Крики орангутанів можуть пояснити еволюцію мов - вчені

орангутанг Копирайт изображения TIM LAMAN

Науковці дійшли висновку, що звуки, які видає один із найбільш близьких до людини вид людиноподібних мавп, можуть пролити світло на походження мови.

Дослідники з Даремського університету і Ліверпульського університету імені Джона Мурса вивчили майже 5000 записів криків, причмокувань і схожих на поцілунок звуків орангутанів.

Проаналізувавши отримані дані, науковці зрозуміли, що за допомогою комбінації цих звуків орангутани відтворюють схожі на приголосні звуки і передають один одному різні повідомлення й сигнали.

Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Human Behaviour.

Особливу увагу вчені приділили саме причмокуванням й "поцілункам", оскільки під час їх відтворення тварини активно артикулюють. Як пояснюють дослідники, відтворення приголосних звуків - наприклад, [т], [п] і [к] - більше залежить від рухів губ, язика і щелеп, ніж від роботи голосових зв'язок.

Людина могла піти тим самим шляхом відтворення приголосних звуків, що і орангутани. Навчившись користуватися артикуляційних апаратом, людина змогла скласти перші склади, а потім і слова, припускають науковці.

"У більшості мов переважають приголосні звуки. І чим більше у нас будівельних блоків, тим більше комбінацій ми можемо створити", - пояснює професор Серж Вітч з Ліверпульського університету імені Джона Мурса.

Тривалий час вважали, що орангутани практично не видають звуків.

Однак в 1970-х роках британська дослідниця Регіна Фрей, яка довго жила в лісах Індонезії, продемонструвала, що ці тварини висловлюють свої почуття за допомогою широкого набору звуків.

Новини на цю ж тему