BBC Ukrainian
Останнє поновлення: Понеділок, 3 травень, 2010 p., 12:05 GMT 15:05 за Києвом

"Смачна каша - тільки з м'яса!"

Валентина Мойсеєнко

Для Бі-Бі-Сі, Хмельницький

"Смачні борщ і каша, але як є шматок м'яса" - цю давню українську приказку знову підтвердили козацькі кашовари на фестивалі у Кам'янці- Подільському.

Щонайменше дві тисячі людей пригостилися справжніми козацькими стравами. Знайшлась і доречна пісня: "Тут зібралась вся родина кашу куштувати. До душі вона усім і дорослим, й дітям. Є гречана, є перлова - найсмачніша в світі...."

Місцеві майстри разом із львівськими колегами цілу днину хитрували над величезними казанами. У кожному з них одночасно готується страва для півтори сотні гостей. Загалом такі кухарі, а було їх 5 - 7 осіб, у давнину повинні були нагодувати щонайменше тисячу вояків. І готувався, приміром, куліш, зо три години, - запевняє Мирослав Шваб, цеховий майстер Львівського цеху кашоварів.

"Куліш - то є така традиційна страва. Вона має 4 інгредієнти основні: сало, пшоно, вода і сіль. А решта вкидалося по мірі того, як селяни приносили... кури, яйця, свині - все, що хочеш."

Кашовар М.Шваб

"Куліш - то є така традиційна страва. Вона має 4 інгредієнти основні: сало, пшоно, вода і сіль. А решта вкидалося по мірі того, як селяни приносили (і не тільки селяни) кури, яйця, свині - все, що хочеш. Ви знаєте, скільки людей, скільки козаків - стільки й кулешу, якого хочете".

Для окремих відвідувачів Кам'янецької фортеці, а саме тут розгорнулася козацька польова кухня на кшталт 17 століття, чи не всі наїдки - справжнісіньке відкриття, навіть пшенична каша. Принаймні її вперше у своєму житті скуштував Іао Юань, гість із Китаю. Він і рецепт розпитував, аби повернувшись додому, пригостити друзів та рідних.

"Каша сподобалась - така смачна! Я хочу сам навчитися вдома її готувати".

Аби куліш чи каші були особливо смачними, насамперед треба знати й маленькі хитрощі: помішувати страву лише дерев'яною ложкою і тільки за годинниковою стрілкою. Своїм секретом ділиться Мирослав Шваб: "Дається трава, яку ти вважаєш за ту траву, яку сам даєш. А трави були степові. Сьогодні буде основна трава - базилік".

Організатори фестивалю і самі здивувалися величезним інтересом людей до нього. Каші варити доводилося по два, а то й три рази - стільки
було бажаючих.

Ініціатор дійства Олег Вощинський, правда, швидко зорієнтувався і пояснив, чим викликаний такий попит: "Каша - це українська страва, вона була ще до хліба. На сьогоднішній день у нас була пшенична, гречана, куліш і був банош. Ми розраховуємо на другий фестиваль запросити більше кашоварів - з Вінниці, зі всієї України. Хочемо зробити Всеукраїнський фестиваль кашоварів і проїхатися по всіх замках України".

А допоки кашовари вправлялися у приготуванні їжі, під стінами фортеці свій бойовий вишкіл гартували козаки.

Вони навчалися майстерності стрільби з мушкетів й особливості середньовічного побуту.

Член Кам'янець-Подільського Сарматського клубу й заступник мера одночасно Олег Демчик переконує, що кожен цех за часів козацтва був своєрідною кастою. Особливо поціновувалися годувальники - кашовари.

"Чимало сили і наснаги кожен з нас тратить під час маршу, ще більше під час запеклого бою і для того треба буде, як мінімум, щоби було якесь хороше вино чи пиво і козацька каша для відновлення сил. Є сьогодні чимало майстрів, які чудово готують найрізноманітнішу козацьку кашу: від традиційного куліша до якихось таких пост-модерних варіацій на тему каші".

Наразі військово-історичні клуби Кам'янця-Подільського готуються у максимальній автентичності представити свій край на польському фестивалі реконструкторів Сарматської доби, що має відбутися цього літа під Варшавою.