Amnesty заявила про переслідування кримських татар у Криму

Копирайт изображения AFP

Російська влада "систематично" переслідує кримськотатарську спільноту після анексії Криму, сказано у новій доповіді правозахисної організації Amnesty International.

Для підготовки цього документу представники Amnesty провели понад 50 інтерв'ю у Криму та Києві.

Півострів вони відвідали у вересні 2016 року, де збирали свідчення порушень прав людини, сказано в звіті.

Це вже не перша доповідь про порушення прав людини в Криму з боку правозахисних організацій. Фактична влада Криму зазвичай заперечує подібні заяви.

10 грудня "омбудсмен Криму" Людмила Лубіна заявила, що за останній рік до неї не звернувся жодний кримський татарин щодо порушення своїх прав.

"Стали мішенню"

Кримськотатарська спільнота, як найбільш згуртована група в Криму, що протистоїть анексії, "стала мішенню для де-факто місцевої і російської влади", заявив Джон Дальхізен, директор Amnesty International по Європі та Центральній Азії.

"Поширення репресивного російського законодавства в Криму... дозволило російській владі розпочати переслідування і змушувати емігрувати практично всіх інакомислячих", - додав він.

Ця правова база "мала катастрофічні наслідки для свободи зібрань та свободи слова на всьому півострові", твердять у Amnesty.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Російський прапор над мерією Бахчисарая у березні 2014 року

Організація детально описує конкретні приклади того, що вона називає переслідуваннями.

Це, зокрема:

  • Заборона Меджлісу кримськоготатарського народу.
  • Тритижневе утримання у психіатричній лікарні заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова.
  • Досудове утримання під вартою заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, якому інкримінують організацію "заворушень" у 2014 році.
  • Зникнення Ервіна Ібрагімова, якого у травні 2016 року зупинили і посадили у фургон група чоловіків.
  • Арешти 19 людей за звинуваченням у членстві в організації Хізб ут-Тахрір, яку в Росії вважають екстремістською. Зокрема в Amnesty кажуть про побиття і арешт активіста Еміра-Усеїна Куку. В організації вважають ці звинувачення необґрунтованими.
  • Кримінальна справа проти проукраїнського журналіста Миколи Семени, якого взяли на підписку про невиїзд і внесли до переліку "екстремістів".

"Хоча анексія Криму має певну підтримку на півострові, не можна замовчувати той факт, що ті, хто виступив проти неї, заплатили високу ціну за свої переконання", - заявив Джон Дальхізен.

Він закликав зняти всі обмеження, накладені на діяльність Меджлісу і припинити кримінальні переслідування, які використовуються для тиску на противників анексії.

"У міжнародного співтовариства може і не бути інструментів, щоби серйозно повпливати на цю політику, але воно має говорити від імені тих, хто піддається знущанням та переслідуванням", - підсумував він.

"Жоден кримській татарин не звернувся"

У Amnesty кажуть, що організація просила про зустріч із представниками де-факто прокуратури та "омбудсменом" Криму, але ті не відповіли або не змогли з ними зустрітися.

9 грудня на прес-конференції щодо прав людини кримський омбудсмен Людмила Лубіна заявила, що не отримувала звернень щодо порушення прав громадян за національною ознакою.

"Таких звернень у 2016 році році в мене не було. Україна стверджує, що в Криму масово порушують права кримських татар. Але жоден кримський татарин не звернувся до мене з питанням порушення своїх прав", - цитує пані Лубіну "РИА Новости".