Конфлікт Індії та Китаю: азійські гіганти прямують до війни?

Похорон Копирайт изображения Getty Images
Image caption В Індії почалися кремації військових, які загинули у протистоянні з китайцями в долині Галван

В Індії вже почались кремації військових, які загинули під час бійки з китайцями у долині Галван в Гімалаях. Індійські ЗМІ також повідомили, що Китай передав десятьох офіцерів та солдатів, яких захопили в полон під час сутички.

Загалом внаслідок конфлікту в долині загинули щонайменше 20 індійських військових, 76 дістали поранень.

Індійські ЗМІ також повідомляють про 40 загиблих китайських військових. Проте Китай досі не визнав жодних втрат.

Сутички між індійськими та китайськими військовими за спірні території відбувалися і раніше, оскільки кордон між країнами не демаркований.

Але 45 років у цих сутичках не було жертв.

Чи може нинішній конфлікт перерости в повномасштабну війну, яка вже була між країнами 1962 року? Щоправда, тоді вони ще не мали ядерної зброї.

Що сталося

В ніч проти вівторка у долині Галван, яка знаходиться у спірному регіоні Ладакх відбулася масова сутичка між китайськими та індійськими військовими з використанням палиць, бит та залізних прутів з цвяхами.

Бійка була на висоті 4 300 метрів поряд з рікою Галван (Цзялевеньхе китайською). Деякі з індійських військових впали у воду і могли зазнати обморожень.

Згідно з умовами двосторонньої угоди 1996 року у зоні спірних територій, військові не можуть використовувати вогнепальну зброю та вибухові речовини.

Тому під час сутичок індійські та китайські патрулі вдаються до рукопашного бою, кидаються камінням та використовують різні засоби.

Чому це відбувається

Кордон між Індією та Китаєм остаточно не визначений.

У 1962 році між країнами відбулася коротка війна, загинули кілька тисяч військових. Відтоді Індія вважає, що Китай окупував 38 тисяч кв. км її території.

Будь-які зміни у ландшафті території - зміни течії річок, меж озер або льодовиків - загострюють суперечки.

Сутички на спірних територіях активізувалися в останні кілька років.

Image caption Цю фотографію BBC надав індійський військовий з зони конфлікту. Він стверджує, що саме такою зброєю вбивали індійських солдат

У 2017 році військові двох країн билися на спірній території плато Доклам, яке знаходиться на межі між Китаєм та маленьким гімалайським королівством Бутан, яке підтримує Індія.

Тоді причиною став намір Китаю побудувати дорогу в цьому районі. Індія сприйняла це як загрозу не тільки союзному Бутану, але й як потенційну для себе.

У травні 2020 року індійські та китайські військові лупцювали один одного під час зіткнення на кордоні у секторі Нату Ла в штаті Сіккім - на висоті 5 000 км.

Тоді семеро китайців та четверо індійців отримали поранення. Але офіцери армій владнали конфлікт. Бійки також відбулися в регіоні Ладакх у місцевостях Галван, та біля озера Пандонг.

Але якщо бійки є традиційними, то жертви в них з'явилися вперше за 45 років, з часів Мао Цзедуна.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Наразі в Індії проходять антикитайські протести

Останнє загострення пов'язане з будівництвом Індією в цьому районі дороги до високогірної бази військової авіації, яка дозволяє швидше перекидати війська і техніку до регіону.

У відповідь Китай надіслав тисячі військових до Ладакху.

"Ситуація серйозна. Китайці увійшли на територію, яку вони самі прийняли як частину Індії. Це повністю змінило статус-кво", - говорив у коментарі BBC у травні військовій експерт Аджай Шукла, полковник індійської армії у відставці.

За його словами, територія біля річки Галван традиційно була мирною, але опинилася у центрі протистояння саме тому, що найближче розташована до побудованої Індією дороги.

Копирайт изображения Копирайт изображенияPRESS INFORMATION BUREAU
Image caption Саме ця дорога, яку будує Індія, стала причиною загострення конфлікту

Китайське офіційне ЗМІ Global Times тоді заявило, що долина Галван належить Китаю.

"За словами китайських військових, саме Індія увірвалася до долини Галван. Таким чином Індія змінює статус-кво вздовж лінії фактичного контролю - це і викликало гнів китайців", - заявив у травні BBC доктор Лонг Сінчун, директор китайського Інституту міжнародних справ у Ченду.

Копирайт изображения Getty Images

Як реагує влада двох країн

Жодної офіційної заяви з боку лідера Китаю Сі Цзіньпіна та прем'єра Індії Нарендри Моді ще не пролунало.

Проте відомо, що в п'ятницю Нарендра Моді зустрінеться з лідерами індійських партій, аби обговорити кризу.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Нарендра Моді та Сі Цзіньпін прийшли до влади майже одночасно, і в їхній риториці домінує націоналізм

Ймовірно, така зустріч є реакцією на заклик лідера опозиційної партії Індійський національний конгрес Рахула Ганді - онука прем'єра Індіри Ганді та правнука першого прем'єра Індїі Джавахарлала Неру.

"Чому прем'єр мовчить? Чому він ховається? Досить означає досить. Ми маємо право знати, що трапилося. Як посмів Китай вбивати наших солдат? Як вони посміли забирати нашу землю?", - написав Рахул Ганді у Twitter.

Завтра війна?

Наразі триває четвертий раунд перемовин офіцерів двох сторін у зоні конфлікту.

Але чи можлива повномасштабна військова конфронтація між країнами?

Доцент Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Шевченка Віктор Константинов вважає, що наявність перемовин між офіцерами свідчить, що наказу щодо переходу до смертельного протистояння не було.

"Люди загинули, тому що обидві сторони достатньо сповнені неприязню, всі довгий час закривали очі на сутички", - пояснює він.

На думку пана Константинова, факторами загострення ситуації, окрім суперечок за території, стали зближення Індії та США та посилення позицій уряду індійських націоналістів Нарендри Моді після виборів 2019 року.

"У Китаї фахівці обговорюють можливу поразку Трампа на виборах, і те, що за Байдена почнеться ще більше зближення Індії та США. Тому існує загроза оточення Китаю, це дуже популярна тема зараз", - каже Віктор Константинов.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Зближення Індії з США та Японією непокоїить Пекін

Сприяє ворожнечі і підйом націоналізму в обох країнах, який присутній і у внутрішній, і у зовнішній політиці.

"Саме за уряду Моді почали згадувати про незгоду з результатами війни 1962 року і з фактичним розмежуванням в Гімалаях", - каже експерт.

Пам'ять про поразку у війні з Китаєм 1962 року досі є трамвою для індійської політичної еліти, проте бажання взяти реванш не розвинуте - на відміну від конфліктів з сусіднім Пакистаном.

"В часи Джавахарлала Неру, коли сталася війна, та після нього поразку намагалися компенсувати розмовами про те, що індійці програли не тому що слабкі, а тому що дуже миролюбні. Зараз говорять, що це був спровокований Холодною війною конфлікт. Не можна казати про сильний реваншизм - в Індії вважають, що лише Китай може почати першим війну", - пояснює Віктор Константинов.

Копирайт изображения Getty Images

"Зараз про війну між Китаєм та Індією мова не йде, вони хочуть налякати один одного. Постійні зіткнення, гра на нервах буде - це частина стратегії, як індійської, так і китайської. І не один рік", - вважає він.

Водночас в індійському суспільстві є консенсус: якщо Китай нападе першим - це буде перехід червоної лінії.

"Якщо Китай першим почне війну, Індія буде битися всерйоз. Поступитися навіть невеличкою територію ще раз в Індії вважають неприпустимим. Теза чітка: ані клаптика території не віддамо. Конфлікт може бути коротким, але дуже гарячим", - наголошує Віктор Константинов.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption В Індії вважають, що лише Китай може напасти першим. Якщо це станеться, дарувати території наміру не мають

Проте більш ймовірним експерт вважає конфлікт між Індією та Пакистаном.

"Тут суспільство з обох боків готують до того, що війна можлива", - каже Віктор Константинов.

На його думку, якщо Індія першою почне конфлікт з Пакистаном, Китай може надати йому політичну та військову-технічну підтримку. Але дуже малоймовірно, що відкрито воюватиме за пакистанців.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Новини на цю ж тему