Вірменія каже, що турецький винищувач збив її Су-25. Чи можна довести, що він існував

У вівторок вірменський штурмовик Су-25 атакували два винищувачі F-16 Військово-повітряних сил Туреччини, які перебували над територією Азербайджану, і літак розбився у Нагірному Карабаху. Про це повідомили ВВС в Міністерстві оборони Вірменії. І Туреччина, і Азербайджан це заперечують.

Як Вірменія може довести, що такий повітряний бій справді відбувся?

Раніше інформаційні агентства повідомляли, що винищувач був один і що він зробив постріл, перебуваючи в повітряному просторі Вірменії.

Речниця Міністерства оборони Вірменії Шушан Степанян повідомила BBC телефоном, що під час атаки два турецькі винищувачі F-16 перебували на висоті вісім тисяч метрів. Те, що це були саме F-16, підтверджують дані про висоту і швидкість польоту, які зафіксувала вірменська сторона, стверджує представниця міністерства.

Жодних доказів того, що літак збив саме турецький винищувач F-16, вірменські військові поки що не надали. Як доказ того, що штурмовик дійсно розбився, міністерство оборони Вірменії опублікувало фотознімки його уламків.

Вперше про атаку турецьких літаків та знищення Су-25 Міноборони Вірменії повідомило у вівторок, тобто в день, коли стався цей інцидент. Пілот штурмовика майор Валерій Данелін загинув.

У відповідь на звинувачення Вірменії помічник президента Азербайджану Хікмет Гаджієв заявив, що два вірменські штурмовики не збивали, вони "врізалися в гору". Туреччина також заперечує свою причетність до знищення вірменського штурмовика.

Міноборони Вірменії у своїй заяві у вівторок повідомило, що турецькі винищувачі F-16 вилетіли з азербайджанського аеропорту "Гянджа". У заяві військового відомства йдеться, що винищувачі підтримували удари по наземних цілях "літака Су-25 ВПС Азербайджану та БПЛА турецького виробництва "Байрактар", що злетіли з авіабази Далляр, в напрямку населених пунктів Варденіс, Мец Масрік, Сотк... Республіки Вірменія".

Про застосування авіації в районі Варденіс повідомляла напередодні речниця міністерства оборони Вірменії.

Туреччина відправляла ескадрилью F-16 в Азербайджан для участі в навчаннях, які тривали з 29 липня по 10 серпня. Міноборони Вірменії вважає, що вони там і залишилися після закінчення навчань.

Уламки ракети

Як вважає старший науковий співробітник центру комплексних європейських і міжнародних досліджень російської Вищої школи економіки Василь Кашин, головним свідченням причетності до загибелі штурмовика турецького винищувача могли б стати частини ракети.

"Є тільки один тип ракет, яким F-16 міг стріляти [на таку відстань], - це американські ракети AIM-120 Amraam, - сказав він BBC. - Оскільки точка ураження цілі і точка падіння були над вірменською територією, то там десь мають лежати й уламки цієї ракети F-16".

За словами Кашина, якщо Су-25 дійсно збили такою ракетою, її уламки зараз шукають, а їх виявлення - це "питання часу": "Це просто вбивчий доказ, який не залишає жодного простору для подальших міркувань".

Адже винищувач МіГ-29, який є на озброєнні ВПС Азербайджану, може нести ракету Р-27, проте для неї така відстань до цілі - майже межа дальності, тому застосування її є "практично малоймовірним", вважає експерт.

Інший російський експерт Михайло Ходаренок сказав BBC, що визначити тип ракети можна навіть за уламками штурмовика - по слідах вражаючих елементів.

Чи могли засоби ППО відстежити F-16?

Михайло Ходаренок - фахівець в галузі протиповітряної оборони - вважає, що відстежити появу F-16 на радарах було дуже непросто.

"Цей літак могли виявити підрозділи радіотехнічних військ, які є в розпорядженні Вірменії. Але, по-перше, потрібна мапа маршруту цього літака, звідки злетів, як летів, куди повернувся. Ця інформація може бути тільки у радіотехнічних військ міністерства оборони Вірменії. Питання тільки, в якому стані бойової готовності вони перебувають", - сказав він.

Про стан вірменських радіолокаційних військ, за словами Ходаренка, невідомо нічого: "Що таке радіолокаційна рота? Це кілька станцій, одна з яких, наприклад, несе бойове чергування. Чи є там ці роти, чи несуть вони бойове чергування, чи є там якийсь автоматизований збір інформації, це для мене, наприклад, дуже велике питання".

Експерт розповів, що інформацію про стан повітряного простору в радіотехнічних військах фіксуються або автоматично, або вручну, коли її записують військовослужбовці.

Інформацію про повітряний простір теоретично могла надати Вірменії і Росія.

Росія і Вірменія - учасники об'єднаної системи протиповітряної оборони країн СНД, вони домовилися про склад сил і засобів в об'єднаній регіональній системі ППО в Кавказькому регіоні колективної безпеки. Росія і Вірменія обмінюються інформацією про становище у повітряному просторі, проводять спільні навчання.

Однак радіолокаційні станції, розміщені на території Росії, контролювати повітряний простір над Азербайджаном і Вірменією не можуть через те, що розташовані за Великим Кавказьким хребтом, а радари стратегічної Системи попередження про ракетний напад для відстеження польотів літаків на невеликій для них висоті не придатні. Росія може використовувати тільки ті засоби, які у неї є на території Вірменії.

Ходаренок розповів, що складно відповісти, чи могли вірменські або російські радари відстежити винищувач в повітряному просторі Азербайджану, через відсутність інформації про розміщення радіотехнічних підрозділів з зонами виявлення.

Керівник департаменту оборонних досліджень Armenian Research & Development Institute Леонід Нерсисян розповів, що в Нагірному Карабаху є мобільні радіолокаційні станції кругового огляду П-18 "Терек" розробки 1970-х років.

Дальність виявлення винищувача такою станцією на висоті 10 тис. метрів становить до 180 кілометрів, але це в ідеальних умовах. Крім того, за його словами, є також більш сучасні станції РЛС MJ-25 вірменського виробництва, які, за твердженням їх розробника, здатні відстежувати винищувач на відстані до 300 кілометрів.

З вогневих засобів ППО, як розповів Нерсісян, в Карабаху є системи ближнього радіуса, можливо, зенітно-ракетний комплекс "Куб" радянського виробництва, можливо - зенітно-ракетний комплекс С-125 "Печора".

Ходаренок зазначає, що визначити тип літака на екрані радара практично неможливо: "Можна тільки сказати, що це винищувач або бомбардувальник - від нього на екрані індикатора відмітка трохи більша".

Відрізнити F-16 від МіГ-29, які є на озброєнні ВПС Азербайджану і які проводили навчання за шість днів до повітряного бою, неможливо, вважає експерт.

Щоправда, в деяких ЗРК, як, наприклад, в С-125 "Печора", які можуть перебувати в Карабаху, є оптичний канал виявлення та оптичного візування цілі, за допомогою якого можна визначити тип літака. Але якщо літак знаходився на відстані 60 кілометрів, то він був за межами ефективної дії системи оптичного візування "Карат-2" комплексу С-125.

Новий етап війни

Загострення конфлікту навколо Нагірного Карабаху сталося минулої неділі. Сторони конфлікту звинувачують одна одну в початку бойових дій. Бої йдуть відразу на декількох ділянках лінії зіткнення, від півночі до півдня. Використовують дрони, артилерію, важку техніку і ракетні комплекси.

Пілотовану авіацію, згідно з повідомленнями, використовується досить рідко - в районі досить багато засобів ППО.

В обох країнах діє воєнний стан і оголошена мобілізація.

Водночас інформації із зони бойових дій надходить досить мало - сторони конфлікту намагаються обмежувати її поширення. Офіційна інформація кожної зі сторін спростовується її супротивником.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!