На армійському арсеналі запобігли новій спробі підпалу - Генштаб

Остання велика пожежа на військовому складі була в жовтні бля міста Ічня Копирайт изображения Getty Images
Image caption Остання велика пожежа на військовому складі була в жовтні бля міста Ічня

Охорона одного з військових арсеналів попередила спробу підпалу, повідомляють у Генштабі ЗСУ.

"Сьогодні, 21 лютого, завдяки вмілим діям особового складу, попереджено спробу підпалу на одному з арсеналів Збройних Сил України. Загрозу оперативно ліквідовано, без наслідків", - йдеться у повідомленні.

На питання BBC News Україна про те, де саме могла статися пожежа, у прес-службі відповіли, що цю інформацію поки що не розкривають, адже тривають слідчі дії.

"Просимо представників засобів масової інформації не поширювати чуток та перевіряти відомості перед оприлюдненням, користуватися офіційними джерелами інформації", - додають у Генштабі.

Більше деталей там обіцяють додати згодом.

Попередні пожежі

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
Пожежа на одному з найбільших арсеналів міноборони почалася в ніч проти 9 жовтня 2018 року

Попередня велика пожежа сталася у жовтні минулого року - загорівся один з найбільших арсеналів Міноборони біля міста Ічня на Чернігівщині.

Щосекунди там вибухало 2-3 боєприпаси, хоча згодом інтенсивність пожежі знизилася.

Це була четверта велика пожежа на військових складах в Україні з 2014 року, а менших епізодів із загорянням арсеналів було ще більше.

Згодом генпрокурор Юрій Луценко заявив, що ічнянський арсенал не був готовий до вимог воєнного часу.

На брифінгу у середу він повідомив, що Сили спеціальних операцій у серпні 2018 року перевірили всі склади боєприпасів в Україні, щоб оцінити здатність об'єктів протистояти диверсіями.

За словами генпрокурора, арсенал поблизу Ічні тоді не зміг успішно пройти цю перевірку.

"Керівника ічнянського складу було знято з посади й звільнено в запас без вихідних виплат", - сказав пан Луценко.

При цьому він підкреслив, що склад в Ічні не був готовий до "контрдиверсійної роботи", і саме за це зняли з посади керівника арсеналу.

26 вересня 2017 року: Калинівка (Вінничина)

На 48-у арсеналі ЗСУ біля Калинівки зберігалося до 180 тисяч тонн боєприпасів, зокрема ракети до "Градів", "Смерчів" і "Точок-У", а також танкові снаряди.

За приблизними підрахунками, близько 32 тис. тонн з них було втрачено через пожежу.

Евакуювали десятки тисяч мешканців навколишніх сіл.

Минулося без жертв, однак кілька людей були травмовані.

Було пошкоджено кілька тисяч житлових будинків, більше десяти було зруйновано повністю.

Серед версій причин пожежі називалася диверсія з боку російських спецслужб (за допомогою безпілотників чи через закладення детонатору на території арсеналу).

Утім, в листопаді 2017 року за підсумками розслідування оштрафували начальника режимної служби складу за недбале ставлення до роботи. Штраф склав 2 465 гривень.

"Старший офіцер, будучи військовою службовою особою, в порушення статутних вимог, 26 вересня 2017 року неналежно виконував свої службові обов'язки щодо здійснення контролю за станом пропускного режиму", - зазначили у військовій прокуратурі Центрального регіону України.

Як наслідок, працівники приватного підприємства "перемістили заборонені легкозаймисті речовини" безпосередньо до місця зберігання снарядів.

23 березня 2017 року: Балаклія (Харківщина)

Копирайт изображения Reuters

Через пожежу і вибухи на 65-му ракетно-артилерійському арсеналі боєприпасів у місті Балаклія Харківської області, де зберігалося 125 тисяч тонн боєприпасів, загинула одна жінка і ще п'ятеро людей дістали поранення.

Довелося евакуювати понад 36 тисяч місцевих жителів, перекрили залізничний та автомобільний рух в районі складу.

Голова парламентського комітету з оборони Сергій Пашинський заявив тоді, що Україна втратила зброї на один млрд доларів.

За іншими даними, половину арсеналу в Балаклії складали компоненти знятих з озброєння боєприпасів, які планувалося утилізувати.

Міністр оборони Степан Полторак відзначив, що основною версією розслідування був "акт тероризму, вчинений диверсійно-розвідувальною групою".

А у Генпрокуратурі деталізували - склад підпалили з використанням російського безпілотника.

"Ми встановили переліт через російсько-український кордон безпілотного літального апарату, який скинув термобаричні заряди, які стали причиною вибуху під Балаклією. Таким чином, це диверсія Російської Федерації, яка нищить нашу військову інфраструктуру", - заявив генпрокурор Юрій Луценко.

У Росії такі звинувачення відкинули.

29 жовтня 2015 року: Сватове (Луганщина)

Копирайт изображения Луганська ОДА

На складі у місті Сватове Луганської області загорілися і вибухнули близько 3,5 тис. тонн боєприпасів. Загинули четверо людей: троє військовослужбовців та цивільний.

Згідно з різними повідомленнями, до восьми людей було поранено.

Вибухи пошкодили 58 житлових кварталів та сотні приватних будинків, близько 20 тисяч людей було евакуйовано.

Серед причин інциденту називали постріл із сигнального пістолета, можливі "дії противника" і службову недбалість.

Згодом військовий прокурор Анаталій Матіос повідомив, що слідство зупинилося на останній версії.

За його словами, прокуратура повідомила про підозру в халатності тодішньому в.о. керівника об'єднаних складів ракетно-артилерійського озброєння сектора А.

Інші інциденти

Копирайт изображения УНІАН

Також з 2014 року сталося кілька менших інцидентів на складах.

Зокрема у вересні 2017 року через пожежу на сусідньому полі загорівся склад боєприпасів неподалік Маріуполя.

У березні 2014 року пожежа на танковому складі у Кривому Розі Дніпропетровщини знищила дві заправлені бойові машини з повним бойовими комплектами. В результаті інциденту ніхто не постраждав.

Пожежі на військових складах траплялися в Україні і до 2014 року.

Найбільшими були пожежа у Лозовій на Харківщині в 2008 році та одразу кілька пожеж на одному й тому ж складі в Новобогданівці у Запорізькій області.

Вразливість складів

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Інтенсивність пожежі під Ічнею вже знизилася, але сильна задимленість залишається, кажуть у Міноборони

Про причини пожеж на військових складах в інтерв'ю BBC News Україна розповідав міністр оборони Степан Полторак: "Величезна проблема у тому, що після розвалу СРСР основний запас боєприпасів зберігався на ґрунті. Вберегти його дуже важко, адже будь-яка підготовлена диверсійно-розвідувальна група знайде можливість знищити таке сховище".

"Щоб вирішити проблему, потрібно близько 10 млрд грн. Напевно, таких грошей зараз немає. Але вже завершилося категорійне проектування всіх баз і арсеналів. З наступного тижня (Інтерв'ю було записане у квітні 2018 року. - Ред.) ми приступаємо до перемовин про початок будівництва на трьох основних базах підземних сховищ. Там боєприпаси будуть зберігатися не тільки від диверсійних груп, але і від повітряного удару", - додав міністр.

У 2018 році "на підтримання живучості" складів у бюджеті передбачено 500 млн грн.

Водночас журналіст Юрій Бутусов звертав увагу на недостатню кількість охорони арсеналів.

Що ж до пожежі на складі в Ічні, то, як кажуть у Міністерстві оборони, наразі розглядається кілька версій, включно з диверсією.

Зокрема військові зі складу стверджують про факт вибухів у чотирьох різних місцях арсеналу, які, за попередніми даними, й стали причиною пожежі.

У Міністерстві оборони також додали, що більшість майна на складі - це боєприпаси до стрілецької зброї, а також компоненти боєприпасів для можливої утилізації.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему