"Стрес від невизначеності". Чи буде демобілізація військових ЗСУ під час війни?

  • Олег Черниш
  • BBC News Україна
солдат

Автор фото, Reuters

Підпис до фото,

Український військовий відпочиває в окопі на лінії фронту на Донеччині.

"Це питання турбує усіх", каже київський письменник Артем Чапай про демобілізацію військових. Понад пів року тому він, як і сотні тисяч інших українців, полишив цивільне життя і пішов на фронт. Що війна затягнеться на так довго, він не очікував. Тепер літератор хоче знати, коли в нього буде шанс повернутись назад у цивільне життя?

Українська "мільйонна армія", як казав міністр Олексій Резніков, здебільшого складається саме з мобілізованих громадян.

З початку повномасштабного вторгнення Збройні сили України збільшились майже в 5 разів.

Тоді ж, 24 лютого, був оголошений указ президента про загальну мобілізацію. Ця процедура декілька разів продовжувалась. Останній раз - до 21 листопада.

Але, перейшовши з цивільного життя до фронтових буднів, багато мобілізованих не знають, коли повернуться до мирного життя. В українському законодавстві не прописані терміни служби мобілізованих військових під час воєнного стану.

Кінця війні не видно - експерти та й сам головнокомандувач Валерій Залужний прогнозує її продовження і навесні.

Замінювати досвідчених бійців на новомобілізованих командування остерігається.

Не "народна" війна?

Артем Чапай (це літературний псевдонім киянина Антона Водяного) каже, що війна в Україні має бути "народною" в прямому сенсі цього слова. Тобто, долучити до неї необхідно якомога більшу кількість військовозобов'язаних, а не лише тих 10%, які "не злякалися і не заховалися від повісток".

Це дозволило б пропустити через фронт велику кількість людей і забезпечило б частішу ротацію і звільнення бійців, які вже втомилися або хочуть повернутися до цивільного життя.

Проблема в тому, що чинний закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" не передбачає терміну служби для мобілізованих під час воєнного стану.

Автор фото, Артем Чапай

Підпис до фото,

Письменник Артем Чапай добровільно пішов у військкомат у перші дні повномасштабного вторгнення РФ

Пропустити подкаст і продовжити
подкаст
Що це було

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти

Випуски

Кінець подкаст

Зараз звільнитись з війська вони можуть лише в разі настання граничного віку (60 років), за станом здоров'я, для догляду за особою з інвалідністю або, наприклад, при наявності трьох і більше дітей.

Всі інші мають чекати указу голови держави про демобілізацію. Але коли він буде, ніхто не знає.

Чапай зареєстрував петицію на сайті президента з проханням обмежити строк служби мобілізованих до 12 або 18 місяців. Демобілізованих на фронті замінять нові призвані військовозобов'язані, це має втілити гарантований Конституцією принцип рівності в правах усіх громадян, вважає письменник.

"Виявилось, що всіх це питання турбує незалежно від того, який це підрозділ - чи зараз вони в тилу, чи на фронті. Зараз дуже великий стрес від цієї невизначеності. Більше того, ця невизначеність не дозволяє розрахувати свої сили", - пояснює Чапай в розмові з ВВС News Україна.

Його друг, ще один український письменник, мобілізований на фронт, Артем Чех навіть придумав для цього спеціальний термін - "військове кріпацтво".

Тобто, військові зараз - це "еліта", повага і престиж, але, насправді, ці люди фактично "закріпачені" і не можуть самостійно розпоряджатися своїм життям. Для цивільних на фронті це велика проблема.

В своєму есеї, опублікованому у The New York Times, Артем Чех частково зачепив цей момент.

"Звичайно, мені сумно: адже найбільше я просто хочу бути з дружиною. Вона досі у Києві із сином. Я хочу жити з ними, а не вмирати десь на передовій. Але я прийняв можливість своєї смерті як факт, що майже відбувся. Перехід цього Рубікону заспокоїв, зробив сміливішим, сильнішим, врівноваженим. Так має бути й у тих, хто свідомо йде шляхом війни", - зазначив Чех, який, до речі, має досвід участі у війні на Донбасі в 2014-15 роках.

Затягнута війна

Основна проблема - ніхто не знає, скільки продовжиться війна з Росією. Але, вочевидь, це затягнеться більше ніж на рік, каже його колега Артем Чапай.

До психологічної і фізичної втоми за цей час цілком вірогідно додадуться проблеми в сім'ї і в професійному середовищі.

На фронті немає часу на прозу, додає письменник. І спересердя кидає:

"Хтось служить, а хтось в цей час їздить по літературних фестивалях!"

Колишній народний депутат, а нині мобілізований боєць Ігор Луценко підтверджує, що українське законодавство не було готове до такого тривалого воєнного конфлікту, який зараз відбувається.

Автор фото, Ігор Луценко

Підпис до фото,

Колишній депутат, а нині боєць ЗСУ Ігор Луценко також звертає увагу на прогалині в українському законодавстві

"Воювати ми, ймовірно, будемо довго, РФ велика і "дурі багато". Наша система мобілізації під таке не прописана - під довгі дистанції, - вказує він. - А треба забезпечити ротацію людей у площині фронт-економіка, щоб розподілити тягар відсутності у економічному житті більш рівномірно".

Зараз військові, щоб відновити сили і побачитись з близькими, можуть сподіватися лише на короткострокові відпустки. Їх на власний розсуд дає бійцям командуванням військової частини. Але це не вихід, запевняє автор петиції Артем Чапай.

"Відпустки - це лікування симптомів, це мало що дає насправді".

Він вказує на ще одну проблему. Між мобілізованими й тими, хто так і не потрапив до військкомату, зростатиме соціальна напруга.

З іншого боку, повага громадськості і привілейований статус відслуживших бійців може зіграти з ними злий жарт. Тут прямий шлях до появи тієї самої української "військової хунти", якою так лякає весь світ РФ, вважає письменник.

Коли кількість українців, що напряму долучилися до цієї війни, буде значною, така проблема не виникне, впевнений він.

В очікуванні перемоги

Відпустка військовослужбовця Костянтина Поліщука швидко закінчилась. Цих днів поряд з двома дітьми і дружиною було замало, але треба повертатись у свій підрозділ.

Ще пів року тому це звучало б для нього максимально дивно. Чоловік не мав ніякого стосунку до ЗСУ і армійської справи, жив життям столичного фотографа, працював в міністерстві освіти і науки.

Війна змінила плани. Тепер він мобілізований боєць і має бути на передовій. Це був його вибір добровольця, але туга за мирним життям не відпускає.

"Безумовно, в армії немає жодної романтики, це фізично некомфортне місце і сум за теплою ванною чи постіллю без піску є. - каже він. - Є туга за колишнім життям, та є чітке розуміння, що того життя вже не буде. Я цілком підтримую пана Чапая і теж хочу повернутися до своєї родини у визначений термін".

Автор фото, Костянтин Поліщук

Підпис до фото,

Фото з фронту Костянтина Поліщука. Колишній фотограф мобілізувався у військо і служить в ТрО

Проте, запевняє боєць, йому пощастило опинитись у чудовому колективі, де є мотивовані люди різних професій і з різним досвідом.

Злості на цивільних, які уникли мобілізації на фронт, він не відчуває. Саме на факторі мотивації для служби у війську акцентує Костянтин: "немає гіршого за невмотивованого побратима поруч, який не дочекається кінця служби".

Фотограф-солдат каже, що відчуває "певне розчарування" через те, що війна відійшла на другий план у відносно спокійних містах.

"Я відчуваю страх мирних людей перед людьми у формі. Вони не бажають цього нагадування про війну. І це буде одним з викликів демобілізації - навчитися жити поруч з байдужими".

Коли вона буде ця демобілізація? Військовий вважає, що тоді, коли "спаде напруга і загроза". Керівництву держави і генштабу, на його думку, не вигідно тримати тривалий час такий великий гарнізон.

"Я чекаю кінця війни і роблю все що в моїх силах для нашої Перемоги. - каже Костянтин, сидячі в окопі. - Є певна втома, але поки я її відчуваю, то знаю, що живий. Багато побратимів і посестер її вже ніколи не відчують, тому я вдячний за неї вмінням, команді і долі".

Не на часі

Українська влада дуже обережно підходить до питання демобілізації військових, які вже отримали бойовий досвід і відповідні навички на фронті. Адже замінити їх на новобранців без досвіду - дуже великий ризик.

Заступниця голови комітету Верховної ради з питань нацбезпеки і оборони Мар'яна Безугла ("Слуга народу") каже, що її комітет "працює над цим питанням". Оскільки надходять такі звернення і від військових, і від громадських організацій.

Автор фото, Мар'яна Безугла

Підпис до фото,

Заступник голови оборонного комітету Ради Мар'яна Безугла каже, що питання демобілізації важке і в цьому році не варто розраховувати на його вирішення

Але оформленого законодавчого рішення ще немає.

"Тож таку тему попередньо ми підняли. Можу спрогнозувати, що це (демобілізація) може бути вже після завершення воєнного стану. - пояснює вона ВВС News Україна. - Наразі, у 2022 році, ситуація дуже важко прогнозована, щоб ми могли планувати якісь строки демобілізації і взагалі проводили планову ротацію і відпустки військових".

За її словами найчастіше питання демобілізації підіймають бійці тероборони. На початку агресії в цей новий від військ записалось добровольцями дуже багато цивільних людей, які не мали жодного військового досвіду.

Підрозділи тероборони, за попереднім планом, мали б дислокуватися у місцях проживання її бійців, але потім розвиток подій на війні змусив перекинути ТрО на найгарячіші ділянки фронту.

Відповідно, мобілізовані бійці, що не мали бойового досвіду і планів на тривалу службу, опинились в непростій ситуації. Строки їхньої демобілізації з ТрО в законодавстві не прописані.

"Водночас, за відгуками командування ЗСУ, саме тероборона демонструє наразі дуже швидкий прогрес у військовій справі", - каже вона.

В такій повномасштабній війні, каже депутатка, важливим є саме бойовий досвід, який вже отримали українські військовослужбовці, які були мобілізовані і брали участь в бойових діях.

Навчити і організувати замість них "новомобілізованих" - це дуже багато часу, визнає вона. І це величезні ризики щодо захоплення Росією нових територій і наших поразок, каже Безугла.

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки "Центру Разумкова", підполковник запасу Олексій Мельник визнає, що зняти з фронту підготовлених і навчених бійців ЗСУ дуже ризиковано.

"Однозначно, демобілізація через те, що люди вже виконали свій обов'язок протягом тривалого часу, це дуже слушна і гуманна ідея. - каже він. - Але, дійсно, в такому варіанті ми потрапимо в ситуацію, коли потрібні будуть місяці, щоб підготувати нове поповнення, яке не має практичного військового досвіду. У них будуть значно менші бойові якості, ніж у сьогоднішніх бійців", - визнає експерт.

В міноборони питання демобілізації військових для ВВС News Україна не змогли прокоментувати, пояснивши, що цим питанням "ще ніхто не займався".

Ви завжди можете отримувати головні новини в месенджер. Достатньо підписатися на наш Telegram або Viber.