Джордж Веа: із зірки футболу - в президенти Ліберії

Веа Копирайт изображения AFP
Image caption 51-річна зірка футболу Джордж Веа посяде президентське крісло в Ліберії

Джордж Веа здобув перемогу на президентських перегонах в Ліберії. За нього проголосували 60% ліберійських виборців.

Він обійшов віце-президента Джозефа Боакая. Веа перебуватиме в кріслі очільника країни шість років. На цій посаді він змінить першу жінку-президента Еллен Джонсон-Серліф вже з наступного місяця.

Життя Джорджа Веа у трьох актах

Від дитинства у нетрях столиці країни Монровії до найвідоміших футбольних майданчиків Європи - такий життєвий шлях пройшов майбутній лідер Ліберії, якого прихильники називають "король Джордж".

Акт перший. Дитинство

У дитинстві майбутнього спортсмена батьки відправили жити до бабусі в місто Клара, що зведене на болоті. Місцина перенаселена, люди хворіли.

Такий початок життя - це один з факторів, що зробив його героєм в очах прихильників.

"Веа - син ґрунту, він зірка, але в серці у нього - країна", - так про відомого ліберійця відгукувався Олівер Маєрс, 39-річний безробітний з Монровії.

Саме талант і рішучість пана Веа відкрили йому шлях з міста Клара. У підлітковому віці він почав грати у футбольному клубі Ліберії. Щоб зосередитися на спорті - майбутня зірка кинула школу на останніх роках навчання.

Таке рішення привело його до багатства, але переслідувало його впродовж десятиліть.

Акт другий. Зірка футболу

Копирайт изображения AFP
Image caption Веа - єдиний африканець, який виграв Золотий м'яч

Життя Веа змінилося назавжди, коли йому було 21. Арсен Венгер помітив талановитого хлопця, коли той грав за команду в Камеруні.

Менеджер перевіз його до Європи, де він мав грати за ФК Монако. А далі були найвідоміші футбольні клуби: Парі Сен-Жермен, Мілан, Челсі, Манчестер Сіті та Олімпік Марсель.

П'ять фактів про Джорджа Веа

  • Народився 1 жовтня 1966 року
  • Зробив собі ім'я, граючи п'ять сезонів за Монако, починаючи з 1987 року
  • Єдиний африканець, який виграв Золотий м'яч
  • Пішов з футболу 2002 року
  • Вперше взяв участь у президентських виборах 2005 року

Веа здобував нагороду за нагородою, отримавши 1995 року титул Найкращого гравця року FIFA і Золотий м'яч.

Копирайт изображения AFP
Image caption Джордж Веа грає у футбол в Монровії, 2016 рік

Але він ніколи не забував про рідну країну, яка вже тоді була втягнена в громадянську війну, що забрала близько 250 000 життів.

Пан Веа часто платив з власної кишені, щоб футбольна команда мала змогу відвідати матчі за кордоном. А ще, закоханий в музику спортсмен, об'єднався з африканськими зірками-однодумцями заради створення пісні, яка мала на меті сприяти закінченню воєн в Африці.

Спортсмен знову повернувся до музики 2014 року. Разом з популярним музикантом з Гани випустили пісню, щоб покращити обізнаність людей про вірус Еболу.

Ці невеликі вчинки ліберійці згадують й досі.

"Він намагався, щоб національна команда завжди поверталась додому з гордістю", - каже Томас Коджі, його колишній товариш по команді.

Пан Веа став послом ЮНІСЕФ перш ніж закінчити футбольну кар'єру.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Вей став послом ЮНІСЕФ перш ніж покінчити з футбольною кар'єрою

Колишній президент Ліберії Чарльз Тейлор, який пішов у відставку 2003 року, здогадувався про амбіції пана Веа, коли футболіст відмовився зняти свої сонячні окуляри в присутності президента. Це був знак найвищого вияву неповаги.

Перед президентськими виборами 2005-го Пан Веа утворив Конгрес для демократичних змін і став кандидатом у президенти.

Тоді перемогу в президентських перегонах здобула Еллен Джонсон-Серліф. Вона - лауреат Нобелівської премії миру ("за ненасильницьку боротьбу за безпеку жінок і за права жінок на повноправну участь у досягненні миру") і стала першою жінкою-президентом в Африці.

Акт третій. Фінальна гра Веа на політичному полі

Хоча ліберійці його любили, та критиків було більш ніж достатньо.

На відміну від Еллен Джонсон-Серліф, яка отримала освіту в Гарварді, відсутність диплома середньої школи, а також його політична недосвідченість, зробили його легкою мішенню.

"Кваліфікація проти популярності" - майоріло на першій шпальті напередодні виборів 2005 року.

Копирайт изображения AFP
Image caption 2005-го Веа програв президентські вибори у другому турі

Та вже 2007 року зірка футболу повідомила: середню школу - закінчив. А через чотири роки отримав диплом з відзнакою в галузі управління бізнесом університет DeVry, що у Флориді.

У тому ж році він безуспішно намагався стати віце-президентом.

Успіх прийшов до Веа 2014 року, коли його обрали сенатором західної провінції Монтсеррардо, до якої входить столиця Монровія.

Його квітневе оголошення 2016 року, що він вдруге подається в президенти, зустрічали з криками: "Джордж Веа - це та людина, яку ми хочемо! Джордж Веа - це та людина, яку ми хочемо".

З того часу батько трьох дітей надихнув народ розмовами про економічне розширення прав і можливостей, спираючись на свій власний життєвий досвід.

Веа відкинув закиди своїх супротивників, що на 51 році життя він є політично недосвідчений, щоб очолити країну.

Копирайт изображения AFP
Image caption Наступного місяця зірка футболу очолить країну

"Коли я розпочинав свою подорож як професійний футболіст, я чув стільки ж негативу", - сказав він слухачам у Монровії в серпні цього року.

"Я продовжував роботи все можливе, допоки я не став однією з найбільших футбольних легенд, які колись бачив світ. Сьогодні ті, хто сказали, що я буду невдахою, тепер називають мене "шефом ", - додав пан Веа.

Тепер його критикам доведеться звикнути, що Джорджа Веа треба назвати "паном президентом".