BBCUkrainian.com
Російська
Румунська
Інші мови
 
Останнє поновлення:
 
Перешліть цю сторінку другові Версія для друку
Ноу хау чи нов гав? Г чи х?
 
український правопис
Ви впевнені, що знаєте, як вірно писати?
Останнім часом Українська служба Бі-Бі-Сі отримала чимало листів електронною поштою, в яких нам дорікають за занадто часте і неправильне, на думку дописувачів, вживання літери х" у транслітерації деяких англійських слів.

Наприклад, нам пишуть, що ім'я колишнього британського міністра закордонних справ Geoffrey Howe повинно перекладатися як Гау чи Гав, а не як Хау, а ім'я Harms має перекладатися як Гармс, а не Хармс.

Але це часто стосується не лише "г" і "х", але і транслітерації і транскрипції англійського "w" - нам кажуть, що його слід перекладати в українське "в", а не "у".

Таким чином, словосполучення на позначення технології від англійського "know how" (дослівно "знати як") має писатися не "ноу хау", а "нов гав".

Є і інші приклади суперечливої транслітерації і транскрипції, особливо коли ідеться про такі англійські буквосполучення, як "th" та "ph".

А як вважаєте ви - чи слід притримуватися стилю транслітерації і транскрипції, традиційного ще з радянських часів, чи той стиль є занадто близьким до російської мови і таким чином применшує українську мову, як окреме лінгво-історично-культурне явище?

Дякуємо усім хто написав на форум!

Українська служби Бі-Бі-Сі залишає за собою право редагувати дописи або не публікувати їх. Цей форум є модерованим, дописи друкуються лише українською мовою і кириличним скриптом, якщо ви пишете іншими мовами чи латиницею, ваші дописи будуть перекладені.

Дописи на цьому та інших форумах Бі-Бі-Сі не є офіційною позицією телерадіомовної корпорації.

В англійській мові літерою H позначається звук, що найближчий до українського Г (ге) (за винятком випадків, коли літера H не вимовляється). І так і має транслітеруватися, як у власних так і в загальних назвах іноземного походження: Гайд-Парк, Гаїті, Галіфакс, Гамбурґ, Гемпшир, Гавана, Копенгаґен, Гітлер; гідродинаміка, гіпотеза, гіпербола, гомо сапієнс, горизонт, готель, гуманізм. Очевидно, що така транслітерація здебільшого і вживалася за радянських часів. Це по-перше. По-друге, літера В (ве) в українській мові в кінці складу позначає звук - нескладове У, що є найближчим українським відповідником до англійського W (звука, що позначається літерою W). Те, що при транслітеруванні може виникнути випадковий збіг з іншим українським словом, не є підставою вигадувати інші правила. Отже, ім'я чи прізвище Howe повинно перекладатися як Гав, Harms - як Гармс, Henry - Генрі, Herbert - Герберт, Herman - Герман (а не так, як тут дехто з дописувачів пропонує). А словосполучення "! know how" має писатися і читатися(!) "нов гав" (як уже було сказано літера В тут позначає нескладове У). Так само не бачу проблем ні з "th", ні з "ph". Th має транслітеруватися як Т (Темза, Тибет; математика, теорія, термометр) , а Ph - як Ф (Філадельфія, Філіппіни; фізика, філологія, телефон). Винятки, взагалі кажучи, можливі у давно запозичених словах.
Роман Писак, США.

Шановний Артем, слідуючи вашій логіці краще просто перейти на англійську мову. Шановний Іван Любін, Польща помиляєтесь власне ви. Словники англійської мови в транскрипції подають англійські звуки, а не українські. Тому ваш аргумент абсолютно позбавлений змісту. Я не пробую вчити англійців, як їм їм вимовляти "how", я говорю що англійський звук /h/ набагато ближчий до українського /г/ ніж до /х/.
Михайло.

А й справді, ідея з латинською абеткою не така вже й погана. В наш комп'ютерний вік друкувати латинкою проблем нема, писати на ній теж ніби всі вміють, хто до школи ходив. І дозволити передавати нею ґеоґрафічні назви й імена, якщо нема українського відповідника - бо, скажімо, той же Відень чи Париж не надто схожий на національну назву; а от який небуть Piscataway чи й Chicago подавати в ориґіналі. І той, хто досі думає, що єдиний вірний правопис - "Чікаго", нехай собі так і далі думає, але мовчки; бо напиши йому "Чикаґо" - відразу здійме крик про перекручування мови. Невігласи - вони завжди самі крикливі. І те ж know-how можна так само передавати, тільки от побоююся після цього появи в нашій мові новоутвору "кноу-хау". Вже ж маємо вслід за найстаршим братом шедевр "ксерокс" - в якому весь світ першу букву читає на анґлійський кшталт, як "З", але ж у нас свій, особий путь.
Олександр, Kиїв-New York.

"Ласкаво прошу до каТедри, виступіть перед аВтидорією телеглядачів у прямому еТЕрі!" На мою думку, кожен українець, який проживає в Україні, буде обурений таким запрошенням. На жаль, дуже важко зберегти виважену позицію в питаннях української мови. Виходить то нахил убік англійської мови, то вбік російської. Розмовна українська мова, на жаль, русифікована (окрім Західної України), але заклики української діаспори в Канаді й США про необхідність внесення істотних змін в українську літературну мову, вибачте, не витримують критики. Потрібно підійти до даного питання тверезо і спрямувати зусилля на очищення мови від русизмів, водночас в жодному разі не допускаючи штучного уподібнення її до англійської мови.
Павло, Київ, Україна.

Україні треба впровадити офіційну українську латинську абетку - згоден, треба запровадити офиційну єдину систему транслітерації. Англійське не вимовляється, ні як українське г, а ні х. У Сербії Х (кирилиця) відповідає Н (латиниця). Тому від "ноу хау" нікуди не подітися. "Сором - живемо у центрі Європи, а навіть не маємо латинської абетки". Так багато країн вважають себе центром Європи - і Німеччина, і Австрія, і Польща, і Чехія, і Білорусь, і Румунія і Молдова. Хто наступний?
Артем.

Шановний Михайле, Ви хоча трішки орієнтуєтесь в транскрипційних знаках англійської вимови? Відкрийте будь-який словник англійської мови і Ви побачите, як жахливо Ви помиляєтесь. А там чітко написано: how[hau] аdv. як.... То хто це Вам так переконливо втиснув у голову,що це російський варіант? Просто соромно за Вас - боретесь проти того,що не має жодного відношення до попрвності англійської вимови.
Іван Любін, Польща

Саме бездіяльність та немічність української наукової думки призводить до подібних дискусій. Для "патріотів-українознавців" зауважу. НЕМАЄ стратегічного напрямку розвитку мови. Назвати бажання пройти ВСЮ історію людства "своїм мовним шляхом" призводить до назв "литовище","штрик", та ін. мовотворенням? Сумнівно. Замість того, щоб робити українську мову зручною та зрозумілою, інтегрувати її до світових мов, наші псевдонауковці створюють монстра. На кшталт давньо-іудейської, тільки з галичансько-австрійським акцентом. Початок цієї дурості у "кравчучці"( не плутати з тачкою), а кінця-краю не видно.
ВЛ, Кіровоград.

На 100 відсотків згоден із думкою Ростислава, Сан Франціско, США. Є правопис - ним і користуйтеся! І не варто вигадувати велосипед. І ще... Варто все ж думати перед тим, як запозичувати іншомовні неологізми. Словотворчий потенціал нашої мови достатній. З іншого боку, не варто викорчовувати вже запозичені слова із словників. Але на майбутнє трохи головою думати не завадило б.
Олександр Єна, Київ, Україна.

Безперечно, щоб триматися фонетичного перепису, "know how" необхідно треба писати "ноу гау". Одначе, нащо нам ті вислови? Чому "лідер", а не "провідник"; "спортсмен" (і не дай Боже "спортсменка"), а не "змагун"? Відколи ми "стартуємо" і "фінішуємо"??? Чому ми встидаємося рідних українських слів? Щому наші "лідери" (що сталося з "провідниками"?), а тим більше наша преса, на це не звертають увагу?
Петро Гевка, США.

Може, зовсім перейти з кирилиці на латиницю? Якщо вже й завдати удару про сточортілому савєцькому минулому, то так, щоб відчутно було не тільки у Москві, га?
Наівняк, Всесвітнє Павутиння.

Українській консонанті "в" в англійській мові відповідає літера "v", а не "w". Взагалі саме питання-проблема суперечить тезису, що українська мова старіша за россійську ("великоруську"). Вчитися у європейського (наприклад германського) мовознавства XVIII-XIX ст. краще, ніж знову "винаходити колесо".
Володимир, Німеччина.

Як англомовній людині, мені здається абсолютно диким, що, коли існує літера, що вірно передає звук, англійського слова, існує в українській але мові, але не у російській, все одно і далі рабськи використовується стара радянська (російська) модель транслітетрації. Англійський правопис далекий під фонетичного, тому транслітерація має слідувати вимові настільки, наскільки можливо.
Мирон Войтович, США.

"Сором - живемо у центрі Європи, а навіть не маємо латинської абетки. Роман Захарій, Норвегія." А кому вона треба! Мабуть ви подумали, що латинський алфавіт = Європа. На жаль, це не так. Давайте, не будемо так обмежено мислити. Давайте, запозичимо ще китайські ієрогліфи, все-таки живемо на тій самій планеті. Одночасно і смішно, і плакати хочеться! А чому б у Норвегії не користуватися кирилицею? "Вбите українцям у свідомість "Хельсінкі" чи "Хонда" є стереотипом, який важко в собі побороти." Ну і боріться з уявним ворогом! Бажаю удачі! До речі, "гарантувати" пишеться з "г", а не з "ґ":)
Рома, Жмеринка, Україна.

Уважно читачи висловлювання "за" і "проти" чітко вимальовується бажання заперечити колишній спосіб вимови, бо він якось нагадує "радянський стиль"... Це просто жах. Тут не може існувати тлумачення "бо мені так подобається"... Тут існує тільки можливість - так треба, бо так ми чуємо... А насправді у загальноприйнятій вимові "how","have","hand" і т.д. ми чуємо і вимовляємо те , що чуємо. Виходячи з цього, маючи відповідну літеру у нашій українській мові для відтворення почутого звуку, слід і скористатися з неї. Гадаю (і чітко переконаний в цьому) так слід і поступати кожному, хто шанує свою і чужу мови однаково. З повагою,
Іван Любін, Польща.

Стереотипи
 Вбите українцям у свідомість "Хельсінкі" чи "Хонда" є стереотипом, який важко в собі побороти.
 
Юрій, Трускавець.

Це стара російська проблема - в російському алфавіті відсутня буква "г". Скажіть рускому чєловєку відтворити слово "гай", то він обов"язково скаже "хай". З буквою "г" рускі мають у вимові такі ж проблеми, як і ми, українці, з англійським "th". Тобто, вживання букви "х" замість нашої "г" є нашою російською залежністю, насамперед, мовною, адже, споживаючи російськомовну різноманітну продукцію (кінофільми, радіо, пресу і т.д.), користуючись у спілкуванні на побутовому і державному рівнях російською, буква "х" стала для переважної більшості українців нібито природньою. Вбите українцям у свідомість "Хельсінкі" чи "Хонда" є стереотипом, який важко в собі побороти, щоб вживати своє рідне українське "г", якого не мають росіяни, і вживати більш наближене до оригіналу "Гельсинкі" чи "Гонда".
Юрій, Трускавець, Україна.

Як набридли коментарі щодо літер Ґ-Г! Була одна літера і всім вистачало. Якась параноя, насправді.
Артем Ретренко, Київ-Німеччина.

Україні треба впровадити офіційну українську латинську абетку, яка би вживалася поруч з кирилицею у повсякденному житті. Так, як в Сербії - мають кирилицю і латинку, які вживаються на рівних правах. Тоді б і не виникало жодних непорозумінь на зразок вашої дискусії. Була би одна офіційна латинська абетка. Нехай парламент впроваджує. Сором - живемо у центрі Європи, а навіть не маємо латинської абетки.
Роман Захарій, Норвегія.

Цілком підтримую Геннадія (Ганновер-Львів, Німеччина-Україна). А міркувати отак: "той стиль є занадто близьким до російської мови і таким чином применшує українську мову, як окреме лінгво-історично-культурне явище" - можуть тільки люди, схиблені на власному комплексі меншовартості. Отож, нехай такі кажуть: "нов гав". "Хто дужче гавка, в того більша ставка"! :lol: З повагою, абсолютно двомовний,
Олександр Васильєв, Київ, Україна.

Я вважаю, що подібні дискусії - марта трату часу! Яка різниця кому, що і хто пише!
Микола Савенко, Трускавець.

Треба думати головою
 І ваш "нов гав" - прекрасний доказ того, що необхідно трохи думати головою і намагатися якнайточніше передати оригінальне звучання, а не "аби не як у москалів"...
 
Геннадій, Україна-Німеччина.

"Know how" має перекладатися як "ноу гаy", а не так як пропонуєте ви. А ім'я Al Gore's має бути "Ґоp" , НЕ ""Гop".
Богдан, Вірджінія, США.

Хотів би звернути Вашу увагу, що існує різниця між вимовою англійця і американця. У першому випадку "h" - це "х", а в другому "h" - це "г". Хоча багато що залежить ще і від регіону носія мови. А тому на мою думку неможливо однозначно сказати. І ваш "нов гав" - прекрасний доказ того, що необхідно трохи думати головою і намагатися якнайточніше передати оригінальне звучання, а не "аби не як у москалів"... Крім того вимова звуку "w" теж дуже залежить від слова, і також від того, де цей звук зустрічається (на початку, в кінці, тощо). Тому "Вашінгтон", але "ноу гау" або ж "ноу хау". Але в жодному разі " нов гав"!!!
Геннадій, Ганновер-Львів, Німеччина-Україна.

Вельми радий, що нарешті хтось затоторкнув цю тему. Останньо я просто не відважувався відкривати сторінку української служби Бі-Бі-Сі - настільки рясніє вона помилками. Часами видається, що журналісти служби перекладають власні матеріали із мови сусідньої. Чи не вивчали вони української мови взагалі? Чи, врешті, немає у них мовного редактора? А щодо транслітерації українською власних назв із латинськими "h" та "g", то справа тут проста: "Hamburg" українською пишеться і вимовляється як "Гамбурґ", а "Hegel" як "Геґель". Тому що українці, на відміну від росіян, мають у своїй абетці і "ґ", і "г", і "х". Отож, має бути і "Гемінґвей", і "Гірошима". Власну ж інерцію або незнання мови, з якою вони працюють, журналісти української служби Бі-Бі-Сі намагаються прикрити фіҐовим листком опитування. Не опитування загалу, який звик до Холмса та ноу-хау (звучить і справді неоковирно як для англійського, так і для українського вуха) та російськомовні журналісти служби, а стандарти української мови та українського мовлення повинні формувати засади редакторської політики Бі-Бі-Сі. Інакше не тільки я боятимусь заглянути на сторінку української служби Бі-Бі-Сі.
Андрій, Лестер, Велика Британія.
Відповідь Бі-Бі-Сі: УС Бі-Бі-Сі дотримується лінгвістичних рамок, встановлених "Українським правописом", позаяк саме це видання найкраще відображає літературну українську мову, якою послуговуються в Україні. Водночас, ми свідомі того факту, що в силу історичних, культурних та інших чинників різні аспекти цього правопису можуть не задовольняти частину нашої аудиторії. Українська служба Бі-Бі-Сі вирішила започаткувати форум на цю тему саме після того, як ми отримали схожі зауваження від слухачів. Проте, як демонструють дописи на цей форум, це питання лишається вкрай суперечливим. Ви можете висловити свою думку, проголосувавши у нашому онлайн голосуванні.

Помилки Бі-Бі-Сі
 Останньо я просто не відважувався відкривати сторінку української служби Бі-Бі-Сі - настільки рясніє вона помилками.
 
Андрій, Великобританія

Треба 1. забути про існування російської мови як такої 2. зважаючи на фонетичність українського правопису відтворювати власні імена максимально близько до фонетичного ориґіналу 3. щодо написання термінів можуть бути застосовані певні "виключення" з огляду на те що деякі слова запозичені українською мовою настільки давно що вже вважаються українськими, наприклад "генеральний писар" а не "ґенеральний" (бо general).
Генадій Заречнюк, Львів, Україна.

Ліпше вживати ці букви, котрі звучать фонетично як на англійську мову. Наприклад, правильно – нов-гав, гокей, Голмс та Гемінґвей.
Михайло Копчик, США.

З коментарів абсолютно очевидно, що захистники варіанту "ноу хау" для щоденного спілкування послуговуються російською мовою. Тому для них варіант "нов гав" є таким не прийнятним. Вони використовують російські звуки цих букв, а не українські, тому це звучить для них так неприродньо.
Михайло.

Нема сумніву, що повинно бути Нов Гав, а не Ноу Хау. Слухаймо вимову і тоді не буде ніякого вагання. Колись писали і звертались до Vice Pres. Gore - Hor, замість Ґор. Слово whore так само вимовляється і має погане значення. Уявіть собі, що подумав Vice Pres. Gore коли його вітали в Києві як Гор?
Оксана Кузишин, Америка.

Ольга Зозуля - Товариші, прислухайтесь до її думки!
Рома, Жмеринка, Україна.

Вже давно час покинути старий радянський псевдо-український правопис, а вживати українські букви х, г, і ґ, де годиться. Українська мова може багато краще передавати докладне звучання чужих слів, імен, і назв, як напр.: гокей, гат доґ, Гельмут,Ґор, Гельсінкі і т. д. А також транслітерація українських слів і назв на анґлійську мову це просто жах, або ідіотизм: "Drogobych", замість "Drohobych", "Uzhgorod" замість"Uzhhorod", "Gutsulska" замість "Hutsulska", i т. д.
Атанас Кобрин, Флорида, США.

Ну немає iзоморфiзму мiж фонетиками двох мов! В смислi, нема точної вiдповiдностi мiж значною кiлькiстю англiйських i українських звукiв! Якщо комусь "h" звучить як "х", а комусь як "г"... ну як це помiряєш? Це iнакший звук. Як на мене, вiн ближчий до "х", хтось не погодиться. Українських емiґрантiв старшого поколiння в Штатах вирiзняють, цитую, "цею дивною вимовою слiв типу home". Може, почати перекладати довге i коротке "е" та "i"? Тобто, чому ми досi пишемо "Канада", а не "Кеенеда"? Ах, треба транслiтерувати, а не фонетику передавати? Ну, тодi "Цанада"! Факт залишається фактом: кожне слово доводиться транслiтерувати iндивiдуально. I кращим аргументом для вибору методу транслiтерації i передачi слiв є iснування усталеного правопису. А правопис усталений у нас є лише один -- ще той, радянський. I помiняти його вже навряд чи вийде: при Союзi, принаймнi, книжки видавали українською. Багато книжок. Дуже багато -- i дуже добре вiдредагованих. От народ мову i знав. А нового правопису не знає майже нiхто -- з буквою "ґ" нiяк не розберемося. Адже, якщо бути послiдовним (камiнь в город пана Сватка зi Львова), то треба писати "як чуємо", з "анґлiйської". Або з "Iнґлiш". :-) Моя думка: замiсть спроб мiняти правопис, правила i слова, краще використовувати ту базу, яка вже є. I покращувати її. I вчитися говорити i писати без помилок. Хай краще всi пишуть "хоббi", нiж, залежно вiд того, хто в який словник подивився, "гобi" чи "хобi". I вже зовсiм безглуздими виглядають спроби мiняти слова i термiни, просто паранойя якась. Зараз можна побачити книжки, де замiсть перпендикуляра з'явився сторчепад, замiсть масштаба, мiрило, про хiмiю i казати нема що, кисень, виявляється, часом кисень, а часом "оксиґенiум"... ну ЧОМУ!?!?!
Ростислав, Сан Франціско, США.

База
 Моя думка: замiсть спроб мiняти правопис, правила i слова, краще використовувати ту базу, яка вже є. I покращувати її. I вчитися говорити i писати без помилок.
 
Ростислав, США.

Проблема х/г не така вже й складна - h повинно відповідати г, і не бачу необхідности ламати навколо цього списи. А от щодо відсутньої в українській мові букви для передавання w - проблема дещо складніша. І, до речі, не така вже й нова - з аналоґічною ситуацією письменні українці зіткнулися ще тисячоліття тому. Я маю на увазі необхідність передавання в священних текстах з грецької букв θ і φ, не властивих слов'янсъким мовам. Проблему частково вирішили, запозичивши відповідні літери- але θ благополучно померла, а ф і досі неприродна для пересічних українців, не переобтяжених філолоґічною освітою - а саме вони й виступають дійсними носіями мови. Відповідно, чужі звуки перетворилися на що завгодно - т (Остап), п (Пилип), хв (дрохва), х... Приклад останньої заміни пам'ятаю з дитинства - на стіні колгоспної комори в селі Талянки на півдні Черкащини рукою комірника було написано "Не курить! Штрах 3 рублі!" Вийшло ще страшніше... Подібна проблема була і зі звуком g - проте в цьому разі ситуація була зворотня: сам звук українській мові був відомий, але окремої букви для неї в канонічній кирилиці (яку чіпати було гріх - адже на неї Біблію перекладено, тож мова майже священна) був відсутній. Намагалися писати "кгрунт", аж поки Смотрицький не ввів літеру ґ, яка прожила три століття - але потім була знищена прислужниками "братского народа", і зараз ледве животіє, існуючи в фолькльорних фразах типу "на ґанку гуси ґелґочуть". Хоча варто було б її вживати в усіх запозиченнях з анґлійської, де в ориґіналі вживається g. Але чомусь поширена инша думка - "та воно й добре було б, але може ще зарано." Аби не було запізно... Так от, щодо w - не така вона нам і чужа; в слові "знайшов" в кінці явне w. Та й перед приголосними (вчитель, мавпа) звучить щось схоже. Слухайте, а може подивитися на иншого північного брата, білорусів? Є в них буква ў, і нормально себе почувають. Ми ж вживаємо є, ї, ґ, яких нема більше в жодній мові, і нічого! І буде в нас 34 літери, переплюнемо росіян на одну.
Олександр Качур, Фiладельфiя.

Вітаю ініціятиву ВВС навести порядок зі спотворенням русизмом української вимови латинської букви "h".
Омелян Коваль, Брюсель, Бельгія.

Переплюнемо росіян
 Слухайте, а може подивитися на иншого північного брата, білорусів? Є в них буква ў, і нормально себе почувають. Ми ж вживаємо є, ї, ґ, яких нема більше в жодній мові, і нічого! І буде в нас 34 літери, переплюнемо росіян на одну.
 
Олександр Качур, Філадельфія, США.

Перш ніж розпочати розмірковувати про відтворення іноземних назв та українську транскрипцію, потрібно повністю забути про політику конкуренції та порівняння з російською, бо інакше ми матимемо на виході штучну мову, яка все одно орієнтується на російську, тільки з протилежним знаком. Сформулюю коротко свою позицію. Нові імена та назви варто намагатись відтворити українською мовою якомога ближче до ориґінальних (але жодних загальних правил на кшталт «правила дев’ятки»!). Це означає відтворення г (h, gh), ґ(g), в (w), т (th), лише звертаючи увагу на прийнятність та милозвучність одержаного слова. Старі ж, усталені імена та назви варто писати українською мовою так, як вони вже увійшли до літературного вжитку, до академічних словників, добре прижилися в українській мові. Наприклад, традиційні українські форми Відень, датчанин, Афіни, ноу-хау не варто замінювати нашвидкоруч вигаданими новоділами. Проблемою транслітерації тривалий час займається команда Лабораторії наукового перекладу. Їхні рекомендації можна знайти на сайті: http://pereklad.kiev.ua/
Максим, Київ, Україна.

Прочитавши таку велику кількість листів на тему транслітерації англійського "h", вживаючи для прикладу "know how", мені стало смішно. Для мене сама поява в українській мові вислову "нов хав" - це доказ нового засмічення нашої рідної мови цим разом англіцизмами. В сучасній українській пресі і мові наших політиків вживаються непотрібно чужомовні сдова такі як оце "нов хав", "бріфінг", "спіч" і т.д. Не треба дискутувати, як їх транслітерувати, але як їх замінити українськими словами й висловами. Дбаймо про чистоту нашої рідної мови і в Україні і всюди, де тільки живуть українці!
Стефанія, Канада.

літери г, ґ і х
Мовний форум заторкнув багатьох дописувачів

Ви тут про одну букву, а у нашому "мовно чистому" Тернополі відкривають агенції "горящих путівок", магазини "Евросеть", а назви страв на чеках у піццерії ЧЕЛЕНТАНО теж подано російською...
Яким, Тернопіль.

Транслітерація має дві рівно-вагомі мети: тримати вимов слова якнайближче до рідної мови (мови орігінала) і полегшити вимов і письмове сприйняття цього слова українською мовою. "Know-how" є добрий приклад того що "х" і "у" роблять це краще ніж "г" та "в".
Дмитро, Одеса, Україна.

Може, краще "Знаю Як", нiж незрозумiле бла-бла-бла. Вiдомо, люди живуть так, як говорять. А якщо ми автоматично (на пiдсвiдомому рiвнi) не розумiємо про що йдеться, тодi впевнений, що цей термiн, як i те що вiн значить залишиться поза межами досягнень.
Oлександр, Сеул, Корея.

Горящі путьовки
 У Тернополі відкривають агенції горящих путівок, магазини Евросеть...
 
Яким, Тернопіль.

Раніше я відстоював варіант H - Г. Але після того, як я побував в Туреччині, то я вже не впевнений у вірності цього. Турки користуються латинським алфавитом і в турецькій мові, як і в українській, є звуки Х, Г, Ґ. Але при цьому Х в них позначається латинським H, наше українське Г - Ğ, а Ґ - як G. Звичайно з Ґ - G немає ніяких варіантів. А щодо інших двох, то історична українська транслітерація H - Г з'явилася на початку минулого століття під впливом німецької мови, бо в німецькій мові наше Х похначається CH, але також є звук H, який було вирішено в українській мові позначати як Г, щоб відрізняти від CH.
Костянтин Кірнас, Київ, Україна.

Тим, хто стверджують, що англійський звук “h” відповідає українському звуку «ха»... тепер я не дивуватимуся, коли на телебаченні диктори кажуть «Харно»... вони мабуть спочатку вивчали росісько-англійську фонетику, а потім, на тій же базі, взялися вивчати ту ж українську.
Мишко Франик.

H має бути транслітеровано як г, а не х.
Bodrock, США.

Живу в англомовній країні вже більше 13 років і, чесно кажучи, не стикалася з поняттям know how. Вживаються інші слова та вирази. А от українці чомусь вчепилися саме в know how. Українською це звучить потворно, неприродньо, зовсім не вписується у мелодику нашої мови. На жаль, це не лише know how. Цих англійських покручів з'являється у пресі щораз більше й більше. Як на мене, це ознака меншовартості, неосвіченості й простої людської тупості. Вживайте інші слова, нехай і такі, що походять з інших мов, але вже прийняті нашими мовними стандартами, наприклад, "технологія".
Ірина, Канада.

Живу в Канаді уже 50 років і уважаю що таки мову знаю, і зроду ще не чула, щоб тут говорили "хакі", а завжди ГАКІ, так само Гемінгвей а не Хемінгвей. У мене таке враження, що в англійців "Х" звуку немає, а є "Г", так що тут зовсім ясно, що раз написано house, то воно таки гауз, а не інакше. Ви кажете "Хонда"- а в дійсності "Гонда", так що я уважаю що ви повинні дотримуватися до оригіналу!
Орися Ткаченко, Канада.

 Очевидно, що ”нов гав”.
 
Потічний, Канада.

Не доцільно притримуватися стилю транслітерації, традиційного ще з радянських часів, оскільки цей стиль невірно відображає особливості звучання української мови і її вимови, а тому є неправильним.
Едуард Привалов, Миколаїв, Україна

Очевидно, що ”нов гав”. Знайдіть мені хоч одного англійця, який би вимовив ”х”. Також ”W” найкраще передавати буквою ”в”. Немає проблем з ”ph”, це українське ”ф”. Дещо більш проблематична вимова "th". У деяких словах це майже ”т” або й ”д”, а ще в інших ”тс”. Треба дотримуватися транслітерації, яка найбільш зближена до оригінальної вимови слова. Можливо, для росіян радянська транслітерація вистарчає, але для україномовної особи це ”ломання язика”.
Потічний, Онтаріо, Канада.

 А за принципом "Хай гірше, аби інше" авторитету мові ми аж ніяк не додамо.
 
Ігор Жук, Київ

"Радянська" чи "нерадянська" - це, гадаю, несуттєво. Мову применшує не близькість до якоїсь іншої, а незграбність її використання. Транслітерація покликана якнайточніше передавати звучання оригіналу. Наприклад, українське м'яке "г" точніше передає англійське чи німецьке "h", у російській мові такого звуку просто нема, тому тут доречно користуватись саме ним. Для "w" за звучанням у більшості випадків точніше буде все-таки "у". Так що спеціалістам з української фонетики доречно було б спільно з експертами у англійській чи відповідно іншій вимові для кожного випадку знайти найточнішу транслітерацію і не звертати уваги на схожість чи несхожість її на радянські канони. А за принципом "Хай гірше, аби інше" авторитету мові ми аж ніяк не додамо.
Ігор Жук, Київ.

Як же ми прагнемо змін! Не лише у повсякденному житті, усюди. Наша мова не виняток. Зміни це, звісно, добре, однак, у всьому має бути міра. Не можна ж сліпо міняти все, аби тільки зміни відбулися. Ось відбулися зміни в правописі. Що тільки шановні мовознавці не позмінювали! Не хочемо бути схожими на ближнього сусіду, краще бути як далекий західний. За новим правописом тепер будемо казати инший, иній, иншомовний. А вірші тепер як читати? "Зустріч в світі иншому, иншому житті..." Ой, якось воно не звучить! Річард, Люсі, Дік, Біл, будемо писати Ричард, Лусі, Дик, Бил. Ну, наприклад: "Нещодавно Бил Клинтон відвідав Україну". Мені особисто смішно! Або будемо писати Джефа з подвійним "ф" - Джефф. Хто це буде так старанно вимовляти дві "ф"? Щось я не збагну для чого такі складнощі! А п'юре, к'юрі, к'ювет, М'юнхен, дит'ясла. Ніби це краще звучить аніж без апострофу. Ніби і без того проблем не вистачає! Ще нам пропонують в словах іншомовного моходження, де треба і де не треба при! бирати подвоєння. Наприклад, писати піца, замість піцца. За правилами воно то так, а звучить... "привіт, Френку! Заходь в гості в мене в холодильнику велика піца" (мені щось чується велика пиця). Ну, сміх та й годі! Навіщо ж тоді лишати подвоєння в словах Джефф, оддисея, Гріффіт. Давайте тоді вже змінимо Уолл-стрит на Вол-стріт, Уайльд на Вайлд. Навіщо транслітерувати Сігурні Уівер, коли можна і Вівер, або ж Вайнона Райдер, а не Уінона. І вимовляти легше! Ми ж не можемо бездумно калькувати англійську мову, аби тільки не калькувати російської. Хоч за правилами транслітерації "h" передається як "г", але є ж і винятки. Адже "нов гав" замість усталеного "ноу хау" звучить як "гав гав". Я певна, що дехто спершу не зрозуміє, що воно таке за слово. Або ж не впізнає Хемінгуея за Гемінгвейем. Якось ми бездумно намагаємось збагатити нашу мову. А багатству нашої мови позаздрить будь-яка нація. От, скажімо, в англійській мові власне англійських слів лише 30 відсотків, всі інші - запозичення. А ми ще позичаємо в неї новомодні слова, наче в нас своїх мало! Ніби ми не спроможні самі творити нове. Так, мова - живий організм, вона постійно розвивається, час плине, з'являються нові слова і замість того, щоб творити власні ми беремо в інших. Скоро в нас буде як в Канаді - українсько-канадський діалект: "Зачиніть віндовку щоб чілдренята не околденіли". Мені сумно, що замість відроджувати і плекати своє, ми користуємось чужим. Правильно хтось сказав: "Своє не тільки краще, тому що своє, а тому що таки краще". Я - перекладач, редактор. Щоденно стикаюся з недолугими перекладами і сумнівними статтями. Складається таке враження, що з вуст деяких перекладачів і журналістів звучить пластмасова штучна мова. А насправді - це дзвінкий потік, чисте джерело, що розливається по жилах, від чого щемить серце і мимоволі навертаються сльози. Сльози щастя від того, що цим багатством володію я, я - обранець, мені випала честь думати, розмовляти, співати наймелодійнішою, найпрекраснішою мовою у світі. Моє призначення, як мовця, не зганьбити її краси, а плекати! і примножувати її багатство, любити і пишатися нею. А також знати, що УКРАЇНЕЦЬ - звучить гордо. Я щаслива, що я - українка, що моя рідна мова - українська. Моє завдання не тільки як перекладача, філолога, мовознавця, а ще й як людини всіляко допомагати їй не зів'янути, не втратити своєї унікальності, милозвучності і магічній силі назавжди залишатися в серцях тих, хто її щіро любить і поважає.
Ольга Зозуля, Україна.

Мова- чисте джерело
 Моє призначення, як мовця, не зганьбити її краси, а плекати! і примножувати її багатство, любити і пишатися нею. А також знати, що УКРАЇНЕЦЬ - звучить гордо.
 
Ольга Зозуля, Київ.

Звука "г" немає в російській мові, тому звук "h" передають буквою "х". За УРСР таку траскрипцію взяли й українські радянські "мовознавці", що не є правильно, бо наша мова знає звук "г". В українській мові нескладотворче "у" передаємо буквою "в": згадав, а не "згадау", вовк, а не "воук" і т.д. Отже НОВ ГАВ, а не "ноу хау".
Юрій-Мирослав Левицький, Монреаль, Канада.

Дорогий BBC, по-перше - забудьте накінець так звані радянські часи!!! "know how" пишіть "ноу гау", "th" це завжди "т".
Ростислав Довбенко, США.

Як на мене - це не питання стилю транслітерації, це питання адекватного відтворення автентичного звучання. В українській мові для цього більше можливостей - їх три (g-ґ, h-г, kh-х) на відміну від російської фонетики в якій є тільки два варіанти - g-ґ та kh-х. І саме тому не доцільно спрощувати передачу власних назв тільки заради того, щоб підтримати радянський стиль, який виходив виключно з можливостей російської фонетики. Теж саме стосується і передачі українською мовою іншомовних слів - завдяки простішій (в даному випадку - біднішій) фонетиці російської мови іноземець інколи може не зрозуміти, що йому говорять, ба більше - навіть образитися! (відомий приклад щодо американського високопосадовця Ґора, чи то Гора - як до нього звертався Кучма)
Богдан Філь, Україна.

Безумовно, що українською "know how" звучатиме як "нов гав". Англійською воно бо звучить "how"саме "гав" :-) У російській немає звуку, який дає літера "г", у них є лише "ґ", а тому передають цей звук літерою "х". Звук "ф" використовується в українській мові виключно в словах іноземного походження, та й то його часто замінюють звуком "т", або "хв". Згадайте улюбленого нами спікера, Івана Хведоровича, який просив виключити "другий мікрохвон". Та й пишемо ми не "Фома", а "Тома", або "Хома". Тому вважаю, що зауваження вельми слушні. З повагою,
Юрко Кобильник, Тернопіль, Україна.

Подібні дискусії виникають через те, що ми досі сприймаємо іноземні слова крізь призму російської мови. Мені особисто також ріже слух «нов гав». Але так само мені «різануло» око свого часу, коли я в одному російському перекладі (ще за радянських часів) прочитав оповідання про Шерлока Холмса та доктора Уотсона (!) А я ж звик до «Ватсона»! Просто треба розуміти, що українське «в», це не те саме, що російське «в». Вони звучать по-різному. Наше «в» історично за звучанням наближене до англійської «w» (інша справа, що ми його так не вимовляємо). Це ж стосується й нашого «г». Це в росіян проблема, як писати російською слова з літерою «H» (наприклад, Helmut Kohl), бо їхнє «х» для німецької та англійської «h» надто глуха, а «г» - надто дзвінка. Ось і пишуть ім’я колишнього канцлера Німеччини то Гельмут, то Хельмут. Наша «г» (не плутати з «Ґ») якраз дуже схожа з «h». Тому я вважаю, що наше написання, наприклад, штату «Ohio» - «Огайо» в українському прочитанні звучить більш вірно ніж російське «Огайо», а українське «Гельсінкі» (Helsinki) більш вірно порівняно з російським «Хельсинки».
Ростислав, Київ, Україна.

H=Х (Хьюстон, Хармс і т.д). Фонологічно значно ближче, ніж Г.
Мирослава Лузіна, Україна.

h - г
Наталія Турчинська, Україна.

Вітаю українську службу Бі Бі Сі! Сьогодні багато точиться розмов навколо правильності вживання тих чи інших слів, правильності перекладу. Я - перекладач і з таким проблемами стикаюся щоденно. Так і справді, за правилами транслітерації англійське "h" українською передається як "г". Однак не доходьмо до смішного! Адже є і винятки. Наприклад хобі, хокей, хол. Уявіть ці слова з буквою "г". Хочу також нагадати про бідолашного Хемінгуея, якого тепер переінакшили на Гемінгвея. Деякі вживання склалися історично, а переінакшених їх ледь можна упізнати. А ось вам ще приклад: Принц Чарльз. Імена королів, королев, принців, біблійних персонажів передаються на українську мову дещо по-іншому, аніж звичайні імена як-то William - (Вільям) Вільгельм, John -(Джон) Іоан, Elizabeth - (Елізабет) Єлизавета, Charles -(Чарльз) Карл, Noah - (Ноа) Ной. А те, що Принца Вельського називають Чарльзом просто помилка, яка настільки укорінилася, що стала загальновживаною. Щодо транслітерації "w", дійсно краще вживати "в", оскільки це навіть кр! аще вимовити, до того ж наша "в" набагато м'якша за звучанням, аніж російська. Щодо уживання "th", то тут також точиться боротьба: чи писати Афіни або ж Атени, кафедральний або катедральний... Як на мене, можна послуговуватись цими двома варіантами. Однак, правила теж слід вживати добре все зваживши. Адже, прагнучи подалі втекти від схожості з російською мовою, ми ускладнюємо нашу милозвучну, таку колись логічну мову. Шановні дописувачі, не розпочинайте безглузді правописні війни, не ускладнюйте і так нелегке життя. Шануйтеся!
Ольга Зозуля, Київ, Україна.

Мені здається дещо параноїдальним відмовлятися від очевидного "природнього" звучання іноземних слів лише через те, що, мовляв, воно є занадто близьким до російської мови. До чого тут взагалі російська мова? Просто послухайте уважно, як англієць чи американець вимовляє know how і передайте це найближчими подібними літерами української кирилиці. Метою є якнайточніше передати іноземне слово, і потрібно саме на цьому фокусуватися. І якщо для когось "how" звучить як "гав"... можливо треба трохи менше перейматися політикою і більше спілкуватися з носіями мови, з якої перекладаємо.
Олена, Маврикій.

Проблема з транслітерацією, яку застосовують українці, полягає в тому, що вони ґрунтують все на російській версії американської мови. Дотримуючись простої транслітерації всі українці матимуть кращу вимову і не виглядатимуть дурникувато, коли намагатимуться вимовляти слова з американським акцентом. Отже, пам'ятайте, що H це не X. Те саме стосується перекладу з української на англійську. Я бачив слова на кшталт Gorodok/Chervonograd, коли має писатися Horodok/Chervonohrad. Як вам подобається ця спадщина русифікації!!!
Василь, Сполучене Королівство.

Невже це так важливо? Взагалі, англійці говорять так, а, наприклад, американці інакше, але це ж одна мова, вивчивши класичну англійську, важко на слух сприйняти мову Нового Орлеану наприклад, а в перекладі вони ж будуть однакові
Радомір, Донецьк, Україна.

Такі питання піднімалися завжди, і не лише в українській мові. Мені було дивно читати Конандойля без доктора Ватсона, замість нього був Уотсон. Але все ж це надумана проблема.
Антон Фролов, Харків, Україна.

Відчувається певна тенденційність, що загалом не характерно для Бі-Бі-Сі, у формулюванні питання. Наприклад, я ніколи не чув пропозиції вживати "нов гав" , проте цей приклад завжди наводять захисники радянського стилю перекладу. Сучасний український правопис, що був прийнятий у 90-х роках, дуже сильно відрізняється саме у цих питаннях від радянського. У сучасних словниках (наприклад, http://www.ulif.org.ua/ulp/dict_all/ ) використовується саме цей правопис і там "H" передається переважно як "Г", а "w" як "в". До речі, для радіо не так вже й важливо, як це пишеться, а більш важливі правила транскрипції. Тому, незалежно від того як ви напишете "аудит", вимовлятись воно буде як "аўдит" з у-короткою. І наостанок, якщо використовувати ТРАНСЛІТЕРАЦІЮ при передачі англійських прізвищ, то міністр закордонних справ Geoffrey Howe буде українською "Ґеоффрей Гове".
Анатолій, Донецьк, Україна.
Відповідь Бі-Бі-Сі: Дякуємо, додамо "транскрипцію" у формулювання запитання.

Нов гав правильніше.
Роман Курпіль.

Ні не варто!!! Скільки вже написано з цього приводу! Таке враження, що мовознавці просто отримали "партзавдання" зробити "самостійну мову" - щоб ані натяку на русизми, ні під яким соусом! Треба мати здоровий глузд, шановні, і не займатися абсурдом.
Eugene, Київ, Україна.

Добрий день, шановна Українська служба Бі-Бі-Сі. Вважаю ваш пасаж про англійське "know how" абсолютно недоречним, так як мова йде про переклад імен. Англійське ж "know how" і в Африці читається як "ноу хау". А ваше "нов гав" просто провокативне і розраховане на те, щоб налаштувати читача проти української мови. Впевнений, що ви скористаєтесь тим вашим завбачливим зауваженням у передостанньому абзаці вашого опусу. З повагою,
Анатолій Ситніченко, Київ, Україна.
Відповідь Бі-Бі-Сі: "Нов гав" не було у жодному разі розраховане на налаштування будь-кого проти української мови. Ми лише цитували звернення дописувачів.

Звісно, з "в" і "г", але через риску: "нов-гав". Не забуваймо про чинні правила, повертаючись до скасованих.
Андрій Савицький, Київ, Україна.

В Україні і в українській діяспорі мова розвивалася по-різному. Діяспора чомусь вважає, що правильним шляхом мова розвивалася саме у них. Сумнівно. Для гармонійного розвитку мови завжди потрібні ті, хто насичує її новим і ті, хто намагається зберегти традицію. Потім зрештою лишається те, що має лишитися. Отже, я вважаю, що на етапі, коли нове чи добре забуте старе ще не увійшло в мову як звичне, правильне і приємне, йому слід залишатися на правах дозволеного, прийнятного, але не претендувати на обов'язковість.
fish Савченко, Запоріжжя, Україна.

Я вважаю, що варто було б все ж дотримуватись при перекладі прагнення передати звучання мови оригіналу, якщо ті звуки є природніми в нашій мові. Тому я дуже дивуюсь виникненню таких звукосполучень як "нов гав" і т.п. і я жодним чином не підтримую позицію "траслітерувати аби не так, як російською", тому що єдині мови, які мають братись до уваги, це мова оригіналу та цільова мова. Скільки вже можна вимірювати українську російською?!
Дмитро Юрченко, Київ, Україна.

Так чи інакше, але певні зміни українського правопису доведеться робити. З цього погляду транслітерацію з англійської та инших мов, де вживається латиниця, варто робити за принципом "як чуємо - так пишемо". Для бажаючих дискутувати про те, що різні люди одне й те саме слово можуть вимовляти по різному - існують словники транскрипції. На мою думку, існуючий зараз підхід - залишок колоніяльної шизофренії, коли пишемо теж так само, як чуємо - але в російському звучанні літер. Власне тому ця ненормальність має бути усунена, і вона рано чи пізно, але буду усунена саме в такий спосіб.
Ярослав Сватко, Львів, Україна.

Вам не позаздриш... Але немає лиха без добра - тут не одну докторську з філології можна зліпити. Що стосується мене, то мені більше подобається "нов гав" всім "ворогам" на зло. З привітом і побажанням успіхів у вашій нелегкій роботі.
СК, Тамбов, Росія.

Звісно, що "г". Звісно, що "нов-гав". Звісно, що воно неприємно чути деяким зросійщеним вухам, от вони лемент і підняли. Будьте українцями.
Ілля, Стронґовський, Житомир, Україна.

Мене дуже здивувало, що дехто досi хоче використати мовнi закономiрностi для суперечки з приводу, начеб-то, доминантности росiйськоi та применшення українськоi мови. В українськiй мовi повноцiнно iснують букви "Х" та "У", так чому их потрiбно замiняти, якщо їх звуки максимально наближено дозволяють транслiтерувати iноземнi слова? Обидвi мови належать до однiєi групи, тому не дивно, що ми користуємось iнодi однаковими методами транслiтерацii. Тому раджу деяким "фiлологам" не марнувати час на рiзну нiсенiтницю, а працювати над створенням якiсних лiнгвiстичних посiбникiв, словникiв та енциклопедiй.
Анастасія, Дубай.

Притримуватись існуючого стилю - найлегший шлях, можливо, варто звернутися до альтернативних варіантів, наприклад, казати не "ноу хау" (нов гав), а "нове слово в ...", "...новітня технологія...", "стрибок у розвитку ..." і т.д.
Павло Плинько, Україна.

Я за старий радянський правопис - новий мені видається штучним.
Олег Клименко, Харків, Україна.

Щодо англійської мови - правил перекладу прізвищ немає: потрібно перекладати так, як звикли у тій чи іншій країні (використовуйте Google - по більшості ссилок для перевірки. Якщо є сумніви - просто давайте англійську версію прізвища в лапках. Ніколи не використовуйте електроний переклад наприклад, "Honhadze" та ін. Часом смішно, бувають навіть нецензурні слова (in Adoption Certificates!!!). Щодо перекладу географічних назв. По-англійськи - Munich, а не Munchen, Moscow, не Moskva. В Америці звикли Kiev, не Kyiv, Warsaw, а не Warszawa (ніхто не може вимовити). Це простіше для тих, хто говорить англійською мовою, але не має відношення до Росії. Найголовніше: переклад з англійської повинен бути зрозумілим для середнього (moderately smart) українського бюрократа; з української - те ж саме (митниця, перетин кордону, розлучення, спадщина, etc.) З повагою
Michael Rudy, Ph.D. Certified Translator (Canada) (CTTIC-ATIO, Toronto, Canada

Латинське/англійське "h" дуже прямо і фонетично відповідає українському "г", тому нема сенсу з нього робити "х", як це робиться у російській мові, яка просто не має такого приголосного як "г". З натяжкою можна вже вибачити давньоусталені "хобі" чи "хіт", але навіщо з Гіларі робити Хіларі, або з Гілтона Хілтон, чи, як тут запитується, з Гауа Хауа, не знаю. "У" чи "в", думаю, є менш принципові, бо в українській мові вони взаємозмінні у залежності від того, чи голосна стоїть перед/поміж приголосними чи голосними.
Олег, Нью-Йорк, США.

Уважаю, що точніше вживати Г, а не Х і В, а не У в перекладах не так тому, що ближче до радянських часів, а тому, що звучить правильніше.
Павло Сенів, Австралія.

В англійській мові такого звуку, як "х" немає, а є "г". Тож не Хері, а Гері.
Олександер, США.

Доброго часу доби! Я вважаю, що слова, імена, і т.д., треба вимовляти так, як вони звучать в тій, чи іншій мові, бо, якщо так розмірковувати, то потрібно казати не Джордж, а Юрій, і не Буш, а, скажімо, Кущов, і т.д., тому потрібно імена і слова казати так, як вони звучать тією мовою, якою ці слова кажуться. Це стосується форм імен, термінів, та інших спіцифічних слів для тієї, чи іншої мови. Наскільки мені відомо, комп'ютерний термін "віндовс", вимовляється як "уиндоус", ну, можливо не зовсім, але суть така. Тому потрібно казати так, як воно є. Якщо українське Володимир, то воно і є Володимир, якщо російське Владімір, то воно і є Владімір. У кожної мови свої особливості, і не треба перевертати на свій лад тільки тому, що вам, бачте це не подобається.
Валентин, Україна.

На мою думку має бути /h/ (голосне, a ne /x/ (глухе, сурдо по-португальськи)як /b//p/, /d/t/ бо так його сприймаємо вухом. Хоч український правопис каже, що має бути "хобі", але ми чуємо "гобі". Мої предки потрапили до Бразилії позаминулого століття як Ґаудеда, а на Україні їх перекрутили як "Гавдида". Де було "ґ", там воно так і має бути, а не "г".
Еміліо, Бразилія.

Знаю одне напевно: "г" обов'язково вживати там, де в англійській мові є "h". Прем'єр-міністр Канади = Гарпер (а не Харпер!) Гра на льоду = гокей (а не хокей!) І так далі...
Андрій, Торонто, Канада.

Переклад повинен читатись як можна ближче до того, як вимовляється оригінал. Бо, якщо бути послідовним і перекладати know how як нов гав, то більш логічним буде писати кнов гав. Звичайно, не всі звуки однієї мови можна передати літерами іншої, але навіщо віддалятися від оригіналу навмисно?
Борис, США.

Я вважаю, що англійське "h" в українській мові треба транслітерувати як "г", а не "х". Коли я в 1989 році приїхала до Києва, моє прізвище написане в канадському паспорті "HURKO", транслітерували "ХУРКО", згідно з російськими правилами транслітерації. Я мусіла переконувати митного урядовця, щоб він написав так, як моє прізвище звучить в українській мові і що в українській мові англійське "h" треба транслітерувати як "Г". Я дивуюсь, чому ще досі в Україні держаться правил російської транслітерації?
Стефанія, Канада.

До того, як я потрапив до США, відповідь на це питання в мене не викликала жодних сумнівів - g має транслітеруватись як ґ, а h - як г. Але після тривалого перебування в англомовному середовищі, я вже не такий впевнений у правильності такої транслітерації. І якщо переклад g як ґ, як на мене, має сенс, то h все ж таки не є точним відповідником нашого г. Більше того, у багатьох випадках h взагалі може не вимовлятися! І мова йде лише про англійську! Подібна ситуація і з w та у/в. Якщо на початку англійських слів w ближчий до українського в, то у кінці - до у. Інакше кажучи, якщо створювати детальні правила транслітерації, то вони будуть абсолютно непридатні для широкого використання...
Дмитро Губенко, Лос Анджелес, США.

Я дійсно не знала про кого мова, коли Ви написали "Хау"! H=Г G=Ґ W=В і.т.п. Напевно, має бути "нов гав"!!!
Богданна Мончак, Канада.

До чого тут близькість до російської мови? Фонетично "ноу хау" дуже далеко від оригінального "know how".
Михайло.

Як кажуть, нищити - не будувати. Що, комусь "кортить" лишитися в історії? Чи не краще зайнятися чимось корисним.
Ігор, Дніпропетровськ.

Писати "ноу хау" замість "нов гав" є справді виявом почуття неповноцінності. Те саме з плутаниною "h" i "g" ... Схаменіться! Поза цим, програма програма BBC Ukrainian є найкращою!!!
Олекса Біланюк, США.

Українська абетка не спрацьовує тут чомусь, то пишу так: українське "х" - це звук "kh" в англійській мові. "Khaki colour"; "know-how це ніяк не "know-khow", а мусить бути українська четверта буква азбуки; англійське "g" мусить бути п'ята буква української абетки. Треба таки позбутися радянського викривлення української мови. Бажаємо вам успіхів!
Марта Трофіменко, США.

Питання багатогранне, тож почнім з найпростішого - як передавати ph? Розв’язка, гадаю, проста - де ці літери означають звук /f/, напр., «Philip», треба писати «Філіп», а де ці літери виступають на стику морфем, напр., «uphill», пишемо пг, отже «апгіл». Дальше, де англійське g означає задньоязичний проривний дзвінкий приголосний, треба послідовно передавати його українським «ґ»: «Ґрініч» (Greenwich), «Ґетвік» (Gatwick), «Ґор» (Gore) і т.д. Справа з th складніша, оскільки ці літери можуть означати глухий звук, напр., Thatcher, або двінкий - Rutherford. Оскільки ми вже звикли писати «Течер», то повинно й бути «Радерфорд». Тепер звернімось до w. Дехто пропонує писати «ноу хау», але треба пам’ятати, що в українській мові літери ау, оу і т. ін. означають дві окремі голосні, напр., «наука», «Золотоустий». Отже, подана транскрипція, чи властиво транслітерація, вимагала б вимову [но-у ха-у], тобто чотири склади, а не два, як в ориґіналі. Коли подивимося на українські слова «вовк» чи «завтра», то дифтонги в них вомовляються дуже подібно, як англійські в «know how». Крім того, ми вже звикли, принаймні в деяких випадках, передавати початкове W перед голосними літерою В: Вашинґтон чи ват. Отже, пропоную скрізь передавати англійське w українським в. Найбільша проблема виникає з англійським «h». Це - задньоязиковий щілинний глухий звук, але він вимовляється куди легше, як українське «х». Це відчувають самі англійці, бо пишуть Chekhov чи Khabarovsk, а не Chehov чи Habarovsk. Значить передавати англійське приголосне h годиться не українським «х», а тільки «г», тим більше, що ми вже звикли до «Гудзонової затоки», «Гамільтону» чи «Галіфаксу».
Андрій Горняткевич, Associate Professor (retired), Canadian Institute of Ukrainian Studies, University of Alberta, Edmonton, Alberta, Canada

Безумовно, слід дотримуватися класичного стилю "з радянських часів". Ні про яке "применшення української мови" тут не йдеться! Справа у тому, щоби АДЕКВАТНО передавати звучання англіцизмів. Користуйтеся правилами, які існують, давно написані і ДІЮТЬ! Все інше - груба помилка! "нов гав" - це не те саме, що know-how, - це бознащо!
Дмитро Гапєєв, Київ, Україна.

"Нов гав" звучить просто смішно! Краще не псувати мову. А тим, хто нарікає, раджу занятися чимось кориснішим. І крім того, чи має "нов гав" таке стратегічне значення? Чи це є ще одним способом виділитися, адже ми ні в якому разі не повинні бути схожими з "клятими москалями". Дякую за увагу.
Рома, Жмеринка, Україна.

 "Нов гав" звучить просто смішно! Краще не псувати мову. А тим, хто нарікає, раджу занятися чимось кориснішим.
 
Роман, Жмеринка, Україна.

Я жив в Англії 4 місяці, і можу сказати , що "Н" читається як наше "Х ", а не як вчать у нас стосовно "г".
Артем, Львів.

Я вважаю, що будь-який переклад власних імен повинен відображати оригінал. Так що "нов гав" звучить просто абсурдно , бо не є навіть близьким до "know how".
Сергій, Вашінгтон, США.

Я категорично проти зміни традиційної схеми транслітерації. Схоже це на російську чи ні - мене не обходить. На мою думку, кількість прихильників "нов гав" дуже невелика, і живуть вони в основному не в Україні, а за кордоном. "Авторський" переклад особою з вузького кола "фанатиків нової транслітерації" інтерфейсу пошукового серверу Google свого часу викликав сильне обурення користувачів УАнет, аналогічна реакція буде і на наступні такі "новації".
Роман Подолян, Київ, Україна.

Все було сказано, що українська мова була фонетичною. Легко би було вийти з цієї загадки, коли би запитатися англійця, котре йому більше відповідає. На примір прізвище "Ham". Чи ці людині більше відповідає "Гам", "Хам", чи "Ґам". Думаю, що вийшло би само зрозуміло. "Гам". А то переходимо до дискусій скільки ангелів сидить на шпильці. З усмішкою, Лис Микита.
Юрко, Торонто, Канада.

Традиційна радянська транслітерація - це, на мою думку, абсурд і нема в тому ні логіки, ні потреби, бо ми маємо "г", яким слід писати й говорити. "Х" було прийнято як засіб русифікації української мови.
Володимир, Канада.

Таким чином словосполучення на позначення технології від англійського "know how" (дослівно "знати як") має писатися не "ноу хау", а "нов гав". ДУРДОМ!
Олександр, Україна.

Що є ближчим, є вірно: W-в є ближче "know how" знання "know how"=нов гав-ближче до дійсності. Притримуйтеся правди, а не до російської мови.
Anatol Brunton, Каліфорнія, США.

На мою думку, в цій ситуації незмінна однозначна позиція "або-або" не є продуктивною. Якщо Гармс чи Хармс обидва звучать близько до оригіналу, то "нов гав" абсолютно не передає звучання цього англомовного вислову, а більш нагадує, перепрошую, гавкання собаки. Таким чином, особисто я чітку думку маю тільки щодо "w", яку вважаю за правильне перекладати в "у". Щодо г/х - не бачу принципової різниці.
Антон Сухоносенко, Україна.

Мені особисто цікаво, чому BBC вживає слово "глава" (наприклад, у виразі "глава уряду") замість "голова".
Бугаєнко.

Сучасні українці не всі знають, що англійське "w" українською звучить як "B", a "h" не як "g". Треба привчати читати і думати по-новому, як найдалі від радянського правопису, відірваного від реальності.
Андрій, Варшава.

Дозвольте мені додати ще кілька слів до своїх вчорашніх зауваг. А сама, пропоную, щоби так перекладати з англійської, щоб якнайкраще передати фонетичний звук оригіналу. Тобто, англійське "h" = українське "г"; англійське "g" = українське "ґ". Коли йде переклад англійського слова "how", то пропоную перекладати його такими українськими буквами: "г", "a" та "y". Це тому, що українське "B" далеко не відповідає англійському звукові "ow". Англійське слово "show" ми повинні перекладати такими українськими літерами: "ш", "o" ta "y".
Ярослав Березовський, США.

Українська мова є однією з тих мов, де слова вимовляються так, як вони пишуться, та навпаки (на відміну, наприклад, від тієї ж самої англійської, французької або російської). То ж чому ми повинні писати "г", де чітко чуємо звук "х"?
Богдан, Рига, Латвія.

Мій улюблений русифікований анґліцизм - слово "брифінг", яке містить аж 3 помилки, порівняно з анґлійською вимовою "бріфинґ". І що поробиш, коли традиційний бріфинґ по-українськи, це скоріше "брехінг", аніж "стисла інформаційна доповідь"? Правильне розуміння слів мене турбує більше ніж правильне написання.
Петро, Торонто, Канада.

 
 
Голосуйте
403 Forbidden

Forbidden

You don't have permission to access /cgi-bin/vote.pl on this server.

Результати голосування не є офіційними даними і можуть не відображати громадської думки

 
 
Читайте також
 
 
Перешліть цю сторінку другові Версія для друку
 
  RSS News Feeds
 
BBC Copyright Logo ^^ На початок сторінки
 
  Головна сторінка| Україна| Бізнес | Світ| Культура i cуспільство| Преса|Докладно| Фотогалереї| Learning English| Погода|Форум
 
  BBC News >> | BBC Sport >> | BBC Weather >> | BBC World Service >> | BBC Languages >>
 
 Технічна допомога|Зв’язок з нами |Про нас|Новини е-поштою|Права та застереження