BBC Ukrainian

Головна сторінка > Життя

Чого бракує українській освіті?

Facebook Twitter Google+
8 лютого 2013 11:32 GMT

Роман Лебедь

BBC Україна

реформа освіти

Найближчим часом парламент може знову взятися за реформу вищої освіти в Україні. Розгляду у Верховній Раді чекають кілька законопроектів, які пропонують зміни в освітній сфері.

Наукова спільнота вже кілька років очікує реформ у вищій школі.

Однак одностайної думки щодо того, у який спосіб це робити, немає, і зареєстровані документи пропонують зовсім різні шляхи.

Втім, експерти стверджують, що жоден із проектів не має достатньо шансів на ухвалення, більш того, жоден з них не вирішує проблем української вищої школи в цілому.

"Повна автономія"

Першим у парламенті з'явився проект закону про вищу освіту, який написали представники Партії Регіонів - в тому числі президент одеської юридичної академії Сергій Ківалов та Микола Сорока, який до обрання у парламент очолював університет водного господарства та природокористування.

"Ми розширяємо права студентського самоврядування, даємо їм можливість самотужки визначати заступника декана із виховної роботи - без їх згоди ректор не має права призначити когось на цю посаду", - схарактеризував свою розробку Сергій Ківалов у коментарі ВВС Україна.

"Всі переведення із контрактної на бюджетну форму - тільки за згоди студентської ради. Поселення до гуртожитків здійснює безпосередньо студрада. Це буде повна автономія у вищих навчальних закладах".

Парламентар наголошує, що цей законопроект, за його словами, підтримують керівники вишів. Однак директор Центру дослідження суспільства Інна Совсун вважає, що у разі ухвалення цей документ надасть навчальні заклади у "феодальне володіння" ректорам:

"Цей законопроект значною мірою спрямований на те, щоб зберегти наявну ситуацію у вищій освіті. Єдині суттєві зміни, які він пропонує, стосуються фінансового становища університетів - пропонується більша автономія і можливість управління на рівні університету. Але при цьому не забезпечується хоч якась децентралізація управління всередині університету", - сказала ВВС Україна Інна Совсун, яка аналізувала усі зареєстровані законопроекти.

Минула спроба обмежити студентське самоврядування урядовим законопроектом у 2011 році закінчилася протестами студентів у багатьох містах.

Іще один пункт законопроекту, який викликав багато незадоволення - це часткове повернення вступних іспитів при вступі до вишів - поряд із тестами.

"Діаметрально протилежний"

Так Лілія Гриневич характеризує альтернативний, поданий від трьох опозиційних фракцій документ, відносно законопроекту представників Партії Регіонів.

Голова парламентського комітету з питань науки і освіти була в числі авторів проекту і каже, що її розробка радше має багато спільного із третім законопроектом - його створив ректор Київського політехнічного інституту Михайло Згуровський, а подав на розгляд Віктор Балога.

"Ці два законопроекти мають подібні ідейні основи - вони спрямовані на децентралізацію управління вищою освітою, на зростання автономії вищих навчальних закладів, на утвердження академічної свободи. Тобто, це є ті законопроекти, які в принципі спроектовують розвиток вищої освіти в Україні", - сказала Лілія Гриневич у коментарі ВВС Україна.

Вона стверджує, що на відміну від проекту політичних опонентів, документ опозиції передбачає не лише фінансову і майнову автономію вишів, але й залишає за ними право власності на свої наукові розробки і передбачає кадрову самостійність, яка спростить процедуру запрошення закордонних викладачів.

Хоча Інна Совсун вважає, що в чинній редакції рівень свободи все одно менший, ніж у попередньому варіанті, що разом з іншими проектами освітньої реформи не знайшов підтримки у попереднього скликання парламенту. Якби сумістити законопроекти опозиції і Михайла Згуровського, то вийшов би справді ефективний документ, вважає експерт.

Суттєвою перевагою варіанту опозиції оглядачі називають норми щодо навчального навантаження викладачів. За чинним законодавством, вони становлять 900 академічних годин на рік, що значно вище за європейські стандарти. Опозиційні депутати пропонують скоротити їх до 600 годин.

"Створення інших умов для роботи викладачів - це позитивно. Це те, що безпосередньо має стосунок до якості освіти", - вважає Інна Совсун.

Навантаження тепер вже дещо зменшилося порівняно з тим, яке було кілька років тому, розповіла ВВС Україна доцент кафедри нових медій Львівського Національного університету Наталія Габор. Проте, не всю роботу викладача враховують у навантаження:

"Найбільша катастрофа - це документотворчість. Такої паперової катастрофи, як зараз, не було ніколи. Була одна методичка з предмету, яка дозволяла добре працювати викладачеві і допомагала студентові. Нині ми маємо робочу програму, навчальну, які в більшості дублюють одна одну, окрему програму для роботи студента, окрім того, щорічно змінюються їх деталі, і ці документи треба переробляти. Звичайно, цей час ніяким чином не обліковується".

В свою чергу, сильною стороною законопроекту Михайла Згуровського називають новий порядок ліцензування вишів, яке пропонують проводити не міністерством освіти, а незалежними структурами. На думку експертів, це може зменшити рівень корупції у вищій школі.

Освіта без науки

Законопроект від Партії Регіонів та два інших відбивають різні бачення української вищої освіти, політичних течій та державної геополітики України - так вважають автори опублікованого в інтернеті звернення, серед яких науковці зі Сполучених Штатів, Канади, Великобританії, України та інших держав.

"Ці законопроекти пропонують різне майбутнє для молодого покоління українського народу: чи буде це рух у напрямі європейської інтеграції, чи повернення до радянської ізоляції. Коли один із цих законопроектів набуде статусу Закону України, майбутнє держави буде визначено", - йдеться у зверненні.

Однак ситуація поки виглядає дещо патовою, оскільки шанси на ухвалення законопроектів від опозиції та групи Михайло Згуровського, як вважають оглядачі, наразі є незначними - сама Лілія Гриневич стверджує, що підтримуваний нею проект можна ухвалити тільки в разі особистого голосування, стосовно чого в парламенті немає одностайної думки. А ухвалення документу від Партії Регіонів може вилитися у чергові масові протести студентів.

Більше того, вважають експерти, жоден з них не спроможний цілком вирішити проблеми української вищої школи.

"Недостатньо просто змінити закон. Необхідні інші зміни, і це повинна бути цілеспрямована політика, яка дійсно піклувалася б про підвищення якості вищої освіти", - каже Інна Совсун.

З року в рік українські виші не входять до жодного впливового міжнародного рейтингу. І причиною цьому експерти називають те, що вітчизняні університети за радянською традицією є виключно навчальними установами, але не науковими.

"Наука сьогодні в основній кількості університетів є почесним обов'язком", - каже Наталія Габор.

Для того, щоб справді щось реформувати, треба змінювати структуру і призначення вишів, розвивати наукову складову в них і мотивувати викладачів та студентів займатися науковою роботою, стверджують представники освітньої галузі.

Але є сумніви, що це питання найближчим часом вдасться вирішити, оскільки воно передбачає збільшення оплати праці науковців та забезпечення їх відповідною базою. В Україні ж, починаючи із 2010 року, видатки на освіту лише падають, стверджує Інна Совсун:

"Це, звичайно, смішно й наївно, коли в нас викладачі в університетах отримують зарплатню на рівні прибиральниці, і при цьому ми очікуємо потрапляння у якийсь рейтинг", - стверджує експерт.

Поділитися новиною

Email Facebook Google+ Twitter