![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
![]() | ![]() | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Російський бізнес скуповує Чорногорію | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Російський капітал дедалі більше присутній у колишній югославській республіці Чорногорії. Після скуповування престижних туристичних обєктів на адріатичному узбережжї, російські бізнисмени зацікавлені у купівлі чорногорського Комбінату алюмінію Подгоріца(КАП), який є стратегічним промисловим гігантом і являє собою майже половину промисловості Чорногорії. „Русал” та російський бізнисмен Олег Деріпаска є єдиним кандидатом на купівлю стратегічного чорногорського підприємства. Британський журнал „Економіст” подає дані Європейського банку реконструкції та розвитку про те, що на Комбінат алюмінію у Подгоріці припадає 80 відсотків чорногорського експорту, що він забезпечує третину робочих місць республіки і 40 відсотків валового продукту Чорногорії. „Русал” та пан Деріпаска через свою фірму з Кіпру „Саламон”, за 65 відсотків акції комбінату запропонували дещо більше ста мільйонів євро. В той час як уряд Чорногорії іще розімрковує над пропозицією росіян, Євросоюз попереджає чорногорські власті, що Комбінат алюмінію є чи ненайбільшим забруднювачем довкілля. Міністр економіки Чорногрії Ґордана Дюровіч: „ЄС критикував чорногорськи власті за брак відкритості під час конкурсів щодо приватизації, в тому числі і Комбінату алюмінію. Ми відповили Брюселю і виришили не поспішати із приватизацією КАПа. Отже Комбінат буде приватизовано тим, хто вирішить і екологічні проблеми.” В основному гірська Чорногорія, де можна відпочивати на адріатичному узбережжі і за годину їзди на автомобілі вже кататися на лижах, є привабливою для російських бізнесменів, які купили п”ять головних чорногорських туристичних комплексів. На престижній дачі біля Адріатичного моря, власниками якої стали росіяни, поставлено чорногорський та російський прапори.
У півмільйонній Чорногорії росіян вважають своїми „старшими слов`янськими братами”. Існує і жартівлива приказка - „нас з росіянами триста мільйонів, без них не набереться й половини вантажівки”. Історичні зв”зки тут також вважаються сильними: минулого століття чорногорський король Нікола відправив армію російському цареві Алексадрові Третьому для участі в російсько-японській війні. Чорногорський економічний аналітик з неурядової „Групи для зміни” - Бранко Радулович вважає, що сьгодні зв”язки між росію Росію та Чорногорію сильніші ніж будь-коли, отож чорногорський прем”єр Міло Джуканович поставив дипломатичним представником у Москві свого найближчого соратника. Професор Радулович критикує чорногорський уряд, який, на його думку, за невигідними умовами продає Комбінат алюмінію у Подгоріці, з чим Чорногорія наблизиться ближче до Росії, а не до Європейськоого Союзу: „Чорногорський уряд тісно пов”язаний із російським бізнесом. Прем”єр Джуканович зробив умови для того, щоб російські багатії купили вугільні шахти, Комбінат для переробки заліза та теплову елекстростанцію. Умови приватизації алюмінієвого комбінату просто робляться невигідним для інших інвесторів. Можна сказати, що в разі продовження такої практики російські бізнисмени факично стануть власниками Чорногорії.”
Журналістка чорногорського тижневіка „Монітор” Мілка Тадіч-Мійович сказала українській службі Бі-Бі-Сі, що надходження російського капіталу до Чорногорії не є проблемою, але, на її думку, проблемою є радше те, що через алюмінієвий Комбінат у Чорногорію увійдуть гроші не з зовсім чистою репутацією: „Для Чорногорії вигідніше було б створити умови для входу якоїсь західної фірми...Компанії, яка свій капітал не створила за одну ніч, як це зробив пан Деріпаска. Він також має декілька судових справ у Західній Європі. Відомо, що "Русал" у Росії стоворив капітал завдяки політчиним зв”язкам, а не через те, що вкладав гроші у технологічний розвиток” На думку оглядачів парадокс полягає у тому, що чорногорський прем”єр Міло Джукановіч подає себе в якості прихильника чорногорської незалежності і збирається провести наступного року референдуму щодо відокремлення від Сербії. З іншого боку, продаючи перлину черногорської економіки в російські руки, пан Джукановіч може поставити свою маленьку республіку в політичну залежність від Москви. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||