно від того, як ми рахуємо час на Землі.

Існує невелика невідповідність щодо часу, протягом якого Землі робить повний оберт навколо Сонця - приблизно на чверть дня довше тих 365 днів, які ми вважаємо роком. Тому зимове сонцестояння зазвичай припадає на 21 або 22 грудня.

Водночас, у Південній півкулі усе буде навпаки: сонце підніметься на найбільшу висоту і ознаменує початок астрономічного літа у цій половині планети.

Скільки триває найкоротший день?

Копирайт изображения Getty Images

Знову ж таки, це залежить від того, де ви знаходитесь.

Ящо ви робитимете вимірювання у Гринвіцькій обсерваторії у Лондоні, то побачите, що найкоротший день триває 7 годин 49 хвилин та 43 секунди - це менше половини денного світла, яке ми отримуємо під час літнього сонцестояння!

І цей день стає усе коротшим, чим ближче ви підбираєтеся до Північного полюса: в Ісландії між сходом і заходом сонця проходить лише 2 години 14 хвилин.

Але для тих, хто живе поруч з Екватором, різниця буде майже непомітною.

Попри те, що це найкоротший світловий день (у Північній півкулі), цього дня вине побачите ані найбільш раннього заходу сонця, ані найпізнішого його сходу.

Ще понад тиждень після цієї дати ранки ставатимуть усе темнішими, тоді як найбільш ранній захід сонця відбувся більш ніж за тиждень до неї.

Що таке "сонцестояння"?

Копирайт изображения Getty Images
Image caption The way the Earth is tilted and it's movement around the Sun brings about the seasons

Термін "сонцестояння" використовують тому, що сонце в цей час "стоїть на місці" у точці на горизонті, де воно сходить і заходить.

Уявіть, як Земля нахилена відносно своєї осі: дуга, якою Сонце рухається протягом дня, буде підніматися і спадати протягом року, залежно від того, чи полюс Землі вказує у бік Сонця чи від нього.

Зимове сонцестояння відбувається у мінімальній точці для Північної півкулі, коли Сонце знаходиться найнижче на небі.

У цей час Північний полюс Землі спрямований у протилежний бік від Сонця (саме тому в Північній півкулі стає холодніше і настає зима).

Водночас Південний полюс спрямований у напрямку до Сонця, тому для людей, які живуть у Південній півкулі, починається літо.

Як святкують зимове сонцестояння?

Копирайт изображения Getty Images

Зимове сонцестояння споконвіку відзначають у багатьох культурах світу.

Традиційно у цей час забивали худобу, варили пиво та робили вино.

Фестиваль Дунчжі (Азія)

Копирайт изображения Getty Images

Для жителів Східної Азії, особливо китайців, корейців та японців, фестиваль Дунчжі - один з найважливіших у році.

Дунджі означає "пік зими" - саме час святкувати повернення довших днів і, зрештою, збільшення позитивної енергії.

Витоки фестивалю можна простежити до інь і ян - філософії балансу та гармонії у космосі.

Це - час для радості, коли сім'ї збираються разом і готують спеціальні страви.

На півдні Китаю часто роблять і їдять таньюань: кульки (іноді яскраво забарвлені) клейкого рису, зварені в солодкому сиропі або пікантному бульйоні.

"Танець літунів" (Мезоамерика)

Копирайт изображения Getty Images

Danza de los Voladores або "Танець літунів" - це давня церемонія, яку проводили в Мезоамериці - історичній та культурній області, що простягається від півдня Північної Америки до північних регіонів Коста-Рики.

Вважається, що ритуал зародився у народів Нахуа, Хуастек та Отомі у центральній Мексиці. Ритуальний танець виконують п'ять воладорів або "літунів",які піднімаються на 30-метровий стовп.

Четверо із них, прив'язані мотузками, пірнають у порожнечу і ніби танцюють у повітрі під час спуску на землю, а п'ятий лишається на стовпі, гупаючи у маленький барабан і граючи на флейті.

Згідно з міфом, це був найкращий спосіб здобути прихильність богів, припинити сильну посуху та забезпечити достаток основного продукту харчування - кукурудзи.

Ялда (Іран)

Копирайт изображения Getty Images

Шаб-е Ялда (тобто "ніч Ялди") або Шаб-е Челле ("ніч сорока") - іранський фестиваль "найдовшої і найтемнішої ночі у році".

У цей час друзі та родина збираються разом та святкують - із великою кількістю їжі та напоїв, декламуючи до ранку вірші.

Улюблені страви - фрукти та горіхи, а найпочесніше місце на столі займають гранати та кавуни через їхній червоний колір: символ світанку та світла життя.

Чатармас (Пакистан)

Копирайт изображения Getty Images

Калаші - язичницька меншина, яка мешкає у долинах гір Гіндукуш у Пакистані, неподалік від кордону з Афганістаном.

Кожного грудня вони проводять фестиваль Чатармас - також відомий як Чаомос - для відзначення зимового сонцестояння.

Це час подумати про відродження, родючість та об'єднання - з багаттями, частуванням сухофруктами та танцями.

У цьому обряді ініціації беруть участь як хлопці, так і дівчата.

Сатурналії (Стародавній Рим)

Копирайт изображения Getty Images

У Стародавньому Римі свято Сатурналій розпочиналося 17 грудня і тривало сім днів.

Як випливає з назви, воно мало на меті вшанувати Сатурна, батька богів, який також дав своє ім'я шостій планеті нашої Сонячної системи.

Люди приносили жертви у його храмах, насолоджувались бенкетом та дарували одне одному подарунки.

Атмосфера свята була дуже невимушеною і більше нагадувала карнавал, а традиційні римські норми на деякий час були забуті: робота та навчання припинялися, на закон і правопорядок дивилися крізь пальці, дозволялися азартні ігри... І навіть рабам давали час на святкування.

Різдво

Копирайт изображения Getty Images

Хоча Різдво - це квінтесенція християнських святкувань, але насправді - це неймовірне поєднання різноманітних язичницьких та римських свят - і Сатурналії є одним із його найдавніших попередників.

За старим юліанським календарем, який використовували у римські часи, фактичне зимове сонцестояння припадало на 25 грудня.

Але коли наприкінці 1500-х запровадили новий григоріанський календар, у датах почалася плутанина - було складно поєднувати обидва альманахи, тож виникли певні розбіжності, в результаті чого сонцестояння посунулося на 21 грудня.

Водночас християни, котрі протягом століть поглинали традиції та святкування народів, з якими вони стикалися - вирішили дотримуватися початкової дати і продовжували святкувати народження Ісуса 25 грудня.

Йоль (дохристиянська північна Європа)

Копирайт изображения Getty Images

Йоль - велике язичницьке свято, яке відзначали у сучасній Скандинавії під час грудневого сонцестояння.

У ці дохристиянські часи запалювали багаття, які мали символізувати тепло і світло сонця, яке повертається - попри темряву надворі.

У вогнищі спалювали йольське поліно - як данину скандинавському богу Тору, від якого чекали вигнання злих духів і удачу на майбутній рік.

Багато сучасних різдвяних традицій беруть свій початок саме від цього язичницького свята.

Друїдські та інші язичницькі ритуали (Британські острови та Західна Європа)

Копирайт изображения Getty Images

Для язичників та друїдів це була найважливіша подія року - навіть більш значна, ніж літнє сонцестояння - тому що вона знаменувала собою повернення Сонця.

Для людей, чиє виживання залежало від землеробства та вирощування домашніх тварин, перспектива довших і тепліших днів мала велике значення.

Сьогодні десятки друїдів та інших вірян досі стікаються до доісторичної пам'ятки Стоунхендж у Великій Британії (побудованої між 3000 та 2000 рр. до н.е.), щоб відсвяткувати перший схід сонця після зимового сонцестояння.

Але справжня магія відбувається на заході сонця: оскільки камені ідеально розташовані відносно сонця, можна побачити, як останні його промені у день зимового сонцестояння опускаються за небокрай через центр кам'яного кола.

В інших язичницьких громадах вваажали священними дуби, а плоди омели, що росла на них, були символом життя у темні зимові місяці - друїдські жерці збирали їх і дарували на знак благословення.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Новини на цю ж тему