Іран відмовляється від частини ядерної угоди. Чому?

Рухані на ядерному об'єкті Копирайт изображения AFP
Image caption За останній рік США збільшили тиск на Іран

Іран відмовився від своїх ключових головних зобов'язань відповідно до міжнародної ядерної угоди 2015 року. Рік тому з цього договору вийшли США.

Президент Хассан Рухані заявив, що залишатиме збагачений уран у себе в країні, замість того, щоб продавати його за кордон.

Він також заявив, що відновить виробництво високозбагаченого урану за 60 днів.

Міжнародна угода мала на меті обмежити ядерні амбіції Ірану в обмін на послаблення санкцій, але напруга між Іраном та США зросла після того, як Вашингтон вийшов з угоди.

Відтоді економіка Ірану сильно постраждала через поновлення санкцій з боку США.

Іран повдомив про своє рішення іншим сторонам договору (Франції, Німеччині, Росії, Китаю та Великій Британії) вранці у середу, 8 травня.

Міністр збройних сил Франції Флоранс Парлі заявила французькому радіо, що європейські держави роблять все можливе для того, щоб зберегти договір, але якщо його умови не буде дотримано, це може призвести до наслідків і можливі санкції.

Іран оголосив про своє рішення після того, як держсекретар США Майк Помпео здійснив незапланований візит до Іраку, а американський авіаносець направили в район Перської затоки.

Влада США повідомляла про загрози американським силам та їхнім союзникам з боку Ірану, але подробиць щодо цих загроз не повідомлялося.

Що сказав президент Рухані?

Хассан Рухані заявив, що припиняє дві частини договору, який має назву Спільний всеосяжний план дій (СВПД), а саме про продаж надлишку збагаченого урану і важкої води.

Він дав іншим учасникам договору 60 днів, щоб вирішити чи виконувати свої зобов'язання за угодою, "особливо в банківській галузі і у галузі нафтових родовищ". Якщо вони це виконуватимуть і надалі, Іран відновить продажі.

Якщо ж ні і країни натомість вирішать долучитися до санкцій США, то, за словами Рухані, Іран розпочне більше збагачення урану, яке зараз обмежено, а також зупинить модернізацію ядерного реактора на важкій воді в Араку.

Копирайт изображения AFP/Getty Images
Image caption Президент Хассан Рухані дав іншим країнам-учасникам договору два місяці на переговори

Однак президент наголосив, що Іран не виходить з договору.

"Ми не хочемо виходити з угоди. Все населення світу має знати, що сьогодні - не кінець Спільного всеосяжного плану дій. Це новий крок у рамках цієї угоди", - сказав пан Рухані.

Однак він зазначив, що п'ять країн-учасників договору можуть стикнутися з "дуже рішучими діями", якщо ядерну справу Ірану передадуть до Ради безпеки ООН.

Яка реакція інших країн?

У британському МЗС назвали заяву Ірану небажаною, а представник прем'єр-міністра Терези Мей заявив, що Лондон дуже занепокоєний через рішення Тегерана.

"Ця угода є ключовим договором, який робить світ безпечнішим, і ми будемо добиватися, щоб вона продовжила діяти, поки Іран виконує свої зобов'язання", - сказав він.

Представник канцлера Німеччини Ангели Меркель заявив, що в Берліні чекають від Тегерана повного виконання умов ядерної угоди.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав ситуацію неприйнятною і заявив, що вона виникла "через безвідповідальну поведінку США".

"Рік тому США оголосили про вихід з цієї угоди, що було грубим порушенням і самого договору, і резолюції Ради безпеки", - заявив Лавров.

Чому ядерна угода переживає кризу?

Ситуація з ядерною угодою стала нестабільною після того, як президент Дональд Трамп рік тому оголосив, що США виходять з договору.

З того часу іноземні інвестиції в Іран припинилися, курс валюти країни знизився до рекордно низьких показників, а рівень інфляції зріс в чотири рази.

Попри це Іран продовжив дотримуватися умов угоди, як засвідчили інспектори МАГАТЕ, що наглядає за діяльність Ірану в ядерній галузі.

Копирайт изображения AFP
Image caption За умовами договору, Іран має надавати доступ до своїх ядерних об'єктів інспекторам МАГАТЕ

В Європі прибічники угоди, які протестували проти відновлення санкцій, намагалися знайти способи врятувати договір. Зокрема, було організовано спеціальну платіжну систему, щоб допомогти міжнародним компаніям, які і надалі хочуть продовжувати торгівлю з Іраном в обхід санкцій.

Але водночас Іран попередили про необхідність дотримуватися всіх умов угоди, особливо тих, що стосуються діяльності в ядерній галузі.

Однак відповідно до угоди, Іран зазначив, що вважатиме будь-яке відновлення санкцій "підставою для того, щоб припинити свої зобов'язання… цілком або частково".

Чому зросла напруга між США та Іраном?

Напруга у стосунках між США та Іраном йде з часів Ісламської революції 1979 року, коли було повалено прозахідного шаха Мохаммеда та встановлено нову антиамериканську адміністрацію.

Дональд Трамп від початку свого президентства у 2016 році зайняв сувору позицію щодо Ірану.

Його адміністрація хоче переглянути умови договору і розширити його дію, щоб також обмежити іранську програму балістичних ракет та "зловмисну" діяльність на Близькому Сході.

Копирайт изображения GETTY IMAGES
Image caption Дональд Трамп виступав проти угоди з Іраном ще до вступу на посаду президента

У квітні США посилили тиск на Іран, зокрема не було продовжено виняток з санкцій для п'яти головних клієнтів Ірану, які досі купували в нього нафту (це Китай, Індія, Туреччина, Японія та Південна Корея). Також США внесли у список іноземних терористичних організацій "Корпус вартових Ісламської революції", що є військовою гілкою виконавчої влади Ірану.

Також на початку цього тижня радник президента з питань з національної безпеки Джон Болтон заявив, що США відправляють авіаносець на Близький Схід через низку "ознак про ескалацію" та загроз з боку Ірану.

У відповідь Іран пригрозив заблокувати стратегічну Ормузьку протоку, яка є важливою транспортною артерією для світового експорту нафти. Однак поки що Тегеран цього не зробив. Експерти кажуть, що такі дії малоймовірні.

Про що ядерна угода?

Копирайт изображения AFP
Image caption Однією з умов угоди є модернізація реактора в Араку, щоб позбавити Іран можливості виробництва збройного плутонію

Ядерну угоду уклали у 2015 році між Іраном та шістьма світовими державами - п'ятьма членами Ради безпеки ООН (США, Велика Британія, Франція, Росія, Китай) та Німеччиною.

Угода послаблює накладений на Іран режим жорстких санкцій в обмін на обмеження масштабів ядерної програми Тегерана.

Багато хто побоювався, що Іран розробляє ядерну зброю.

За умовами угоди, Іран мав різко скоротити число своїх центрифуг, що збагачують уран, і протягом 15 років не будувати нові потужності для збагачення урану.

Іран також повинен зменшити свої запаси збагаченого урану на 97% і не збагачувати свій уран до рівня, необхідного для створення ядерної зброї.

Країна також зобов'язалася модернізувати реактор в Араку, щоб на ньому не можна було використовувати збройний плутоній.

Також Ірану обмежили обсяг продажів важкої води, яку виробляють у країні. За умовами угоди, вони мають залишати собі не більше 130 тонн, а решту продавати.

Саме стільки, згідно з угодою, Ірану потрібно для введення в експлуатацію модернізованого дослідницького реактора в Араку.

Стежать за дотриманням Іраном угоди представники МАГАТЕ, які проводять інспекції ядерних об'єктів країни.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему