Іран під санкціями США: чи виживе країна в ізоляції?

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Іранський експорт нафти - основна мета санкцій США

Нові жорсткі санкції США проти Ірану набули чинності. Після трирічного перепочинку країна знову втратить можливість займатися бізнесом із Заходом, не матиме основного заробітку від продажу нафти, і опиниться відрізаною від світової фінансової системи.

США розраховують на те, що бідність змусить керівництво Ірану піти на поступки, згорнути ядерну і ракетну програми, а також відмовитися від підтримки Башара Асада в Сирії, "Хезболли" в Лівані та інших сил, що протистоять союзникам Вашингтона на Близькому Сході.

Тегеран впевнений, що справжня мета США - не переговори, а зміна влади, і обіцяє не здаватися: мовляв, іранці переживали і не таке.

Що це за нові санкції, чим вони відрізняються від попередніх, чому їх не вдалося уникнути і чим вони загрожують жителям і владі Ірану - розбиралася BBC.

Нові старі санкції

З кінця минулого століття Іран побував під санкціями США, ООН і Євросоюзу, але більшу частину обмежень зняли майже три роки тому в обмін на зобов'язання припинити ядерну програму. Не встиг Іран оговтатися, як нова адміністрація США на чолі з Дональдом Трампом вирішила знову закрутити гайки.

Ядерну угоду підписали в липні 2015 року, вона набула чинності в січні 2016 року, а в травні 2018 року Трамп вийшов з неї - всупереч невдоволенню європейських союзників та решти світу. Після травневої об'яви американські санкції повернулися в два етапи - перша частина через 90 днів, друга - через 180 днів після оголошення.

З 7 серпня почала діяти заборона на:

  • продаж і передачу готівкових доларів Ірану;
  • торгівлю золотом та іншими дорогоцінними металами з Іраном;
  • угоди в іранських ріалах;
  • будь-які дії, пов'язані з випуском іранського держборгу;
  • торгівлю алюмінієм, графітом, сталлю, вугіллям і програмним забезпеченням промислового призначення;
  • імпорт предметів розкоші, серед них іранські килими та чорна ікра;
  • поставки пасажирських літаків до Ірану.
Копирайт изображения AFP

З 5 листопада повернулися три головних обмеження:

  • фактична заборона на операції в доларах для банків тих країн, які не скорочуватимуть закупівлі іранської нафти;
  • санкції проти іранських портів і ключових галузей: енергетики, судноплавства і суднобудування.
  • всі розрахунки іноземних банків з центробанком Ірану і заборону на доступ Ірану до валюти, яку він зберігає на іноземних рахунках.

США давно заборонили американському бізнесу торгувати з Іраном, і ядерна угода не зобов'язувала Вашингтон відмовлятися від власного ембарго, однак нав'язати його іншим країнам він не може - це справа Радбезу ООН. Але США в силах закрити банкам доступ до розрахунків в доларах, щоб змусити владу їхніх країн приєднатися до нафтового ембарго, як це було з Євросоюзом в 2012 році.

Долар є світовою резервною валютою і основним засобом оплати в міжнародній торгівлі, тому загроза втратити доступ до американської фінансової системи - вагомий аргумент для багатьох країн.

США і раніше не вдавалося повністю перекрити експорт нафти з Ірану, а на цей раз це буде ще складніше. Союзники Вашингтона, перш за все в Європі, прагнуть виконати свої зобов'язання в межах ядерної угоди і не хочуть повертатися до нафтового ембарго.

Адміністрація Трампа неодноразово давала зрозуміти, що буде прагнути перекрити кран, але згодна робити виключення, якщо хтось із союзників не зможе за відведені 180 днів до 4 листопада згорнути закупівлі і замістити їх нафтою інших постачальників.

"Наша мета - якомога швидше звести нанівець експорт нафти з Ірану, - заявив в понеділок міністр фінансів США Стівен Мнучін. - Ми посилимо тиск на тих, хто заважає зробити це реальністю".

Вашингтон повідомив, що зробить винятки для восьми країн - Китаю, Індії, Південної Кореї, Туреччини, Італії, Греції, Японії та Тайваню. Вони тимчасові, їх потрібно підтверджувати кожні 180 днів.

Ситуацію ускладнює той факт, що в травні, коли Трамп розривав угоду, передбачалося, що основним джерелом додаткової нафти на ринку буде ключовий союзник США в регіоні - Саудівська Аравія. Однак незадовго до закінчення перехідного періоду відносини Заходу з нафтовим королівством несподівано різко погіршилися після вбивства саудівського журналіста Джамаля Хашоггі.

Копирайт изображения AFP

Не менш розпливчасті і перспективи повернення фінансових санкцій проти центробанку Ірану - Європа не хоче, щоб його знову відключили від міжнародної системи банківських платежів Swift, яка базується в Бельгії, а відмова зробити це загрожує санкціями проти Swift, якою користуються понад 10 тисяч банків з двох сотень країн світу.

У п'ятницю Вашингтон запропонував Swift відключити іранські банки від системи або мати справу з санкціями.

Як до цього дійшло

США ворогують з Іраном з часів революції 1979 року, а в 1984 році зарахували його до "спонсорів тероризму" і запровадили масштабні санкції. Світ залишався осторонь цієї сутички до початку 21-го століття, коли ООН почала підозрювати, що Іран в порушення договору про нерозповсюдження зайнявся збагаченням урану заради того, щоб отримати ядерну зброю.

У червні 2010 року терпець увірвався, і Радбез ООН ввів схожі з американськими драконівські санкції проти Ірану. Через два роки Євросоюз повністю припинив купувати іранську нафту.

Ще через рік Іран відступив, і в листопаді 2013 року підписав тимчасову угоду (JPA) за підсумками переговорів з шестіркою країн: Китаєм, Францією, Росією, Великою Британією, США та Німеччиною. Завдяки тим послабленням Іран отримав доступ до $ 4,2 млрд заморожених закордонних активів і дозвіл експортувати 1,1 млн барелів нафти на добу - це майже вдвічі менше, ніж в 2011 році.

Через два роки на зміну тимчасовій угоді прийшла ядерна угода Ірану з "шісткою" (JCPOA), і обмеження на експорт нафти і фінансові перекази зняли. З цієї угоди Трамп і вийшов в травні 2018 року.

Чи шкодять санкції Ірану?

Іран належить до трійки світових лідерів за доведеними запасами нафти і газу, і його добробут залежить від експорту енергоносіїв. За оцінками американського Congressional Research Service, на енергетичний сектор припадає 20% іранської економіки і від третини до половини доходів державної скарбниці.

Тому США і обрали основною метою економічної війни іранський нафтовий експорт.

Проте навіть у найгірші роки європейського ембарго Іран міг експортувати нафту. Тепер Вашингтон прагне перекрити кран.

Ядерна угода зняла обмеження на експорт іранської нафти, проте десятиліття заборон на інвестиції та технології обмежили можливість нарощувати видобуток. Ти не менше, Іран швидко відновив експорт нафти і газового конденсату, і до травня 2018 року досяг рекордних з моменту підписання ядерної угоди 2,7 млн барелів на добу.

І тут Трамп оголосив про вихід з угоди. Експорт майже відразу впав на 25%.

За ним у прірву зірвався і курс національної валюти, а ціни злетіли. За лічені місяці ріал втратив більше 70% вартості, а їжа подорожчала в півтора раза. Економіка, що ледь вийшла з рецесії, знову перейшла від зростання до спаду.

І це тільки початок: подальше скорочення експорту нафти лише посилить дефіцит валюти, що може призвести до нової девальвації і чергового зростання цін.

Аналогічні проблеми Іран пережив у 2012 році, коли ЄС ввів нафтове ембарго. Тоді доходи від експорту нафти впали вдвічі. Національна валюта за тиждень девальвувалася на 40%, а інфляція розігналася до 45%. Іранської статистики дуже мало, але за деякими оцінками, кожен третій чоловік працездатного віку в містах тоді залишився без роботи.

Чим може відповісти Іран

Тегеран сподівається, що на цей раз під санкціями підпишуться не всі, і пережити їх буде легше. По-перше, у Трампа менше союзників і ваги в світі, ніж в Обами, який запроваджував попередні санкції, вважає Іран. По-друге, на цей раз він нічого не порушив, а як раз навпаки - дотримується ядерних домовленостей із Заходом.

Надії живляться спробами Європи знайти спосіб вберегти торгівлю з Іраном і ядерну угоду від американських санкцій. Проте санкції вже повернулися, а Європа поки лише обговорює, що з ними робити.

Швейцарія обіцяє залишити відкритими канали фінансування закупівель ліків і продовольства.

Іранці сподіваються, що країни, які відкрито протистоять США, перш за все Китай і Росія, продовжать купувати у нього нафту, що дозволить продавати хоча б 1 млн барелів на добу. Цього буде достатньо, щоб утриматися на поверхні.

Влада поступово переводить країну в стан облоги. Вони почали роздавати продовольчу допомогу малозабезпеченим, і незабаром на неї зможе розраховувати кожен другий житель 80-мільйонної країни.

Одночасно Іран повертається до практики таємного експорту нафти, яка дозволяла йому переживати колишні заборони. Financial Times писала у вересні про "флоти кораблів-примар" - танкери з нафтою, які вийшли з іранських портів, але вимкнули систему, що дозволяє трейдерам відстежувати їх пересування. Тільки один з них - Happiness I ("Щастя 1") - везе в невідомому напрямку 2 млн барелів іранської нафти. А всього їх як мінімум сім.

Тоді ж Reuters написав, що танкери стоять на рейді у порту Дубая в очікуванні покупців, оскільки Південна Корея скоротила закупівлі, а ОАЕ зовсім відмовилися від них.

"Ніхто не сперечається, зрозуміло, теперішня влада має труднощі. Вони припустилися помилок в останнім часом, їх потрібно виправити", - говорив BBC в серпні близький до влади політичний аналітик Мохамед Маранді.

Незадовго до цього президент Хасан Рохані звільнив голову центробанку, після цього парламент зняв міністрів економіки і праці, а в жовтні Рохані оновив керівництво економічного блоку уряду молодими технократами.

Тепер влада краще підготовлена до нового етапу кризи, упевнений Маранді. "Поза всякими сумнівами, через кілька місяців економіка стабілізується", - сказав він.

Чи буде революція?

Копирайт изображения Getty Images

США підкреслюють, що санкції спрямовані не проти народу Ірану, а проти влади - і навіть не світської, а релігійної.

"Населення Ірану не є метою цих санкцій", - написав у день їх запровадження міністр фінансів США Мнучін.

"Їх вводять в межах стратегії американського уряду, яка покликана змусити (духовного лідера Ірану) аятолу Хаменеї і Корпус вартових ісламської революції змінити поведінку", - написав Мнучін, не згадавши світську владу в особі президента Рохані.

Рохані Мнучіну не повірив.

"Сьогодні ворог (США) намагається зруйнувати нашу економіку ... Санкції спрямовані насамперед проти наших громадян", - сказав він.

Аятолла Алі Хаменеї - автор концепції "економіки опору" - розрахунку на власні сили і розрив відносин із Заходом. Рохані, навпаки, виграв останні вибори під прапором підвищення рівня життя шляхом повернення Ірану в світову фінансову і торгову системи.

Його підтримували молодь і помірні прихильники реформ. Вони чекали економічного ренесансу і відкритості. Нові санкції позбавляють їх не тільки цієї надії, але і підривають віру в ідею про здатність Заходу домовлятися.

Консерватори отримали шанс взяти реванш і розправитися з реформаторами на парламентських і президентських виборах 2020 і 2021 років. І новий інструмент в боротьбі з незадоволеними: стан облоги розв'яже руки для жорстокого придушення протестів, які раз у раз спалахують в зубожілій країні.

"Іранська економіка зазнає і буде зазнавати труднощів у найближчі місяці. Але я хочу запевнити вас: Іран витримає. Ми і не таке переживали", - описав Маранді настрою в Тегерані.

"Американці хочуть розчавити іранський народ, принизити його. У них нічого не вийде".

Хочете отримувати найцікавіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему