BBCUkrainian.com
Російська
Румунська
Інші мови
 
Останнє поновлення: понеділок, 16 березня 2009 p., 11:28 GMT 13:28 за Києвом
 
Перешліть цю сторінку другові   Версія для друку
Думка правозахисника про експертизу мера Києва
 
Психічне здоров"я
Рішення спеціальної комісії Верховної Ради, що вивчає дільність київської міської влади, викликала багато дискусій у професійних колах правозахисників та медиків.

Суперечливим є і саме рішення комісії, оскільки не всі її члени взагалі знали про засідання, де воно ухвалювалося.

Тим часом, Асоціація психіатрів України вже заявила, що такі перевірки не є правомірними і не матимуть жодних юридичних наслідків.

Олег Рац спілкувався із правозахисником, головою Вінницької правозахисної групи Дмитром Гройсманом і запитав його про те, чи погоджується він із професіоналами-психіатрами.

Дмитро Гройсман: Я би погодився з такою оцінкою дій слідчої комісії, додавши, що по-перше, нікому іншому, як самим членам слідчої комісії відомо, що закон про тимчасові слідчі комісії ще не набув чинності. Попри те, що подолано вето президента, цей закон ще не опубліковано в офіційному порядку на території України. По-друге, згідно із законодавством України, судово-психіатрична експертиза призначається виключно після порушення кримінальної справи або в чітко визначених випадках згідно із Цивільно-процесуальним кодексом України. Такі питання не передбачено вирішувати щодо психічного здоров’я державних чиновників, мерів міст, зокрема, через тимчасові слідчі комісії. Тому рішення щодо Черновецького є абсолютно незаконним і швидше має якесь піар-значення для тих, хто його приймав.

Бі-Бі-Сі: Чи взагалі має право ця комісія на таке рішення, і на яку відповідь згідно з українським законодавством має право сам пан Черновецький?

Дмитро Гройсман: Комісія має право приймати будь-яке рішення, наприклад запустити Черновецького на Марс, проте це рішення, так само, як і рішення щодо психіатричної експертизи, не буде мати жодних правових наслідків для пана Черновецького. Звичайно, якщо він захоче пройти медичне обстеження у психіатра за власною ініціативою, він матиме на це право. Щодо дій комісії, то жодних правових наслідків вони не матимуть.

Бі-Бі-Сі: У яких випадках може застосовуватися примусове обстеження на психічну придатність?

Дмитро Гройсман: Визначення психічного здоров’я згідно з психіатричною експертизою може бути проведено, якщо порушена кримінальна справа щодо особи. Але цього в нашому випадку немає. Крім того, обстеження психіатром, але не судово-психіатрична експертиза, може бути частиною певних видів обов’язкових медичних обстежень. Наприклад, коли людина влаштовується на роботу в правоохоронні органи або на певну державну службу, наприклад президента України. Щодо мерів міст, то такої процедури не передбачено, і в будь-якому разі, ця процедура не має нічого спільного з судово-психіатричним обстеженням, це лише загальний медичний огляд, в тому числі обов’язковий огляд психіатром.

Бі-Бі-Сі: В Україні час від часу обговорюється потреба запровадити психічне обстеження кандидатів на високі державні посади, але до ухвалення такого закону справа не доходить. Яка практика існує у світі, і чи не є це порушенням прав людини?

Дмитро Гройсман: Існують різні підходи в різних країнах світу. Немає єдиної практики і єдиного стандарту. За європейським стандартом, стандартом країн Ради Європи щодо публічних осіб, право на приватність, яке до себе включає також і право на конфіденційність інформації щодо стану здоров’я, певним чином обмежене, тому що суспільство має право знати більше про людей, які хочуть або зобов’язані бути на вістрі суспільної уваги.
В Україні встановлено законом обов’язковість медичного обстеження людей, які, наприклад, хочуть бути президентом України. І це обстеження включає в себе обстеження у психіатра. Потім приймається відповідне рішення, що людина за своїм станом здоров’я відповідає можливості займати таку посаду. Це нормальна процедура, тут немає проблеми. В інших країнах щодо найвищих державних посад зазвичай також існує процедура певного медичного обстеження. Водночас, я хотів би підкреслити, що зазвичай немає такої процедури щодо представників місцевого самоврядування. Зрештою, психічно хвора особа також може займати посади в керівних органах, тут немає проблеми. Між іншим, психічні хвороби дуже розповсюджені і спеціально дискримінувати таких людей не слід.

 
 
Читайте також
 
 
Перешліть цю сторінку другові   Версія для друку
 
  RSS News Feeds
 
BBC Copyright Logo ^^ На початок сторінки
 
  Головна сторінка| Україна| Бізнес | Світ| Культура i cуспільство| Преса|Докладно| Фотогалереї| Learning English| Погода|Форум
 
  BBC News >> | BBC Sport >> | BBC Weather >> | BBC World Service >> | BBC Languages >>
 
 Технічна допомога|Зв’язок з нами |Про нас|Новини е-поштою|Права та застереження