Колишнє військове керівництво України розказало про анексію Криму

Оболонський райсуд Києва в рамках розгляду справи про держраду екс-президента Віктора Януковича в четвер допитав колишнє військове керівництво Генштабу, військово-морських сил та прикордонної служби про події під час анексії Криму в 2014 році.

Спочатку свідчення дав віце-адмірал Сергій Гайдук, який з березня 2014 по квітень 2016 року був командувачем військово-морських сил (ВМС).

За його словами, 28 лютого 2014 року адміралу Денису Березовському запропонували очолити ВМС, але вже 2 березня, через два дні, він зрадив присязі.

За словами пана Гайдука, саме після цього йому запропонували очолити військовий флот України.

Початок анексії

Сергій Гайдук повідомив, що спочатку "зелені чоловічки" захоплювали в Криму адміністративні будівлі, а згодом - об'єкти транспортної інфраструктури та блокпости. Після того, як Березовський зрадив присязі, процес блокування посилився, зауважив він.

За словами пана Гайдука, російські військові потрапили до Криму літаками і десантними кораблями. З керівництвом ВМС України перебазування на півострів цих військових ніхто не узгоджував.

Колишній військовий керівник вважає, що дислокація Чорноморського флоту та інформаційна кампанія на самому півострові стали основою для подальшої анексії.

За його словами, коли вихід кораблів українського флоту був вільним, на той час командувач Березовський спочатку дав команду кораблям вийти в море. "А потім сам Березовський і повернув кораблі", - розповідає пан Гайдук.

В той час на українських військових в Криму чинився тиск та погрози. Крім того, командування флоту отримувало фейкові накази.

"Командир флагману "Гетьман Сагайдачний", який повертався з Індійського океану, схиляли до того, аби зайти в Севастополь, хоча їм віддали наказ йти в Одесу. Тоді ж почала розповсюджуватись фейкова інформація, що вони підняли "андріївський прапор", - каже він.

Також він згадує, що після призначення на посаду командувача ВМС була спроба його арештувати в Криму.

Чи готова була армія?

Далі свідчення дав колишній начальник Генштабу Володимир Замана, який займав цю посаду з лютого 2012 по лютий 2014 року.

На його думку, Україна на момент початку захоплення Криму мала 90-100 тис. боєздатних військових. При цьому в Криму знаходились до 12 тис. особового складу.

Він вважає, що дійсно проблеми в армії були, але Україна на той час мала достатню кількість війська, аби протистояти.

Пан Замана також розказав про деталі засідання РНБО 28 лютого 2014 року, на якому розглядалась ситуація в Криму.

Він назвав це засідання "суто формальним", а рішення про те, як діяти, вже прийняли заздалегідь. "Виступив міністр оборони Тенюх і сказав, що ЗС не готові до відбиття агресії", - розказав пан Замана.

Екс-начальник Генштабу повідомив, що пропонував залучити армію, але його пропозиція лишилась без відповіді.

"Після цього в мене була досить жорстка розмова з в.о. президента України (Олександром Турчиновим - ред.), якому я сказав, що в Криму наші люди, і ми маємо дати їм сигнал, що будемо боротися за них і не залишимо", - розказав пан Замана.

Однак, за його словам, Олександр Турчинов відповів, що "західні партнери пропонують не робити різких кроків, тому ми на агресію відповідати не будемо, а будемо політичними кроками намагатися врегулювати ситуацію".

Говорячи про події під час Майдану, Замана розказав, що на той час політичне керівництво України намагалось примусити його ввести армію в столицю.

Свідчення екс-керівника Міноборони

В середу у суді дав свідчення колишній керівник Міноборони Ігор Тенюх, який виконував обов'язки міністра під час анексії.

Він розказав, що з 12 тис. українських військових у Криму 10 тис. перейшли на бік Росії.

За його словами, на засіданні РНБО він виступив з ініціативою провести повномасштабну військову операцію, запропонував "йти на прорив".

Однак, його ініціативу не підтримали. Зокрема, проти виступила Юлія Тимошенко, яка сказала, що військова операція призведе до повномасштабної війни.

В результаті, за словами пана Тенюха, прийняли компромісне рішення: війська приводяться у повну бойову готовність, але лише в межах військових частин.

Також не було дозволено використання бойової авіації.

Пан Тенюх заявив, що він був не згоден з таким станом речей і згодом подав у відставку.

"Коли уряд не погодився зі мною йти на прорив, я подав у відставку", - сказав він.

Також він додав, що бувши міністром оборони він видав наказ стріляти на ураження в тих, хто чинитиме спроби захоплювати військові частини та об'єкти в Криму. Однак з різних причин цей наказ не був виконаний.

Дії прикордонників

Колишній перший заступник голови Державної прикордонної служби Павло Шишолін розказав, як діяли прикордонники під час анексії Криму.

"Перший факт переміщення на територію України підрозділів РФ ми зафіксували 28 лютого", - розказав він.

Тоді, за словами пана Шишоліна, зафіксували переліт на аеродром "Кача" в Севастополі десяти російських вертольотів.

Друге масове порушення українського кордону відбулося четвертого березня. Тоді без відповідного інформування в Крим прилетіли вісім російських літаків.

І вже після цього прикордонники фіксували постійне порушення кордону і переміщення на півострів російської військової техніки та військових.

З 28 лютого вони почали блокувати прикордонні пункти та загони, захоплювати прикордонні застави.

За словами пана Шишоліна, на той час прикордонники щоденно інформували вище керівництво про події.

"З другого березня, коли ми звернулись з питанням про охорону кордону на другій межі між Херсонською областю та Кримом, нам відповідна допомога була надана", - повідомив він.

Що стосується кораблів та особового складу прикордонної служби, то їх вдалося вчасно вивести з Криму.

"Другого березня ми вивели весь корабельно-катерний склад", - повідомив пан Шишолін.

За його словами, прикордонники розуміли, що відбувається, а тому ще раніше почали готуватися до можливого виведення. Ми повністю загрузили все майно, зброю, боєприпаси, частину особового складу. І вночі вивели все це з Криму", - розказав він.

Іншу частину прикордонників вивели після 20 березня.