Розкол чи криза росту. Чим загрожує скандал в "Голосі"

  • Галина Корба
  • ВВС News Україна
Кіра Рудик

Автор фото, goloszmin.org

Підпис до фото,

Кіра Рудик очолила партію "Голос" у березні 2020 року - після того, як керівництво залишив Святослав Вакарчук

Партія "Голос" опинилася під загрозою розколу, коли внутрішній конфлікт в політсилі став надбанням громадськості. Сторони обмінюються гучними звинуваченнями, окремі нардепи запевнили BBC News Україна, що вимагатимуть відставки чинних керманичів "Голосу". Втім шанси "розрулити" цю кризу у дітища Святослава Вакарчука досі є, переконані експерти.

Політичний скандал розгорівся, коли група депутатів від фракції "Голос" звинуватила партійне керівництво у тому, що воно начебто неправомірно покарало їх за голосування в сесійній залі та ще й погрожує вигнати непокірних з партії.

У бік керівників партії та фракції "Голос" посипалися звинувачення в узурпації влади, співпраці з владою за спиною в однопартійців, нецільовому використанні коштів та навіть купівлі "ботів" у мережі.

У "Голосі" натомість звинувачують колег в "порушенні партійної дисципліни". А конфлікт пояснюють "проблемами росту" самої політсили та надмірною "емоційністю" й "амбітністю" окремих колег.

"Ми вважаємо цю ситуацію ознакою наступного етапу розвитку організації, коли всі її члени мають усвідомити універсальність правил та процедур, що забезпечують ефективність та монолітність партії", - йдеться в заяві "Голосу".

Гучний скандал змушує виборців проводити паралелі з "Самопоміччю" - політсилою мера Львова Андрія Садового, яка після Євромайдану вийшла на всеукраїнський рівень та позиціонувала себе як молода і реформаторська партія.

Але не переживши внутрішніх чвар, втратила позиції та повернулася на рівень регіональної львівської сили.

Тепер головне питання - чи зможе зберегти своє політичне майбутнє партія, яку півтори року тому завів в парламент під особистим брендом співак та громадський діяч Святослав Вакарчук.

Подали "Голос"

Старт політичному скандалу дало рішення політради партії "Голос" від 18 березня покарати шістьох депутатів, які підтримали одну з ініціатив "Слуг народу".

У переліку покараних Ярослав Юрчишин, Роман Лозинський, Олександра Устінова, Ольга Стефанишина, Володимир Цабаль та Соломія Бобровська.

Автор фото, facebook.com/GolosZmin

Підпис до фото,

Покарані Ярослав Юрчишин та Олександра Устінова з засновником партії

Пропустити подкаст і продовжити
подкаст
Що це було

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти

Випуски

Кінець подкаст

Йшлося про те, щоб відправити на оцінку Конституційного суду законопроєкт, який би дозволив президенту за згоди Ради призначати голів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Державного бюро розслідувань (ДБР).

Депутатам, які начебто підтримали ініціативу всупереч волі партії, винесли попередження, мовляв, наступного разу виключать порушників з рядів "Голосу".

"Ці обставини турбують партію, яка стоїть на засадах підтримки антикорупційних органів…. І, звичайно, партія систематично виступає проти збільшення повноважень президента. У тому числі тих, що стосуються призначень голів ДБР і НАБУ", - заявила в інтерв'ю Lb.ua голова партії Кіра Рудик.

"Таке невиконання внутрішніх процедур і недотримання внутрішніх процесів вважаємо шкідливим для партії", - додала політикиня.

Вона зазначила, що своє рішення голосувати саме так депутати ніяк не пояснили, але покарання було "найм'якішим з можливих".

У відповідь депутати публічно обурилися. Зокрема, Ярослав Юрчишин, відомий в минулому антикорупційною діяльністю, заявив, що депутати мали на меті виключно захист антикорупційних органів.

"Це технічний і тактичний крок, щоб не дати швидко проголосувати провладний законопроєкт і знести керівництво НАБУ, зробивши його залежним політично органом", - підтвердила в Facebook Олександра Устінова, ексспівробітниця Центру протидії корупції.

Депутати запевнили, що не порушували дисципліну, оскільки жодних вказівок, як саме голосувати щодо цієї ініціативи, у партії їм начебто не надавали.

Навіть більше, жодного з покараних депутатів начебто взагалі не покликали на політраду, щоб вони могли захистити свою позицію.

"Це називається "домахатися до мишей", вибачте на слові, або знайти привід", - заявила Устінова.

Влада, гроші, боти

Конфлікт навколо покарання депутатів виявився лише верхівкою айсберга.

Парламентарі тепер звинувачують керівництво "Голосу", зокрема Кіру Рудик, яка залишилася за кермом партії замість Вакарчука, в узурпації влади та "зачистці незгодних" протягом останніх кількох місяців.

Кіра Рудик прийшла у політику й "Голос" на виборах 2019 року з IT-сфери. Фактично без політичного досвіду, але з непоганими фінансовими ресурсами.

Яких у більшості інших депутатів-партійців немає.

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото,

Кіра Рудик понад пів року очолює "Голос"

"З ідеологією це (конфлікт - Ред.) пов'язано мінімально, - вважає Ярослав Юрчишин. - Це більше про вибудову повністю лояльного до себе керівництва партії, фракції. Яке не дає можливість мати альтернативну точку зору".

Саме тому, на його думку, замість Сергія Рахманіна головою фракції став Ярослав Железняк, якого називають лояльним до Кіри Рудик, а ще раніше з керівництва партії виключили одного з найбільш впізнаваних політиків "Голосу" Сергія Притулу, який у 2020-му балотувався на виборах мера Києва.

Члени партії "Голос" на умовах анонімності висувають і більш серйозні звинувачення на адресу керівництва. Зокрема, щодо начебто нецільового використання партійних коштів.

Один зі співрозмовників заявив, що частину коштів використали на ботів, які пишуть коментарі на підтримку Кіри Рудик у соцмережах.

"Під будь-який пост приходить армія ботів, які пишуть: "Ти наша Маргарет Тетчер, княгиня Ольга, ти все робиш правильно", - стверджує співрозмовник.

Ярослав Железняк у коментарі BBC News Україна усі ці звинувачення рішуче відкидає.

"Мені дуже соромно за наших депутатів, в тому числі за те, що вони, щоб виказати своє емоційне незадоволення, використовують неправдиву інформацію", - заявив він.

За словами глави фракції, жодної узурпації в політсилі немає, всі рішення ухвалюють колегіально, так само не було нецільового використання коштів.

"Я запевняю, що жодного нецільового використання не було. Якщо у колег будуть якісь факти, будемо обговорювати", - підкреслив він.

Прокоментував політик також звинувачення щодо проплачених ботів: "Це такий наклеп дуже некрасивий, ми ніколи ніяких ботів не використовували".

Але головне - покарані депутати висувають зустрічні звинувачення у співпраці керівництва "Голосу" з владою. Олександра Устінова в коментарі BBC News Україна заявила, що "половина фракції з новин дізналася, що голова партії веде перемовини про коаліцію".

Автор фото, goloszmin.org

Йдеться про зізнання Кіри Рудик, яка в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" в лютому повідомила, що з нею "циклічно веде переговори" щодо приєднання до коаліції Офіс президента або "Слуги народу".

Щоправда, пізніше Олександр Корнієнко зі "Слуг" це спростував і назвав розмови про спільну коаліцію "перебільшенням".

"У нас постає питання до керівника партії, коли вона за спиною у депутатів веде перемовини про коаліцію. Зате, коли ми робимо все, щоб зберегти незалежність антикорупційних органів, маніпуляціями це перекручують і використовують проти нас", - обурилася Олександра Устінова в коментарі BBC News Україна.

"Це більше виглядає як спроба позбутися незгодних депутатів, які не підтримують політику партії щодо співпраці з провладними силами", - додала вона.

Розкол чи не розкол

Втім, і в керівництві "Голосу", і серед "опозиційних" депутатів уникають гучних слів на кшталт "розкол" чи "кінець" партії.

"Я точно не вважаю, що це ідеологічний розкол, відверто говорячи. Я не думаю, що в когось з колег змінилися пріоритети. Я бачу в цьому стандартну кризу росту організації", - зазначив Ярослав Железняк.

Він також висловив сподівання, що колеги не будуть ставити свої "емоції та амбіції" вище партійних інтересів, тож ситуацію "вирішать".

"Це не розкол, - погоджується також Олександра Устінова. - Це показує, що частина депутатів незгідна з позицією керівника партії і керівника фракції з ключових питань. Тому почали публічно виходити і про це говорити".

Автор фото, goloszmin.org

Підпис до фото,

Сергій Притула у 2020 році втратив місце у керівництві партії

Але водночас незгідні депутати налаштовані рішуче.

Ярослав Юрчишин заявив BBC News Україна, що вважає своїм обов'язком домагатися проведення з'їзду партії, на якому мають розглянути питання про відставку з посади голови партії Кіри Рудик та з посади голови фракції Ярослава Железняка.

"Я вважаю, що ці люди негідні займати такі позиції в партії, - заявив він. - У мене склалося враження, що хтось вирішив використати партію для власного просування. Не для цього партія створювалася, не для цього вона існує. Якщо виявиться, що я в чомусь неправий, тоді мені доведеться піти".

Юрчишин запевнив, що сам обиратися в керівництво політсили не планує.

"Мені це не цікаво, тому що я сторона конфлікту і треба знайти людей, які можуть помирити, а не посварити людей", - пояснив він.

У керівництві "Голосі" ініціативу сприйняли прохолодно. Железняк дав зрозуміти BBC News Україна, що найближчий плановий з'їзд партії може відбутися не раніше кінця весни, а то і влітку.

До того ж зараз планується, що він буде присвячений іншим питанням.

"Якщо хтось підніме питання зміни керівника партії, я буду дуже сильно здивований, - заявив він. - З'їзд уже майже одноголосно проголосував за Кіру Рудик (в 2020 році - Ред.), і вона має величезну підтримку в регіонах".

Якщо з'їзд не спрацює, противники керівництва готові і до більш радикальних кроків.

"Вигнати 10 депутатів з фракції вони не зможуть, бо фракція розпадеться, - каже один зі співрозмовників BBC News. - Другий варіант - створювати якесь окреме об'єднання в рамках фракції, інших варіантів нема. Тільки дистанціюватися повністю".

"Проблеми росту"

Чвари у "Голосі" можуть загострюватися, зокрема, через падіння електоральної підтримки, вважає експерт політико-правових програм Центру Разумкова Олексій Розумний.

Якщо в 2019 році політсила пройшла в парламент, отримавши майже 6% голосів виборців, то зараз соцопитування дають їй близько 3%. Хоча на місцевих виборах вона мала низку локальних успіхів.

"Це призводить до того, що зберігати якийсь публічний образ партії не має аж такої великої цінності. Тобто, якщо і відбудеться якесь розділення всередині партії, то це не призведе до втрати якихось політичних активів. Однаково успіху на наступних парламентських виборах цій партії буде досягти дуже складно", - вважає Розумний.

На його думку, зі схожими проблемами стикалися і інші "молоді" демократичні партії - "Самопоміч", "Демальянс", "Сила людей".

"Українське політичне середовище недостатньо ще готове до справжньої внутрішньопартійної демократії. Коли вона набуває більш реальних обрисів, це часто завдає репутаційних збитків у вигляді конфліктів", - зазначає політолог.

Автор фото, facebook.com/GolosZmin

Втім, ставити хрест на політичному майбутньому "Голосу" поки що не варто, вважає політолог Микола Давидюк.

"Це виглядає більше як проблема росту, - каже він. - Зрозуміло, що у всіх є лідерські амбіції, але конфлікт гуманітарний, а не економічний, тож його можна вирішити за столом переговорів".

"Вони молоді європейські політики, які не бояться вести свій діалог публічно, - додає експерт. - В інших партіях є і не менші проблеми, але вони просто непублічні і ніхто про це не говорить".

Більшість учасників конфлікту в "Голосі", включно з Кірою Рудик, вихідці з "Києво-Могилянської академії" початку 2000-х років, і мають багато спільних ідеологічних цінностей.

Якщо зараз "Голос" знайде сили вирішити конфлікт і мобілізуватись, він має шанси перехопити електоральні бали у "Європейської солідарності", вважає Давидюк.

"Вони потрапили в дилему "Самопомочі", але можуть вийти з неї більш успішними і більш сильними, - пояснює він. - Можливо, конфлікт вдасться вирішити, якщо їх розсудить засновник партії, зустріч з Вакарчуком може їй всіх заспокоїти, розсудити".

Втім Святослав Вакарчук ситуацію ще не коментував.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!