Навіщо Макрон поїхав у Китай і чи переконає він Сі не допомагати Росії

  • Олексій Калмиков
  • ВВС
Востаннє Макрон і Сі бачилися на саміті "Великої двадцятки" на Балі в листопаді 2022 року

Автор фото, AFP

Підпис до фото,

Востаннє Макрон і Сі бачилися на саміті "Великої двадцятки" на Балі в листопаді 2022 року

Європейські лідери один за одним їдуть до Китаю, щоб зустрітись з його лідером Сі Цзіньпіном, який нещодавно відвідав президента Володимира Путіна в Москві. Європейців турбує зближення їхнього найбільшого торговельного партнера з Росією, яка веде війну в Європі, та конфлікт Китаю з Америкою - головним союзником ЄС.

Слідом за німецьким канцлером та іспанським прем'єром до Пекіна в середу виїхали французький президент Еммануель Макрон та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вони намагатимуться переконати Сі не підтримувати зброєю чи грошима війну Путіна проти України, а ще краще - змусити російського президента до миру.

Європа допомагає Києву відбивати російську агресію та зацікавлена у якнайшвидшому закінченні війни, але за умови відновлення територіальної цілісності України. Проти цього виступає Кремль, за спиною якого стоїть Китай.

Європейці намагаються переконати Китай у тому, що у питаннях війни та миру в Європі ЄС - самостійна сила, а не тінь США, головного китайського ворога. А також донести основну думку - ми готові до співпраці, але все може різко змінитися, якщо Китай перетне межу і вирішить надати Путіну військову підтримку.

У колишніх європейських візитерів не вийшло. Чи вийде у Макрона з фон дер Ляєн?

Китай і Путін

На початку війни Макрон постійно телефонував Путіну, однак за рік контакти між ЄС, США і Кремлем зійшли нанівець, а позиції настільки непримиренні, що в Європі все більше говорять про те, що ситуацію з мертвої точки здатен зрушити саме Китай, а єдиний лідер, що має вплив на Путіна, - це Сі.

"Очевидно, що Китай - одна з небагатьох країн на планеті, а можливо, і єдина країна у світі, здатна зламати перебіг цього конфлікту, причому в обидві сторони", - описав позицію Франції чиновник з адміністрації Макрона перед візитом.

"Ми хочемо уникнути найгіршого, і тому нам потрібно поспілкуватися з ними (китайцями), викласти нашу позицію та визначити простір для маневру, щоб спробувати визначити варіанти пошуку шляхів завершення цієї війни у середньостроковій перспективі", - сказав він.

Ключова роль Китаю пояснюється тим, що у Сі з'явилися нові важелі тиску на Кремль, оскільки Путін поставив ізольовану від Заходу російську економіку в залежність від Китаю. Будь-який результат війни, включно з поразкою Росії, не змінить цього факту, оскільки Захід не збирається знімати санкції та рішуче намагається злізти з російської нафтогазової голки.

З іншого боку, Сі може схилити шальки терезів і на користь Кремля, якщо надасть йому військову підтримку і допоможе обходити західні санкції. Поки що ні того, ні іншого не сталося.

Макрон спробує переконати Сі не робити цього й надалі.

"Ми скажемо прямо: хоч би якою була спокуса піти на зближення з Росією, цю межу перетинати не треба", - цитує Reuters високопоставленого французького дипломата.

Чи можливий мирний план

Китайське МЗС перед візитом Сі до Москви виклало своє ставлення до війни в Європі. Хоча документ з 12 пунктів іноді називають китайським "мирним планом", до плану він не дотягує, а лише затверджує китайську позицію.

Автор фото, AFP

Підпис до фото,

Фон дер Ляєн особисто бачила наслідки вторгнення Росії в Україну та спілкувалася з президентом Володимиром Зеленським. Сі Цзіньпін із Зеленським поки що навіть телефоном говорити відмовляється

"Китай виставляє себе миротворцем, але не особливо активно: Сі в Москві навіть не прикидався, що вірить у його реалістичність. Проте деякі європейські керівники вважають за корисне вдавати, що вони вірять у нього, і готові обговорювати. З тактичних міркувань", - зазначає Ендрю Смолл з американського Фонду Маршалла (German Marshall Fund).

На його думку, Китай вдає, що зацікавлений у врегулюванні - сподіваючись, що Захід відразу відкине його план і виставить себе у поганому світлі розпалювача війни. Візити європейців, з-поміж іншого, покликані позбавити Сі цього аргументу.

Обговорення мирних ініціатив все одно заведе дискусію в глухий кут, адже європейці підтримують позицію Києва - жодного перемир'я, що закріплює поточний стан справ на фронті й фактичну здачу окупованих територій Росії.

Минулого тижня саме про це іспанський прем'єр Педро Санчес говорив у Пекіні Сі Цзіньпіну. На запитання, що сказав йому китайський лідер, Санчес відповідати відмовився.

Автор фото, AFP

Підпис до фото,

Жан-Мішель Жарр був першим західним музикантом, який виступив у Китаї після смерті Мао Цзедуна. У 1981 році він дав концерти у Пекіні та Шанхаї, а у 2004-му відкрив на Тяньаньмень Рік французької культури в Китаї. Тепер він знову летить до Пекіна - у складі делегації Макрона

Поки що європейцям вдалося домогтися від Сі лише заяв про неприпустимість ядерної ескалації. Однак це не зупинило Путіна - він зібрався розміщувати ядерну зброю у Білорусі.

"Деякі європейські лідери мають ілюзії щодо того, що заяви Пекіна якось впливають на російську ядерну стратегію, - зазначає Янка Ортель, керівниця азійських досліджень у центрі European Council on Foreign Relations (ECFR). - Серйозні китаїсти у це не вірять".

Навіщо Китай Європі, а Європа - Китаю

Головний суперник Китаю - США. Дві найбільші економічні та військові держави планети посварилися через Тайвань, торгівлю, права людини та боротьбу за технологічну перевагу, внаслідок чого світ знову опинився на межі холодної війни.

Європу ж Китай розглядає як васала Америки. Зближення з нею відповідає стратегічній цілі Сі - послабити свого головного ворога США, розколоти західну коаліцію та зберегти доступ до західних технологій і багатих споживачів у ЄС - третю економіку світу після американської та китайської.

Європа, зі свого боку, не прагне рвати зв'язку з Китаєм, як США. Але вона побоюється, що якщо Китай почне озброювати Путіна, США запровадять санкції проти Китаю і наполегливо запропонують Європі зробити те саме.

Тому ЄС прагне вийти з американської тіні й утвердитися як самостійний гравець у відносинах з Китаєм. Це - основна мета низки європейських візитів до Пекіна, після яких запланований ще й саміт ЄС-Китай у червні-липні.

Автор фото, AFP

Підпис до фото,

Макрон везе з собою півсотні бізнесменів, сподіваючись на контракти, зокрема, на продаж європейських лайнерів Airbus

Однак на відміну від колег по "Великій сімці" - США, Канади, Японії та Британії - 27 країн ЄС не мають чітко сформульованої позиції щодо Китаю.

Першу спробу зробила перед поїздкою до Пекіна очільниця Єврокомісії. У програмній промові фон дер Ляєн представила жорстку позицію: Європа хоче співпрацювати з Китаєм, але проблем все більше, оскільки китайська Компартія поступово переходить від відкритості та інтеграції до закритості та самоствердження, у тому числі силою.

Загалом усі європейські лідери погоджуються з цією позицією, переконаний Ендрю Смолл з Фонду Маршалла. Багато хто не наважився б так жорстко виступати проти Китаю від свого імені, але єдиним фронтом під прапорами ЄС - цілком.

Проблема лише в тому, що Китай не поспішає вірити у єдність та самостійність ЄС, додає Янка Ортель з ECFR.

"Риторика європейців стосовно Китаю еволюціонує, але насправді мало що змінюється. Німецька економіка - гарний приклад, її залежність від Китаю досі зростає", - сказала вона у розмові з Ендрю Смоллом.

Автор фото, AFP

Підпис до фото,

На Китай припадає п'ята частина всього імпорту товарів ЄС, він є найбільшим партнером. 80% сонячних батарей ЄС купує у Китаї, але хоче скоротити цю залежність

"А значить, китайська влада поки що не повірила в зміну політики. Пекін, як і раніше, вважає, що в Європі достатньо країн, які можна залучити на свій бік вигідними бізнес-пропозиціями".

Приглянути за Макроном

Франція - одна з таких країн, оскільки її президент Макрон вважає себе головним європейським лідером-візіонером і схильний до гнучкості задля досягнення результату.

"Макрон вірить у свою здатність впливати на світових лідерів, він намагався переконати і Путіна, і Дональда Трампа. Сумнівні результати не відбили у нього бажання спробувати ще раз, тепер уже з Сі Цзіньпіном", - каже Янка Ортель з ECFR.

Щоб у процесі Макрон не відступив від загальноєвропейської лінії й не дозволив Сі розколоти єдність ЄС, що ледь намітилася, у поїздці його супроводжує фон дер Ляєн.

"Вона виступила з виключно різкою та доволі похмурою оцінкою пріоритетів китайської компартії, - сказала Ортель. - Навіть якщо Макрон не поділяє таку чітку позицію, його простір для маневру на переговорах у Пекіні буде обмежений її присутністю".

"Фон дер Ляєн зможе продемонструвати Сі Цзіньпіну, що йому не вдасться ні про що домовитися з Макроном за спиною Євросоюзу, - погоджується Ендрю Смолл з Фонду Маршалла. - До того ж її присутність заспокоїть владу тих країн ЄС, які скептично ставляться до реверансів Макрона на адресу Путіна та Сі".

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Фон дер Ляєн і Макрон їдуть до Китаю демонструвати Сі єдність, самостійність та рішучість ЄС. Це буде непросто

Експерти поки що сумніваються в тому, що європейські лідери переконають Сі змінити позицію щодо війни Росії проти України, адже їм ще доведеться переконати його в тому, що ЄС діє згуртовано і самостійно, а не в тіні США.

"Візити демонструють бажання ЄС координувати позицію, однак досі незрозуміло, що Європа вважає власною червоною лінією для Китаю у підтримці Росії, і якими будуть наслідки, якщо Китай її перетне", - сказала Янка Ортель з ECFR.

Успіх візиту Макрона та фон дер Ляєн не гарантований, каже вона.

"У найгіршому випадку Китай побачить не загрозу подальшого розриву з Європою, а шанс використати свої відносини з Росією як важіль тиску на ЄС".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на нашTelegram або Viber!