Феномен футоко: чому японські діти відмовляються йти до школи

Children playing in Tamagawa Free School Копирайт изображения Stephane Bureau du Colombier

У Японії дедалі більше учнів відмовляються йти до школи - це явище називають "футоко". Оскільки кількість таких дітей постійно зростає, постає питання - чи не є це відображенням проблем шкільної системи, а не самих учнів?

Десятирічний Юта Іто чекав минулої весни на щорічне свято Золотого тижня, щоб розповісти батькам про свої почуття - він зізнався, що більше не хоче йти до школи.

Місяцями він ходив до початкової школи через силу, а часто взагалі відмовлявся ходити. Його цькували, і він постійно бився зі своїми однокласниками.

У його батьків було три варіанти: відправити Юту до шкільного психолога, сподіваючись, що це допоможе, перевести його на домашнє навчання або віддати у вільну школу. Вони обрали останній варіант.

Зараз Юта робить у школі все, що хоче - і він набагато щасливіший.

Копирайт изображения Getty Images

Юта - один з багатьох "футоко". Таким терміном міністерство освіти Японії називає дітей, які не відвідують школу понад 30 днів з причин, не пов'язаних зі здоров'ям або фінансами.

Цей термін перекладають по-різному - прогули, пропуски уроків, шкільна фобія або відмова від школи.

Ставлення до футоко протягом десятиліть змінювалося. До 1992 року відмова від школи - тоді її називали "тококіоші", що означає "опір", - вважалася типом психічного захворювання. Але 1997 року термінологія змінилася на більш нейтральну - футоко, що означає відсутність відвідування.

17 жовтня уряд оголосив, що прогули серед учнів початкових та молодших класів досягли рекордних показників: 164 528 дітей були відсутні протягом 30 днів і більше у 2018 році, порівняно зі 144 031 у 2017 році.

Копирайт изображения Stephane Bureau du Colombier

Рух вільних шкіл розпочався в Японії у 1980-х роках у відповідь на дедалі більше кількість футоко. Це - альтернативні школи, які працюють на засадах свободи та індивідуальності.

Вони є загальноприйнятою альтернативою обов'язковій освіті разом із домашнім навчанням, але не дадуть дітям визнаної кваліфікації.

Кількість учнів, які відвідують вільні або альтернативні школи замість звичайних шкіл, за останні роки суттєво збільшилася - із 7 444 у 1992 році до 20 346 у 2017 році.

Відмова від школи може мати довгострокові наслідки, й існує високий ризик того, що молоді люди можуть повністю відгородитися від суспільства і закритися у своїх кімнатах - явище, відоме як "хікікоморі".

Водночас дедалі більше хвилювань викликає кількість учнів, які вкорочують собі віку. У 2018 році кількість шкільних самогубств була найвищою за 30 років - 332 випадки.

У 2016 році дедалі більша кількість самогубств серед учнів змусила уряд Японії ухвалити акт про запобігання самогубствам із спеціальними рекомендаціями для шкіл.

Копирайт изображения Stephane Bureau du Colombier
Image caption Вільні школи встановлюють власні правила

То чому так багато дітей у Японії уникають школи?

Згідно з опитуванням міністерства освіти, серед основних причин - сімейні обставини, особисті проблеми з друзями та цькування.

Загалом учні, які відмовились від навчання, кажуть, що вони не знаходять спільної мови з іншими студентами, а іноді і з викладачами.

Так було і з Томое Морихаші.

"Я не почувалася комфортно з багатьма людьми, - каже 12-річна дівчина. - Шкільне життя було болючим".

Томое страждає на селективний мутизм, який проявлявся щоразу, коли вона була серед людей.

"Я не могла розмовляти поза домом або без своєї сім'ї", - каже вона.

І їй було важко дотримуватися жорстких правил, встановлених у японських школах.

"Колготки не повинні бути кольоровими, волосся не можна фарбувати, гумки для волосся мають бути певного кольору, і їх не слід носити на зап'ясті", - розповідає дівчина.

Копирайт изображения Getty Images

Багато шкіл Японії контролюють кожен аспект зовнішності своїх учнів, наприклад, змушуючи їх фарбувати каштанове волосся у чорний колір або не дозволяючи носити колготки чи куртки навіть у холодну погоду. У деяких випадках вони навіть регламентують колір спідньої білизни учнів.

Суворі шкільні правила запровадили у 1970-х та 1980-х роках у відповідь на насильство та цькування. Їх послабили у 90-х, але останнім часом правила знову стали суворішими.

Ці норми відомі як "чорні шкільні правила", що нагадує про популярний термін, яким описують компанії, що експлуатують своїх працівників.

Зараз Томое, як і Юта, відвідує вільну школу Тамагава в Токіо, де учні не зобов'язані носити форму і можуть вільно обирати собі заняття - згідно з планом, узгодженим школою, батьками та учнями. Їм рекомендують орієнтуватися на свої особисті вміння та інтереси.

У школі є кімнати з комп'ютерами для занять з японської мови та математики та бібліотека з книгами та манга (японськими коміксами).

Копирайт изображения Stephane Bureau du Colombier
Image caption У вільних школах учні можуть вибрати, які предмети вивчати

Атмосфера дуже неформальна як у великій родині. Учні зустрічаються у загальних кімнатах, щоб спілкуватися та гратися разом.

"Мета цієї школи - розвивати соціальні навички людей", - каже керівник школи Такаші Йошікава.

Через фізичні вправи, ігри чи навчання, але важливо - навчитися не панікувати, коли вони перебувають у великій групі.

Нещодавно школа переїхала до більшого приміщення, і щодня її відвідує близько 10 дітей.

Копирайт изображения Stephane Bureau du Colombier

Пан Йошікава відкрив свою першу вільну школу в 2010 році у триповерховій квартирі у токійському мікрорайоні Фучу.

"Я чекав на учнів старших за 15 років, але приходили 7-8-річні, - каже він. - Більшість мовчали через селективний мутизм, і у школі вони нічого не робили".

Пан Йошікава вважає, що головна причина відмови більшості учнів від школи - проблеми спілкування.

Копирайт изображения Stephane Bureau du Colombier
Image caption Такаші Йошікава вперше відкрив "вільну" школу в 2010 році

Його власний освітній шлях також був незвичним. Він кинув роботу з хорошою зарплатою у японській компанії, коли йому було трохи за 40, бо вирішив, що кар'єрне зростання його не цікавить. Його батько був лікарем, і він також хотів служити своїй громаді, тому став соціальним працівником і названим батьком.

Цей досвід відкрив йому очі на проблеми, з якими стикаються діти. Він зрозумів, скільки учнів страждають через бідність чи домашнє насильство, і наскільки це впливає на їхню успішність у школі.

Одна з проблем, з якими стикаються учні, - велика кількість дітей у класах, каже професор Ріо Учіда, експерт з освіти університету Нагоя.

"У класах із 40 учнями, яким доведеться провести рік разом, може багато чого статися", - каже він.

Проф. Учіда вважає, що товариство - ключовий компонент виживання у Японії, оскільки щільність населення у країні дуже висока - якщо ви не ладнаєте і не співпрацюєте з іншими, ви не виживете. Це стосується не лише шкіл, а й громадського транспорту та інших громадських приміщень, адже усі вони переповнені.

Копирайт изображения Getty Images

Але для багатьох студентів ця необхідність підлаштовуватися - велика проблема. Вони почуваються некомфортно у переповнених класах, де їм потрібно робити все разом з однокласниками в обмеженому просторі.

"Почуватися незручно у такій ситуації - це нормально", - каже професор Учіда.

Крім того, у Японії діти залишаються в одному класі з року в рік, тому, якщо виникають проблеми, відвідування школи може стати травматичним.

"У цьому сенсі підтримка, яку надають, наприклад, вільні школи, дуже важлива, - говорить проф. Учіда. - У вільних школах менше уваги приділяють групам і більше цінують думки та почуття кожного учня".

Копирайт изображения Stephane Bureau du Colombier
Image caption Children playing in Tamagawa Free School

Та хоча вільні школи пропонують альтернативу, проблеми всередині самої системи освіти залишаються. На думку професора Учіди, відмова розвивати різноманітність серед студентів - це порушення їхніх прав людини. І багато хто з ним погоджується.

Критика "чорних шкільних правил" та японського шкільного середовища загалом зростає по всій країні. У недавній колонці газета Tokyo Shimbun назвала їх порушенням прав людини та перешкодою для різноманітності студентів.

У серпні агітаційна група подала електронну петицію до міністерства освіти, яку підписали понад 60 000 людей, з проханням змінити неадекватні шкільні правила. Префектура Осака зобов'язала всі старші школи переглянути свої правила, і близько 40% шкіл внесли зміни.

Проф. Учіда каже, що зараз міністерство освіти сприймає прогули не як аномалію, а як тенденцію. Він розглядає це як мовчазне визнання, що діти-футоко - це не проблема, що вони просто реагують на систему освіти, яка не може забезпечити сприятливе середовище.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Новини на цю ж тему