Що ж вирішив Конституційний суд Польщі щодо "українських націоналістів"

Демонстранти з банером "ОУН-УПА" Копирайт изображения NurPhoto/Getty
Image caption Українці протестують проти польського закону про Інститут національної пам'яті біля посольства Польщі в Києві, 5 лютого 2018 року

Конституційний суд Польщі визнав неконституційними формулювання "українські націоналісти" та "Східна Малопольща" в поправках до закону про Інститут національної пам'яті.

Трибунал пояснив, що такі положення потребують кращого роз'яснення.

Ці формулювання в лютому 2018 року оскаржив президент Анджей Дуда, вказавши на те, що вони неточні.

Президент України Петро Порошенко привітав таке рішення суду.

"Дякую президенту Анджею Дуді за ініціювання провадження і щиро вітаю рішення трибуналу", - зазначив президент у Facebook.

Міністр соцполітики України Павло Розенко прокоментував рішення так: "Позиція Президента України та української делегації були підтверджені і юридично. Це рішення закриває одне із принципових для нас питань, що викликало серйозну напругу у двосторонніх україно-польських відносинах".

Що вирішив суд

Ці терміни містяться в кількох статтях польського закону про Інститут національної пам'яті, що передбачає кримінальну відповідальність за заперечення злочинів "українських націоналістів" на території Волині та "Східної Малопольщі" з 1925 до 1950 року.

На думку суду, закон не дає чіткого визначення цих термінів.

"Закон про Інститут національної пам'яті взагалі не вказує, чи слід розуміти під "українськими націоналістами" лише організовані політичні чи воєнізовані структури, члени яких брали участь у діях проти державної влади та цивільних осіб, або тих, хто ототожнюється з ідеями українського національного руху і діяв проти Польської держави та її громадян в часи Другої Польської Республіки, Другої світової війни та у післявоєнний період", - цитує суддю Анджея Зелонацького польське видання onet.

Польський сейм та генеральна прокуратура вважають, що визначення "українські націоналісти" і "Східна Малопольща" відповідають вимогам кримінальних положень.

Суперечливі положення

Закон про Інститут національної пам'яті має на меті протидіяти фальсифікації польської історії в Польщі та світі.

У січні 2018 року польський сейм, а згодом і сенат, схвалили поправки до закону, доповнивши список злочинів, які вивчає і розслідує ІНП, тими, які вчинили "українські націоналісти" й "члени українських організацій, що співпрацювали з Третім Рейхом" у період між 1925-м та 1950 роком.

Згідно із законом, заперечення таких злочинів каралося штрафом або позбавленням волі до трьох років.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Польський президент Анджей Дуда ініціював розгляд закону у Конституційному суді

Президент Анджей Дуда підписав закон у лютому 2018 року. Одночасно він відправив положення на розгляд Конституційного трибуналу, по суті призупинивши його дію.

Протест України

Поправки до закону про ІНП викликали різку реакцію України.

Після їхнього ухвалення Верховна Рада підтримала заяву, в якій наголосила, що його нова редакція суперечить Декларації пам'яті і солідарності, за яку голосували парламенти двох країн 2016 року.

Український парламент закликав президента Польщі Анджея Дуду ветувати законопроект.

Копирайт изображения REUTERS/GLEB GARANICH
Image caption Українці протестують проти польського закону про Інститут національної пам'яті біля посольства Польщі в Києві, 5 лютого 2018 року

Верховна Рада наголошувала, що зміни до польського закону дають антиісторичне визначення "так званих злочинів українських націоналістів".

Це, на думку українських парламентарів, могло призвести до "маніпуляцій і посилення антиукраїнських тенденцій" в польському суспільстві, що зокрема збільшувало ризик обмеження прав і свобод українських трудових мігрантів в Польщі.

"Верховна Рада категорично не сприймає... нав'язування ідей колективної відповідальності українського народу, а також спроби польської сторони прирівняти дії усіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів ХХ століття - нацистського та комуністичного", - йшлося в заяві парламенту.

Міністр закордонних справ Клімкін називав зміни до закону про ІНП "несправедливими до українців".

Переглянути положення закону, в якому йшлося про українців, закликав також президент Порошенко.

Невдоволення Ізраїлю

Положення про "українських націоналістів" - не єдине, що викликало суперечки щодо польського закону про Інститут національної пам'яті.

У червні минулого року польський уряд та парламент за згодою президента скасували положення про кримінальне покарання за звинувачення польського народу та Польщі у співучасті у військових злочинах нацистів, зокрема в Геноциді проти євреїв.

Ухвалені в січні 2018 року поправки до закону про ІНП передбачали за такі дії покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі до трьох років.

Це положення викликало невдоволення Ізраїлю та США.

Копирайт изображения AFP
Image caption Президент Ізраїлю Беньямін Нетаньягу виступив категорично проти законопроекту

Ізраїльська влада вважала, що такі положення могли завадити людям, які вижили після Голокосту, говорити правду про цей злочин.

Це положення скасували, але тоді польський парламент не вніс зміни до статті, що засуджувала "злочини українських націоналістів" і викликала обурення в Україні.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему