BBCUkrainian.com
Російська
Румунська
Інші мови
 
Останнє поновлення: середа, 04 жовтня 2006 p., 17:36 GMT 20:36 за Києвом
 
Перешліть цю сторінку другові Версія для друку
Бізнес: сага про тарифи
 

 
 
Гривні
Огляд ділових подій України та світу за підсумками середи, 4 жовтня 2006 року.

Теми огляду

  • Верховна Рада вирішила відтермінувати розгляд проекту постанови про скасування мораторію на підвищення тарифів.
  • Уряд України має наміри знизити тарифи на газ для населення до 339 гривень за тисячу кубометрів.
  • Парламентська слідча комісія називає собівартість газу українського видобутку, що становить 94 гривні за тисячу кубів.
  • Ціна на імпортний газ для України наступного року становитиме 130 доларів за тисячу кубометрів.
  • Державна Дума Росії висловилася на підтримку запровадження економічних санкцій проти Грузії.
  • Хабарництво і далі залишається поширеним явищем поміж найбільших у світі компаній-експортерів – дослідження Transparency International.

Верховна Рада вирішила відтермінувати розгляд проекту постанови про скасування власного рішення щодо подолання вето президента на мораторій на підвищення тарифів. Голова парламенту Олександр Мороз пояснив це тим, що попередньо це питання має розглянути регламентний комітет Верховної Ради.

При цьому спочатку категорично проти перегляду цього питання виступили комуністи, але згодом після переговорів із представниками уряду, фракція КПУ заявила, що голосуватиме за скасування мораторію на підвищення тарифів у тому разі, як уряд пообіцяє зменшити ці тарифи.

Тим часом президент Віктор Ющенко підтвердив намір підписати скасоване парламентом вето на мораторій на підвищення тарифів, пояснивши це не тим, що він погоджується із логікою депутатів, а тим, що при конституційному процесі подолання вето зобов’язаний погодитися із волею парламентарів.

Уряд України має наміри знизити тарифи на газ для населення з 414 до 339 гривень, тобто на 75 гривень – заявив віце-прем’єр з питань ПЕК Андрій Клюєв. Він назвав це значним зниженням тарифів та пояснив їх підвищення у першій половині цього року некомпетентністю попередніх керівників енергетичної галузі, які керували нею впродовж останніх півтора року:

“Проблему було закладено ще у 2005 році, коли менеджмент Нафтогазу України відмовився від раніше підписаних угод, згідно із якими Україна щороку отримувала 26 мільярдів кубів природного газу по 50 доларів як плату за транзит”.

У той таки час депутати заслухали попередній звіт спеціальної слідчої комісії з питань перевірки забезпечення України енергоресурсами. Голова комісії, Андрій Деркач також звинуватив тих, хто керував українською енергетикою у 2005-2006 роках у підвищенні цін на газ та погіршенні фінансового становища Нафтогазу.

Водночас він повідомив, що згідно із даними, які отримала парламентська комісія, собівартість видобутого в Україні газу, що й використовується на потреби населення, складає 94 гривні за тисячу кубометрів:

“Виробнича собівартість природного газу за звітними даними складає по Укргазвидобування – 94 гривні за тисячу кубічних метрів, по Укрнафті – 175 гривень, по Чорноморнафтогазу – 120 гривень за тисячу кубічних метрів.”

Утім, під час слухання звіту спеціальної комісії у парламенті, пояснень різниці між собівартістю газу у 94 гривні за тисячу кубів та його ціною для населення, яку нинішній уряд пропонує встановити на рівні 339 гривень, не пролунало.

Попередній керівник Нафтогазу, Олексій Івченко, який зараз очолює Наглядову раду цієї компанії, відкидає всі звинувачення на свою адресу, і називає цифри, які лунали у середу в парламенті, сфабрикованими.

Ціна на імпортний газ для України наступного року становитиме 130 доларів за тисячу кубометрів – заявив прем'єр-міністр України, Віктор Янукович. Він також наказав економічному блоку уряду виходити саме із такої ціни під час розрахунків макроекономічних показників, що закладаються у бюджет 2007 року.

Він також нагадав, що всі сусіди України вже отримують газ за значно вищими цінами:
“Ми знаємо, що у наших сусідів в Молдові, у Прибалтиці, в Грузії, в Азербайджані, ціна на газ на 2007 рік вже на рівні 200 доларів.”

Державна Дума Росії висловилася на підтримку запровадження економічних санкцій проти Грузії. Напередодні Росія вирішила припинити транспортне та поштове сполучення із Грузією.

Утім, оглядачі в Грузії зазначають, що насправді йдеться лише про незручності, пов’язані із припиненням авіасполучення, оскільки єдиний автомобільний шлях, що зв’язує Росію із Грузією, було закрито ще влітку цього року, а потяги з Росії до Грузії скеровуються в обхід через територію Азербайджану ще з часів грузино-абхазької війни початку 90-х.

Представники грузинських авіакомпаній заявили, що наразі розглядають різні шляхи доставки своїх пасажирів до Москви, серед яких перевагу, очевидно, отримає маршрут через Київ. Тим часом голова Національного банку Грузії, Роман Гоцирідзе, заявив, що у разі застосування Росією економічних санкцій проти Грузії, Тбілісі заблокує вступ Росії до СОТ.

Свій підпис під укладеною раніше двосторонньою угодою Грузія відкликала у липні цього року, вимагаючи “скасування дискримінаційного режиму у ставленні до грузинських товарів з боку Росії, а також закриття незаконних контрольно-пропускних пунктів на території Осетії та Абхазії.”

Дослідження, яке стало найбільшим із будь-коли проведених організацією Transparency International, встановило, що хабарництво і далі залишається поширеним явищем поміж найбільших у світі компаній-експортерів. Нинішній звіт покладається на опитування одинадцяти тисяч керівників компаній у різних країнах світу щодо їхнього ставлення до корупції у тридцяти провідних країнах-експортерах.

Із них Швейцарія, Швеція й Австралія отримали найвищі оцінки, тоді як найгірші дісталися Індії, Китаю і Росії. Transparency International наголошує, що хабарі "дуже часто є частиною ведення бізнесу" деякими найзаможнішими країнами, чимало з яких підписали документ Організації зі співробітництва і розвитку у Європі, що визначає антикорупційні принципи.

Як виявило дослідження, французькі й італійські компанії дають чимало хабарів, особливо, коли йдеться про Африку. З’ясувалося також, що Сполучені Штати посідають нижчу позицію у шкалі хабарництва у порівнянні з європейськими країнами попри те, що антикорупційне законодавство було запроваджено там ще в 77-му році.

Transparency International закликала заможні країни шанувати більше конвенцію проти хабарництва і закликала Індію, Китай і Росію з доброї волі приєднатися до неї.

 
 
Читайте також
 
 
Перешліть цю сторінку другові Версія для друку
 
  RSS News Feeds
 
BBC Copyright Logo ^^ На початок сторінки
 
  Головна сторінка| Україна| Бізнес | Світ| Культура i cуспільство| Преса|Докладно| Фотогалереї| Learning English| Погода|Форум
 
  BBC News >> | BBC Sport >> | BBC Weather >> | BBC World Service >> | BBC Languages >>
 
 Технічна допомога|Зв’язок з нами |Про нас|Новини е-поштою|Права та застереження