П'ять років після Євромайдану: чи підвела Європа Україну?

Євромайдан Копирайт изображения UNIAN
Image caption Євромайдан розпочався після відмови влади України підписати угоду про асоціацію з ЄС

Західні експерти та політики на п'яту річницю початку Євромайдану підсумовують, чи зробила Європа усе можливе, щоб допомогти Україні.

У розмові з кореспондентом російської служби ВВС Михайлом Смотряєвим відомі експерти нагадали, що частина українського суспільства вийшла на протест, щоб захистити європейський вектор розвитку.

Вони вважають, що ЄС міг зробити більше для підтримки України, але і Київ, попри багато досягнень, міг просунутись з реформами набагато далі. І заважають цьому приватні інтереси частини української влади.

Дуже показово, що на Заході припускають - навіть якби Віктор Янукович підписав угоду про асоціацію з ЄС, то Київ би не уникнув конфлікту з Росією.

Бартош Ціхоцький: "Україна пройшла довший шлях, ніж за два десятиліття після розвалу СРСР"

Копирайт изображения Getty Images

Бартош Ціхоцький, заступник міністра закордонних справ Польщі:

"Сьогодні збірна Європа (спільнота Заходу. - Ред.) залишається головною силою, що підтримує трансформацію в Україні.

Цьому є реальні конкретні приклади: боротьба з корупцією, реформа судочинства, реформа самоврядування.

На філософському рівні можна нескінченно міркувати про те, чи були виправдані настільки сильні емоції та надії українців на Майдані. Може, хтось сподівався, що Україна стане членом ЄС за цей час.

За цей час Україна пройшла довший шлях, ніж за два десятиліття після розвалу СРСР. Вона просунулася на шляху до ефективної, справедливої держави, здатної гарантувати безпеку і розвиток своїх громадян.

МВФ залишається дуже сильним інструментом, що сприяє реформам. Без макрофінансової допомоги, яку надають МВФ і Європейська комісія, українські державні фінанси не втримаються, це очевидно.

Після безпрецедентних успіхів України - скасування віз, узгодження Угоди про асоціацію та угоди про поглиблений митний простір, - програма макрофінансової допомоги стає головним мотором трансформації України, поштовхом ззовні.

Але без внутрішньої консолідації суспільства (в Україні. - Ред.) і політичної еліти навколо трансформації нічого не вийде.

У березні в Україні будуть президентські вибори, і ніхто не знає, хто переможе, - на відміну від Росії, де заздалегідь відомо, хто переможець.

Це вже величезний успіх України. Звичайно, це сталося не тільки завдяки Європейському Союзу, а й завдяки бажанню України та ЄС співпрацювати".

Джон Лаф: "Українське керівництво навмисно уповільнює деякі ключові реформи, щоб захистити свої інтереси"

Джон Лаф, експерт британського аналітичного центру Chatham House:

"Я не вважаю, що Європа підвела Україну. Європа не несе відповідальності за той стан, в якому Україна опинилася після проголошення незалежності в 1991 році.

Відповідальність за це повністю лежить на плечах української еліти.

Українцям довелося вибирати між двома моделями розвитку, а дуже некомпетентне і корумповане керівництво вирішило використовувати силу проти громадян.

Це була революційна ситуація, і вона вибухнула. Стало зрозуміло, наскільки крихка українська держава, наскільки низький рівень довіри до влади. Власне, так і трапився Майдан. Ніхто не припускав, що це станеться так стрімко.

ЄС зробив для України дуже багато. Він організував безпрецедентну за масштабами програму допомоги і навчився адресно розподіляти цю допомогу. І вона працює.

Україна значно просунулася на шляху реформ, хоча й не достатньо для того, щоб цей процес став незворотнім.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Активісти Євромайдану

Європі доведеться і далі підтримувати Україну, просто тому, що якщо цього не робити, ситуація в країні може розгорнутися в інший бік і вийти з-під контролю.

Частково Україна скористалася цим розумінням в Європі, і не проводила реформи з тією швидкістю і масштабом, з яким їй довелося б це робити, якби вона була без європейської підтримки.

Однак при цьому Україна демонструє значну стійкість, яку недооцінюють в багатьох столицях, в тому числі у Москві. В Україні присутнє громадянське суспільство, цілеспрямоване і наполегливе.

І цього може виявитися достатньо, щоб посунути нинішній політичний клас з вмонтованими в нього олігархічними інтересами та стати більш відкритою країною.

Попри сусідство з Росією (з усіма наслідками й проблемами), Україна починає все більше усвідомлювати свою близькість до Європи та політично, і економічно, і що у неї є шанс перетворитися в успішну країну.

Росія не подає приклад Україні, і мені здається, в українців просто немає вибору, окрім як зближуватися з Європою.

Рівень підтримки таких країн як Україна, Молдова, Грузія, в європейському суспільстві низький, навіть дуже низький. Але політичний клас Європи розуміє, що вибору у нього немає. Хоча з українським керівництвом непросто мати справу, воно не завжди тримає слово, воно навмисне уповільнює деякі ключові реформи, щоб захистити свої інтереси".

Джеймс Шерр: "Якби ЄС підписав з Україною угоду про асоціацію, це теж було б приводом (для агресії Росії)"

Копирайт изображения UNIAN

Джеймс Шерр, експерт британського аналітичного центру Chatham House:

Події в Україні (протести Євромайдану. - Ред.) не стали "чорним лебедем". Вони були передбачувані, але політичний мейнстрім дивився в інший бік.

Я передбачав, що якби ЄС підписав з Україною угоду про асоціацію, це теж було б приводом (до російської агресії. - Ред.).

Саміт у Вільнюсі в 2013 році в цьому сенсі зіграв би ту саму роль, що і саміт НАТО в Бухаресті в 2008-му, після якого Росія атакувала Грузію.

У самій Україні позицію ЄС сприймають з вдячністю, але не без певної критики, особливо в тому, що стосується санкцій. У Європі ж, попри всі розбіжності, єдність щодо санкцій виявилася міцнішою і тривала довше, ніж я очікував.

Відносно НАТО присутнє розчарування і роздратування тим, що США і Британія не виконали свої зобов'язання за Будапештським меморандумом.

Україна домоглася певного прогресу і провела деякі важливі реформи. Головне обмеження тут - брак політичної волі та можливостей почати такі перетворення, які в ідеальних умовах можуть привести до початку реалістичного діалогу про членство в ЄС.

ЄС не бажає поступатися Росії в фундаментальних питаннях незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Це вражає, особливо якщо згадати, скільки зараз в Європі розбіжностей.

Вторгнення (Росії. - Ред.) до Криму було поворотним моментом. До нього ЄС та Захід в цілому (включаючи США), навіть попри події в Грузії, дотримувалися парадигми "співпраці з Росією" - нелегкого, проблематичного, але все ж партнерства.

Росія анулювала всі угоди, що сформували всю систему відносин під час холодної війни. І на Заході люди, нарешті, це зрозуміли.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему