Вбивство Артема Мірошниченка: що відомо місяць по тому

похорон Копирайт изображения Олександр Рукін
Image caption Проукраїнського активіста Артема Мірошниченка з Бахмута на Донбасі жорстоко побили 29 листопада. 5 грудня він помер у лікарні

29 грудня — рівно місяць, як двоє неповнолітніх у Бахмуті на Донбасі жорстоко побили відомого активіста Артема Мірошниченка. 5 грудня 36-річний чоловік помер у лікарні, не приходячи до тями.

Брат загиблого каже, що в Україні українцем дуже важко бути і вважає, що Артема били саме через мову.

Що наразі відомо про підозрюваних і чи почуваються проукраїнські активісти у Бахмуті у безпеці?

Як це сталося?

Артема Мірошниченка жорстоко побили неподалік його дому ввечері 29 листопада. У лікарні у нього констатували відкриту проникаючу черепно-мозкову травму, множинні перелами черепа та низку інших травм.

Рідний брат Артема Мірошниченка Сергій сказав, що той ніколи не мав конфліктів через україномовність. Проте Сергій дотримується версії, що конфлікт на вулиці спалахнув саме через це.

"Про те, що діалогу на момент нападу не було — це якась безглузда версія. Тобто просто так напали, нічого не говорили? Це якось не в'яжеться. По відео видно, що розмова таки була. І виникла сутичка не на порожньому місці. Мова — це одна з тих причин, з якої стався напад. Звісно, я тепер не почуваюся безпечно. Я і до нападу на Артема не почувався безпечно, а зараз тим більш", - розповів Сергій.

Версія про мову з'явилася 3 грудня. Про неї написала журналістка видання "Український тиждень" Єлизавета Гончарова (тоді Артем ще перебував у комі):

"На його шляху зустрілися два хлопці. Вони були добряче напідпитку, тому їм хотілось відчувати себе сильними. "Чего ты тут ходишь?" — спитали вони випадкового перехожого. Той щось відповів та пришвидшив рух. "А на нормальном языке ты не можешь? Мы на этом не понимаем!" — почув він. Ці уривки діалогу випадково вітром донесло до людини, що проходила в цей час на іншому боці дороги".

Як зауважила авторка публікації, ця людина боїться за своє життя, тому відмовилася відкрито свідчити правоохоронцям.

Копирайт изображения Олександр Рукін

"По справі проходять ще якісь люди, але поки що як свідки, мені про них не повідомляють. Той свідок, про якого писали журналісти, досі не вийшов на зв'язок. Деякі люди його приховують, і я не можу на нього ніяк вийти", — розповідає Сергій Мірошниченко.

Слідство триває, зараз під вартою двоє підозрюваних — 16-річний Микола Барабаш та 17-річний Олександр Баришок.

Нападників знайшли та затримали наступного дня після нападу. 16-річному Миколі оголосили про підозру, а 3 грудня місцевий суд Бахмута відправив неповнолітнього на два місяці під домашній арешт.

5 грудня Артем Мірошниченко помер, тож правоохоронці перекваліфікували справу.

"Відносно обох підозрюваних застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. 7 грудня Артемівський міськрайонний суд відправив під варту підозрюваного Олександра Баришка. 11 грудня Донецький апеляційний суд відправив Миколу Барабаша також в СІЗО", — розповіла речниця Донецького апеляційного суду Ксенія Стратило.

Обох неповнолітніх підозрюють у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень групою осіб, що спричинили смерть потерпілого — ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу. Відповідна стаття передбачає від 7 до 10 років позбавлення волі.

"Ми наполягаємо, звісно ж, на максимальному покаранні. На жаль, це тільки 10 років", — каже Сергій Мірошниченко.

У той вечір хлопці вживали алкоголь, що є обтяжувальною обставиною. Для Баришка обтяжувальною обставиною також є те, що він має судимість.

Хто нападники та чи були вони знайомі з активістом?

Першим затриманим став 16-річний Микола Барабаш, який навчається в місцевому педучилищі на вчителя фізкультури. З п'яти років його виховував названий батько.

Копирайт изображения Олександр Рукін
Image caption Миколу Барабаша (на фото) та його друга Олександра Баришка підозрюють у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого. Їм загрожує до 10 років тюрми

Згодом затримали другого можливого учасника злочину — 17-річного Олександра Баришка, переселенця з Ясинуватої. Він нещодавно отримав умовний строк. Поліція повідомила, що його судили за грабіж, але у судовій ухвалі йдеться про "злочин проти власності та експлуатації транспорту".

Під час навчання в аграрному ліцеї, з якого його виключили, у творі на тему "Ким я хочу бути у майбутньому" Баришок написав, що мріє стати кілером. Про це оголошували на судовому засіданні, коли обирали йому запобіжний захід.

Рідний брат загиблого каже — знайомі не були. Однак припускає, що могли раніше бачитись, бо один з тих, хто вбив його брата, живе у сусідньому будинку.

Розповідає також, що родини підозрюваних не зверталися до родини загиблого. При цьому Микола Барабаш провину визнає, на суді сказав: "шкода, що так вийшло, я не думав, що все так буде".

Олександр Баришок не вважає себе винним, наполягає, що бив загиблого лише Барабаш.

Чи безпечно бути активістом у Бахмуті?

В активістів бахмутської громади є різні думки щодо причини нападу на Артема Мірошниченка та особистої безпеки проукраїнських активістів у місті.

Сергій Мірошниченко наголошує, що безпеки не відчував і до вбивства брата.

"В Україні українцем дуже важко бути. Особливо україномовному українцю. Як мені казав один активіст: "Що з нами розправлятися? Ми і так поодинці ходимо". Насправді, з нами дуже легко розправитися. Які можуть бути поради? По двоє ходити? Так вони по четверо нас зустрічатимуть", - каже брат загиблого.

"Не думаю, що початково це було саме через українську мову. Але як фактор, який виступив подразником, — це може бути", - каже Валерій Руденко, активіст, член громадської ради Бахмута.

За його словами, згідно з матеріалами слідства, чіплялися не тільки до Артема, а ще до якогось чоловіка.

"Той дав їм відсіч, а потім вони знайшли Артема. Але мова однозначно виступила тим подразником, який довів до таких трагічних наслідків", - каже Валерій Руденко.

Він вважає, що люди, які займають проукраїнську позицію у місті, перебувають у певній небезпеці.

"Це було не через мову. Я думаю, вони просто були дуже п'яні, вирішили показати свою силу. Тим більше, у них у свідченнях йдеться, що до цього вони чіплялися до якогось перехожого чоловіка. Вони також до нього чіплялися, просили цигарки, хотіли побити, але передумали", - каже активістка ГО "Хартія волі" Олена Щекодіна.

"На його місці міг опинитися будь-хто з нас. Можна йти вулицею, зустріти таких же дурнів, і вони не будуть знати, хто ти — активіст чи ні. Якщо говорити про якісь акції, то я чомусь не думаю, що у нас все так погано", - зазначає вона.

Водночас Віктор Зіпір з громадської організації "Бахмут Український" вважає, що конфлікт виник саме на мовному ґрунті.

"Я розумію, що ці люди шукали, до кого зачепитися, і вони все одно б когось знайшли. Зачепитися якраз за те, що їм відповіли не так. Вони почули, що людина говорить українською, і побудували на цьому свої претензії. Це наскільки я чув", - каже він.

На думку Віктора Зіпіра, проукраїнські активісти у місті зараз перебувають у відносній безпеці.

"Є правоохоронні органи, є українська влада. Але якщо щось зміниться в цьому плані (нас лякали розведенням, автономією, особливим статусом), то ми не будемо почуватися безпечно", - каже він.

Чи буде в Бахмуті вулиця Артема Мірошниченка?

Петицію щодо перейменування однієї з бахмутських вулиць створили 11 грудня. Авторка петиції — правозахисниця Оксана Болотюк.

Вона пояснює, що вулицю необхідно перейменувати через те, що саме тут на Артема скоїли напад. Друга причина — його активна громадянська позиція в місті. Проте родина виступає проти такого рішення.

Копирайт изображения Getty Images

"Я знаю, що петиція є. Я розмовляв з автором. Як вони сказали, активісти мають право висловлювати свою думку. Вони, звісно, праві. Але все ж треба було порадитися з нашою родиною спершу", - каже Сергій Мірошниченко.

У перейменування він не вірить.

"Ми розуміємо, що такого не буде ніколи. Як було з Дімою Чернявським — цілий ушат гівна вилили на його родину, на його ім'я. Так сталося, що після всього цього його родина навіть переїхала у Львів. І, наприклад, я не хочу про свого брата щось таке подібне чути. І тоді, і зараз ми проти цієї петиції", — говорить Сергій.

Дмитра Чернявського вбили 13 березня 2014 року під час мітингу за єдину Україну в Донецьку. Тоді на активістів з Майдану напали проросійські мітингувальники, які закидували камінням опонентів та буквально "викурювали" їх димовими шашками і сльозогінним газом.

Серед проукраїнських демонстрантів був уродженець з Хромового, Бахмутського району — Дмитро Чернявський. Його смертельно поранили ножем під час бійки. Хлопцю було 22 роки. На його честь назвали школу в Бахмуті, де він вчився.

Сергій Мірошниченко додає, що з ним вже контактував активіст з Харкова, який хоче створити мистецьку премію на ім'я Артема Мірошниченка. Родина дала згоду.

Як розповів сам активіст Володимир Вакуленко, — незалежний волонтерсько-мистецький конкурс імені Артема Мірошниченка вирішили заснувати після загибелі волонтера і активіста на знак вшанування пам'яті.

"Волонтерських конкурсів, пов'язаних з мистецтвом, дуже мало. Ми зробили чотири номінації. "Найкраща книга" — не якась, а пов'язана з подіями Майдану, волонтерством, подіями на сході. Друга і третя номінації — проза і поезія. Четверта — волонтерська фотографія", — розповідає Володимир Вакуленко.

Аргументує рішення присвоїти конкурсу саме ім'я Артема Мірошниченка тим, що обурюють утиски україномовних.

"Обурює найбільше те, що на сході повбивали дуже багато україномовних людей. Артем — не єдиний. Я його при житті не знав, трохи чув лише про те, яку позицію він займав. Нас вбивають і калічать, проте ми живемо в пам'яті", - каже пан Вакуленко.

Сам конкурс розпочнеться вже наступного року. Кошти на нього планують зібрати через Спільнокошт. Презентацію конкурсних робіт проведуть навесні в Бахмуті. Туди ж передадуть і книжки переможців.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Новини на цю ж тему