МОН: Венеціанська комісія підтримала необхідність кращого вивчення української мови

підручник Копирайт изображения Укрінформ
Image caption Питання Венеціанської комісії виникли щодо того, якою мовою вестиметься викладання в українських школах, зокрема там, де навчаються представники нацменшин

Міністерство освіти та науки заявляє, що Венеціанська комісія , яка аналізувала новий український закон про освіту, не підтримала звинувачення Угорщини щодо обмеження прав нацменшин.

Разом з тим міністерство погодилося продовжити перехідний період для нових норм щодо мови.

Самий висновок Венеціанської комісії на її сайті ще не опублікований. Очікується, що він з'явиться у понеділок.

Венеціанська комісія аналізувала зміст 7 статті закону про освіту, яка врегульовує мову навчання.

Заява МОН

"Засідання Венеційкої комісії завершилося. Комісія підтримала необхідність покращення вивчення української мови в системі освіти як чинника єдності та взаєморозуміння в суспільстві", - написала у п'ятницю у Facebook міністр освіти Лілія Гриневич.

"Рекомендації Комісії не містять вимоги змінювати статтю 7 закону про освіту. Була підтримана позиція України щодо того, що моделі навчання для національних меншин будуть уточнені в законі про загальну середню освіту та інших нормативних актах", - додала урядовець.

Вона також опублікувала позицію свого міністерства щодо рішення ВК.

"МОН вітає послідовну позицію комісії в питанні місця й ролі державної мови в освітньому процесі", - йдеться у повідомленні.

Там обіцяють разом з представниками національних меншин розробляти "різні підходи до навчання нацменшин", зокрема у щаконі "Про загальну середню освіту".

"Основна ціль - забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовами", - наголошують українські урядовці.

Водночас у МОН визнали слушними "з педагогічної точки зору" рекомендації щодо продовження перехідного періоду, за який мають вступити в силу нові норми щодо мови.

Цей період має закінчитися у 2020 році.

"Україна готова й надалі співпрацювати з відповідними експертними органами Ради Європи задля розвитку законодавчої бази в сфері забезпечення прав національних меншин. Крім того, Україна закликає партнерів-сусідів до конструктивного діалогу", - запевняють у МОН.

Закон про освіту

Копирайт изображения Укрінформ
Image caption Нові норми про мову в освіті викликали протести зі сторони Угорщини та ряду інших країн

У законі йдеться, що навчатися рідною мовою в Україні представники нацменшин зможуть у дитячому садку та у початковій школі (1-4 класи).

У старших класах вони змушені будуть перейти на українську мову.

Водночас мову меншини можна буде викладати як окремий предмет (до ухвалення закону про освіту ситуація у школах нацменшин була протилежна - навчання велося мовами меншин, а українську мову вивчали окремо).

Також мовою меншини можуть викладати національну історію та літературу.

Закон передбачає перехідний період - початок викладання предметів українською мовою у середній школі має відбутись не пізніше 2020 року.

Такі норми розкритикували в Угорщині, Румунії, Польщі, Молдові, Болгарії, Греції та Росії.

Водночас в українському уряді наголошують, що аналогічні норми діють у кількох країнах, які зараз критикують Україну.

Українська влада пообіцяла врахувати висновки Венеціанської комісії, які є рекомендаційними.

Новини на цю ж тему