Чи може Трамп поступитися Путіну Україною?

Трамп і Путін Копирайт изображения TASS/Getty Images
Image caption Путін буде намагатися нав'язати Трампу власну версію "української кризи"

"Мене непокоїть сама ситуація, коли ці двоє - Трамп і Путін - сидітимуть в одній кімнаті віч-на-віч", - зауважив у розмові з BBC News Україна американський журналіст і письменник Джеймс Кірчік. Перед зустріччю американського та російського лідерів у Гельсінкі 16 липня багато хто в світі, зокрема й в Україні, поділяє це занепокоєння.

Зустрінуться два найбільш контроверсійні світові лідери. Обом із них закидали те, що вони ставлять під сумнів нинішній світовий порядок.

Водночас, наскільки Путін небайдужий до української проблематики, настільки Трамп, як визнають експерти, донедавна був зовсім далекий від неї.

Російський керманич, імовірно, спробує нав'язати своєму американському візаві власну версію подій в Україні. Можна принагідно пригадати, як на саміті НАТО в Бухаресті в 2008-му він переконував тодішнього президента США Джорджа Буша-молодшого в тому, що Україна не є державою.

Для Трампа це третє офіційне рандеву з Путіним. Вперше повноцінні двосторонні перемовини вони провели в Гамбурзі в липні 2017 року. Також у них була коротка зустріч на полях саміту Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) восени того ж року. І ось нині два політики готуються до нових перемовин.

Дональд Трамп уже встиг сколихнути міжнародну спільноту й медіа, заявивши, що зустріч із Володимиром Путіним може бути легшою для нього, ніж нещодавні саміт НАТО в Брюсселі та візит до Великої Британії.

На тлі такої риторики експерти намагаються прорахувати, чи може він поступитися Кремлю певними принциповими питаннями задля кращих відносин США та Росії та якими саме, якщо так.

Вірити словам чи спільним заявам НАТО?

Передбачається, що президенти США та Росії говоритимуть про ядерне роззброєння, російське втручання в американські вибори, про комплекси проблем, пов'язаних із Сирією, Україною, Іраном, а також, імовірно, КНДР.

На саміті альянсу в бельгійській столиці Дональд Трамп акцентував увагу на тому, що говоритиме з Путіним саме про Україну.

"Ми будемо говорити про Україну. Вона тут була сьогодні. Ви знаєте, це дуже цікаво - почути від нього, що він мені скаже ", - заявив Дональд Трамп.

Джон Гербст, екс-посол США в Україні (2003-2006), передбачає, що Трамп продемонструє бажання покращити відносини з Росією за умови, що та "вирішить кримську проблему, яку ж вона й створила".

Копирайт изображения TASS/Getty Images
Image caption Експерти радять не сприймати близько до серця слова захоплення Путіним, які вчергове можуть пролунати в Гельсінкі

Втім, публічно чинний президент США волів завжди звинувачувати в цій проблемі свого попередника Барака Обаму, бо той, мовляв, "здав Крим Росії".

Водночас, Дональд Трамп звертав увагу, що Росія вже вклала багато коштів в кримську інфраструктуру, зокрема в Керченській міст. Експерти зауважують, що, як бізнесмен, він переконаний, що після таких інвестицій у власність від неї не відмовляються.

Але все ж таки є достатньо підстав думати, що діятиме він у Гельсінкі радше як політик, і вірити, зрештою, треба не його словам, а документам, під якими США підписуються.

Так, спільна заява союзників по НАТО, узгоджена зі США, містить такий меседж: "Ми (члени НАТО - Ред.) підтверджуємо нашу підтримку територіальної цілісності й суверенітету України, Грузії та Республіки Молдова в межах їхніх міжнародно визнаних кордонів… Ми закликаємо Росію вивести війська, які вона розташувала в усіх трьох країнах без їхньої згоди".

Щодо Криму в цьому документі наголошується, що всі без винятку країни НАТО "рішуче засуджують незаконну та нелегітимну анексію Криму Росією", яку вони не визнають і не визнаватимуть. До цього додають, що потрібно припинити дискримінацію кримських татар.

Людина шоу - не людина слова

Але все одно існують ризики поступок на користь Кремля з боку американського президента.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Перевдягнені в Трампа та Путіна учасники акції проти зовнішньої політики американського президента в Нью-Йорку, 23 травня 2018 року

"Є небезпека, що Трамп заявить щось таке, що сприйматиметься як пом'якшення позиції щодо кремлівської агресії. Хоча я не вірю в те, що внаслідок цього саміту американська політика зміниться на гірше", - зауважив Джон Гербст у коментарі BBC News Україна.

Він називає найбільш чутливі варіанти такого "пом'якшення": це можуть бути заяви про те, що Росію треба повернути до G8 і про те, що Крим де-факто є російським.

Для нинішнього американського голови держави є важливим особистий контакт з лідерами інших країн. Він може їх похвалити, знайти підбадьорливі, улесливі фрази, але це не означатиме жодних принципових змін у зовнішній політиці його країни.

"Трамп - це людина шоу. Не обов'язково його політика буде такою, якою перша заява після зустрічі. Він може говорити, що порозумівся з Путіним, але це не означатиме поступок США", - вважає Ганна Шелест, член Ради зовнішньої політики "Українська призма".

На думку Чарльза Купчана, професора Джорджтаунського університету, найбільш ризикованою домовленістю Трампа й Путіна може стати відмова першого від проведеня військових навчань Північноатлантичного альянсу в Європі та розміщення американських військових у країнах Балтії.

Ще один варіант "небезпечної угоди": визнання анексії Криму Росією в довшій часовій перспективі в обмін на виведення російських військ із Сирії.

Чарльз Купчан також зауважує, що російська сторона може поставити питання про заміну Курта Волкера, спеціального представника Державного департаменту США з питань України, на більш лояльну до Кремля фігуру. Зрештою, Путін може вимагати навіть скасувати його посаду як таку.

Втім, наскільки різкою буває риторика Трампа, настільки обмеженими є його реальні можливості перевертати догори дригом американську зовнішню політику.

"Трамп суттєво послаблений у своїй здатності укладати такі домовленості. Це послаблення відбувалося постійно відтоді, як він посів президентське крісло. В США будь-які його гіпотетичні спроби визнати анексію Криму чи зупинити підтримку військових реформ в Україні заблоковані", - сказав у коментарі BBC News Україна Річард Вайц, старший науковий співробітник та директор Центру політико-військового аналізу Інституту Хадсона.

Цю думку поділяють усі американські експерти, з якими спілкувалася BBC News Україна. Як приклад інституційних стримувань і противаг для Трампа можна навести закон про санкції, ухвалений у Сполучених Штатах у серпні 2017-го. Згідно з ним, американський президент не може зняти обмежувальні заходи з Росії без погодження з Конгресом.

У Гельсінкі Путін може поставити питання про повернення Росії до "Великої вісімки". Річард Вайц зауважує: що б Трамп не пообіцяв російському колезі, решта країн цього об'єднання, окрім хіба що Італії, не підтримають його.

Трамп-Путін , "Північний потік-2" і миротворці

З одного боку, Трампа нині вважають винуватцем послаблення й навіть розколу альянсу, що грає на руку Кремлю. З іншого, саме він озвучує найбільш дошкульну критику в бік союзників за їхню "подвійну гру" щодо Росії.

На саміті альянсу в Брюсселі американський лідер розкритикував проект газогону "Північний потік-2". Він будується в обхід України та може суттєво зменшити її транзитний потенціал. Водночас, такий газопровід зробить Німеччину та інші країни ЄС більш залежними від російських енергоресурсів.

"Німеччина повністю контролюється Росією, оскільки вони отримуватимуть від 60% до 70% своєї енергії з Росії", - сказав він.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Трамп розкритикував Німеччину за "Північний потік" і невиконання її зобов'язань щодо витрат на свою оборону. Його позиція щодо газогону не на руку Путіну

"Це те, що точно росіянам не подобається. Якщо на зустрічі з Путіним американський президент прямо скаже, що США проти "Північного потоку-2", це буде позитивним кроком", - вважає Джон Гербст.

Очікується, що Трамп і Путін будуть говорити про миротворчу місію для Донбасу. Для американців принципово, щоб її мандат поширювався на всі окуповані території і щоб вона мала доступ до неконтрольованої нині ділянки російсько-українського кордону.

Досі Кремль на такий варіант не погоджувався. "Якби Путін на це пристав, то Трамп мав би підстави, справді, йти на поступки", - зауважує Чарльз Купчан.

Втім, і цього разу, як прогнозують фахівці, все швидше за все закінчиться заявою "про потребу виконувати Мінські угоди".

І якщо в Трампа завдання - порушити проблемні питання й пропонувати рішення, мета Путіна полягає насамперед у тому, щоб продемонструвати свою важливість у світовій політиці, що він не ізольований від ухвалення рішень на міжнародній арені.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему