Чорногорію охопили масові протести православних сербів. Що відбувається

Чорногорія Копирайт изображения Getty Images
Image caption У столиці Чорногорії Подгориці зібралися кілька тисяч вірян та священників Сербської православної церкви, які протестують проти нового церковного закону

Чорногорія охоплена масовими протестами вірян Сербської православної церкви (СПЦ). Вони засуджують ухвалення закону, який, на їхню думку, може призвести до втрати храмів СПЦ та грає на руку невизнаній Чорногорській православній церкві.

Чорногорський парламент вночі ухвалив Закон про свободу віросповідання, який передбачає, що держава стане власником усіх релігійних споруд, побудованих до грудня 1918 року, коли країна втратила незалежність, якщо тільки релігійні громади не підтвердять право власності на них. Про це повідомляє Сербська служба ВВС.

Законопроєкт підтримали 45 з 81 депутатів з Чорногорської скупщини.

Частина опозиції - Демократичний фронт, який виступає за союз Сербії та Чорногорії та тісні стосунки з Росією, а також представники Сербської православної церкви вважали закон неконституційним і вимагали відкликати його з розгляду.

Незалежна Чорногорська православна церква, яка конфліктує з СПЦ, підтримала ухвалення нового закону. Ця церква в Чорногорії існує з 1993 року і офіційно зареєстрована як неурядова організація. Її не визнає жодна канонічна церква, але до отримання томосу ПЦУ вона мала контакти з Українською православної церквою Київського патріархату.

Чорногорська православна церква має кілька каплиць в історичній столиці Чорногорії Цетинє та одну церкву в Которі, але претендує на усі церкви та монастирі Сербської православної церкви в країні.

Перед голосуванням у залі скупщини сталася штовханина - депутати від Демократичного фронту почали кидати в опонентів пляшками та стаканами, ламати мікрофони, повідомляє Beta. У ситуацію втрутилася поліція, яка взяла під варту депутатів-хуліганів.

Ухваленню закону передували протести та блокування автошляхів у Подгориці, Нікшичі, Будві та інших містах Чорногорії.

У центрі столиці Чорногорії - Подгориці - на вулицях зосереджена велика кількість силовиків.

Як повідомляє чорногорське видання Pobjeda, поліція затримала тут 20 людей, 13 з них арештовані за порушення Закону про суспільний порядок та мир.

Що трапилося у чорногорській Скупщині?

Копирайт изображения Getty Images
Image caption У центрі Подгориці зосереджена велика кількість силовиків

Депутати від опозиційного Демократичного фронту представили 270 поправок до церковного закону, які Скупщина та комітет з прав людини та нацменшин відхилили.

Лідер Демократичного фронту Андрія Мандич вимагав зняти законопроєкт з розгляду.

"Це найбільш небезпечний закон, спрямований проти нашої церкви та всіх вірян", - зазначив він.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Андрія Мандич - лідер Демократичного фронту, що виступає за союз з Сербією, - вимагав взагалі зняти законопроєкт з розгляду

Щоб перешкодити голосуванню, опозиціонери почали провокувати членів керівної коаліції та зламали техніку на столі спікера Скупщини Івана Брайовича.

У залі Скупщини пролунав вибух. Журналістам повідомили, що начебто це була петарда, повідомляє Vijesti.

Після цього прем'єр Чорногорії Душко Маркович та міністри залишили залу Скупщини, а поліція забрала депутатів від Демократичного фронту.

Спікер Іван Брайович повідомив про застосування заходу видалення щодо депутатів від Демократичного фронту - це означає, що вони не зможуть відвідувати пленарні засідання наступні 15 днів.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Служба безпеки парламенту виводить зі Скупщини депутата-опозиціонера

Чому закон викликав такі суперечки?

У 2015 році Чорногорія направила до Венеціанської комісії Ради Європи пропозицію закону щодо свободи віросповідання та про статус релігійних громад, але проєкт незабаром відкликали через жорстку критику.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Віряни СПЦ зібралися біля монастиря Острог поблизу міста Нікшич

Новий законопроєкт був повторно представлений у травні 2019 року. Експерти Комісії позитивно оцінили низку рішення, передбачених законом, а також рекомендували проводити консультації з релігійними громадами до його ухвалення, намагаючись досягти згоди.

Закон передбачає ширший державний нагляд за фінансами релігійних організацій, але найбільш суперечливим положенням виявилося питання церковного майна, щодо якого немає підтвердження права власності до 1918 року, коли Чорногорія опинилася у складі Королівства сербів, хорватів та словенців, перейменованого 1929 року у Югославію.

Копирайт изображения Getty Images

Експерти Венеціанської комісії визначили, що держава має право встановити жорсткі умови щодо використання церковного майна для охорони культурної спадщини, а також передбачити додаткові заходи захисту в адміністративних та судових процедурах для доказу прав власності релігійних громад.

Вони додали, що закон має передбачати, що представників релігійних громад мають повідомляти про суперечки щодо власності, вони також мають брати участь у судових процесах, а право власності на майно може змінюватися лише після остаточного рішення компетентної влади.

Експерти Венеціанської комісії вітали заяви чорногорських чиновників про те, що передача релігійних об'єктів та земель суттєво не впливатиме на їхнє використання, але також зазначили, що це не випливає із законопроєкту.

"Тому Венеціанська комісія рекомендує у проєкті закону чітко наголосити, що зміна власності на релігійну власність автоматично не вплине на вже чинне право користування такою власністю", - йдеться в повідомленні комісії.

Якою є реакція церков?

Під час дебатів в Скупщині прем'єр-міністр Душко Маркович поспілкувався з митрополитом Амфілохієм з Чорногорської приморської митрополії Сербської православної церкви та заявив, що зустріч є підтвердженням того, що уряд хоче діалогу з ключових питань.

Копирайт изображения Getty Images

Вони говорили понад дві години, і Маркович запевнив, що закон "не має прихованого порядку денного та зловісної місії для митрополії", а також, що він не загрожує становищу та статусу священників Сербської православної церкви.

Після зустрічі митрополит Амфілохій наголосив, що митрополія не хоче скасування закону, але хоче його обговорення з релігійними громадами.

Сербська православна церква раніше закликала депутатів не голосувати за ухвалення закону, а її Чорногорська приморська митрополія заявила, що запропоновані рішення передбачають "викрадення" церковного майна.

Напередодні засідання Скупщини Чорногорії патріарх Сербії Іриней (Мирослав Гаврилович) благословив опозиційних лідерів Демократичного фронту "боротися і не відмовлятися від захисту Сербської православної церкви в будь-якому місці і в будь-який час".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Сербський патрарх Іриней закликав чорногорську опозицію "не відмовлятися від захисту Сербської православної церкви"

Натомість незалежна Чорногорська православна церква підтримала ухвалення нового закону.

Представники католицької єпархії у місті Котор закликали уряд продовжувати діалог та знаходити спільне рішення у співпраці з релігійними громадами.

Мусульманська спільнота Чорногорії заявила, що ухвалений закон є потрібним, але запропонувала деякі зміни.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption У протестах беруть участь священники та монахи СПЦ

Що кажуть політики Чорногорії та Сербії?

Політики від Демократичного фронту Чорногорії, що виступає за союз з Сербією, пообіцяли зробити все можливе для захисту позицій СПЦ у країні.

"Якщо буде потрібно і Скупщину спалимо", - заявив один з депутатів Демократичного фронту Мілан Кнежевич.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption "Якщо буде потрібно і Скупщину спалимо", - заявив один з депутатів Демократичного фронту Мілан Кнежевич

Подібні заяви робив і його соратник Славен Радунович.

"Ми гарантуємо вам, що не дозволимо жодного прямого голосування у цій будівлі, поки ми живі, щодо цього закону. Ви можете вбити нас, можете схопити нас, привести спецпідрозділи", - зазначив він.

Президент Чорногорії Міло Джуканович заявив, що законопроєкт не відкличуть, його обговорювали з усіма зацікавленими сторонами. Він вважає, що напруженість "не може зайти далеко".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Президент Сербії Александар Вучич (ліворуч) та президент Чорногорії Міло Джуканович (праворуч) мають різні позиції щодо подій у Чорногорії. Фотографія 2015 року

Президент Сербії Александар Вучич заявив, що не погоджується з Джукановичем, але не має права втручатися у внутрішні справи Чорногорії.

"Я висловив своє занепокоєння Джукановичу, він розглядає речі інакше", - сказав Вучич.

"Наше бачення ухвалення цього закону різне, але це відбувається в країні, де він є президентом. Я маю поважати права іншої країни, і мій обов'язок виявляти занепокоєння щодо виживання сербського народу та церкви", - сказав Вучич за день до голосування у скупщині Чорногорії.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Новини на цю ж тему