Робота в Німеччині: Берлін спрощує правила і чекає на нових працівників

Міграція Копирайт изображения Getty Images

Олег, лікар за фахом, живе у Німеччині з 2015. У його послужному списку - 15 років роботи в екстреній медичній допомозі в Донецьку.

Він - один з тих українців, які розраховують, що зміни у міграційному законодавстві Німеччини допоможуть їм використати свій фах і досвід та знайти гідну роботу.

Щоб працювати у Німеччині за фахом, Олег має скласти два складних іспити: знання мови зі спеціальною термінологією (Fachsprachprüfung, рівень С1) та довести знання і вміння (Kenntnisprüfung) у лікарській гільдії федеральної землі.

"Чув, що у деяких східних землях, зокрема, в Тюрингії, де попит перевищує пропозицію, це значно простіше, а от у нашій землі Північний Рейн-Вестфалія, це досить проблематично", - розповів Олег.

Він твердить, що його родина, у якій, крім нього самого ще двоє лікарів - дружина і донька, очікує від законодавчих змін "нових можливостей".

Оглядачі ринку праці кажуть, що в Україні вже зростає інтерес до вакансій у Німеччині. Але поряд з цим говорять і про нову тенденцію - зменшення потягу українців до роботи за кордоном.

Тож чи стане запровадження міграційних змін у Німеччині причиною нової хвилі трудових мігрантів з України? І якими можуть бути наслідки відтоку робочої сили?

Що пропонує Німеччина?

З 1 березня 2020 року у Німеччині набуває чинності новий міграційний закон, завдяки якому громадям країн, що не входять до ЄС, буде легше отримати роботу в ФРН.

Раніше такі працівники могли легально потрапити до Німеччини лише тоді, коли мали пропозицію про роботу від конкретного працедавця. Сам роботодавець при цьому мав довести, що на цю роботу не зміг знайти жодного німця чи громадянина іншої країни ЄС.

До того ж, йшлося лише про працівників із вищою освітою та кваліфікацією.

Тепер на роботу в Німеччині можуть претендувати і кваліфіковані працівники з професійно-технічною освітою. Некваліфіковані чи сезонні працівники офіційно поки не потрібні.

Копирайт изображения KIEW.DIPLO.DE/
Image caption Посольство Німеччини в Україні застерігає від шахрайських пропозицій роботи

Ще одна важлива зміна: тепер потенційний працівник може провести у Німеччині до пів року у пошуках роботи. Але навіть для цього йому треба довести знання німецької.

Знання мови потрібне не лише для отримання візи, але й для того, щоб підтвердити свою кваліфікацію. А сама процедура є досить бюрократизованою.

Для того, щоб отримати візу для пошуку роботи, треба також підтвердити свою фінансову спроможність.

Працівник роботи з-поза меж ЄС не може претендувати на соціальну допомогу або ж возз'єднання родини на весь час пошуків роботи в Німеччині.

Навіщо це Берліну?

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Нині у Німеччині понад 1 млн вакансій

Всі ці новації діятимуть два з половиною роки, після чого Німеччина може переглянути чи відмовитися від них, якщо побачить негативний вплив на економіку чи безпеку країни. Але може і подовжити.

Проте оглядачі зазначають, що самі зміни у міграційній та трудовій політиці Німеччини свідчать про серйозність проблем, що стали очевидними впродовж останніх років. Як і у більшості європейських країн, населення Німеччини старішає.

Якщо раніше урядам доводилося боротися із безробіттям, то нині, за даними Федерального агентства праці, на німецькому ринку праці існує понад 1 млн вакансій. Німеччині бракує медичних працівників, будівельників, інженерів, і, звісно, ІТ-фахівців.

"Ми хочемо залучити на ринок праці не лише фахівців академічного рівня, але й звичайних спеціалістів через дуже просту причину - у нас їх бракує", - заявила посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Нині Німеччина потребує і кваліфікованих працівників робтіничих професій

З іншого боку, українцям, які хочуть знайти роботу в Німеччині, варто пам'ятати, що ринок праці лібералізовано не лише для них, а також для громадян інших країн з-поза меж ЄС, наприклад, для росіян, індійців чи китайців.

Як жартують деякі оглядачі, поки що лібералізація ринку праці, схоже, спрямована на сантехніків з гарним знанням німецької та бездоганно документально підтвердженою кваліфікацією.

Лунають і версії про те, що мета нового закону - врегулювати статус працівників, які вже перебувають у Німеччині, але не мали легального доступу на ринок праці.

Проте так само очевидно, що певна кількість українців вирішить приєднатися до кількамільйонної армії тих, хто вже тимчасово чи постійно працює за межами України.

Чи хочуть українці до Німеччини?

Кількість пропозицій роботи у Німеччині за рік від січня 2019 до січня 2020 суттєво зросла - майже на 50%, - каже Марія Абдулліна, керівник напрямку OLX Робота.

Крім того, за її словами, подвоїлася і частка пропозицій роботи в Німеччині проти інших країн.

"Причиною цього цілком може бути прийняття нового міграційного закону в Німеччині, котрий набуде чинності 1 березня", - каже Марія Абдулліна.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption За опитуванням, Німеччина очолює список країн, де українці хотіли б попрацювати

Згідно із дослідженням, яке OLX провели влітку 2019 року, Німеччина посіла перше місце серед країн, куди б українці хотіли поїхати працювати, випередивши Польщу, Чехію, Швецію, Ізраїль.

З боку німецьких роботодавців, розповідає Марія Абдулліна, найбільш затребуваними є:

  • працівники виробничої сфери (пакувальники, фасувальники, сортирувальники),
  • сфери логістики (водії),
  • будівництва (будівельники, електрики, зварювальники, каменярі, муляри, різнороби),
  • сфери обслуговування (офіціанти, доглядальниці, покоївки).

При цьому суттєвих змін в пропозиціях заробітної платні, порівняно із попереднім роком, не спостерігають.

Чи замінить Німеччина Польщу для українських працівників?

Коли законопроєкт про лібералізацію трудової міграції ще був на стадії розробки, шквал занепокоєння прокотився Польщею.

Тамтешні роботодавці вважали, що можуть втратити ледве не кожного другого з понад мільйона працівників з України, які віддадуть перевагу роботі у Німеччині, де мінімальна зарплата утричі перевищує польську - 1584 євро проти 611 євро у січні 2020 року.

Проте не варто забувати про вартість життя. Наприклад, ціни на харчі у Німеччині на 2,5% перевищують середні по ЄС, тоді як у Польщі є на третину меншими.

До того ж реальні спрощення у працевлаштуванні в Німеччині виявилися не такими масштабними, як очікували.

"Деякі мої знайомі, які ще два роки тому планували у майбутньому переїзджати до Німеччини, зараз збирають на іпотеку (у Польщі)", - каже ІТ-шник Олексій, який працює у Польщі вже п'ять років. Він твердить, що відтоді, як залишив Україну, не розглядав Німеччину як напрямок для кар'єрного руху.

"Моя думка не змінилася - зараз і в осяжному майбутньому Польща пропонує кращий баланс між доходами, якістю та вартістю життя", - розповідає Олексій.

Крім того, додає він, досвід знайомих, які свого часу вирішили працювати у Німеччині та Британії, нині виглядає гіршим, ніж його власний.

Копирайт изображения OLX Робота
Image caption За спостереженнями OLX Робота, українці стали частіше цікавитися роботою у Німеччині

Водночас, як каже Марія Абдулліна, в січні цього року у OLX Робота вперше помітили зміну тренду попиту на роботу в Німеччині порівняно з Польщею.

Зокрема, роботою в Німеччині в січні 2020 року цікавилися на 30% частіше, ніж в Польщі. А от минулого року у січні ситуація була "дзеркальною" - тоді роботою в Польщі цікавилися на 39% частіше ніж в Німеччині.

"Ціна питання" для України

Трудові мігранти вже є головними "іноземними інвесторами" в Україні. За даними НБУ, у 2019 році грошові перекази тих, хто працює за кордоном, склали близько 12 млрд доларів. Для порівняння: у січні-вересні минулого року прямі іноземні інвестиції не досягли навіть 2 млрд доларів, а надходження від усього експорту за 11 місяців становили 46 млрд доларів.

Проте українські роботодавці вже кілька років стурбовані браком робітників, особливо технічних та робітничих спеціальностей, і намагаються втримати працівників підвищенням зарплатні.

За офіційною статисткою, за минулий рік реальні зарплати українців зросли майже на 10%. А третина підприємств, за опитуваннями, називає брак робочої сили серед головних факторів, які обмежують їхні плани розширювати виробництво.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption За 2019 рік українці, які працюют за кордоном, переказали в Україну 12 млрд доларів

"Від бізнесу ми часто чуємо скарги на дефіцит професіоналів як у корпоративному так і в промисловому секторах", - каже Анна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації.

Вона також наголошує, що опитування, проведені асоціацією, свідчать, що залишати Україну людей, особливо кваліфікованих фахівців, на яких розраховує Німеччина, змушує не лише вища зарплата:

"Якісно інший рівень соціального та культурного життя, розвинені інфраструктура, медицина, освіта, work-life balance, відчуття захищеності та впевненості у завтрашньому дні - ось що спонукає мігрувати навіть тих наших громадян, які мають непоганий рівень доходів в Україні".

У ЄБА навіть почали проводити дослідження "Барометр щастя", який вимірює питання трудової міграції та задоволеності рівнем життя в Україні. Минулого року він дещо зріс порівняно із 2018, але лише на 0,14 балів.

Як каже Анна Дерев'янко, найвищі оцінки отримали такі фактори, як поточна робота та соціальне життя, а найгірша ситуація в Україні, на думку респондентів, з рівнем безпеки, екологією, оплатою праці, охороною здоров'я, дотриманням прав.

Відповідальний бізнес, каже вона, навіть намагається взяти на себе якусь частину відповідальності держави, аби покращити ситуацію. Крім підвищення зарплат, наприклад, надає своїм працівникам медичну страховку. Але це не змінює ситуацію докорінно:

"До прикладу, в ритейл сегменті в одній з компаній є 750 вакансій - на які кадри знайти важко, хоча зростання заробітних плат офісних працівників складає 8-10%, робочого персоналу - 20%, співробітникам надається соціальний пакет, тощо", - розповідає пані Дерев'янко.

Чи зміниться тренд?

Для того, щоб кардинально вплинути на потік трудової міграції з України, твердить виконавчий директор ЄБА, треба покращувати правове середовище й правосуддя в Україні, продовжувати реформу охорони здоров'я, покращувати екологічну ситуацію, знижувати навантаження на фонд оплати праці:

"І, хочеться сподіватись, що вже за кілька років ми побачимо значно більший відсоток міграції українців назад до країни".

Про невеличкі приводи для обережного оптимізму говорить і Марія Абдулліна, керівник напрямку OLX Робота.

За опитуваннями компанії, 20% з тих, хто вже мав досвід роботи за кордоном, більше не планують виїжджати знову.

Основною причиною виявився психологічний дискомфорт, пов'язаний з переїздом і віддаленістю від рідних.

Майже у третини зникла необхідність виїжджати на роботу за кордон вдруге, тому що вони почали заробляти достатньо в Україні.

Ще 16% зізналися, що в інших країнах не лише висока заробітна плата, а ще й витрати на проживання та харчування.

А кожний п'ятий залишився розчарованим після досвіду роботи за кордоном.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Новини на цю ж тему