Друга за рік спроба приватизації ОПЗ провалилася

OPZ Копирайт изображения UNIAN
Image caption ОПЗ продають вже не перший рік

Другий у цьому році конкурс з продажу Одеського припортового заводу завершився безрезультатно. Як і минулого разу, не було подано жодної заявки.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман поклав провину за це на Фонд державного майна.

"Ця інституція просто неспроможна провести приватизацію в країні", - заявив він і додав, що якби мав відповідні повноваження, то "позвільняв би уже сьогодні всіх, хто керує фондом".

"Так недолуго і бездарно управляти держмайном треба ще повчитися", - сказав прем'єр.

У ФДМ кажуть, що ОПЗ цікавилися 10 компаній, чотири з яких мали "намір придбати пакет акцій АТ "ОПЗ", підписали договори про конфіденційність з Фондом держмайна, готували пакет необхідних документів, однак заяв для участі в конкурсі не подали".

У ФДМ також чекають від потенційних учасників пояснень, чому вони не подали заявки. Проте вже зараз голова ФДМ Ігор Білоус має свої міркування щодо причин зриву конкурсу:

"Негативна цінова кон'юнктура на глобальних ринках мінеральних добрив та відсутність позитивних прогнозів її зростання, висока ціна на природний газ, збиткова діяльність підприємства, продовження нарощення боргів, в тому числі перед OSTCHEM Holding (GroupDF)", - заявив він.

Що не подобається інвесторам

Раніше про інтерес до конкурсу заявляли у групі DCH, контрольованої харківським бізнесменом Олександром Ярославським, "Укрнафтобуріння", що пов'язують із Ігорем Коломойським і Віталієм Хомутинником, IBE Trade corp (США) та Amjad Investments (ОАЕ).

DCH повідомила, що відмовилася від участі у конкурсі після аналізу даних діяльності заводу, які були отримані після подачі попередньої заявки на участь у конкурсі і підписання договору про конфіденційність із ФДМ.

"Придбання акцій ОПЗ при його збитковій діяльності, значному обсягу кредиторської заборгованості та постійному її зростанні, неврегульованості невизначеності щодо цілого ряду життєво важливих питань діяльності підприємства створює для DCH високий ризик втрати інвестицій", - йдеться у заяві компанії.

В "Укрнафтовидобуванні" не стали пояснювати причини, але підтвердили відмову від участі у конкурсі.

Перший заступник гендиректора ОПЗ Микола Щуріков вважає, що чергова невдала спроба продажу підприємства пояснюється не так його проблемами, як діяльністю ФДМ.

"Проблема в повній бездіяльності ФДМ - злочинній бездіяльності, оскільки на кону економічні інтереси України. Це говорю не я: це говорять представники компаній, які відмовилися від участі", - написав Микола Щуріков у Facebook.

Наприкінці жовтня цього року Національне антикорупційне бюро завершило досудове розслідування справи про розтрату коштів ОПЗ, у якій, зокрема, НАБУ підозрює і заступник гендиректора ОПЗ.

Продаж з історією

Другий конкурс з продажу ОПЗ планувався на 14 грудня із стартовою ціною пакету 99,567% акцій підприємства у 5,16 млрд грн.

Це понад удвічі дешевше за попередню ціну. Термін подачі заявок витік 6 грудня.

Попередня спроба продати ОПЗ зі стартовою ціною у 13,175 млрд грн була у липні 2016 року. Тоді також не було подано жодної заявки.

ОПЗ мав стати головним обєктом української приватизації у 2016 році.

Загалом, згідно із бюджетом поточного року, від приватизації мало надійти близько 17 млрд грн. Проте від січня до листопада приватизаційні доходи становили лише 77 млн грн.

У проекті бюджету на 2017 рік також закладено 17 млрд грн від приватизації.

Одеський припортовий завод не тільки виробляє хімічну продукцію, але й має унікальні потужності для експорту - аміакопровід, який є "ключем" для продажу хімічної продукції на зовнішні ринки.

Попередні спроби приватизувати ОПЗ у 2008 та 2009 роках завершувалися невдало. Під час останньої із них переможець конкурсу з продажу так і не став власником підприємства, а невдала приватизація стала черговою ланкою у ланцюжку розбрату між тодішнім президентом Віктором Ющенком і прем'єром Юлією Тимошенко. Підприємство готували до приватизації і за часів президентства Віктора Януковича.