"Покарання за інакомислення". Про що йдеться у звіті ООН по Криму?

Озброєні військові в Криму на тлі російського прапора Копирайт изображения AFP
Image caption ООН вважає Крим територією України, тимчасово окупованою Росією, згідно з резолюцією Генасамблеї ООН

ООН заявляє, що Росія продовжує порушувати права людини в анексованому Криму, без жодних відчутних покращень за останні 10 місяців. Про це йдеться у доповіді управління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), оприлюдненій 13 вересня.

Документ охоплює період з 13 вересня 2017 року до 30 червня 2018 року. Це вже друга доповідь ООН щодо ситуації з правами людини в Криму - попередній звіт аналізував ситуацію з 2014 по 2017 роки.

Росія продовжувала нехтувати своїми міжнародними зобов'язаннями як окупаційна держава і не забезпечила належних гарантій та захисту прав людини в Криму, стверджує доповідь.

"Всупереч своєму зобов'язанню дотримуватися законів окупованої території, Російська Федерація продовжила застосовувати у Криму своє законодавство, зокрема провела у Криму 18 березня 2018 р. вибори Президента Російської Федерації", - йдеться у звіті.

Серед системних проблем у Криму, які потребують вжити термінових заходів, в ООН називають упередженість у системі правосуддя, обмеження основних свобод (зокрема придушення критики і незгоди) і загальну відсутність відповідальності за порушення прав людини органами влади.

За останній рік УВКПЛ задокументувало 81 випадок з "переконливими твердженнями" про порушення прав людини, жертвами яких стали 167 людини.

Росія не надала представникам міжнародної організації доступу на півострів згідно з резолюціями Генасамблеї ООН, тож доповідь базується на даних моніторингу Моніторингової місії з прав людини в Україні з її офісів на материковій частині України та інтерв'ю з жертвами, їхніми родичами, свідками, адвокатами та посадовцями.

Катування і зникнення

У Криму за останній рік порушено права 94 людей на належну правову процедуру і справедливий судовий розгляд, передбачені міжнародним правом. Щонайменше в одинадцяти випадках затримання відбувалися без законних підстав, стверджує доповідь.

"Іноді арешти та винесення вироків, як видається, були спрямовані на покарання за політичне інакомислення і, як здається, мали на меті слугувати застереженнями для інших", - зазначено в доповіді.

За даними УВКПЛ, до затриманих застосовували катування і сексуальне насильство.

У доповіді також висловили занепокоєння станом здоров'я трьох мешканців Криму, затриманих на півострові, які оголосили голодування - це Олег Сенцов, Володимир Балух та Емір-Усеїн Куку.

"Згідно з міжнародним гуманітарним правом, для затриманих осіб, що перебувають під захистом, повинно бути встановлено санітарний та харчовий режими, що є достатніми для підтримання їхнього здоров'я", - нагадали в УВКПЛ.

З 2014 року принаймні 42 людини стали жертвами насильницьких зникнень, четверо з них - за останній рік. 12 з них залишаються зниклими безвісти, одну людину знайдено мертвою.

Жертвами зникнень були переважно українські активісти, які були проти референдуму, проведеного в березні 2014 року, та підтримували українські збройні сили на півострові, зазначається в доповіді.

Копирайт изображения STR/NurPhoto via Getty Images
Image caption 86% із задокументованих обшуків і рейдів стосувалися кримських татар, свідчить УВКПЛ

У доповіді йдеться про навмисне переслідування кримських татар. Представники цієї групи, як і раніше, непропорційно страждають від обшуків поліції та ФСБ і кримінального переслідування, наголошується в документі.

"Меджліс, традиційна організація кримськотатарського народу, досі заборонений у Криму", - нагадує доповідь.

Громадянські права

У Криму порушується свобода мирних зібрань, вираження думок, об'єднання, релігії та пересування, зазначається в доповіді.

"Мирні зібрання, включно з одиночними пікетами, заборонялися або каралися. "Несанкціоновані" зібрання придушувалися, а їхніх учасників притягнули до відповідальності", - стверджує доповідь.

УВКПЛ зафіксувало продовження втручання в діяльність журналістів та судові санкції навіть за пости в інтернеті, які російська влада вважала "екстремістськими".

"Трьох осіб, які закликали до повернення Криму під юрисдикцію України, засудили до умовного позбавлення волі", - повідомляють укладачі доповіді.

Вибори і призов

18 березня 2018 року в Криму провели вибори президента Росії, хоча це є порушенням резолюції Генеральної Асамблеї ООН, що підтверджує статус Криму як території України, йдеться в доповіді.

УВКПЛ отримало дані про те, що на працівників державного сектора тиснули, аби примусити їх взяти участь у виборах, щоб забезпечити високу явку виборців.

Копирайт изображения TASS via Getty Image
Image caption Призов кримських мешканців до російської армії - порушення міжнародного права, стверджують в ООН.

"На порушення міжнародного гуманітарного права з 2015 р. до збройних сил Російської Федерації були призвані 12 тисяч чоловіків із Криму", - зазначено у документі.

Щороку призовна кампанія стає дедалі агресивнішою: якщо у 2015 році призвали 500 чоловіків, то навесні цього року ця цифра сягнула нової найвищої позначки, коли призвали 2 800 кримських мешканців.

Чверть призовників відправили служити до військових частин у Росії, відповідно до практики, запровадженої у 2017 році.

Освіта

Копирайт изображения UKRINFORM
Image caption Єдина у Сімферополі українська гімназія перейшла на російську програму навчання у 2014 році

У 2017/18 навчальному році 97% дітей у Криму навчалися російською мовою, тоді як у 2014 році таких було 90,7%.

За минулий навчальний рік кількість дітей, які навчаються українською мовою, скоротилася на 14% у порівнянні з попереднім навчальним роком, згідно з офіційною російською статистикою.

У 2017-18 навчальному році викладання українською проводили в одній україномовній школі і у 13 україномовних класах російськомовних шкіл, де разом навчалося 318 дітей.

Для порівняння, у 2013-14 навчальному році існувало 7 україномовних шкіл і 829 україномовних класів, де навчалося 12694 дитини.

Рівень використання кримськотатарської мови у державній освіті залишився стабільним. Згідно з даними російської статистики, освіту рідною мовою в минулому навчальному році отримували 5835 кримських татар. У Криму зараз 16 кримськотатарських шкіл.

Втім, є випадки, коли, попри заявлений мовний статус школи, навчання проводиться російською, а кримськотатарська мова викладається як факультатив після основних занять, зазначено в доповіді.

Заклик до країн

Доповідь містить довгий список рекомендацій до Росії, зокрема дотримуватися прав людини у Криму й виконувати зобов'язання, покладені на окупаційну державу відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, повернутися на півострові до українського законодавства, що діяло до 2014 року, і забезпечити доступ для міжнародних моніторингових місій.

Це вже не перша міжнародна доповідь, в якій владу Росії звинувачують у погіршенні ситуації з правами людини в Криму.

Москва послідовно заперечує претензії, які до неї висувають.

УВКПЛ також містить рекомендації до України, зокрема спростити доступ нинішніх та колишніх мешканців Криму до державних послуг.

"За Україною зберігається зобов'язання всіма правовими та дипломатичними засобами забезпечувати дотримання прав людини мешканців Криму", - нагадує УВКПЛ.

Люди з Криму, включно з переміщеними особами, мали обмежений доступ до державних послуг на материковій частині України, зокрема до банківських послуг, послуг із реєстрації актів громадянського стану та отримання документів, що посвідчують особу, йдеться в доповіді.

Міжнародній спільноті ж рекомендують закликати Росію дотримуватися її зобов'язань за міжнародним правом у галузі прав людини.

Хочете отримувати найважливіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему