Саміт "Східного партнерства" - без прориву

Президент Янукович був змушений відповідати на "незручні" запитання європейських чиновниківщодо долі Юлії Тимошенко Копирайт изображения AFP
Image caption Президент Янукович був змушений відповідати на "незручні" запитання європейських чиновниківщодо долі Юлії Тимошенко

На найголовніший захід у рамках головування Польщі у ЄС - саміт "Східного партнерства" - до Варшави приїхали представники понад тридцяти країн.

Чільники ЄС прибули у бойовому настрої, адже ситуація в Білорусі та Україні не виглядає оптимістичною. Саміт закінчився, політики повернулися до своїх кабінетів, а польські оглядачі запитують: навіщо проводилася зустріч, метою якої було дошкулити Білорусі?

У центрі уваги…

Головним питанням, яке обговорювали європейські чільники, була ситуація в Білорусі. Очікуючи різкої критики, Мінськ демонстративно відмовився від участі у саміті.

Польський прем'єр Дональд Туск підтвердив готовність ЄС надати значну фінансову допомогу Білорусі за умови звільнення політичних в'язнів. Обов'язковим критерієм є дотримання європейських демократичних стандартів.

Отож Білорусь почула вже вкотре ультиматум. У цьому плані саміт не вніс нічого нового. Спроба переконати країни-учасниці "Східного партнерства" формально підтримати таку позицію закінчилася нічим: декларацію про ситуацію в Білорусі підписали лише члени Європейського Союзу.

Наслідки для України

Хоча у підсумковій декларації саміту про українську демократію немає згадки, для України він став черговим попередженням, що ув'язнення Юлії Тимошенко матиме негативні наслідки для інтеграційних прагнень Києва. Таку думку висловили чільні діячі Європейського Союзу.

Як передає польська Інформаційна радіоагенція (IAR), Дональд Туск застеріг, що недотримання демократичних стандартів може ускладнити процес підписання угоди про асоціацію між ЄС і Україною. Під час прес-конференції прем'єр сказав українським керівникам, щоб вони не сподівались на те, що Брюссель дивитиметься "крізь пальці" на погане ставлення до опозиції.

Таким чином вирок суду у справі Юлії Тимошенко може стати іспитом для України і "Східного партнерства". Утримання лідерки опозиції за ґратами означатиме, що Київ ще не готовий грати за європейськими правилами, а "Східне партнерство" виявилося неефективним важелем впливу і демократичних змін на пострадянському просторі.

Наслідки для Польщі

З точки зору Варшави, саміт "Східного партнерства" був престижним заходом. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вважає, що це успішна польська ініціатива.

Полякам вдалося залучити інші країни ЄС до проекту, адресатом якого є шість пострадянських держав. Варшава таким чином зміцнює свою позицію в рамках Європейського Союзу як експерта з питань східної політики. У внутрішньополітичному плані саміт був елементом передвиборчої кампанії, адже у жовтні в Польщі відбудуться парламентські вибори.

Примат форми над матерією

Варшавський саміт підтвердив, що "Східне партнерство" є політикою жестів та усмішок. В інтерв'ю польській "Gazecie Wyborczej" український екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк сказав, що партнерство є набором гасел, а не конкретних дій.

У кінцевій декларації саміту не внесено запис про "європейську перспективу" для України, а лише визнано європейські прагнення. Щодо безвізового режиму, країни партнерства можуть розраховувати на його спрощення за умови підписання відповідних угод, їх ратифікації та впровадження відповідно до окремих планів дій.

Загалом, варшавська декларація була висловленням "сподівань", "надій" та "можливостей". Вона написана у формі лекції, а не міжнародного документа і торкається усіх можливих питань політичного, юридичного, соціального, культурного, освітнього, економічного, екологічного, енергетичного, інформативного, транспортного та безпекового співробітництва.

Однак, попри все це, не вказано, яку суму буде витрачено на ці проекти в майбутньому. Слабкою стороною декларації, написаної на восьми сторінках, є надто часте вживання слова "може" у значенні "ймовірно".

"Східне партнерство" все менше нагадує далекосяжний проект без жодних обмежень стосовно тих держав, які зацікавлені в інтеграції до Європейського Союзу. Однак ці обмеження створюють самі країни-учасниці, оскільки є непослідовними у своїх діях та далекими від європейських принципів.

Новини на цю ж тему