Як я місяць їв перероблену їжу і що з цього вийшло

Телеведучий лікар Кріс ван Туллекен поставив перед собою завдання протягом місяця дотримуватися дієти, що складалася переважно з перероблених продуктів.

Вважають, що більш ніж половина енергії, яку британці отримують з їжі, надходить з глибоко перероблених продуктів. Є побоювання, що така їжа змушує людей їсти більше та набирати вагу. За оцінками, у Британії кожен четвертий дорослий та кожна п'ята дитина у віці 10-11 років страждає на ожиріння.

"Я хотів дізнатися, як на мене вплине дієта з високим вмістом пастеризованої їжі", - каже Кріс ван Туллекен, ведучий програми "Чим ми годуємо наших дітей?"

Вплив перероблених продуктів на людський організм, особливо на дітей та підлітків, які їдять більше, ніж середній дорослий, досліджений порівняно погано.

Для експерименту, який показали у програмі, Кріс збільшив своє звичайне споживання переробленої їжі з приблизно 30% до 80% протягом чотирьох тижнів.

"Виглядає екстремально, але це дієта кожного п'ятого британця", - каже він.

"Почуваюся на десять років старшим"

За місяць виявилося, що у Кріса зіпсувались сон та настрій, почалася печія, розвинулися тривожність, млявість та знизилося лібідо. Ще у нього з'явилися гемороїдальні вузли від запору.

"Я почувався на 10 років старшим, але не усвідомлював, що це все через їжу, поки не припинив дотримуватися цієї дієти", - каже він.

Кріс погладшав майже на 7 кг за чотири тижні та формально потрапив до категорії "зайвої ваги". "Якби я набирав вагу такими темпами протягом шести місяців, я б погладшав майже на 40 кг", - каже він.

Але це ще не все.

Сканування мозкової активності виявило, що ділянки мозку Кріса, які відповідають за винагороду, встановили зв'язки з областями, відповідальними за повторювану автоматичну поведінку.

"Мій мозок просто наказує мені їсти перероблену їжу, навіть якщо я цього не хочу", - каже він, додаючи, що так мозок реагує на вживання речовин, які ми традиційно вважаємо такими, що викликають звикання: сигарети, алкоголь та наркотики.

Зміни у мозковій активності не стали перманентними. "Але якщо за чотири тижні мій 42-річний мозок так постраждав, то що відбувається з мозком наших дітей?" - каже він.

Ми не знаємо точно, чому харчові продукти, які зазнали глибокої переробки, мають такий ефект, але Кріс каже, що більшість гіпотез зводяться до комбінації фізичного процесу обробки та їхнього поживного складу.

Скільки ми їмо?

Кріс обговорив результати своєї дієти, показаної у фільмі, з Кевіном Голлом, старшим дослідником Національного інституту охорони здоров'я. Голл провів експеримент, під час якого волонтерам запропонували дві дієти, однакові за вмістом жиру, цукру, солі та клітковини, але одна з них складалася з неперероблених продуктів, а інша - приблизно на 80% з ультраперероблених. Учасники могли їсти стільки їжі, скільки хотілося.

Дослідження виявило, що люди, які харчувалися переробленою їжею, в середньому споживали щодня на більш ніж 500 калорій більше і за два тижні додали у вазі майже кілограм. Аналізи крові показали підвищення рівня гормону, відповідального за відчуття голоду, та зниження рівня гормону, який примушує нас почуватися ситими. Ці результати підтвердили досвід Кріса - вміст гормонів голоду в його організмі за час експерименту зріс на 30%, що, можливо, позначилося на кількості спожитої їжі.

Голл також виявив, що ті учасники експерименту, які харчувалися переробленої їжею, їли набагато швидше, ніж ті, що вживали неперероблені продукти, і це, можливо, сприяло споживанню більшої кількості калорій. Кріс також відчув щось подібне - за його словами, "багато продуктів було так легко пережовувати та ковтати". Попередні дослідження показали, що повільне споживання їжі знижує відчуття голоду.

"Дійсно важко припинити їсти"

"Я помітив, що хочу їсти набагато частіше", - каже Кріс. Інші дослідження засвідчили, що деякі продукти, зокрема піца, шоколад, чипси та тістечка, можуть викликати непереборне бажання попоїсти, втрату контролю та неспроможність їсти менше.

Є свідчення того, що продукти з високим вмістом вуглеводів та жирів (як чимало перероблених продуктів) можуть активувати центри мозку, що відповідають за винагороду, емоції та мотивацію. Дослідження мозку свідчить, що чим частіше ви отримуєте задоволення від їжі, тим більше вам потрібно їсти, щоб отримати стільки ж задоволення.

Багато ультраперероблених продуктів також пройшли перевірку у різноманітних фокус-групах. Перевіряли реакцію людей на смак, рівень солоності, відчуття в роті та навіть звук, який продукт видає під час вживання. "Не думаю, що виробники навмисно намагаються змусити нас погладшати, - каже Кріс. - Але смачна їжа має побічний ефект: її дійсно важко припинити їсти".

Чи потрібно уникати всіх перероблених продуктів?

Їжу можна розділити на необроблену або мінімально оброблену (наприклад, помідори), оброблену (консервовані помідори) та ультраоброблену (томатний соус для макаронів, куплений в магазині). Деякі такі продукти корисніші за інші - цілозернові пластівці для сніданку, нарізаний хліб з цільного зерна, консервовані печені боби та несолодкі соєві чи рослинні напої - усі вони пройшли глибоку переробку, але зберегли поживні речовини. Готові соуси для пасти, готові страви, спреди та м'ясні нарізки також можуть бути корисними.

Деякі напівфабрикати не пройшли ультраобробку, але ті, що містять добавки та хімікати, які не використовують в домашній кулінарії, ймовірно, перероблені. За словами Кріса, через доступність, зручність і маркетинг, відмовитися від такої їжі "майже неможливо".

За словами дієтолога Ро Гантрісса, хоч дієта з високим вмістом ультраперероблених продуктів не рекомендується, але якщо робити це нечасто, ризик для здоров'я буде мінімальний. "В основі здорового харчування лежить баланс", - каже вона.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!