Мова - це зброя. Як в Україні сперечаються про російську мову в школах

Мітинг

Кілька тисяч людей біля Верховної Ради мітингували проти внесеного в порядок денний законопроєкту, який змінює порядок використання мов у сфері освіти.

Проєкт, який зачепить менш як 1% українських шкіл, його противники називають "законом про знищення української мови".

Організатори мітингу закликали його учасників не розходитися, поки суперечливий законопроєкт не знімуть з розгляду.

Автор проєкту, депутат від президентської партії "Слуга народу" Максим Бужанський каже, що своєю ініціативою бореться з дискримінацією, закріпленою в чинному законодавсті.

І хоча, як запевняє Бужанський, Рада розглядатиме документ лише у п'ятницю, його опоненти відкрили фронт протесту проти запропонованих новації вже у четвер.

BBC розбиралася, чого своїм проєктом хоче досягти Максим Бужанський, що в цьому документі не подобається Петру Порошенку і до чого тут заплановані на осінь місцеві вибори.

"Репост і мобілізація!"

"Ми виходимо на війну. Війну за Україну. І ми не можемо бути в ній пацифістами", - заявляв зі сцени, встановленої на площі поряд з Радою, черговий оратор.

"Мова - зброя! Мова - зброя!", - скандували у відповідь кілька тисяч мітингувальників.

Масову акцію під парламентом анонсували в понеділок. Саме тоді спікер Ради Дмитро Разумков включив у порядок денний законопроєкт №2362 з довгою назвою - про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо навчання державною мовою в закладах освіти.

Нинішнє українське мовне законодавство було ухвалене в часи другої половини президентсва Петра Порошенка. Воно суттєво розширило сферу функціонування української мови в галузі освіти.

Image caption "Мова - це зброя" було одним із найпопулярніших гасел під час мітингу під Радою

Автором законопроєкту №2362 був Максим Бужанський - відомий блогер із Дніпра, який минулого року став народним депутатом від "Слуги народу". Він - один із найактивніших критиків чинного мовного законодавства України.

Минулого року Бужанський вже вносив до парламенту проєкт про повне скасування закону про мови, проте Рада його так і не розглянула. Зараз конституційність закону розглядає Конституційний суд.

Включення до порядку денного ще одного проєкту Бужанського спричинило бурхливу реакцію в партії "Європейська солідарність".

"Терміново! Репост і мобілізація! 16 липня - всі під Верховну Раду! [...] Законопроєкт №2362 - шлях до тотальної русифікації освіти. Ми не маємо права цього допустити", - написав у фейсбуці депутат Ради Володимир В'ятрович.

І попри те, що в порядку денному цього дня проєкту Бужанського не виявилось, небайдужі громадяни почали підтягуватися до Ради вже за годину-півтори до початку її роботи.

У багатьох в руках були транспаранти - найчастіше саморобні, виготовлені мало не на колінці.

"Закон про однакові правила"

Проєкт Бужанського - доволі лаконічний документ, який не надто впливає на ситуацію у сфері використання мов.

За нинішніми законами, мовою освіти в Україні є державна - тобто українська. Але не все так просто, оскільки навчання може проводитися й іншими мовами - всі вони розподілені на три групи.

Перша - мови корінних народів (фактично, йдеться лише про кримськотатарську). Навчання цією мовою може проводитися з першого до останнього класу школи за умови паралельного вивчення української.

Друга група - мови нацменшин, які є офіційними мовами Євросоюзу. В українських реаліях йдеться про угорські, румунські, польські, словацькі, болгарські та грецькі школи. Таких в Україні наразі понад 150 - із приблизно 13 тисяч шкіл.

З 1 вересня 2023 року перші чотири класи в таких школах діти навчатимуться цими мовами з обов'язковим вивченням української, а з п'ятого класу доля державної мови поступово зростатиме, досягаючи 60% часу в старшій школі.

Копирайт изображения UNIAN

Нарешті до третьої групи належать мови інших нацменшин, хоча зрозуміло, що йдеться саме про російську.

Вже з 1 вересня цього року в російських школах - їх в Україні зараз лишилося приблизно 125 - навчання буде проходити російською виключно в початковій школі, перші чотири класи. З п'ятого класу 80% учбового часу тут припадатиме на українську.

Ексміністр освіти Ганна Новосад пояснювала це тим, що дітям, які навчаються російською, буде простіше перейти на українську, оскільки мови належать до однієї мовної групи.

А от Максим Бужанський твердить, що така ситуація ставить мови нацменшин, що належать до країн ЄС, у привілейоване становище. І пропонує три новації:

  • запустити українізацію російських шкіл не з 2020 року, як прописано в нинішній редакції мовного закону, а з 2023, коли на українську перейдуть угорські, румунські та інші школи з викладанням мовами ЄС
  • прописати, що навіть після цього переходу частина навчання державною мовою в російських школах складатиме не 80%, як йдеться в законі зараз, а 60% - як це передбачено для тих-таки угорських та румунських шкіл
  • дозволити школам додавати в навчальну програму один або кілька предметів мовами нацменшин

"Це (законопроєкт) не про мови й не про школи, а про однакові правила для всіх. Адже якщо прийнято рішення, що всі школи переводяться на українську мову, то це має відбутися одномоментно для всіх, і обсяг предметів, які викладаються державною мовою, також має бути однаковим для всіх", - каже Бужанський у розмові з BBC.

Копирайт изображения Facebook Max Buzhansky
Image caption Максим Бужанський має неоднозначну репутацію серед українських журналістів, але він послідовно критикує Петра Порошенка і ухвалений за його президентства мовний закон

Проєкт Бужанського був відхилений профільним комітетом парламенту. За розрахунками уряду, його реалізація коштуватиме бюджету майже 60 мільйонів гривень - переважно йдеться про друк російськомовних підручників.

Проте сам автор документу переконує: ціна відновлення справедливості в українських школах співставна з вартістю будівництва одного кілометра дороги в рамках масштабного держпроєкту Володимира Зеленського - тобто цілком підйомна для держави сума.

До того, що проти його проєкту рішуче налаштовані тисячі людей, які вийшли до парламенту, Бужанський ставиться філософськи.

"Я поважаю право кожного громадянина на мирний протест. Радий, що мої співвітчизники небайдужі, патріотичні - це добре, я це вітаю. Шкодую про те, що, думаю, учасники мітингу знають суть цього законопроєкту лише зі слів депутатів "Європейської солідарності". Тобто в законі йдеться про одне, а протестують вони проти іншого", - каже він.

"Боротьба за вчорашній день"

Аргументація Бужанського не вражає Данила та Степана. Двоє юнаків родом із Ніжина (Чернігівська область) кажуть, що зі змістом проєкту №2362 знайомі, і він їм категорично не подобається.

Хлопці прийшли до Верховної Ради з намальованим від руки плакатом.

На одній його половині написано "Україна - не Росія". На іншій - нецензурний заклик всім, кого не влаштовує чинне мовне законодавство, їхати в Росію.

Плакат весь час фотографують інші учасники мітингу. Хлопцям така увага подобається. Вони залюбки розповідають про своє ставлення до проєкту Бужанського.

"Зрозуміло, що цей закон стосується лише 1% шкіл. Але так вони зондують ґрунт, вимірюють настрої суспільства. Якщо пройде зараз, то вони почнуть змінювати мовне законодавство далі, дойдуть і до всіх інших шкіл, а потім до дитсадків", - каже один із хлопців.

"Та й Бужанський насправді бореться за вчорашній день. Українську мови стільки часу принижували, стільки забороняли. Зараз перші якість ростки з'явилися, а чувак намагається все назад відмотати", - додає його колега.

Image caption "Вдома - хоч по-марсіанськи": учасники мітингу підкреслювали, що не посягають на право українців використувавати зручну для них мову у приватному спілкуванні

До Данила та Степана підходить літній дядько в вишиванці.

Він вглядається в їхній плакат і солідно вимовляє: "Хлопці, по суті все написано правильно, але не треба матюкатися, ми не повинні вподоблятися москалям". Невдоволення в чоловіка викликає нецензурне дієслово, що закликає опонентів поїхати з країни.

"Можна закреслити пару букв і залишити просто "дуйте", - пропонує він. - Багато є варіантів, українська мова багата".

Данило і Степан трохи тушуються і кажуть, що обов'язково виправлять плакат. Дядько фотографує їх і йде.

Хлопці ще деякий час обговорюють, яке дієслово було б тут більш доречним, а потім переключають увагу на сцену.

Вибори близько

Якщо вірити деяким виступаючим на мітингу, то проєкт №2362 - це "закон про знищення української мови", а його автором є не блогер Бужанський, а ледь не особисто Володимир Путін.

Коли на сцену під оплески мітингувальників виходить Петро Порошенко, то виявляється, що неспроста саме на четвер був запланований візит президента Росії в анексований Крим.

У промові Порошенка місце знаходиться і для перерахування основних досягнень його президентсва, і для згадки про томос для Української церкви.

"Заважає мова - геть до Ростова!" - в якийсь момент починає запалювати натовп Порошенко.

Саме в Ростов після зміни влади втік Віктор Янукович. Натяк для протестувальників, що зібралися під Радою, був більш ніж зрозумілий.

Саме його партія "застовбила" за собою місце лідера опозиції мовним новаціям з боку команди Зеленського, її логотип красувався на сцені, і це саме "Європейська солідарність" на правах організатора свята дозволила виступити на заході представникам інших партій.

"Кожного разу, коли що-небудь стосується мови, неважливо з якого боку, - це завжди політичне питання. В самому суспільстві, серед звичайних людей цього питання немає. Воно виникає лише коли політики починають його педалювати, а вони це роблять у своїх інтересах", - каже в розмові з BBC політтехнолог Сергій Гайдай.

Максим Бужанський переконує BBC, що своєю ініціативою він хоче лише відповісти на "тисячі дзвінків від вчителів та батьків з проханням врегулювати цю ситуацію, прибрати несправедливість", які йому надходять.

Політолог Володимир Фесенко каже, що це твердження правдиве лише частково.

"Для Бужанського цей проєкт - точне відображення його ідеологічної та світоглядної позиції. Він дійсно так думає, в нього є такі переконання. З іншого боку, в нього абсолютно точно є передвиборчі мотиви. За наявними даними, він хоче балотуватися в мери Дніпра, і йому потрібна фішка, яка пролунає максимально гучно. Саме політична фішка, тому що змагатися (з іншими кандидатами) по господарським, економічним питанням йому складно", - каже експерт.

Image caption Учасники мітингу називали законопроєкт №2362 "проєктом Бужанського-Путіна"

Політолог звертає увагу на те, що Володимир Зеленський особисто не висловив свого ставлення до ініціативи Бужанського.

Потенційно підтримка такого проєкту - при відповідній "розкрутці" цієї теми тією ж партією Порошенка - могла б обвалити позиції "Слуги народу" в Західній Україні.

Виступ проти - ймовірно, налаштував би проти президентської сили виборців Півдня та Сходу, де останнім часом сили набирає проросійська "Опозиційна платформа - За життя".

От і виходить ситуація, в якій законопроєкт про зміни мовного законодавства подає член партії влади, а вже наступного дня у Facebook проти нього протестують понад два десятки депутатів від тієї-таки партії влади.

"Ця ситуація відображає еклектику в складі фракції Зеленського. Є еклектика і в позиції Офісу президента: там одні виступають за одне, інші - за інше. І в самого президента в голові, думаю, така сама еклектика", - міркує політолог Володимир Фесенко.

"Сам Зеленський російськомовний. І в інтересах "квартальної команди" (частину оточення Володимира Зеленського складають вихідці з "Кварталу 95") зберегти сферу використання російської мови - особливо у творчій сфері, сфері кіновиробництва. Їм не подобається нинішнє мовне законодавство, але при цьому вони бояться його змінювати", - додає Фесенко.

Тому, каже він, не виключено, що зараз команда Зеленського демонструє своєрідний гнучкий маневр: вони внесуть законопроєкт на обговорення, показавши цим своєму виборцю, що не бояться братися навіть за такі неоднозначні теми, але особливо просувати його через Раду не будуть. Пройде проєкт Бужанського - так і буде. Не пройде - виправдаються: мовляв, це демократія, так буває.

Боротьба попереду

Петро Порошенко вже зійшов зі сцени, і потроху з площі перед Радою почали розходитися й інші пересічні учасники мітингу.

"Злякались! Скасували вони свій закон!" - гучно кричав чоловік у потертих камуфляжних штанях, віддаляючись від будівлі парламенту.

В порядку денному Ради на четвер законопроєкту Бужанського дійсно не виявилось. Організатори мітингу заявили, що влада просто злякалася народного гніву з боку протестувальників.

Це не так. Рішення про те, що в четвер проєкт №2362 розглядати не будуть, ухвалили ще в середу. Ввечері того дня Максим Бужанського повідомив BBC, що його ініціативу розглядатимуть у п'ятницю.

Image caption Багато учасників не приховували свого критичного ставлення до Володимира Зеленського

Попри це організатори мітингу під парламентом закликали учасників акції не розходитися з-під стін Ради поки парламент не "завалить" проєкт Бужанського, або ж поки сам автор його не відкличе.

"Я не реагую на спроби шантажу. Я не зніму свій проєкт навіть якщо мої опоненти залишаться жити на майдані вічно", - каже у розмові з BBC Максим Бужанський.

Він розраховує, що його законопроєкт підтримає приблизно 170-180 депутатів від "Слуги народу" (загальна чисельність фракції - 248 парламентарів), а з урахуванням представників інших політсил документ зможе зібрати необхідні 226 голосів.

Інша річ, що йдеться лише про голосування за проєкт у першому читанні. До другого опоненти Бужанського, немає сумнівів, підготують до нього сотні, якщо не тисячі правок, і затягнуть його розгляд так, що навіть якщо закон і ухвалять в другому читанні, набути чинності до початку нового навчального року він, ймовірно, не встигне.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Новини на цю ж тему