У Росії знову кажуть, що "Курськ" затонув через човен НАТО. Які є докази

  • Павло Аксьонов
  • ВВС
Підводний човен "Орел"

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Підводний човен "Орел", однотипний до "Курська", на якому тренувалися водолази рятувальних груп у 2000 році

"Підводний човен НАТО. Він був там, у районі, де він зіткнувся з "Курськом", - колишній командувач Північного флоту РФ адмірал В'ячеслав Попов, звільнений під час розслідування, і двадцять років по тому наполягає: російський підводний човен загинув від зіткнення з натівським.

Цю версію, озвучену відразу після трагедії, тоді поділяли його колеги з командування ВМФ Росії та офіцери Північного флоту.

Таку заяву Попова, який до того ж стверджує, що може майже безпомилково озвучити назву іноземної субмарини, і сьогодні охоче обговорює преса, але Кремль в особі прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова відмовляється це навіть обговорювати чи коментувати.

Атомний підводний човен "Курськ" затонув 12 серпня 2000 року. Зі 118 людей, що були на борту, не вижив ніхто.

За офіційною версією слідства, основною причиною загибелі "Курська" став виробничий дефект торпеди 65-76 ПВ "Кит". Доказів присутності іноземної субмарини слідчі не виявили.

Версія адмірала Попова

Попов стверджує, що знає навіть назву іноземної субмарини, але не може опублікувати докази, які б підтверджували його слова.

"Я з імовірністю 90% знаю її найменування, але для того, щоб публічно називати, необхідно мати докази та викласти їх. Я їх викласти не можу. Підводний човен НАТО. І він був там, у районі, де він зіткнувся з "Курськом", - сказав адмірал в інтерв'ю РИА Новости.

За його версією, "підводний човен, що зіткнувся з "Курськом", стежив за "Курськом", мабуть, але не зміг за тодішніх морських та інших умов гарантувати безпеку, і підійшов надто близько, або маневр "Курська" призвів до втрати контакту".

Адмірал Попов командував Північним флотом Росії до початку грудня 2001 року, коли його разом із групою інших офіцерів ВМФ відправили у відставку. Його тоді призначили начальником управління екології й зняття з експлуатації ядерних об'єктів, тож він згодом займався утилізацією підводного човна.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Командувач Північного флоту РФ адмірал В'ячеслав Попов у 2001 році

Попов і раніше висловлював цю думку. У документальному фільмі Аркадія Мамонтова "Серпень", що вийшов 2000 року, адмірал заявив, що версія про зіткнення є для нього головною.

"Гадаю, сталося зіткнення з підводним об'єктом, як зараз кажуть. Але який підводний об'єкт? Підводний човен. З невстановленим поки що підводним човном. Цей об'єкт вдарив наш підводний човен у найвразливіше місце", - казав тоді він.

На думку Попова, висловленій у 2000 році в інтерв'ю Мамонтову, "зіткнення призвело до катастрофічного стану човна, і він приблизно за дві хвилини опинився на ґрунті".

Згідно з версією адмірала, човен занурювався на великій швидкості, вдарився об ґрунт носовою частиною, що призвело до вибуху торпед у цій частині.

Попов тоді сказав, що не вважає зіткнення результатом умисних дій, та що таких підводних зіткнень, але не з такими масштабними наслідками, "була достатня кількість".

Що було після "зіткнення"?

Пропустити подкаст і продовжити
подкаст
Що це було

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти

Випуски

Кінець подкаст

Версію про загибель "Курська" внаслідок зіткнення з іншою субмариною у 2000 році висловлював і капітан першого рангу Михайло Волженський.

В інтерв'ю НТВ, яке 24 листопада 2000 року цитувала Lenta.ru, він сказав, що, на його думку, самі по собі пошкодження внаслідок зіткнення не були фатальними для "Курська" - підводний човен затонув після того, як з деформованого торпедного апарату не змогла вийти торпеда.

"Струмінь від робочого реактивного двигуна торпеди може завдати таких руйнувань", - цитувало його видання.

Зараз в інтерв'ю РИА Новости, як і в 2000 році, адмірал Попов також каже про вибух боєкомплекту, що спричинив руйнування носових відсіків підводного човна.

При цьому, як і 21 рік тому, він висловлює припущення про те, що іноземний підводний човен також був пошкоджений вибухом боєкомплекту "Курська" і певний час лежав на ґрунті, перш ніж зміг відновити здатність пересуватися.

Адмірал Попов стверджує, що сигнали SOS того дня подавав не "Курськ", а іноземний підводний човен, що був поруч і отримав пошкодження.

Чи була іноземна субмарина?

Версія про присутність іноземного підводного човна, що з'явилася відразу після загибелі "Курська", була не основною, а однією з кількох. Інші версії у пресі розглядалися експертами з не меншим інтересом.

Висувались припущення про вибух боєкомплекту на борту внаслідок різних причин, про пожежу, помилковий обстріл ракетою з атомного крейсера "Петро Великий", зіткнення з підводним об'єктом, теракт та міну часів Другої світової війни.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Атомний крейсер "Петро Великий" у районі загибелі "Курська" у 2001 році

Волженський, що підтримував версію про іноземний підводний човен, при цьому дивувався з того, що "Петро Великий", який виявив гідролокатором "Курськ" на ґрунті, чомусь не помітив іноземної субмарини.

"Якщо там було кілька підводних човнів, то відповідно він і зафіксував би їх кілька", - цитувала його Lenta.ru.

Ці сумніви поділяють й інші експерти - на місці трагедії другого підводного човна не знайшли.

Сигнали SOS, про які каже Попов, і на думку слідства, і за словами незалежних експертів і розслідувачів, надходили з борту підводного човна.

"Правда ж полягає у тому, що підводники просили про допомогу і відчайдушно стукали кувалдою чи іншим металевим предметом понад дві доби - з другої години ночі 13 серпня до вечора 14 серпня. У гідроакустичних журналах кораблів і суден останні стуки зафіксовані об 11 годині 14 серпня, а за даними свідків, стуки тривали до вечора того ж дня", - писав у книзі "Він потонув. Вся правда про "Курськ" адвокат родичів загиблих моряків Борис Кузнєцов, який виступав у Страсбурзькому суді.

За офіційною версією, джерелом стуку став спеціальний аварійний пристрій, який у такий спосіб допомагав акустикам рятувальних кораблів виявити субмарину, а ті, хто вижили, прожили лише кілька годин - врятувати б їх не вдалося, навіть якби не було жодної затримки.

На альтернативній версії про іноземний підводний човен наполягає не лише колишній командувач Північного флоту. У 2001 році в інтерв'ю "Новой газете" її підтримав і колишній командувач Військово-морського флоту РФ адмірал Володимир Куроєдов, який, щоправда, зазначив, що хоч він і прихильник цієї версії, "це не означає, що вона є правдивою".

Погодився з нею і адмірал Віктор Кравченко, який на той час був начальником головного штабу ВМФ. "Існує така версія, вірити їй чи не вірити? Непрямі ознаки свідчать про те, що так, те, що сказав тодішній командувач Північного флоту В'ячеслав Олексійович Попов. Я теж схильний вірити цій версії", - сказав Кравченко РИА Новости.

Версія слідства

Прессекретар президента Росії у понеділок відмовився коментувати слова Попова.

"Було слідство, воно зробило остаточні висновки, тому появу інших гіпотез ми не хочемо коментувати", - сказав журналістам Пєсков.

Кримінальну справу про загибель "Курська" порушила Головна військова прокуратура РФ за статтею "Порушення правил безпеки руху та експлуатації морського транспорту". Розслідування аварії тривало два роки й було закрите через відсутність ознак складу злочину, без пред'явлення звинувачень.

Генеральний прокурор Росії Володимир Устинов у лютому 2002 року сказав, що під час розслідування виявили серйозні порушення з боку командування Північного флоту та екіпажу загиблої субмарини.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Підводний човен "Курськ"

Згідно з висновками слідства, основною причиною загибелі "Курська" став виробничий дефект торпеди 65-76 ПВ "Кит". Термін її служби до 2000 року добігав кінця, у прокладці її бака з окислювачем утворилися мікротріщини.

Пероксид водню з бака потрапив до торпедного апарату, де розпочалася хімічна реакція з виділенням кисню й тепла. Торпеда спочатку спалахнула, а потім вибухнула у вузькій трубі торпедного апарату.

Цим вибухом вибило його задню кришку, що разом із вибуховою хвилею та частинами торпеди призвело до детонації інших торпед та другого, значно потужнішого вибуху кількох торпед у першому відсіку.

Саме цей вибух зруйнував носову частину човна - перший, другий та третій відсіки, після чого він швидко опустився на дно.

Експерти припускали, що до загибелі "Курська" призвів цілий ланцюг помилок та порушень.

Що ж до присутності іноземної субмарини, то, як зазначав у своїй книзі Кузнєцов, слідчий Артур Єгієв у матеріалах справи писав: "Свідки кажуть про те, що сигнали міг подавати іноземний підводний човен, але в матеріалах справи немає жодних підтверджень тому, що іноземний підводний човен був у районі аварії підводного човна або поруч з цим районом".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!