Чи з'явиться свій "Відьмак" в Україні? Інтерв'ю з фантастом Володимиром Арєнєвим

Діана Куришко і Володимир Арєнєв Копирайт изображения ВВС
Image caption Володимир Арєнєв розповів в інтрев'ю кореспондентці ВВС News Україна Діані Куришко про те, як вигадав всесвіт "Сапієнсів" - Книгу року ВВС 2019

Автор понад 30 книжок, сценарист і літагент Володимир Арєнєв вигадав світ майбутнього, в якому українські школярі літають на реактивних рюкзаках над Дніпром, космічні кораблі стрибають у гіперпростір, який має милозвучну українську назву "вирій", люди пережили космічну війну і вже досліджують Марс.

Сповнена загадок і космічних пригод про 2178 рік, книжка "Сапієнси" стала Книгою року ВВС News Україна-2019.

Володимир Арєнєв, який також працює на польському літературному ринку та знає автора "Відьмака" Анджея Сапковського, у розмові з ВВС News Україна в Мистецькому Арсеналі розмірковує про долю українського фентезі і дає прогноз, за яких умов за українську книжку може взятися Netflix.

Чуткар і зоряні джури

BBC News Україна: Як ви створювали всесвіт "Сапієнсів"? Там дуже багато деталей, термінів, приладів, винаходів. Як ви його наповнювали?

Володимир Арєнєв: Я йшов від того, що мені потрібно створити світ майбутнього, який до певної міри буде віддзеркалювати те майбутнє, про яке ми читали раніше у книжках, дивились у фільмах.

Нам у дитинстві обіцяли реактивні наплічники, чому їх нема? Хай будуть хоча б у книзі. А якщо є наплічник, то має бути запобіжник, щоб ним користуватися. Я цей світ відкривав поступово.

Ну а далі, якщо ти вигадав елемент майбутнього, то має бути якась коротка, ненаукова назва. Ці назви так само створюють світ майбутнього.

Image caption "Сапієнси" стали найкращими у номінації дитяча література. В книжці багато відсилок і загадок, а імена героїв - це імена письменників-фантастів

BBC News Україна: Як ви створювали цю мову? У книзі є "чуткар", є "вирій", українські назви різних дивайсів, які ми зазвичай називаємо, використовуючи англіцизми.

Володимир Арєнєв: Описуючи світ майбутнього, хотілося у ньому зробити щось своє, щоб читачеві це було зрозуміло, ближче, щоб це було оригінально. Я подумав про те, що якісь речі, які ще винайдуть, можливо, назвуть словами, які вже існують.

Слово "гіперпростір" до цього було у сотнях книжок, а я обрав "вирій". Тобто щось, що перебуває не тут, не в цьому вимірі. І цей вирій чудово спрацював. А як назвати космічні кораблі, які стрибають у вирій? Звісно іменами пташок, які у вирій летять.

Як назвати хлопців, які навчаються в школі зореплавства? Школярі? Та це шось таке. Хай будуть зоряні джури.

"Про майбутнє у нас мало книжок"

BBC News Україна: Вашу книжку "Сапієнси" відносять до жанру ретро-футуризму. Чому?

Володимир Арєнєв: Це майбутнє, яке нам зображували колись, яке, можливо, не сталося. В цьому сенсі воно ретро, воно було зображене у 70-80-х роках. Ми зображуємо його, змінюючи до певної міри, роблячи правдоподібним, однак воно має ознаки олдскульного футуризму.

Вся ця історія взагалі виникла з такого раптового усвідомлення, що ми практично не пишемо про майбутнє.

Тобто у нас є книжки, які присвячені сучасним проблемам, соціальним, побутовим, книжки, які розповідають про минуле, героїчне чи не дуже, але ми не говоримо про майбутнє. Ми живемо в дуже близькій перспективі, ми не дивимось далі. Мені здається, що це неправильно, тому, що не говорячи про майбутнє, ми в принципі його і не створюємо.

Копирайт изображения Олеся Волкова
Image caption Ілюстрації до "Сапієнсів" створювала Ліна Квітка

BBC News Україна: А хто для вас аудиторія книжки "Сапієнси"?

Володимир Арєнєв: У мене дві аудиторії. З одного боку - це читачі 12+, які будуть читати це як пригодницько-фантастичну повість, яка створює світ майбутнього.

А друга група читачів - це плюс-мінус мій вік, люди, які виросли на фантастиці 70-80-х років, які дивились фільми, читали книжки, які люблять і знають цей жанр, які побачать оці всі жартівливі відсилки.

Тобто, з одного боку, це гра для своїх, якщо ми говоримо, що батько одного з героїв працює у замкненому ангарі-18, то читачі, які дивилися фільм "Ангар 18", скажуть: "Ага!". Але ті, хто не дивився цей фільм, вони нічого не втратять, це просто номер ангару.

"Ми конкуруємо з Роулінг і Мартіном"

BBC News Україна: Ваша книжка "Порох із драконових кісток" рекомендована Міністерством освіти до читання в школі. Як можна зацікавити дітей українською фантастикою?

Володимир Арєнєв: Я не знаю, чесно кажучи. Тобто ти ж не кажеш: "Я її так напишу, щоб вона премію отримала, чи щоб Міносвіти її рекомендувало". Ясно, що хочеться зробити її цікавою для дітей.

Йдеться про те, чого там не має бути. Там не має бути повчань. Знаєте, стати на стільчик і казати: "Дітки, дітки". Не має бути якихось очевидних речей.

Ти просто вигадуєш історію, ясно, що за цією історією є якесь друге дно, третє дно, метафора. Має бути розвага, має бути щось, що приверне увагу читача. Тому, що ми все одно всі конкуруємо, навіть не з колегами по цеху з України, ми конкуруємо з Джоан Роулінг, зі Стівеном Кінгом, з Джороджем Р.Р. Мартіном.

Ти все це маєш враховувати, маєш розуміти, що ти ще не їхнього рівня, але ти маєш тягнутися і думати про це.

Майбутнє українського фентезі

BBC News Україна: А українське фентезі, на вашу думку, воно взагалі яке? Наскільки, наприклад, воно відрізняється від західного?

Володимир Арєнєв: Українське фентезі відрізняється від західного насамперед тим, що його менше, його традиція переривалася в Радянському Союзі, і це фентезі існувало в казковому, дитячому жанрі.

Через це ми звикли до того, що фентезі або говорить про якісь казкові речі, або про славетне минуле.

Сучасне західне фентезі говорить про сучасні речі, згадаємо Анжея Сапковського з його тематикою расової ворожнечі і расизму, яку він вписав в абсолютно, здавалося б, розважальний світ "Відьмака".

Також у нас ще немає звички і розуміння видавця, як працювати з фентезі. Тобто видавець розуміє, як працювати з розважальною підлітковою прозою, він розуміє, кому це пропонувати, а коли доходить до сучасного і дорослого фентезі, видавець губиться, бо просто не бачить ще цільової аудиторії.

Image caption Володимир Арєнєв пише книжки і працює літературним агентом. За його сприяння в Україні незабаром вийдуть переклади польських письменнкиів-фантастів

Фантасти і гроші

BBC News Україна: А цільова аудиторія українського фентезі - вона велика?

Володимир Арєнєв: Вона велика, якщо судити хоча б за накладами "Відьмака" українською. От мені здається, що це один з показників, так само Джорджа Р.Р. Мартіна у нас весь час додруковують.

Це ті люди, які хочуть читати фентезі українською. Далі питання в тому, що може запропонувати видавець, що може запропонувати письменник, і наскільки те, що він їм запропонує, буде цікавим? Ми конкуруємо не з вітчизняними авторами, ми конкуруємо з закордонними авторами, які по суті зараз на ринку.

BBC News Україна: Письменнику-фантасту в Україні можна жити з письменництва?

Володимир Арєнєв: Складно. Цього року, крім того, що книжки писав, я був пів року на стипендії у Варшаві. Плюс, я викладаю на письменницьких курсах. Це допомагає не займатися якоюсь додатковою діяльністю. Але треба розуміти, що я присутній на ринку уже багато років і жив не з книжок.

Зараз я теж не можу сказати, що живу тільки з гонорарів. У нас є лише кілька авторів, які живуть з гонорарів, але це знову ж таки у них є певна кількість книжок, які перевидають. Ці люди працювали для цього багато років.

Копирайт изображения ВВС

BBC News Україна: А якщо говорити про розвиток української фантастики, як вона змінилась?

Володимир Арєнєв: Якщо ми говоримо про українську, україномовну фантастику, вона принаймні отримала можливість звучати.

Тому, що брати Капранови свого часу започаткували серію "Алфізика" - це була мало не перша серія україномовної фантастики. Але це дало поштовх видати багато текстів. Потім була величезна перерва і більшість авторів пішли в підлітковий сектор.

А зараз виникають нові можливості, і є кілька видавництв, які працюють з дорослою фантастичною прозою. Є Олексій Жупанський, він намагається видавати тексти між мейнстримом і фантастикою. Виходили "Літописи Семисвіття" Наталії Марченко, виходять збірки оповідань.

Чи буде український "Відьмак"

BBC News Україна: На вашу думку, яка з українських книжок може стати основою такого серіалу, як "Відьмак" чи "Ігри престолів"? Щоб за неї взявся Netflix?

Володимир Арєнєв: Netflix береться за те, що мало потужний успіх не лише в своїй країні, а і в інших. Йдеться не про дві і не про п'ять тисяч примірників.

Тобто це абсолютно інший рівень накладів і бажано, щоб ці книги існували в перекладі англійською. Ніхто не буде читати українською, просто тому, що вони читають англійською. Тобто це має бути текст, який був успішний не тільки у себе вдома.

BBC News Україна: Такого в нас ще немає?

Володимир Арєнєв: Умовно кажучи, з тих авторів, яких хоч якось можемо віднести до фантастів і тих, хто вистрелив на заході, це Наталя Щерба з циклом "Часодії". Її читають у Польщі і Чехії. Також на заході читають Андрія Куркова, але він пише не фантастику і не позиціонує себе як фантаст.

BBC News Україна: Зараз про польське фентезі говорять усі. Про "Відьмака" говорять, дивляться, про нього сперечаються, як полякам це вдалося?

Володимир Арєнєв: У них був Анжей Сапковський. Насправді, у Польщі можна багато чому повчитися. У них було те, чого не було у нас.

Це потужні клуби любителів фантастики, які створювали величезні конвенти (з'їзди любителів фантастики - Ред.). Наприклад, у Познані на конвенті фантастичної культури, де були косплей, кіно, комп'ютерні ігри, комікси, нещодавно було 52 тисячі людей. Такі події залучають нових читачів, нових прихильників субкультури.

У нас часто люди, які читають фантастику, соціально неактивні. Вони прочитали книжку, поклали на полицю, можливо, написали щось у соцмережах і все.

А от фанати, які починають працювати на свій жанр і на розвиток свого жанру, - це ті, хто активно про це розповідають, хто збираються групами і кажуть: "Це модно, це цікаво! Подивись, прочитай!".

І це вже субкультура, на яку працює виробництво, починаючи з наліпок, значків, і туди уже можна приходити з фільмами.

Копирайт изображения Netflix
Image caption Арєнєв: Коли випускали перші книжки "Відьмака", ніхто не вірив в успіх. Книжки розмели

Другий момент - це журнал. У Польщі журнал "Нова фантастика" існував десятки років і існує досі. Тираж був сотні тисяч, зараз десятки тисяч, але він є в кожному районі.

Чому важливий журнал? Тому, що журнал дає майданчик, він друкує оповідання, а з іншого боку він дає майданчик для дискусій. Тоді текст не існує в вакуумі.

У нас часто ти випускаєш книжку, і вона помічена двома, трьома рецензентами. Можливо, були навіть непогані продажі, але не було реакції читачів, не було обговорення, книжка не увійшла в культурне поле, як щось, що викликало жваві дискусії.

"Відьмак" викликав, і зараз навіть ця хвиля докочується, просто це вже двадцять п'ята чи якась там хвиля.

І третій момент: у Польщі були видавці, які взялися видавати книги, повірили в них і побачили потенціал. Коли випускали перші книжки "Відьмака", ніхто не вірив в успіх. Їх розмели.

Це була величезна робота Сапковського, він писав одну книгу на рік, він їздив на конвенти, і потім долучилися комікси. Потім був перший фільм, неуспішний, але про нього знову говорили, тобто "Відьмак" весь час перебував в культурному полі. Потім була гра, потім була ще одна гра, потім він написав чергову книжку.

Перші переклади англійською "Відьмака" були не дуже успішними, тобто кілька книжок випустили і все. При тому, що в Росії, Чехії та Німеччині це був потужний успіх. Після ігор була наступна хвиля успіху, про "Відьмака" дізналися у Китаї. І тоді прийшов Netflix. Але цей проєкт робили десять років.

Копирайт изображения NurPhoto Getty Images
Image caption Арєнєв: Безглуздо порівнювати "Відьмака" з "Грою престолів", тому, що це абсолютно різні історії

"Відьмак" та "Ігри престолів"

BBC News Україна: Ви серіал вже подивилися?

Володимир Арєнєв: Так.

BBC News Україна: Як він вам?

Володимир Арєнєв: Є речі, які мені здалися не дуже вдалими, але на загал, мені здається, що це краще, ніж було польською мовою.

Я отримав задоволення. Були моменти, які мене дратували, були моменти, які мене дивували. Але знову ж таки, я дивився на це як професіонал, я розумів, чому змінили сюжет, чому ввели передісторію Йеннефер.

BBC News Україна: Його спочатку порівнювали з "Іграми престолів", тепер критики розбивають ущент, кажуть, що не дотягує до "Гри престолів".

Володимир Арєнєв: Безглуздо порівнювати з "Грою престолів", тому, що це абсолютно різні історії.

"Гра престолів" - багатофігурна композиція, епічна. "Відьмак" - це дуже складний матеріал, тому, що перші дві книжки - це історія про одного персонажа, а потім вона розгалужується і додає більше не політичного, а соціального контексту. Ось ці міжрасові моменти і політичні.

Але добре, що про нього говорять, що про нього пишуть, сперечаються, тому що це працює на книжку.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegramабо Viber!

Новини на цю ж тему