Який спадок залишив Трамп? Відповідають американські історики та політологи

У середу завершився президентський строк Дональда Трампа, одного з найбільш незвичайних американських лідерів в новітній історії. Що з його слів і справ забудуть, а що увійде до підручників? BBC розпитала американських експертів, політологів і істориків.

Стосунки з новими ультраправими (alt-right)

Метью Контінетті, співробітник Американського інституту підприємництва, експерт з історії Республіканської партії та консервативних рухів в США.

Яким ви бачите спадок Трампа?

Дональд Трамп запам'ятається як перший в історії президент, якому двічі оголосили імпічмент. Він поширював міф про те, що у нього вкрали перемогу на виборах, зібрав своїх прихильників у Вашингтоні, щоб опротестувати затвердження голосів вибірників, заявив, що країну можна повернути собі тільки силою, і стояв осторонь, поки вони штурмували Капітолій і намагалися перешкодити проведенню конституційної процедури.

Саме через призму цього бунту майбутні історики писатимуть про його президентський термін. І вони зосередяться на відносинах Трампа з alt-right (альтернативними правими), його обурливій позиції щодо протесту в Шарлоттсвіллі, який забрав людське життя, на сплеску ультраправого екстремізму за час його правління і моментальному поширенню злоякісних теорій змови, які він заохочував.

На чому ви б ще наголосили?

Якби Трамп пішов за прикладом попередників і з гідністю, мирно передав владу, то він би запам'ятався як президент, який підриває усталені порядки, але як послідовний лідер-популіст.

Він запам'ятався б як президент, за правління якого стався економічний бум (до пандемії), кардинально змінилося ставлення США до Китаю, були знищені лідери бойовиків та терористів, оновлена космічна програма, а у Верховному суді США з'явилася консервативна більшість.

Трамп також затвердив програму розробки вакцини проти Covid-19 в рекордні строки.

Відмова від глобального лідерства

Лора Белмонте, професорка історії та очільниця факультету вільних мистецтв і наук Політехнічного університету Вірджинії, фахівчиня із зовнішньої політики та культурної дипломатії.

Яким ви бачите спадок Трампа?

Це була спроба відмовитися від глобального лідерства і замінити його зверненою всередину психологією фортеці у стані облоги. Думаю, що у нього це не вийшло, але питання в іншому - наскільки велику шкоду завдали міжнародній репутації Америки. Відповідь на це нам ще належить дізнатися.

Мене вразила його спільна пресконференція з Володимиром Путіним у Гельсінкі у 2018 році, на якій він став на сторону Путіна, а не розвідки США, у суперечці про російське втручання у вибори.

Я не пригадую іншого такого випадку, коли б президент повністю встав на сторону недемократичної країни-опонента.

Це дуже характерно на тлі атак Трампа на міждержавні інституції та договори, зокрема, вихід з Паризької кліматичної угоди та ядерної угоди з Іраном.

На чому ви б ще наголосили?

Захоплення Трампа президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, президентом Бразилії Жаїром Болсонару та зустріч з лідером КНДР Кім Чен Ином.

Він зі шкіри ліз, щоб зв'язати США з режимами, які не сприймають цінності, які США несуть світу. Думаю, що це яскрава особливість.

Інший аспект - відмова США від активної підтримки прав людини на міжнародній арені, зміна змісту щорічних доповідей Держдепартаменту про права людини, в які не включали багато тем, наприклад, права ЛГБТ.

Випробування демократії на міць

Кетрін Браунелл - професорка історії в американському Університеті Пердью, вона досліджує проблеми взаємин ЗМІ з політиками та масовою культурою і те, як це відбивається на інституті американського президентства.

Яким є спадок Трампа?

Загалом, Дональд Трамп та його прихильники в Республіканській партії, як і консервативні ЗМІ, випробували на міцність демократію в Америці абсолютно безпрецедентним чином.

Мені як історикині, яка вивчає взаємодію ЗМІ і президентського правління, було насправді дивно бачити, яким чином він переконав мільйони людей в тому, що його сфабрикована версія подій є правдивою.

Те, що сталося 6 січня біля Капітолія - це кульмінація останніх чотирьох років, протягом яких президент Трамп активно просував дезінформацію.

Як Вотергейт став протягом десятків років головним в історичному осмисленні спадщини Річарда Ніксона, так само, я вважаю, ця подія підсумовує президентство Трампа.

На чому б ви ще наголосили?

Той момент, коли Келліенн Конвей [радниця президента Трампа] вперше запровадила термін "альтернативні факти" - лише через кілька днів після вступу Трампа на посаду, коли виникли розбіжності з приводу того, на чиїй інавгурації було більше людей - в Трампа або Барака Обами.

Президенти протягом ХХ століття постійно вдосконалювали вміння інтерпретувати у більш позитивному світлі їх політику або певні події, і в контролі за тим, як в ЗМІ висвітлюють їх президентське правління.

Однак стверджувати, що президентська адміністрація має право на свої власні альтернативні факти - це вийшло за рамки звичайних політтехнологічних прийомів і символізувало те, як саме адміністрація Трампа стала працювати за допомогою вкидання неправдивої інформації.

Tрамп повною мірою скористався силою соцмереж, розмив межі політики та шоу-бізнесу таким чином, що це дозволило йому обійти його критиків і звертатися безпосередньо до своїх прихильників, без жодної модерації.

Франклін Рузвельт, Джон Кеннеді та Рональд Рейган також вдавалися до нових технологій і, користуючись своєю широкою популярністю, спілкувалися з народом безпосередньо, що поступово змінило те, як став функціонувати інститут президентства, і те, що від нього почали очікувати. Врешті-решт це й призвело до появи Трампа.

Переформатування судової влади

Мері Франсіс Беррі - професорка американської історії та громадської думки в Пенсильванському університеті, яка займається проблемами історії права та соціальної політики; з 1980 по 2004 рік вона була членом Комісії з цивільних прав США.

Яким ви бачите спадок Трампа?

Те, що Трамп зробив з суддями, залишить довгий слід - на найближчі 20-30 років - в тому, як політичні рішення перевірятимуть відповідно до правових норм і як їх можна буде застосовувати на практиці, попри те, що саме запропонує конкретний президент або адміністрація.

Суди тепер контролюються призначенцями Республіканської партії. Так, буває, що часом судді нас дивують, але в цілому історія показує, що вони за великим рахунком роблять те, то їм диктує їх політична приналежність або ж їх політичне минуле.

На чому ви б ще наголосили?

Те, що він підтримав пакет заходів, який допоміг певній частині афроамериканців - як, наприклад, "Закон про перший крок" - пом'якшити покарання або зменшити тюремний термін, і водночас Трамп підтримав поправку до закону про бюджетні асигнування. Згідно з нею, вперше надали кошти так званим "чорним коледжам та університетам" [де переважну більшість складають студенти-афроамериканці].

Він все це об'єднав в один пакет. Він вперше запровадив програму фінансового стимулювання, завдяки якій підприємці-афроамериканці змогли отримати всі ті позики, які колись були для них недосяжні.

Наслідки цього, які ми ще згодом побачимо, вже позначилися на проміжних виборах до Конгресу, коли набагато більше молодих афроамериканців проголосували за Трампа. І якщо це дійсно нова тенденція, то вона може допомогти Республіканської партії.

Водночас Трамп робив різні шокуючі заяви на адресу як афроамериканців, так і людей з іншим кольором шкіри, а також намагався розігнати протести проти поліцейського свавілля та іншими шляхами намагався догодити когорті своїх основних прихильників - білих расистів.

Тож, який слід залишить його президентство в расовому питанні, залежить від політики Байдена, від громадянського примирення і від того, як довго триватиме пандемія та економічний спад.

Оскарження результатів виборів-2020

Маргарет O'Mара- професорка історії у Вашингтонському університеті, досліджує проблеми політичної, економічної та міської історії сучасної Америки.

Яким ви бачите спадок Трампа?

Оскарження абсолютної чіткої, конституційної та підтвердженої цифрами перемоги Джо Байдена.

У нас в історії траплялися досить багато дійсно непривабливих моментів передачі влади.

Герберт Гувер [президент-республіканець у 1929-33 рр.] погано відреагував на програш [на виборах на другий термін] і все ж він проїхав в цьому президентському автомобілі на Пенсільванія-авеню в день інавгурації.

Правда, він не розмовляв з Франкліном Рузвельтом протягом всього заходу, але все ж мирна передача влади відбулася.

Трамп був виразником політичних сил, які набирали силу протягом півстоліття, а можливо й більше. Це була кульмінація не тільки того, що відбувалося в Республіканській партії, але також і в Демократичній партії і навіть ще ширше - в американській політиці в цілому. Це переросло в розчарування в уряді, владних структурах та їх компетенції.

На чому ви б ще наголосили?

Трамп багато в чому унікальний, але що дійсно виділяє його, так це те, що він один з небагатьох президентів, якого обрали без досвіду перебування на виборній посаді.

Трамп може піти, але чітко виражене, глибоке розчарування в істеблішменті залишиться. Коли ти відчуваєш себе безпорадним, то ти голосуєш за того, хто обіцяє зробити все інакше, а Трамп саме це і зробив.

Президентська влада також складається з людей, яких призначає президент, і дуже велике число досвідчених кабінетних чиновників-республіканців спочатку запросили до адміністрації Трампа.

Згодом його адміністрація зменшилася до групки найбільш лояльних його прихильників, які не мали достатньо досвіду і в ідеологічному плані не були зацікавлені в розумному управлінні бюрократичною системою, яка склалася.

Відновлювати те, що сталося в бюрократичних надрах, буде болісно довго.

Кинув виклик Китаю

Саікрішна Пракаш - професор права в університеті Вірджинії, досліджує проблеми президентських повноважень, а також конституційне і міжнародне право.

Яким ви бачите спадок Трампа?

Останні рішення його адміністрації матимуть найбільше наслідків, оскільки Трамп зберіг вплив в середовищі своїх найбільш лояльних прихильників і каже, що знову буде переобиратися.

Трамп змусив людей задуматися про те, у що перетворився інститут президентства. Це не було характерно для часу правління ані Буша, ані Обами.

Про такі речі, як про 25-у поправку до конституції [яка дозволяє членам кабінету міністрів ухвалити рішення про припинення повноважень чинного президента, якщо з якихось причин він більше не здатний виконувати свої обов'язки] та імпічмент, не думали з часів Білла Клінтона.

Тепер, цілком можливо, люди будуть інакше сприймати і реагувати на президентські повноваження, знаючи, що хтось, подібний Трампу, може сісти в це крісло.

Можливо також, що Конгрес забере частину президентських повноважень, взявши більше влади у свої руки.

На чому ви б ще наголосили?

Президент Трамп продемонстрував, що є частина виборців, які не згодні з багатьма чинними торговими угодами, і що люди готові голосувати за тих, хто або виведе нас з цих торгових угод, або зробить їх "більш справедливими".

Також, президент припустив, що Китай використовує США в своїх інтересах, що негативно відбивається на наших економіці та національній безпеці, і я думаю, що з цього приводу існує консенсус.

Ніхто не хоче, щоб його звинуватили в зайвій м'якості щодо Китаю, і водночас нікого не турбує, чи ви занадто м'які щодо Канади, вірно?

Я думаю, що люди почнуть зі шкіри геть лізти, щоб бути жорсткішими або, принаймні, говорити, що вони займають непримиренну позицію щодо Китаю.

У сенсі внутрішньої політики він був популістом. Це суттєво не знайшло відбиття в його політичних рішеннях, але ми побачимо, що дедалі більше республіканців почнуть розмірковувати про ці ідеї.