Вибори у Франції: Макрона підтримав Олланд та інші кандидати
Копирайт изображения
AFP
Центрист Еммануель Макрон пройшов у другий тур президентських виборів у Франції - разом із лідеркою крайніх правих Марін Ле Пен.
За результатами підрахунків 97% голосів, пан Макрон здобув 23,9% підтримки, пані Ле Пен - 21,4%.
Двоє інших кандидатів-фаворитів цих виборів - правоцентрист-консерватор Франсуа Фійон і крайній лівий Жан-Люк Меланшон - вибули з перегонів, отримавши на голосуванні 19% підтримки кожен.
Еммануель Макрон вважається політичним аутсайдером у Франції - досі він не брав участі у президентських кампаніях. Окрім того, у випадку перемоги 39-річний колишній банкір і екс-міністр економіки Франції за президента Олланда, стане наймолодшим президентом в історії П'ятої республіки.
Сам чинний президент Франсуа Олланд уже неофіційно привітав по телефону Еммануеля Макрона.
Услід за ним Макрона також підтримали і деякі колишні суперники. Франсуа Фійон в ефірі французького телебачення визнав поразку і закликав своїх прибічників голосувати за Еммануеля Макрона у другому турі.
Підтримав центриста-Макрона і кандидат від соціалістів Бенуа Амон, який також програв у першому турі.
"Патріотичні" кандидати
Уперше в історії П'ятої республіки (із 1958 року) ані соціаліст, ані правоцентрист не пройшли у другий тур президентських виборів.
Переможці ж першого туру голосування представляють протилежні точки зору: Еммануель Макрон виступає за вільну міжнародну торгівлю і за Європейський Союз, тоді ж як Марін Ле Пен виступає проти глобалізації і хоче провести у Франції референдум щодо питання виходу країни із ЄС.
Щоправда, у своїй переможній промові Еммануель Макрон запозичив частину риторики суперниці, назвавши себе "патріотичним" вибором Франції.
"Я сподіваюся, що за два тижні я стану вашим президентом. Я хочу стати президентом усього народу Франції. Президентом патріотів у відповідь на загрозу з боку націоналістів", - заявив він.
Хто такий Еммануель Макрон?
Блискучий студент, який став інвестиційним банкіром, Еммануель Макрон працював економічним радником президента Олланда, а в 2014 році став міністром економіки.
Він побудував свою репутацію завдяки "закону Макрона", суперечливій реформі, яка дозволила більшій кількості магазинів працювати по неділях і зменшила жорстке регулювання деяких галузей промисловості. Він був захисником прав цифрових стартапів і започаткував міжміське автобусне сполучення у Франції.
Але коли він у квітні 2016 року заснував рух En Marche, як "ні лівий, ні правий", його подальше перебування в соціалістичному уряді стало неможливим, і він пішов у відставку, перш ніж балотуватися на президента. Він здобув підтримку ветерана французької політики Франсуа Байру, а також соціаліста й екс-прем'єра Мануеля Вальса.
Пан Макрон одружений на своїй колишній учительці французької мови Бриджітт Троньо, старшій за нього на 20 років і яка має сімох онуків.
Чого він хоче:
- €50 млрд (£43 млрд, $53 млрд) план державних інвестицій для покриття виробничого навчання, відмови від вугілля і переходу на відновлювані джерела енергії, на інфраструктуру і модернізацію
- Відшкодування повної вартості окулярів, зубних протезів і слухових апаратів
- Велике скорочення податку на прибутки корпорацій і більше можливостей для компаній, щоб переглянути 35-годинний робочий тиждень
- Скорочення рівнів безробіття до 7% (з нинішніх 9,7%)
- Заборона на використання мобільних телефонів у школах для дітей віком до 15 років і перепустка в музеї і театри для 18-річних на суму €500
Марін Ле Пен також "звернулася до патріотів", заявивши, що голосування за неї - ключ до "виживання Франції".
"Звідки б ви не були, яке б не мали походження, за кого б не голосували у першому турі, я запрошую усіх приєднатися до нас і залишити давні сварки і зосередитися на тому, що необхідно нашій країні", - заявила вона.
Хто така Марін Ле Пен?
Вона перебрала керівництво партією Національний Фронт від свого батька в січні 2011 року і вже наступного року посіла третє місце на президентських виборах. Вона принесла партії великі успіхи на місцевих виборах у 2015 році.
Марін Ле Пен 48 років, вона здобула освіту юриста і тривалий час очолювала юридичний відділ НФ. Після багатьох років безрезультатної участі у французьких парламентських виборах, у 2004 році її обрали до Європейського парламенту. Вона і зараз є членом ЄП, де представляє північний захід Франції.
Вона двічі розлучена, має трьох дітей і живе в західному передмісті Парижа.
Чого вона хоче:
- Переговорів із Брюсселем щодо оновлення ЄС, після чого - референдум
- "Автоматичного" вигнання нелегальних іммігрантів і скорочення легальної імміграції до 10 000 на рік після негайного запровадження повного мораторію
- Закриття "екстремістських" мечетей і пріоритетне виділення соціального житла для французьких громадян
- Встановлення пенсійного віку на рівні 60 років і гарантованого 35-годинного робочого тижня
Другий тур президентських виборів у Франції пройде 7 травня.