BBC Ukrainian

Головна сторінка > Життя

Володимир Єшкілєв: в Україні немає масового читача

15 грудня 2011 15:12 GMT
Володимир Єшкілєв

Володимир Єшкілєв, який називає себе універсальним письменником, написав детективний роман "Побачити Алькор". Сюжет книжки закручений довкола містичної машини проклять, схованої у масонському храмі поблизу Києва.

Володимир Єшкілєв: Це книжка-попередження, замаскована під детектив. Її можна читати як детективний роман, але проникливий читач зможе відшукати те, що там сховано. Це попередження про те, що за зовнішніми подіями, які відбуваються і в нашій країні, і в світі, криються певні загрозливі процеси, що можуть призвести до зміни життя в найближче десятиліття.

ВВС Україна: Наскільки правдоподібно і органічно, на вашу думку, виглядають сучасні україномовні масони і детективи, які є героями книжки?

Володимир Єшкілєв: Виглядають вони абсолютно правдиво і органічно. І я думаю, що якби я декого з них зробив російськомовними, можливо, було би ще правдивіше. Але в даному випадку книжка україномовна, тому є певна закономірність у тому, що персонажі все-таки говорять українською мовою.

ВВС Україна: Запитаємо трошки по-іншому: чи мають герої цієї художньої книжки прототипів у реальному житті?

Володимир Єшкілєв: Безперечно, вони мають прототипів у реальному житті.

ВВС Україна: Ви відомі своєю зацікавленістю Сходом, східними релігіями, ви бували в Індії, Тибеті. Очевидно, ця ваша зацікавленість якось пов’язана з інтересом до таємних орденів, до масонства. Розкажіть детальніше про цей зв’язок.

Володимир Єшкілєв: Письменник, який працює з тим пластом реальності, що називається метафізикою, так чи інакше стикається з такою частиною цієї реальності, як давні гностичні течії, в тому числі ордени типу масонських, тамплієрських, розенкрейцерських. Тому, безперечно, моє зацікавлення і східними, і західними релігіями так чи інакше вкралося в дослідження і розенкрейцерства і тамплієрства, і масонства, й інших суспільно значимих проявів гностичного вчення.

ВВС Україна: В одному з попередніх інтерв’ю ви казали, що в майбутньому напишете книжку про себе. Чи можна сказати, що ви себе ідентифікуєте з кимось із героїв книжки "Побачити Алькор"?

Володимир Єшкілєв: Ні, в даному випадку це роман не про мене. А та книжка, про яку я говорив, напевно, буде десь у майбутньому. В мене багато планів на нові романи. Це далеко не останній.

ВВС Україна: Ви кажете, що пишете не для широкого кола читачів. Якщо так, то для якого кола людей ця книжка? І чи можна її, на вашу думку, назвати популярною літературою?

Володимир Єшкілєв: Я думаю, що ця книжка написана в тому жанрі, який називається мейнстрім. А таке словосполучення, як "популярна література" - ще з радянських часів. Я не знаю, хто на Заході використовував би зараз словосполучення popular literature. Це якісь дивні конструкції.

ВВС Україна: Йдеться про масову літературу, нехай буде "мейнстрім".

Володимир Єшкілєв: Я думаю, що це дійсно масова література, і взагалі цей текст писався з огляду на освіченого читача. Але вузькість книжкового ринку України обумовлюється тим, що в Україні немає як такого масового читача. Більшість населення України знаходиться за найнижчою лінією сприйняття книги. Тобто це вже глядачі телевізійних шоу, а не читачі.

ВВС Україна: Андрій Кокотюха пише, що українські детективи продаються так само погано, як і інша українська література. Ви погоджуєтеся з цим як автор?

Володимир Єшкілєв: Я вважаю, що в Україні не склалася традиція інтелектуально-аналітичної літератури, в тому числі, і детективної. Так само, як немає традиції, скажімо, наукової фантастики. Це пов’язано з тим, що україномовний простір формувався все-таки в сільському середовищі, а такі книжки як детективи, наукова фантастика, аналітична художня література, - це книжки для міського читача. І доки немає україномовного міста, доти немає масового читача подібної літератури.

В якомусь плані, напевно, я можу погодитися з Кокотюхою, що так сталося, це є така даність. У нас переважає така собі сентиментально-романтична література для смаків селянської публіки або першого покоління після вихідців з села.

ВВС Україна: Чи означає це, що доки немає україномовного міста, не буде і україномовних бестселерів?

Володимир Єшкілєв: Думаю, в цьому є якийсь сенс. Хоча прямого зв’язку я не бачу, тому що деякі українські письменники реалізують себе за межами україномовного простору в Європі або в Росії. Там може виникнути бестселер, написаний українським письменником, але він стане популярним в україномовному просторі вже після того, як його оцінять десь за кордоном. Часто-густо так відбувається.

"Мовні ігри"

ВВС Україна: Наскільки комфортно ви себе почуваєте в ролі автора детективів, навіть якщо ці детективи мають, як ви кажете, подвійне дно?

Володимир Єшкілєв: Я намагаюся опанувати різні літературні жанри. Останній мій роман ("Тінь попередника") - це наукова фантастика. Передостанній, про який ми говоримо, "Побачити Алькор" - детективний роман. Я шукав себе і в інших жанрах і бачу, що всюди мені комфортно. Значить, я можу вважати себе універсальним письменником.

ВВС Україна: Ви також іноді говорите про те, що українська література надто зациклюється на філології, тобто на грі словами…

Володимир Єшкілєв: В самій грі словами, в філологічному підході до літератури нема нічого поганого, якщо це супроводжується добрим смаком і хорошою стилістикою. На жаль, більшість подібних творів в українській літературі створюються здебільшого письменниками з філологічною освітою. Це такі вправляння у мовних іграх, які в присутності смаку і стилю виглядають дуже неоковирно.

Окрім того, все-таки світ міняється, міняється і література. Якщо в кінці ХХ століття ігри з мовою – це було щось таке наближене до мейнстріиму, було в центрі уваги, то на сьогоднішній день хочеться сюжетної літератури. Ці літературні ігри відійшли в арт-хаус.

Тому краще, якби філологи все-таки займались поезією, аніж продовжували нас "грузити" малочитабельними текстами, які вони виправдовують складними словами на кшталт "постмодернізму".

Хоча, в принципі, постмодернізм тут ні до чого.

З Володимиром Єшкілєвим розмовляв Олег Карп'як

Поділитися новиною

Email Facebook Google+ Twitter