Вірменія і Азербайджан навмисно били по цивільних - Amnesty

Вірменія і Азербайджан навмисно били по мирному населенню - Amnesty

Автор фото, Reuters

Під час останнього загострення в Карабаху і вірменські, і азербайджанські військові, попри заяви самих країн, навмисно завдавали ударів по цивільних. До такого висновку дійшли правозахисники з організації Amnesty Interantional.

"Чисельність ударів по цивільних об'єктах демонструє, що вони були не випадковими, а навпаки могли бути частиною стратегії тиску та залякування іншої сторони. Влада обох країн не може надати переконливих доказів того, що їм не було відомо про удари по цивільних районах з використанням завідомо неточного і/або невибіркової за своєю суттю зброї", - йдеться у звіті Amnesty, оприлюдненому 14 січня.

Під неточною зброєю правозахисники розуміють тактичні ракети та ракети з касетними боєголовками.

За офіційними підрахунками сторін, в Азербайджані під вірменськими обстрілами загинули 94 цивільних, а в Карабаху та двох прикордонних селах Вірменії від азербайджанських ударів - 52. Ці ж цифри у своїй доповіді використовує і Amnesty Interantional.

Політики й військові з обох сторони в ході війни заперечували звинувачення в цілеспрямованому бомбардуванню житлових районів і заявляли, що їхні армії стріляють лише по військових цілях.

Amnesty вважає, що ці заяви не витримують перевірки на відповідність реальності. Цю перевірку експерти провели, відвідавши під час війни і після неї місця бомбардувань з обох сторін.

Так, Amnesty, з одного боку, погоджується з твердженнями вірменської влади про те, що в азербайджанському місті Гянджа, де під ракетними ударами загинули понад 30 людей, дійсно є військові об'єкти.

"Водночас присутність цих можливих військових цілей не виправдовує використання такої потужної й неточної зброї, як ракети SCUD-B, по населеній зоні", - пишуть правозахисники.

Автор фото, Getty Images

SCUD-B - це натівське найменування радянської ракети системи "Ельбрус", розробленої ще у 1950-х роках. Саме такими ракетами, згідно з висновками фахівців, вірменська армія стріляла по Гянджі.

Автори звіту пояснюють, що так зване відхилення цього типу ракет складає близько тисячі метрів. Тобто в коло, радіусом у тисячу метрів потрапляє половина випущених ракет. Інші не влучають навіть у таку величезну площу.

Таким же чином у звіті розібрані й суперечки про обстріли Степанакерта - адміністративного центру невизнаної Нагірно-Карабаської республіки.

Правозахисники спершу підтверджують висновки Азербайджану, що в місті дійсно були військові об'єкти (і лише по них нібито й стріляли), але згодом заявляють, що це - не виправдання.

Автор фото, Getty Images

"Казарми та інші цілі, які могли бути законними цілями, розташовані в центрі Степанакерта, серед житлових будинків та магазинів, через що цивільне населення зазнавало ризику. Проте азербайджанська влада мала знати, що чисельні удари з застосуванням неточної зброї, якою не можна вдарити по конкретній цілі - ракети "Град" і заборонені касетні боєприпаси - з високою вірогідністю завдадуть шкоди цивільному населенню і пошкодять або знищать цивільні об'єкти", - йдеться у доповіді.

Представники Amnesty у листопаді-грудні вивчили на місці обставини й поговорили з очевидцями та постраждалими від десяти ударів по азербайджанських населених пунктах, зокрема:

  • Артобстрілу села Гашалти у перший день війни, 27 вересня (п'ятеро загиблих в одному будинку)
  • Удару тактичною ракетою "Ельбрус" по місту Гянджа в ніч на 11 жовтня (10 загиблих)
  • Ще одного удару тією ж ракетою по Гянджі в ніч на 17 жовтня (21 загиблий, понад 50 поранених)
  • Удару ракетами з касетними боєголовками по селу Гараюсіфлі поблизу міста Барда 27 жовтня (5 загиблих)
  • Удару ракетами "Смерч" з касетними боєголовками по місту Барда 28 жовтня (21 загиблий, десятки поранених)

З вірменського боку таких випадків масової одночасної загибелі, як у Гянджі та Барді, не було.

"Часті обстріли міст і селищ у Нагірному Карабаху могли б призвести до більшої кількості жертв, якби чимало мирних жителів не залишили регіон і не ховалися в підвалах", - наводить одне з пояснень Amnesty.

Попри це, під регулярними обстрілами в Карабаху і на азербайджансько-вірменському кордоні загинули понад 50 цивільних. Представники Amnesty задокументували 12 випадків обстрілів з жертвами:

  • 4 удари до Степанакерту (4 загиблих цивільних, 2 військових)
  • 5 ударів по Мартуні (3 загиблих цивільних)
  • 2 удари по Мардакерту (3 загиблих)
  • 1 обстріл села Давіт Бек у Вірменії (1 загиблий)

Amnesty закликає владу Вірменії та Азербайджану чесно розслідувати усі випадки ударів по цивільних і за наявності серйозних доказів віддати винних під суд.

Багато експертів із Південного Кавказу кажуть, що чесне розслідування військових злочинів могло б стати першим кроком до примирення.

Amnesty також закликає Азербайджан і Вірменію відмовитися від касетних боєприпасів.

До міжнародної конвенції про заборону цього типу боєприпасів ані Вірменія, ані Азербайджан, ані основні постачальники зброї в ці країни - Україна, Росія, Туреччина та Ізраїль - досі не приєдналися.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!