Усі кримінальні справи Порошенка. Розповідаємо коротко

Копирайт изображения UNIAN

Прізвище п'ятого президента України фігурує у близько 20 кримінальних провадженнях, які були відкриті після приходу до влади команди Володимира Зеленського.

Нещодавно генеральний прокурор Ірина Венедіктова сказала, що 17 справ відкрив її попередник Руслан Рябошапка і чотири - вона сама. Ці провадження розпочинали як за заявами певних осіб, так і за рішенням суду.

Однак, один з адвокатів Петра Порошенка Ілля Новіков повідомив ВВС News Україна, що у захисту інформація про ці справи "неповна і неточна". І що є принаймні чотири провадження, про існування яких вони знають з неофіційних джерел, проте жодного документу щодо них ані Порошенко, ані адвокати не мають.

Найбільше заяв до прокуратури з вимогою відкрити кримінальні провадження надіслав Андрій Портнов. Серед заявників також Нестор Шуфрич і Андрій Деркач. Усі вони - колишні соратники експрезидента Віктора Януковича, після усунення якого від влади Порошенко став президентом.

Попередній генеральний прокурор Руслан Рябошапка після відставки у березні цього року заявляв виданню LB.ua, що 16-17 справ, з якими він був ознайомлений, не мають юридичної перспективи.

Його наступниця, Ірина Венедіктова, яка працює генеральним прокурором три місяці, заявляє, що добре знайома зі змістом усіх справ. Вона вважає, що вони мають перспективу.

Будь-яке кримінальне провадження не означає висунення підозри. Це може статися лише після досудового розслідування.

Руслан Рябошапка жодної підозри експрезиденту не підписав. Ірина Венедіктова підписала одну - у справі про призначення на посаду першого заступника голови зовнішньої розвідки України Сергія Семочка.

Попри відсутність інших підозр, президент Володимир Зеленський 20 травня вдався, як вважають його опоненти, до неприпустимих для глави держави заяв.

"Що стосується вироку пану Порошенку… Я впевнений, що все це ще попереду", - сказав він на пресконференції.

Ми зібрали із відкритих джерел усі кримінальні провадження, які впродовж 2019-2020 років порушували слідчі ДБР і Офісу генерального прокурора. Тут їх менше, ніж говорила Ірина Венедіктова. Однак не виключено, що деякі провадження, про які іде мова нижче, розділили на кілька.

Окрім того, Ірина Венедіктова повідомила, що у червні три кримінальні провадження щодо Петра Порошенка були закриті за відсутністю складу злочину.


Призначення розвідника Семочка

Копирайт изображения ZIK
Image caption Сергій Семочко намагався оскаржити своє звільнення з посади, проте безрезультатно

Ця справа є єдиною, за якою генпрокурор Ірина Венедіктова підписала підозру Петру Порошенку. Експрезиденту закидають, що він схиляв голову Служби зовнішньої розвідки України Єгора Божка до перевищення влади та службових повноважень під час призначення заступником керівника цієї структури Сергія Семочка.

Порошенко начебто переслідував "власні інтереси" задля зосередження в своїх руках державної влади і призначення підконтрольних осіб.

За кілька тижнів до другого туру президентських виборів Семочка звільнили, але через інший скандал. Програма Дениса Бігуса "Наші гроші" повідомила, що попри відсутність значних доходів в останні роки, сім'я Семочка володіє будинками під Києвом загальною вартістю близько 8 млн доларів. У розслідуванні також ішлося про те, що дружина розвідника, Тетяна Лисенко, має російський паспорт. Сергій Семочко ці звинувачення відкидав.

Хто такий Сергій Семочко, через якого Порошенку загрожує арешт


43 картини мистецтва і мита

ДБР веде кримінальне провадження про нібито переміщення через кордон України 43 картин всесвітньо відомих художників. Слідчі підозрюють, що їх ввезення відбулося з приховуванням від митного контролю. У цій справі Петро Порошенко - свідок.

Копирайт изображения UNIAN

У день, коли мав відбутися допит у справі, експрезидент відкрив виставку цих картин в музеї Івана Гончара, разом з оригіналами митних декларацій та документами про сплату за них, аби довести, що ввезення країн було легальним. Водночас, генпрокурор Ірина Венедиктова сказала, що вважає цю справу "цікавою щодо кола учасників, походження картин та джерел їх придбання".


"Плівки Деркача" і Байден

Офіс генпрокурора проводить досудове розслідування щодо того, чи втручався колишній віцепрезидент США Джо Байден у роботу ексгенпрокурора України Віктора Шокіна. Його звільнили з посади у 2016-му, після корупційних скандалів. Підставою для розслідування стали аудіозаписи, які оприлюднив депутат ВРУ Андрій Деркач.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Джо Байден і Петро Порошенко у січні 2017 року в Києві.

На них - розмова нібито експрезидента Порошенка та Джо Байдена, який зараз є одним із претендентів на посаду президента США. Деркач у заяві на адресу прокурора твердив про ознаки державної зради Петра Порошенка через вплив на нього високопосадовців США.


Контрнаступ у червні 2014-го

ДБР відкрило кримінальне провадження щодо наступальної операції на Донбасі у червні 2014 року. Заяву подав Нестор Шуфрич - депутат від "Опозиційної платформи - За життя" Віктора Медведчука.

Він звинувачує експрезидента в кровопролитті на Донбасі влітку 2014-го. Твердить, що на двох зустрічах контактної групи ОБСЄ-Україна-Росія з представниками самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" учасники досягнули певні домовленості, а потім Порошенко нібито відійшов від переговорної схеми і віддав наказ почати наступальну військову операцію.

Сам Порошенко наголошує, що давав наказ про деокупацію української території. За його словами, внаслідок контрнаступу ЗСУ звільнили дві третини окупованого Донбасу.


Прохід кораблів Керченською протокою

Кримінальне провадження стосується переходу українських кораблів через Керченську протоку наприкінці листопада 2018 року. На думку колишнього соратника Віктора Януковича Андрія Портнова, який і звернувся до правоохоронних органів, це спричинило ескалацію конфлікту з Росією та введення військового стану на території України "з метою можливої узурпації влади".

Копирайт изображения NAVY.MIL.GOV.UA

Портнов вважав, що метою запровадження воєнного стану було відкласти президентські вибори на невизначений час.


Продаж "Прямого"

Також ДБР за заявою Андрія Портнова порушило справу про можливе ухилення від сплати податків під час купівлі-продажу ТОВ "Телеканал "Прямий".

Цей канал в останні роки, надто у часи виборчої кампанії 2019 року, підтримував Петра Порошенка. Його офіційним власником є депутат парламенту багатьох скликань Володимир Макеєнко. Лунали сумніви щодо спроможності останнього купити канал і називали справжнім власником Порошенка. Експрезидент подібні звинувачення заперечував.


Призначення прем'єр-міністра Гройсмана

Ще одне провадження ДБР відкрило за зверненням депутатів Нестора Шуфрича та Василя Німченка про нібито "захоплення державної влади" та фальсифікацію офіційних документів під час призначення прем'єр-міністра Володимира Гройсмана.

На думку цих депутатів, президент та голова парламенту зловживали службовим становищем, оскільки внесли подання на призначення прем'єра за відсутності коаліції у Верховній Раді, як це передбачено Конституцією. Проте пізніше, як повідомила генпрокурор Ірина Венедіктова, це провадження закрили за відсутністю складу злочину.


Конфісковані гроші Януковича

Національне антикорупційне бюро на початку 2020 року порушило кримінальну справу про можливе підбурювання з боку Петра Порошенка до розтрати коштів офшорної компанії Wonderbliss Ltd шляхом спецконфіскації 1,5 млрд доларів. Це ті гроші, які, за інформацією влади, арештували на рахунках експрезидента Віктора Януковича. Кримінальне провадження НАБУ розпочало за рішенням суду, до якого звернулася офшорна компанія з Кіпру, яка постраждала від вказаної спецконфіскації.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Гроші Януковича конфіскували у 2017 році

У березні 2017 року суд у Краматорську відмовив в апеляції кільком кіпрським компаніям, не згодним із спецконфіскацією. Але 16 червня 2020 року Верховний суд України скасував ухвалу про відхилення апеляції. Таким чином, справа про спецконфіскацію ще триватиме.


Призначення членів Вищої ради правосуддя

Провадження щодо призначення членів Вищої ради правосуддя (ВРП) відкрили знову за заявою Андрія Портнова. Він звинувачував Петра Порошенка у перевищенні службових повноважень і діях, спрямованих на насильницьку зміну влади.

Портнов твердив, що Петро Порошенко змінив процедуру призначення членів Ради під час проведення відповідного конкурсу, це дозволило йому призначати їх поза конкурсом. Сам Петро Порошенко стверджує, що діяв відповідно до закону.

Це кримінальне провадження слідчі теж закрили за відсутністю складу злочину.


"Тиск на суддів" у справі "ПриватБанку"

ДБР вивчав заяву суддів Окружного адміністративного суду Києва, які твердили про тиск на них через заяви Петра Порошенка після їхнього рішення у справі "ПриватБанку".

Судді задовольнили один з позовів колишнього власника "ПриватБанку" Ігоря Коломойського до Нацбанку та уряду щодо націоналізації у 2016 році. Нацбанк і Кабмін оскаржили це рішення, а президент Порошенко на спеціальній нараді нібито закликав "перевірити" суддів, які ухвалили рішення на користь Коломойського.

Петро Порошенко заперечував тиск на суддів і запевняв, що на згадуваній нараді обговорювали загрози і ризики, пов'язані з можливим виконанням рішення суду.

Генпрокурор повідомила, що провадження закрили за відсутністю складу злочину.


Несвоєчасне призначення суддів

Ще кілька проваджень які розслідує ДБР, також стосуються суддів. Ідеться про можливе зловживання Петром Порошенком службовими повноваженнями, оскільки експрезидент нібито не призначав своєчасно суддів, яких рекомендувала Вища рада правосуддя.

Ці люди отримували зарплатню, не здійснюючи своїх повноважень, тому дії експрезидента нібито призводили ще й до збитків держбюджету. Ірина Венедіктова у квітні повідомила, що відкрила п'ять подібних проваджень.


Ситуативна кімната в ОПУ

ДБР провадило досудове розслідування за фактом зникнення моніторів та серверів з адміністрації президента, за статтею про "втрату документів, що містять державну таємницю". Ідеться про те, що після приходу до влади команда Володимира Зеленського звинуватила попередників у вивезенні з кімнати нарад - так званої ситуативної кімнати - усю техніку, включно з серверами.

Копирайт изображения UNIAN

Пресслужба Петра Порошенка запевняла, що ту техніку орендував президент власним коштом, тому її забрали, щоб повернути орендодавцю.


Продаж "Кузні" Тігіпку

ДБР розслідує обставини угоди про продаж у 2018 році київського заводу "Кузня на Рибальському". Петро Порошенко, який був власником підприємства, продав його українському бізнесмену і ексурядовцю Сергію Тігіпку.

Андрій Портнов як заявник по цій справі стверджував, що продаж заводу фіктивний, експрезидент міг лишитися фактичним власником заводу, а 300 млн доларів, нібито сплачених за підприємство, імовірно, "відмиті" через кіпрські офшори. Адвокат Петра Порошенка Ігор Головань називає продаж "Кузні" суперпрозорим.


Відпочинок на Мальдівах і "підроблені" документи

ДБР розслідує інформацію, що з'явилася у телепрограмі "Схеми", про нібито незаконний перетин державного кордону України Петром Порошенком та його родиною, з використанням підроблених документів.

Журналісти твердили, що відпочивати на Мальдіви у січні 2018 року президент літав як "Mr. Petro Incognito". Водночас Порошенко запевняв, що літав у відпустку за своїм паспортом і з відповідною реєстрацією у прикордонників.


Депортація Саакашвілі

ДБР також розслідує провадження про незаконне затримання Міхеїла Саакашвілі та вивезення його за межі України.

Колишній президент Грузії, пропрацювавши в команді президента, у 2016-му перейшов в опозицію. У липні 2017 року Порошенко позбавив Саакашвілі громадянства України, коли той був у США. Однак і після цього політик повернувся в Україну, перейшовши україно-польський кордон.

У лютому 2018-го його затримали у Києві і відправили до Польщі як порушника кордону.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption У лютому 2018-го Міхеїла Саакашвілі депортували до Польщі як порушника кордону

Згодом Верховний суд України постановив, що реадмісія пана Саакашвілі була законною. Проте новий президент Володимир Зеленський повернув йому українське громадянство.


Втеча судді Чауса

ДБР розслідує можливу причетність Петра Порошенка до незаконного переправлення судді Миколи Чауса до Молдови. Подібні підозри, ймовірно, базуються на твердженнях колишнього високопосадовця поліції Антона Шевцова виданню "Країна": він казав, що Чаусу допомогли втекти особисті охоронці Порошенка.

Суддю Чауса підозрювали в отриманні хабаря в розмірі 150 тисяч доларів. Експрезидент заявляв, що не знає, хто такий Чаус, і не причетний до його втечі.


База "Івушка"

ДБР розслідує долю бази відпочинку "Івушка" Українського товариства сліпих, розташованої в елітному Козині під Києвом. Саме в цьому селищі у Петра Порошенка є будинок.

ЗМІ писали, що територією цієї бази шахрайським шляхом заволоділи посадовці ТОВ "Союз-інвест", яке пов'язували з Петром Порошенком.


Передача землі на Миколаївщині

2016 року Петро Порошенко скасував рішення голови однієї з райадміністрацій Миколаївської області про передачу ділянки сільгоспземель площею 1500 гектарів до земель державного запасу.

Заявник - один із соратників Віктора Януковича, регіонал Михайло Добкін вважав, що це є перевищенням повноважень президента. Сам Петро Порошенко твердив, що рішення ухвалив у відповідь на депутатський запит Ігоря Луценка, до якого зверталися жителі Миколаївської області.

Томос

Вже після виходу матеріалу стало відомо, що Державне бюро розслідувань розслідує справу щодо отримання Православною церквою України томосу про автокефалію.

"6 листопада 2019 року СБУ почала розслідування за заявою вірян Київського патріархату УПЦ на незаконні дії ряду вищих посадових осіб, які вчинили дії, направлені на розпалювання міжрелігійної ворожнечі при створенні ПЦУ. Далі СБУ передала справу для розслідування до ДБР", - повідомили в ДБР.

19 червня Православна церква України заявила, що той факт, що відкрита ще 8 місяців тому справа досі не закрита, свідчить про політичну складову.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Новини на цю ж тему