"Процес пішов швидше, ніж можна було припустити". Митрополит РПЦ після рішень синоду

Митрополит Іларіон Копирайт изображения Anton Novoderezhkin/Getty Images
Image caption Митрополит Іларіон з РПЦ проводив основні переговори про автокефалію останні півроку

Голова відділу зовнішніх церковних зв'язків РПЦ митрополит Іларіон розповів ВВС про розрив відносин із Константинополем, подальші заходи у відповідь на автокефалію для української церкви та покарання, яке загрожує священикам за відвідання Афону.

15 жовтня синод Російської православної церкви розірвав євхаристійні відносини із Вселенським патріархатом Константинополя через ситуацію в Україні.

Це сталося після того, як Константинополь зняв анафему з голови УПЦ КП патріарха Філарета і заявив, що Україна не є канонічною територією РПЦ, а належить Константинополю.

Це стало наслідком рішення Константинополя дозволити створити в Україні власну православну церкву, незалежну від Московського патріархату.

Наступного дня після засідання синоду кореспонденти Російської служби Бі-бі-сі зустрілися з головою відділу зовнішніх церковних зв'язків РПЦ митрополитом Іларіоном, який вів більшу частину переговорів про автокефалію протягом останніх місяців і зачитував рішення синоду.

Він розповів про те, як РПЦ бачить подальший розвиток подій і чи готова до нових кроків, якщо в Україні все ж таки з'явиться нова незалежна і визнана церковна структура.

"Аргументів проти розриву не було"

ВВС: Засідання синоду тривало близько восьми годин. Чому так довго? Що обговорювалося на синоді?

Митрополит Іларіон: По-перше, початок засідання синоду затримався, тому що патріарх зустрічався з президентом Білорусі. Зазвичай такі зустрічі тривають близько години, а вчора тривали дві години. Відповідно весь розклад посунувся.

Засідання синоду, як правило, триває годин сім-вісім, тому що накопичується багато питань. Це і свячення нових архієреїв, і відкриття нових монастирів, і кадрові питання. Але, звичайно, вчора значу частину часу ми присвятили темі взаємовідносин з Константинопольським патріархатом, редагували текст заяви, яка була оприлюднена. Це забрало десь години три.

ВВС: А у вас була чернетка цієї заяви?

М.І.: Чернетка була.

ВВС: Тобто ви ще до початку синоду знали, що розриву не уникнути?

М.І.: Ми ніколи не можемо передбачити, як піде дискусія на синоді. У нас була певна чернетка, підготована на випадок розриву. Але якби розриву не було, то аргументи все одно ті самі. Ті канонічні аргументи, які ми навели в заяві, так чи інакше у нас було зібрано.

Є слідча справа, а є вирок. Справа готується протягом тривалого часу, збираються аргументи, докази, а вирок вже суд виносить. Задача відділу, який я очолюю, - підготувати документи для синоду, а синод вже вирішує колегіально.

ВВС: Тобто аргументів за розрив було більше?

М.І.: У нас взагалі не було аргументів проти розриву відносин. На жаль, Константинополь ухвалив такі рішення, на які в нас просто не було іншої відповіді.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Митрополит Іларіон оголосив про рішення синоду РПЦ припинити євхаристійне спілкування з Вселенським патріархатом

ВВС: Здавалося, що процес розриву - це все ж таки тривалий процес. А вчора одразу все обрубали. Як так вийшло?

М.І.: Процес пішов швидше, ніж можна було припустити. Я гадаю, що у Константинопольського патріархату є певні причини поспішати. І мені здається, головна причина в тому, що вони хочуть встигнути зробити те, що вони задумали, поки при владі перебуває президент Порошенко. Тому що вони розуміють, що якщо прийде інший президент, то таких шикарних умов, які він для них створює, у них не буде.

ВВС: Розрив відносин - це вища міра церковних санкцій. Якщо Україна все ж таки отримає автокефалію, то чим іще зможе відповісти Російська церква?

М.І.: Я не хочу передбачати, але арсенал засобів впливу досить великий. Навіть у міжнародних відносинах розрив дипломатичних відносин між державами - це ще не кінець історії, якщо конфлікт розвивається.

Я дуже б хотів сподіватися, що цей конфлікт буде зупинено. Але якщо його і не буде зупинено, тоді просто дві церкви вступають у тривалу конфронтацію і можливі найрізноманітніші способи впливу дії однієї церкви на іншу.

ВВС: Наприклад?

М.І.: Я не хотів би зараз озвучувати ці способи. Тому що ми повинні відповідально підходити до таких рішень. Якщо будуть подальші кроки, наш синод буде знову збиратися, будемо знову приймати рішення.

На сьогодні ми дуже чітко сказати, що той факт, що Константинопольський патріархат визнав розкольницькі структури, для нас означає, що сам Константинополь наразі перебуває у розколі. Він себе ідентифікував з розколом. Відповідно, ми з ним не можемо мати повне євхаристичне спілкування.

ВВС: Але якщо, знову ж таки, автокефалія буде і інші помісні церкви визнають цю нову церковну структуру, Російська церква буде і з ними припиняти спілкування?

М.І.: Не хочу зараз передбачати. Будемо обговорювати на синоді. Але поки що я не побачив від жодної помісної церкви підтримки Константинополя. Є церкви, які мовчать, є церкви, які відкрито виступають проти. Але ще жодна церква не виступила у підтримку цих розбійницьких дій.

Церква і політика

Копирайт изображения Getty Images

ВВС: У Росії церква офіційно відділена від держави. При цьому спочатку глава МЗС Сергій Лавров виступив проти дій Константинополя, потім президент Росії Володимир Путін - при чому на засіданні Ради безпеки, а потім був ваш розрив. Це пов'язані дії? Ви зверталися за допомогою до влади?

(За три дні до синоду РПЦ президент Росії Володимир Путін обговорив з членами Радбезу РФ положення Російської православної церкви в Україні. Раніше повідомлялося, що в Кремлі уважно стежать за процесом автокефалії в Україні.)

М.І.: Чинний конфлікт розвивається у двох планах. Є політичний план, а є церковний план. На політичному плані - конфлікт між Україною та Росією. І так само, як президент Порошенко вважає, що він має право висловлюватися на церковні теми, ухвалювати рішення, пов'язані з організацією церковного життя в Україні, так само і президент Росії та підпорядковані йому структури вважають, що мають право висловлюватися на ці теми. Але це політична складова.

Наша задача, нашого священного синоду, - відповісти на дії Константинополя у суворо канонічному полі, ми не торкаємося політичних питань.

Ми абсолютно не оскаржуємо суверенітет України як держави. Але цей суверенітет не має жодного стосунку до того, як влаштована церква. Тому що деякі православні церкви перебувають у кордонах однієї країни, а деякі є багатонаціональними. Наприклад, Олександрійський патріархат об'єднує 54 країни Африканського континенту. Якщо ділити всі ці церкви за кількістю країн, які до неї входять, то у нас буде не 15 помісних церков, а майже стільки ж, скільки країн в ООН.

ВВС: Коли прес-секретар президента Дмитро Пєсков розповідав про це засідання Радбезу, він сказав, що воно було присвячено проблемам Російської православної церкви в Україні. При цьому Російська церква заявляє, що Українська церква автономна і незалежна.

М.І.: Я гадаю, що в цьому випадку було проявлено некомпетентність. Тому що Російської православної церкви в Україні не існує, існує Українська православна церква, це самоврядна частина Московського патріархату. Зараз деякі українські політики її намагаються перейменувати на "Російську православну церкву в Україні".

"Поїхати на Афон може будь-яка людина"

ВВС: Зараз усі стали обговорювати поїздки на Афон. Спочатку казали про те, що молитися на Афоні не рекомендовано нікому, потім казали, що молитися на Афоні можна, але не духовенству, а духовенство буде покарано. Тож хто може поїхати на Афон, як буде покарано духовенство?

М.І.: Поїхати на Афон може будь-яка людина, яка має грецьку візу і дозвіл на в'їзд до Афона. Молитися Богу ми можемо в будь-якому місці на Землі.

Але є таке поняття як євхаристичне спілкування. Це можливість для вірянина однієї церкви причащатися у храмах іншої церкви та сповідатися. Ми розірвали євхаристичні відносини з Константинопольським патріархатом. Афон входить до його юрисдикції. Для нас розрив відносин означає, що ми не можемо зараз здійснювати богослужіння в Афонських монастирях, не можемо причащатися, але ми можемо відвідувати ці монастирі як віряни, як туристи. Тобто жодного розриву людських стосунків немає.

ВВС: І священики можуть відвідувати?

М.І.: Священики можуть їх відвідувати.

ВВС: Чи будуть покарані священики, якщо приїдуть на Афон?

М.І.: Якщо будуть брати участь у богослужіннях, то це питання стане предметом обговорення з його правлячим архієреєм. Розстригою не зроблять, але є різні форми канонічних погроз в таких випадках.

ВВС: Наприклад?

М.І.: Наприклад, заборона у священослужінні.

ВВС: Одразу, за одну поїздку?

М.І.: Це архієрей вирішуватиме. Може бути догана. Є різні способи.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему