Цей дикий-дикий, страшенно дикий Лондон

Лисиця Копирайт изображения Getty Images
Image caption Ця лисиця вирішила пробігтися серед білого дня перед резиденцією прем'єр-міністра

Вулицями Лондона, нікого не соромлячись, бігають лисиці, в небі літають папуги й сапсани, завулками бродять борсуки, а в Темзі плавають тюлені. Ласкаво просимо до столиці Великої Британії.

Лисиця, як відомо з будь-яких казок та байок, тварина розумна й хитра.

А що розумна і хитра тварина вміє робити найкраще? Так, полегшувати собі життя.

Що потрібно звичайній дикій лисиці? Затишне і тихе місце, де б вона вирощувала потомство. Наявність легкодоступної їжі. І, по можливості, відсутність хижаків.

І британським лисицям спала на думку геніальна ідея. Навіщо бігати полями й лісами, сподіваючись уполювати щось їстівне і не потрапити при цьому на очі мисливцям, коли можна просто взяти й перебратися до міста, де і харчів повно, і мисливці рідко зустрічаються.

І от маємо - із приблизно 400 тисяч британських лисиць майже половина вже поколіннями живе в містах.

Найбільше їх у Лондоні. Тут лисиць, за підрахунками фахівців, близько 18 на кожен квадратний кілометр, або на кожні 300 осіб.

Лисиця Копирайт изображения Getty Images
Image caption Приблизно 400 тисяч британських лисиць - близько половини всієї популяції - вже поколіннями живуть у містах

Перш ніж ви почнете запитувати, як же нещасні тварини живуть посеред автівок й асфальту, хочемо нагадати, що Лондон - місто дуже й дуже зелене.

Настільки зелене, що дехто пропонуює оголосити його заповідником.

Судіть самі: близько 47% всієї території міста - це парки і садки біля будинків. 60% території міста вважається "відкритим простором".

Лондон займає площу понад півтори тисячі квадратних кілометрів. Тут живуть більше 13 тисяч видів тварин (в тому числі і гомо сапієнс). На них припадає 3 тисячі парків, 30 тисяч городніх ділянок, три мільйони приватних садків і дві заповідні зони.

У місті вісім мільйонів дерев - Лондон можна назвати найбільшим у світі міським парком.

Іншими словами, він є ідеальним місцем для тварин.

Лиса Копирайт изображения Getty Images
Image caption Лондонські лисиці полюбляють часом забрести до чийогось саду

Руді й пухнасті - цілком хороші сусіди. Людей вони не займають, лише інколи поглядають на них здивовано, мовляв, - а що це ви тут робите на моїй території?

Харчуються вони почасти викинутими на смітник залишками їжі, а також не гребують полювати на мишей і щурів, за що їм варто сказати велике спасибі.

Єдина проблема виникає десь у січні-лютому, коли вони замислюються про продовження роду. Парування супроводжується несамовитими лисячими криками, від яких городяни прокидаються у холодному поту.

І якщо ви думаєте, що лондонські лисиці ховаються десь у передмістях, то це не так. Їх можна побачити в самому центрі міста - одна навіть не так давно забігла до кафе, що в будівлі ВВС, серед білого дня. І була, схоже, дуже заскочена, коли її почали звідти проганяти.

Майже ковчег

Але не лисицями єдиними живе Лондон. Тут усякої тварі по парі. Іноді навіть і не по парі.

Наприклад, у британській столиці живуть від 10 до 50 тисяч диких кільчастих папуг із Гімалаїв. Точні цифри невідомі нікому.

Як невідомо й те, звідки вони тут узялися. Швидше за все, це папуги, котрі відлетіли від господарів, і яким вдалося збитися у зграї й освоїти нову для них міську територію.

Перших диких папуг в Лондоні помічали ще в XIX столітті, але популяція різко збільшилася лише з початку 1980-х років.

Папуги Копирайт изображения Getty Images
Image caption Приблизно 90% диких папуг Британії живуть у Лондоні

Спочатку їх найчастіше можна було побачити на півдні Лондона, але згодом птахи розселилися по всьому місту.

Зграї цих яскраво зелених папуг із неймовірним галасом перелітають із саду до саду, з парку до парку, ласуючи дорогою ягодами, насінням і їжею, яку люди залишають у годівницях для птахів.

Вони вже стали "вибиратися" і за місто - нещодавно зграя цих індійських папуг обнесла виноградник у графстві Кент. Там за добу їм вдалося з'їсти близько тонни винограду.

Папуги Копирайт изображения Getty Images
Image caption Лондонські папуги повертаються на ночівлю

Інші пернаті

Лондон ніколи за всю свою історію не вважав, що його географічне розташування повинно якось обмежувати його амбіції. У тому числі і в галузі дикої природи.

Самих лише гімалайських папуг, а також усіляких голубів, британській столиці явно замало.

Тому в Лондоні можна виявити й цілком хижих птахів - боривітра, сипух, соколів (вони ж сапсани) і навіть сов.

Сапсан Копирайт изображения Getty Images
Image caption Для сапсанів у Лондоні роздолля - безліч висотних будівель, де можна спорудити гніздо, та ще й велика кількість голубів, якими можна годувати себе і пташенят

Ось уже кілька останніх років (на жаль, не щороку) пара сапсанів гніздиться на вежі галереї Тейт Модерн. Щоразу орнітологи встановлюють перед будівлею телескоп, тож усі охочі можуть помилуватися турботливими сапсанами-батьками, котрі годують своє чадо впольованими для нього голубами.

До лондонської пернатої живності долучилася й Росія. В далекому 1664 році російський посол подарував місцевій владі кількох пеліканів.

Вони прижилися в Сент-Джеймському парку, в самому центрі міста.

Пелікани Копирайт изображения Getty Images
Image caption Жива спадщина царської епохи добре прижилася в Лондоні

Посеред парку - невелике озеро. І ось вже кілька століть поспіль лондонські пелікани, котрі живуть на волі, далеко від нього не відходять. Щоправда, якось один із них вирішив долетіти до лондонського зоопарку, де намагався вкрасти рибу, якою годували місцевих пінгвінів і фламінго.

Пелікан Копирайт изображения Google
Image caption 2010 року один з пеліканів у Сент-Джеймському парку зловив і проковтнув голуба

А от у Голланд-парку живуть на волі павичі.

Павич
Image caption Павич - птах красивий, але видає іноді пренеприємні звуки

Людей, які живуть по сусідству з парком, попереджають, що птахи ці можуть іноді вирішити краще вивчити свою околицю, а відтак вирушити погуляти навколишніми вулицями, особливо в період спарювання.

Звалище

Якщо ви думаєте, що птахи - відносно безмозкі нащадки динозаврів, за якими часом приємно спостерігати, а іноді навіть з'їсти їх, то це не так.

Деякі пернаті відрізняються хитруватим розумом.

Так, наприклад, на схід від Лондона розташоване найбільше міське звалище, куди звозять сміття (те, котре не йде на переробку) з усього міста.

Чайки Копирайт изображения Getty Images
Image caption Звалище для чайок - як рай земний

Звалище це виявили чайки, зрозумівши, що тут є чим поживитися, причому без особливих зусиль. Кілька років тому вчені вирішили з'ясувати, звідки, власне, на звалище прилітають ці чайки.

І тут з'ясувалося, що певний відсоток із них взимку прилітає аж із Фінляндії.

Як чайки з Гельсінкі довідалися, що летіти до Лондона на зиму швидше і зручніше, ніж до Середземного моря, досі залишається загадкою.

Але зрозуміло одне - чайки вміють поширювати чутки, причому навіть на міжнародному рівні.

Нічне життя

Борсук Копирайт изображения PA
Image caption Борсуків майже ніхто ніколи не бачить, оскільки це нічна і сором'язлива тварина

У Лондоні живуть і процвітають від двох до трьох тисяч борсуків.

Щоправда, побачити їх вдається рідко - це сором'язливі тварини, які віддають перевагу нічному способу життя. Тоді вони тихо вилазять зі своїх нір у садах і парках і починають полювати на хробаків, комах та іншу дрібну живність.

У деяких початкових школах дітям розповідають про борсуків, котрі живуть поруч. Адже в них є одна невелика проблема - не скрізь можуть викопати нору для себе й потомства. Відповідно, школярів навчають, як змайструвати спеціальну коробку, як залишити в ній лише невеликий отвір, як замаскувати її листям і гілками. Так, щоб коли в садку біля будинку з'явиться борсук, йому було де жити.

В інших школах дітей навчають, як змайструвати прихисток для їжаків, котрих у Лондоні теж вистачає.

Кью Копирайт изображения Getty Images
Image caption У Королівському ботанічному саду К'ю для дітей зроблений макет нори борсука, щоб вони могли на власні очі оцінити, як саме живуть ці нічні тварини

З лондонськими лисицями борсуки і їжаки не товаришують. Та оскільки борсуки більші і сильніші, а їжаки просто колючі, руді хижаки їх обходять боком.

Кажуть, що борсуки дуже полюбляють арахісові горішки. Отже, якщо підозрюєте, що десь неподалік є борсуча нора - залиште там трохи горішків і подивіться, хто вилізе ними ласувати.

Екзотичні безбілетники

Лондон, як відомо, розташований на берегах Темзи. Оскільки місто було центром світової торгівлі, у східній його частині і далі в гирлі Темзи були суцільні доки і причали.

А хто приходить до порту на кораблях, крім матросів, вантажу і законних пасажирів? Так, безбілетники.

В середині XIX століття з якогось корабля на південний берег Темзи і висадилися такі от безбілетники. І не просто "зайці" - середземноморські скорпіони виду Euscorpius flavicaudis.

Скорпіон
Image caption Ці скорпіони на людей не нападають

Це досить маленькі (3-4 сантиметри завдовжки) скорпіони, чорного кольору, з жовтими ногами й таким самим жовтим отруйним хвостом. Вважають, ніби їхня отрута для людини безпечна.

Поїдають вони комах, на який полюють уночі. Вдень тварини сплять у щілинах між цеглинами якоїсь стіни. Чого-чого, а цегляних стін і будинків на сході Лондона не бракує.

І скільки ж скорпіонів вільно бігає вулицями Лондона? До 13 тисяч, кажуть фахівці.

Щоправда, найбільша їхня колонія влаштувалася у цегляній стіні відразу за межами міста, в містечку Шірнесс, що в гирлі Темзи.

Час від часу поголів'я лондонських скорпіонів поповнюється їхніми родичами інших видів. Моя сусідка виявила у себе в ванній великого і дуже агресивно налаштованого скорпіона, після того як кількома годинами раніше купила в'язку бананів у супермаркеті.

Але таке трапляється не дуже часто.

Темза

Темза, як відомо, впадає в Північне море, до котрого від Лондона - рукою подати, і з припливами і відпливами в річку постійно запливає усіляка морська живність.

Наприклад, тюлені.

Тюлень
Image caption Будь ласка - міський тюлень

Оскільки промисловості навколо річки залишилося мало, і взагалі, у річку тепер мало що скидають, вода в ній хоч і каламутна, але відносно чиста.

В результаті туди повернулася риба.

А що потрібно тюленеві, котрий себе поважає? Так-так, риба.

Я на власні очі бачив, як у Темзі, в самому центрі міста, неподалік від моста Ватерлоо вельми вгодований тюлень на когось активно полював під водою.

Пару років тому був проведений "перепис" тюленів у Темзі, і в цей конкретно день їх нарахували більше 150. Деякі фахівці вважають, що вздовж Темзи живуть (або запливають у гості) до 700 тюленів.

А хто ще?

У тій же Темзі живуть і морські коники.

Так-так, саме вони.

Морський коник
Image caption Морські коники не люблять далеко подорожувати, тому вчені думають, що в Темзі виявлена їхня постійна популяція

Досі морських коників у Темзі виявляли лише пару раз на рік, але у 2017-му їх знайшли кілька десятків, від Грінвіча на сході міста до самого центру.

Вчені Зоологічного товариства Лондона тепер вважають, що вони тут живуть постійно.

Ну а крім того, в Лондоні живуть і процвітають:

Олені

Олені Копирайт изображения Getty Images
Image caption В Річмонд-парку на волі розгулюють олені

Найбільшу популяцію оленів, котрі живуть у Лондоні, можна знайти у Річмонд-парку. Але вони живуть і в інших місцях, оскільки потроху перебираються в місто із сусідніх графств. Їх регулярно помічають в таких районах, як Барнет, Бромлі, Кройдон, Геверінг, Гіллінгтон і Волтам-Форест, наприклад.

Річкові черепахи

Черепашка Копирайт изображения Canal & River Trust
Image caption Завезені до Лондона річкові черепахи благополучно розмножуються на волі

В кінці 80-х років минулого століття з телевізорів не сходили "Черепашки-ніндзя".

Само собою, діти почали просити батьків купити їм таких самих черепашок, але справжніх.

Тисячі батьків піддалися на вмовляння. Але за якийсь час з'ясували, що, по-перше, черепашки ці ростуть до відносно пристойного розміру - з велику тарілку, а по-друге, вони живуть років по 40, а то і більше.

Результат не змусив себе чекати. Необачні батьки рвали на собі волосся і нишком відпускали черепашок на волю в річки, канали і ставки.

Черепашкам там сподобалося, і вони залишилися на постійне місце проживання.

Полози

Ескулапів полоз Копирайт изображения Science Photo Library
Image caption Ескулапові полози влаштувалися уздовж Ріджентс-каналу

На берегах Ріджентс-каналу в північній частині Лондона влаштувалися ескулапові полози, родом із Середземномор'я.

Вони з'явилися там порівняно недавно, і ніхто не знає, як саме вони там опинилися. Існують підозри, що хтось їх навмисне туди випустив.

Але вони прижилися, і, здається, вже розмножуються.

Полози можуть досягати двох метрів. Скільки їх живе уздовж каналу, ніхто не знає. Вважається, що близько 30. А може бути, і більше.

Але хвилюватися не варто.

По-перше, вони бояться людей і не чіпають ані їх, ані їхніх кішок і собак. Від людей вони ховаються, і фахівці кажуть, що навіть якщо ви пройдете в метрі від них, навряд чи ви їх помітите.

Крім того, їхня улюблена їжа - пацюки, отже ці полози виявилися корисними сусідами.

І так далі

І звичайно, всюди, в кожному парку, та й за їхніми межами процвітають у величезних кількостях білки, качки, гуси, лисухи, лебеді, нільські гуси та інші тварини.

Іноді до міста заходять норки, і навіть валлабі (тварина з родини кенгуру, яке вже близько століття мешкає зграями у сусідніх з Лондоном графствах).

Список дикої природи британської столиці зростає.

Не забудьмо і про найпоширеніший вид ссавців Лондона - гомо сапієнс.

Лондон Копирайт изображения Getty Images
Image caption Година пік у центрі Лондона

Новини на цю ж тему