Злет і падіння Терези Мей

Theresa May resigning outside No 10 Копирайт изображения Getty Images
Image caption Тереза Мей оголосила про відставку зі сльозами на очах

Вона прийшла під розмірковування про "нову Залізну леді", а йде під улюлюкання і саркастичний регіт з усіх боків. Така доля Терези Мей - другої жінки-прем'єра в британській історії, кар'єрного політика, яку брекзит спочатку підніс до самої гори, а потім знищив.

За всіма поняттями британської політичної культури Тереза ​​Мей вже давно мала б піти у відставку.

Перший "залізний" привід був у січні цього року, коли Палата громад небаченою до того в історії більшістю відкинула проект угоди про вихід з ЄС - тобто, з'ясувалося, що кабінет Мей не зміг виконати своє найголовніше, по суті єдине завдання: організовано вивести Британію з Євросоюзу до 29 березня.

Але Тереза ​​Мей в березні пішла на другу спробу. Знову розгром.

"Ну тепер вже точно мусить піти", - міркували коментатори. Але ні - 29 березня, в день брекзиту, який не відбувся, Мей робить третій захід, за провалом якого вся політична Європа стежила, насилу стримавши сміх.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
Емоційна промова Терези Мей

Але Мей все одно залишається.

Британські політики й публіцисти всі ці кілька місяців розмірковують, що змушувало Терезу так поводитися.

Хтось звинувачував її в тому, що вона банально чіплялася за владу.

Хтось припускає, що Мей усіма силами намагалася вберегти рідну Консервативну партію від розвалу і саме тому до кінця прагнула проштовхнути свій варіант брекзиту: вона сподівалася, що цей компромісний варіант помирить ворогуючі фракції. Марно.

Можливо, ці припущення правильні. А може бути, дочка священика Тереза ​​Мей була одержима майже релігійним почуттям місії: вона вирішила, що Історія і Провидіння поклали на неї це завдання - стати прем'єр-міністром, який вивів Британію з Європейського Союзу - і вона зобов'язана довести справу до кінця.

Але місія виявилася нездійсненною.

Схоже, Тереза Мей, принаймні спочатку, просто не розуміла, як не розумів майже ніхто в Британії, що це означає - спробувати вивести країну з союзу, в який вона вростала майже півстоліття.

Зараз майже ніхто вже не згадує, про що новоспечена прем'єр-міністр Тереза Мей говорила в перших програмних промовах влітку 2016-го.

Про соціальну справедливість. Про турботу про бідних. Про контроль трудящих над власниками компаній. Брекзит там був присутній, звичайно ж. Десь у кінці, у вигляді розмитих фраз, які потім оформилися в мантру "брекзит є брекзит, і ми досягнемо великих успіхів на цьому шляху".

Копирайт изображения Reuters

Можливо, партійному функціонерові Терезі Мей не вистачило візіонерства, рішучості, готовності відмовитися від пошуку компромісу там, де він недосяжний. Але головна причина її провалу - вона опинилася у глухому куті, цугцвангу, в ситуації, де будь-яке рішення викликає шквал обурення або з одного, або з іншого флангу розколотої брекзитом політичної еліти.

Так чи інакше, прем'єр-міністр Мей запам'ятається сучасникам цими безглуздими мантрами: "Брекзит є брекзит" і "Сильна і стабільна", а також прізвиськом "Мейбот".

"Суміш зашореності і впертості"

Коли в листопаді 1990 року торі скидали Маргарет Тетчер, її в країні або ненавиділи, або обожнювали. Про Терезу Мей в основному говорять зі здивованим презирством - причому в усіх фракціях британської політики.

"На посаді прем'єр-міністра Тереза ​​Мей продемонструвала смертоносну суміш зашореності та впертості, яка автоматично веде до непродуманих рішень. Список її грубих помилок занадто довгий, щоб наводити його тут, але він обов'язково повинен включати рішення тлумачити результат референдуму про членство в ЄС як рішучий вибір британського народу. Референдум закінчився майже внічию, і це мало б означати, що бажання обох сторін треба враховувати, щоб не поглиблювати розкол. Натомість Мей повелася як британський командувач у битві на Соммі у Першій світовій: наступати, попри обставини!" - так у день "брекзиту", який не відбувся, писав оглядач проєвропейської газети Independent Патрік Кокберн.

"Вона металася з боку в бік, безпринципно, і намагалася ловити вітер. Про яку згуртованість навколо спільної справи можна говорити, коли не знаєш, що це за справа? Місяць за місяцем Мей, як папуга, повторювала "брекзит є брекзит ". Важко собі уявити більш туманний, більш ухильний вислів щодо цього неймовірно складного політичного питання", - а це квітнева колонка публіциста-брекзитера Харрі Маунта в газеті-флагмані євроскептиків Daily Telegraph.

Це роздратування з'явилося не в останні місяці - воно наростало принаймні з першої половини 2018 року, коли настав час щось вирішувати про брекзит, і з'ясувалося, що рішення, яке влаштовує всіх або хоча б більшість, не проглядається.

"Під час референдуму Мей вчинила цілком розумно (або, як сказали б її критики, цинічно), зайнявши позицію "пасивного прихильника ЄС". Завдяки цій позиції її кандидатура на посаду лідера підійшла всім. Брекзитери думали, що, коли вона говорить "брекзит є брекзит", вона це всерйоз, а прихильники ЄС думали, що вона розуміє їхні тривоги", - розмірковував наприкінці 2018 року оглядач Spectator Джеймс Форсайт.

"Але прем'єрство Мей підірвало цю довіру. Брекзитери небезпідставно стверджують, що вона поставилася до брекзиту як до завдання, що потребує скоріше мінімізації збитків, ніж реалізації можливостей, що відкриваються. Як визнав один з членів кабінету, рішення поставити на перше місце єдність партії і доручити цей проект прихильникові ЄС виявилося катастрофічним. Тепер вони сповнені рішучості зробити наступним лідером брекзитера ", - писав оглядач Spectator півроку тому.

Проблема в тому, що від заміни Терези Мей на будь-кого питання брекзиту не зникне і не вирішиться. Як не зникне і розкол в суспільстві й політичній еліті Британії.

Кар'єра і рекорди

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Тереза Мей із чоловіком радіють з приводу її лідерства у партії торі

Тереза ​​Мей йшла до вершини сорок років.

"Я не пригадаю часу, коли у неї не було намірів пробитися в політиці", - сказала ще 2011 року її однокашниця по Оксфорду Пет Френкленд.

З майбутнім чоловіком Філіпом Меєм Тереза ​​Брезієр познайомилася на дискотеці студентської Консервативної асоціації. Їх звела знайома студентка з Пакистану Беназір Бхутто.

Копирайт изображения Theresa May
Image caption Тереза мей одружилася з Філіпом 1980 року

Сходження не було занадто швидким. У 29 років Мей - депутат районної ради на південному заході Лондона.

Потім - дві невдалі спроби обратися в депутати парламенту. Нарешті, третя вдала - в 1997 році. Мей вже сорок, у жовтні того року виповниться сорок один.

За п'ять років Мей стає головою Консервативної партії (лідером партії тоді був Іан Дункан Сміт).

2010-го - стала головою департаменту у справах жінок в уряді Девіда Кемерона. 2012-го стала міністром внутрішніх справ.

Нарешті, в липні 2016-го, після референдуму про брекзит і відставки Кемерона, не зовсім непередбачувано, але все-таки дещо несподівано Тереза ​​Мей була обрана новим лідером Консервативної партії і стала прем'єр-міністром.

Прем'єр-міністру Мей належать два рекорди, які неминуче будуть вписані в історію британської політики. Обидва - зі знаком мінус.

Перший - це розгромна поразка 15 січня 2019 року в Палаті громад під час голосування за проектом угоди про вихід з ЄС. 432 проти 202 - з таким рахунком уряд (якому мала б належати більшість в Палаті громад) не програвав ніколи.

Другий рекорд - це 36 членів уряду, які пішли у відставку за останні два роки. Другий в цьому списку - лейборист Тоні Блер: у нього пішли 29 членів уряду. Але тільки за десять років, а не за два.

Тут слід мати на увазі, що членів уряду в Британії - приблизно 160-170 людей. Це всі депутати Палати громад, від прем'єр-міністра - до якого-небудь парламентського секретаря, які причетні до роботи уряду і його взаємодії з парламентом.

Чим тепер займеться Тереза ​​Мей? 1 жовтня їй виповниться 63 роки. Попереду, вважаймо, ще багато років активного життя.

Можливо, як це заведено серед колишніх президентів і прем'єрів, Мей писатиме мемуари і їздитиме світом з лекціями за гонорари, які можна порівняти з річною зарплатою прем'єр-міністра.

А може, залишиться депутатом парламенту і згодом спробує повернутися в уряд. Як показали ці три роки, Тереза ​​Мей - дуже наполеглива людина.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Новини на цю ж тему