http://www.bbc.com/ukrainian/

Угода щодо Азова і Керчі: перемога чи поразка?

Український дипломат Антон Бутейко, який свого часу головував у спеціальній комісії Міжнародного трибуналу з морського права і представляв Україну в секретаріаті ООН з морського права, вважає, що Угода про використання Азово-Керченської акваторії, підписана президентами Кучмою та Путіним, суперечить Закону України про міжнародні договори.

В інтерв'ю для Бі-Бі-Сі пан Бутейко звернув увагу на те, що він називає юридичними похибками того документу, і заявив, що ті, хто вважає Угоду перемогою України, не знайомі з міжнародним законодавством.

Найбільш суперечливу реакцію викликала перша стаття Угоди про використання Азову та Керченської протоки, де сказано, що Азовське море та Керченська протока є історичними внутрішніми водами України та Росії.

Це твердження дало підстави деяким експертам говорити про спільне Азовське море та протоку, а це змінює умови проходження суден Керч-Єнікальським каналом на користь Росії.

Лише за минулий рік Україна отримала близько мільйона доларів США за проходження суден, а після підписання такої угоди ця цифра може бути значно меншою.

Тим часом спільними, за словами головного радника МЗС Леоніда Осавалюка є не води, а їхнє використання. Пан Осавалюк запевняє, що внутрішні води Азова і каналу будуть як в України, так і в Росії свої, і в цих акваторіях діятимуть, відповідно, закони кожної з цих держав. Ось що він сказав:

“Вдалося відстояти те, за що ми так довго боролися цілих 12 років. Сьогодні чітко й однозначно домовлено, що Азовське море розмежовується лінією державного кордону України та Росії на внутрішні води України та внутрішні води Росіїської Федерації, з чим я вас і вітаю.”

Українське МЗС називає дипломатичною перемогою насамперед те, що підписаний в середу між президентами України та Росії договір передбачає розмежування Азовського моря лінією державного кордону по дну і суходолом. Представники МЗС кажуть, що саме цього домагалася Україна, тоді як з Москви лунали пропозиції зробити Азов спільним або пустити лінію кордону по дну.

Тим часом український дипломат Антон Бутейко не поділяє такого оптимізму:

“Я б не влаштовував овацій цьому договору, тому що там записана очевидна річ, що будуть розмежовані державним кордоном Керченська протока та Азовське море. Іншого й не може бути. Але передбачено там також, що усі питання, які стосуються використання внутрішніх вод, мають вирішуватися спільно. Це нонсенс, тому що є питання використання внутрішніх вод, які мають статус території.”

Іншим критичним моментом тієї Угоди пан Бутейко вважає пункт, за яким Україна має узгоджувати з Росією право проходження військових кораблів третіх країн Азовським морем та протокою:

“Приміром, ми запросили корабель держави НАТО, то невже ми маємо узгоджувати це з Росією? Це принизливо, таких речей суверенні держави уникають”.

Більш радикально налаштовані опозиційні партії “Собор” та УНП, які оприлюднили в четвер заяву, де називають підписання Угоди про використання Азова та Керченської протоки “злочином”. Говорить голова “Собору” Анатолій Матвієнко:

“Заради врятування нинішнього режиму розраховуємося морями, каналами, вже навіть не підприємствами."

Партія “Собор”, яку очолює пан Матвієнко, заявила, що має намір не допустити ратифікацію Угоди парламентом. Однак навіть якщо Угоду і ратифікують, попереду в України ще довгий шлях переговорів щодо розмежування Азово-Керченської акваторії, наступний раунд яких відбудеться в середині січня у Москві.

Заступник Міністра закордонних справ Олександр Моцик, який очолюватиме на тих переговорах українську делегацію, твердить, що Україна залишиться на старих позиціях щодо Тузли. Проте після проведення кордону Керч-Єнікальським каналом Київу треба буде відповісти на питання, кому належить той острів, адже раніше Україна не ділилася каналом між Тузлою та Керчю, оскільки вважала острів своїм.

Проте український президент Леонід Кучма вважає, що підписана Угода вже вирішила проблему Тузли:

“Ми зняли раз і назавжди так звану “Проблему Тузли”

В українському МЗС сподіваються на те, що Угоду про державний кордон в Азово-Керченській акваторії буде підписано вже наступного року.

Разом із тим дипломати мають надію зберегти нинішні пропорції розмежування Азовського моря, за якими українські внутрішні води становлять понад 65 відсотків його акваторії, адже так збільшується кілдькість портів, за проходження яких судно сплачуватиме збір.

Врегулювати те, куди пливтимуть гроші Керченською протокою, має передбачене Угодою президентів України та Росії Спільне підприємство, яке Леонід Кучма назвав “консорціумом з використання Керченського каналу”.

Однак, за словами головного радника МЗС Леоніда Осавалюка, перспектива створення такого СП досить далека. І чи буде виконаним усе, зазначене в тій Угоді, якщо, за словами спеціаліста з морського права Антона Бутейка, вона суперечить Закону України про міжнародні договори? Антон Бутейко:

“Із того, що пролунало на прес-конференції Кучми, виходить, що він їхав до Керчі, не маючи наміру підписувати договір. Договір очевидно було підписано російською стороною, і він його підписав. А це суперечить Закону України про міжнародні договори. В Україні встановлена процедура підготовки договору. Договір має ініціюватися Міністерством закордонних справ чи іншими міністерствами, або відомствами України за узгодження з Міністерством закордонних справ. Потім має бути підготовлений текст. Він має пройти схвалення Кабінету міністрів. І Кабмін потім рекомендує його главі держави, якщо це його компетенція.”

То чим є угода щодо кордону по Азову і Керчі – перемогою чи поразкою України? Можливо, відповісти на це нелегко ще й тому, що Міжнародна конвенція ООН з морського права – то надто складний документ, на що скаржаться під час правових іспитів в МЗС майбутні дипломати.