МВФ схвалив нову позику для України. Чи отримає Київ усі $5 млрд?

  • Анастасія Зануда
  • BBC News Ukraine
Гроші від МВФ мають підтримати Україну під часкоронавірусної кризи

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Гроші від МВФ мають підтримати Україну під часкоронавірусної кризи

МВФ схвалив нову півторарічну програму співпраці з Україною на загальну суму у 5 млрд доларів.

Перший транш складе 2,1 млрд доларів.

Для відновлення співпраці з МВФ, як заявляв президент Зеленський, голова його адміністрації Андрій Єрмак, а також прем'єр Денис Шмигаль, Україна виконала усі "домашні завдання". Зокрема схвалила банківський "антиколомойський закон" та закон про ринок землі.

Гроші від МВФ мають підтримати Україну під час коронавірусної кризи, і, як розповів ВВС News Україна голова НБУ Яків Смолій, всі вони підуть на покриття дефіциту бюджету.

Після рішення Ради директорів це підтвердив і міністр фінансів Сергій Марченко.

Щоб отримати решту коштів, які, як очікується, мають надійти чотирма траншами, Київ повинен виконати власні зобов'язання, зафіксовані у Меморандумі про співпрацю.

"Повне і вчасне виконання кроків, передбачених програмою, яку підтримує фонд, буде вирішальним для зменшення економічних ризиків та початку стабілізації і відновлення", - йдеться у заяві голови МВФ Крісталіни Георгієвої після оприлюднення рішення директорів фонду.

Українські ЗМІ вже понад тиждень обговорюють ці зобов'язання, які за звичкою називають"умовами" МВФ, посилаючись на проєкт Меморандуму.

До рішення Ради директорів в МВФ відмовлялися кометувати зміст Меморандуму.

Український уряд також офіційно не оприлюднював документів щодо подальшої співпраці з МВФ.

Тепер, як каже міністр фінансів, Меморандум буде обов'язково оприлюднено незабаром після того, як Київ отримає перший транш.

Але кілька із так званих "маяків" МВФ прем'єр-міністр Денис Шмигаль все ж назвав і сказав, що вони збігаються з тими напрямками реформ, які вже впроваджують в Україні.

"Це ті речі, які Україна повинна робити хоч із МВФ, хоч без МВФ. Це нам потрібно і це рух до кращого життя", - заявив Денис Шмигаль.

Про що говорив прем'єр і що це може означати?

1. "Прозорість роботи банків та держкомпаній"

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

МВФ не втрачає інтересу до долі "Привату" і після ухвалення "антиколомойського" закону

Пропустити подкаст і продовжити
подкаст
Що це було

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти

Випуски

Кінець подкаст

Ще під час попередніх переговорів з МВФ порушувалися кілька питань, що стосуються банківської сфери.

Йшлося про скорочення частки держави у банківському секторі, яка різко зросла після націоналізації "ПриватБанку" у грудні 2016, а також про входження міжнародних інвесторів у капітал державних банків. Наприклад, зараз йдуть переговори про входження ЄБРР у капітал "Ощадбанку".

І хоча українська банківська система значно зміцніла після кілька років "очищення", на переговорах з МВФ знову йшлося про проблемні кредити, які обтяжують банківську систему.

Від України вимагають ухвалити законодавчі правки, які відрегулюють стягнення заборгованості так званих "пов'язаних осіб" - компаній чи особи, які брали кредити у "дружніх" банках, особливо перед тим, як ці банки намагатися порятувати коштом рефінансування НБУ чи або ж оголошували банкрутами.

Оглядачі називають ці можливі законодавчі зміни ще одним "привітом Коломойському", адже більшість проблемних кредитів, що здебільшого видавалися "пов'язаним особам", стосуються саме "ПриватБанку". Саме довкола цієї проблеми побудовані судові справи, що стосуються "Привату".

Ще однією темою, яка постійно порушується під час переговорів з МВФ, - збереження незалежності Національного банку, як "острівця стабільності" в українській економіці та політиці.

Після приходу до влади президента Зеленського, з його оточення неодноразово лунала критика на адресу нинішнього керівника НБУ Якова Смолія, що іноземні партнери України сприймали як спробу взяти під контроль роботу центрального банку країни.

В інтерв'ю ВВС Україна сам пан Смолій заявив, що збирається працювати на своїй посаді повний термін, на який його призначено - до 2025 року.

Що ж до державних компаній, то відомими є порада МВФ та згода українського уряду про зменшення державного сектору в економіці. Йдеться про приватизацію. І серед багаторічних пріоритетів - продаж "Одеського припортового заводу" та "Центренерго".

Звісно, за нинішніх умов можуть постати питання щодо доцільності продажу таких великих підприємств під час кризи, тобто, за мінімальною ціною. Утім, такий аргумент також лунає не один рік.

Поки ж що очікування від приватизаційних надходжень до бюджету на цей рік зменшили з 12 млрд до 500 млн грн.

2. "Посилення корпоративного управління держпідприємств"

Автор фото, AFP

Підпис до фото,

Міжнародним партнерам України не подобається втручання уряду у життя "Нафтогазу" та його топменеджменту

Тут передусім мова може йти про "Нафтогаз", після анбандлінгу якого структура та діяльність компанії зазнали значних змін.

Відомо, що МВФ та інші міжнародні партнери України були незадоволені втручанням уряду у діяльність компанії.

Зокрема, це стосувалося звуження повноважень Наглядової ради, а також деяких суперечливих рішень. Наприклад, великі зарплати топменеджерів Нафтогазу, які викликають незадоволення вже кількох урядів.

Подібні зміни стосуватимуться й інших великих державних компаній, аби уряд не впливав на їхні Наглядові ради, менеджмент та фінансові плани, оскільки це, як вважають міжнародні кредитори України, породжує корупційні ризики.

3. "Незалежний Антимонопольний комітет"

Міжнародні кредитори, так само, як і багато українських оглядачів вважають, що ефективна робота АМК могла б змінити неефективну систему, яку часто називають "олігархономікою", коли незначна частка бізнесменів та їх фінансово-промислових груп контролює значну частину економіки України.

Але поки що діяльність АМК обмежується перевірками монопольного становища тих чи інших компаній на ринку (зазвичай, воно так і не підтверджується), змови між ними, а також накладань штрафів, які оскаржуються в судах.

І тут так само не перший рік лунають заклики до незалежності цього органу від політичного впливу та призначення його керівництва на прозорому конкурсі.

4. "Реформа митниці і податкової"

Автор фото, UNIAN

Підпис до фото,

24 квітня, ввечері п'ятниці уряд без обговорення звільнив керівників одразу двох ключових відомств країни - податкової та митниці - Максима Нефьодова та Сергія Верланова

Знову роз'єднані у два окремих відомства, із нещодавно зміненим керівництвом, податкова та митна служби мають надскладне завдання - наповнити бюджет рік коронавірусної кризи, коли економіка України, за попередніми припущеннями МВФ, може скоротитися на 7,7%.

Може також йтися про призупинення лібералізації податкової системи, адже більшість із напрацьованих до цього часу ініціатив передбачають, що на першому етапі їх запровадження податкові надходження можуть зменшитися.

З іншого боку, так само очевидно, що МВФ наполягатиме на закритті відомих бюджетних "дірок" - податкових пільг, ухиляння від сплати податків через ФОПи, жорсткішій фіксації їхніх операцій через касові апарати, тощо.

Крім того, не виключено, що вчергове увагу приверне і розмитнення "євроблях".

Запровадження багатьох із цих заходів вчергове відтермінували, - цього разу через коронавірус і карантин. Але нові строки наближаються.

5. "Збереження принципу "гроші ходять за пацієнтом" в галузі медицини"

Новий Меморандум з МВФ має розв'язати одну із найважливіших інтриг останнього півріччя: що буде з медреформою, розпочатою Уляною Супрун?

Якщо слова прем'єра підтвердяться, то гроші "ходитимуть за пацієнтом" не лише на рівні сімейних лікарів, але й лікарень, тобто, фінансуватимуться пацієнти, а не "койко-місця". Хоча і президент Зеленський, і нинішній міністр охорони здоров'я Степанов критикували реформи Супрун.

6. "Приведення ціни на газ для населення до ринкового рівня"

Автор фото, UNIAN

Підпис до фото,

Не отримавши гроші від МВФ через газове питання, наприкінці 2013 президент Янукович відмовився від євроінтеграції і поїхав по гроші до Москви

Це зобов'язання існує майже так само довго, як і відносини України з МВФ. Втілити його поки що це не вдалося жодному українському уряду.

Для уряду Азарова це, врешті, обернулося відмовою від підписання угоди про асоціацію з ЄС та зверненням по гроші до Росії з усіма наслідками, включно із початком конфлікту з Росією, із яким довелося мати справу уряду Яценюка.

Коли ситуація на східному кордоні більш-менш стабілізувалася, а Україна припинила купувати газ із Росії, уряд Гройсмана також не наважився на цей крок, а тема цін на газ стала однією з головних у президентській кампанії 2019 року.

Здається, що нині, коли ціни на енергоносії у світі сягнули багаторічного мінімуму, час для переходу на ринкові ціни для населення настав. Якщо ще рік тому українці платили понад 8,5 грн за куб газу, то тепер - удвічі менше. А на ринку ціна рухається у напрямку до 3 грн за кубометр.

До того ж з 1 липня 2020 року втрачає чинність урядова постанова про спецзобов'язання "Нафтогазу" з продажу палива для потреб населення.

Але якими будуть ціни на газ до осені, і як ці ціни відіб'ються на платіжках за тепло у новому опалювальному сезоні?

На цей випадок, очевидно, можна також згадати давно пропоновані міжнародними кредиторами заходи, які збільшують штрафи за несвоєчасну оплату комунальних послуг та посилюють відповідальність за борги.

З іншого боку, так само тривалий час - після запуску ринку газу в Україні у 2015 - обговорюється і можливість того, що кінцеві споживачі зможуть легко змінювати постачальників газу, що, як очікують, змушуватиме тих пропонувати найнижчу можливу ціну.

Утім, міністр фінансів Сергій Марченко твердить, що і ціни на газ, і тарифи на опалення мають знизитися:

"Зараз ціна більше 4 тисяч, тоді як на ринку ціна - 2275 гривень. Таким чином, ціна на газ в період опалювального сезону для населення буде знижена", - заявив урядовець на одному з телеканалів.

Що буде далі?

"Кредит від МВФ не лише позитивно вплине на економіку держави, а й відкриває двері для України в питанні отримання макрофінансової допомоги від Європейської Комісії, кредиту від Світового Банку, що дозволить не тільки виконати цьогорічний бюджет, а й зменшити навантаження на гаманці українців", - запевняє міністр фінансів.

Але у парламенту вже виникли питання щодо нового Меморандуму з МВФ.

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков закликав уряд оприлюднити текст меморандуму, який той має намір підписати з МВФ.

"Я переконаний, що уряд повинен буде продемонструвати меморандум, який підписуватимуть із Міжнародним валютним фондом", - заявив Разумков.

А от голова пропрезидентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що у проєкті Меморандуму з МВФ "багато речей викладено так, що не буде сприйнято ані українським суспільством, ані парламентом".

Тому тут доведеться вести жорсткі переговори, і не факт, що вони приведуть до якогось успіху", - попередив він, уточнивши, що це "інша програма".

Насправді, Меморандум, який мають підписати МВФ та Україна, стосується саме програми stand-by, якщо Рада директорів МВФ вирішить розпочати її 9 червня. І підписувати цей Меморандум від імені України буде уряд.

Втім, за історію співпраці Києва з МВФ неодноразово траплялося таке: Україна отримувала лише перший транш, і переговори щодо виконання "маяків" тривали до моменту, коли сторони вирішували почати нову програму.

Не виключено, що так буде і цього разу.

Ви завжди можете отримувати найважливіші новини в месенджер. Достатньо лише підписатися на наш Telegram або Viber!