Чи справді МОЗ не хоче лікувати онкохворих за кордоном?

Science Photo Library Копирайт изображения Science Photo Library

Міністерство охорони здоров'я буде використовувати всі наявні способи, аби допомогти пацієнтам, незалежно від складності захворювання, заявив заступник голови МОЗ Олександр Лінчевський на брифінгу.

Так пан Лінчевський пояснив свої слова, сказані під час засідання Рахункової палати ще 15 травня, які нещодавно набули розголосу і обурили користувачів соцмереж, які вимагали відставки його і навіть голови МОЗ Уляни Супрун.

Поширені у ЗМІ фрагменти свого виступу заступник міністра назвав "відвертими пересмикуваннями" і "спекуляціями на лікуванні важкохворих пацієнтів", "котрі не відображають ані хід самого засідання (Рахункової палати. - Ред.), ані позицію міністерства (охорони здоров'я. - Ред.)".

Що мав на увазі Лінчевський?

Напередодні у ЗМІ поширилися витримки зі стенограми засідання Рахункової палати від 15 травня. На ньому палата розглядала "Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів держбюджету, виділених МОЗ для лікування громадян України за кордоном".

У звіті Рахункова палата критикує МОЗ за "не забезпечення… продуктивного, результативного та економного використання коштів державного бюджету".

25 травня за зверненням голови Комітету ВР з питань охорони здоров'я Ольги Богомолець, що особисто була на засіданні 15 травня, Рахункова палата надала стенограму виступу пана Лінчевського, який на тому засіданні був одним із доповідачів.

"Щодо нерезультативності і неекономності використання коштів. У сухому залишку - 25% пацієнтів, власне, помирають. Тобто, кожен четвертий лікується за кордоном неефективно. Друзі, колеги! Це рак. Вони всі помруть. Вони всі помруть, без варіантів. І ефективність цієї програми є 0%", - говорить заступник міністра у стенограмі засідання.

Саме ці його слова поширили у ЗМІ. Багато хто обурився ними і вимагав від пана Лінчевського, а також в.о. міністра Уляни Супрун відставки.

"Він як лікар не мав права цього казати", - заявив у понеділок Валерій Дубіль, депутат ВР від "Батьківщини".

"Ми вимагаємо відставки Супрун, всієї цієї... команди, які вважають, що для українців немає перспективи і можливості лікуватися у рідній країні", - заявив голова фракції "Радикальна партія" Олег Ляшко.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Олександр Лінчевський очолює Комісію МОЗ з питань лікування за кордоном

У МОЗ же ще напередодні заявили, що слова заступника міністра Лінчевського - вирвані з контексту.

За словами міністра Уляни Супрун, пан Лінчевський на засіданні палати намагався довести, що говорити про неефективність програми лікування за кордоном - неправильно.

Сам пан Лінчевський виступив перед пресою у понеділок, особисто пояснивши ситуацію у Рахунковій палаті.

"Нам закидається (у звіті Рахункової палати. - Ред.), що кожен четвертий пацієнт, якого ми відправляємо за кордон, помирає, і відтак ми неекономно використовуємо кошти, - пояснив міністр. - Ми відстоюємо позицію, що... навіть якщо захворювання є невиліковним, ми повинні робити усе можливе, щоб пацієнт мав шанс одужати, для того, щоб він міг продовжити своє життя [або] щоб полегшити його страждання".

"Навіть якщо лікування дає шанс одному пацієнту зі ста, треба лікувати усіх сто", - сказав він на брифінгу.

Як працює лікування українців за кордоном?

Програма лікування українців за кордоном існує упродовж шести років.

При цьому, за словами пана Лінчевського, допомогу за цією програмою за останні два роки отримали понад 200 пацієнтів - причому більшість із них лише за минулий рік.

"Це найбільший показник за час існування програми", - зазначив він на брифінгу.

Вирішує, чи виділити кошти на лікування хворого за кордоном, спеціальна комісія МОЗ, яку й очолює Олександр Лінчевський. За його словами, кожен випадок розглядається комісією окремо - на основі поданих пацієнтом документів і висновків українських лікарів.

При цьому основний критерій рішення комісії - це відсутність потрібного пацієнту лікування в Україні. За словами заступника міністра, це здебільшого випадки, коли пацієнти потребують трансплантації від нерідного донора - такі процедури в Україні зараз не роблять.

Наразі у черзі на отримання допомоги від МОЗ на лікування за кордоном перебуває 30 людей.

Водночас голова Національного руху "За трансплантацію" Юрій Андреєв звинувачує МОЗ у "саботуванні і гальмуванні процесу оплати лікування пацієнтів і за кордоном", називаючи його "дивним і непрозорим".

За словами пана Андреєва, комісія МОЗ з питань лікування за кордоном обирає пацієнтів вибірково - тим же, хто подає заявки, аби стати в чергу, не повідомляють, у якому стані перебуває розгляд їхньої справи.

Наприкінці травня Верховна Рада ухвалила законопроект авторства депутата Ольги Богомолець про трансплантацію органів. Якщо президент його підпише, то з 1 січня 2019 року кожна людина зможе дати згоду на посмертне донорство.

Хочете отримувати найцікавіші матеріали в месенджер? Стежте за нами в Telegram!

Новини на цю ж тему