Арсенал-Челсі: що не так із фіналом Ліги Європи в Баку?

Олімпійський стадіон у Баку Копирайт изображения OZAN KOSE
Image caption Олімпійський стадіон у Баку, який може вмістити понад 60 тисяч людей, буде заповнений лише на 10% уболівальниками "Арсеналу" та "Челсі"

Великі європейські футбольні фінали, як правило, передбачають, що місто, яке проводить матч, просто заповнене фанатами команд суперників.

Але це не стосується великого матчу цього тижня — фіналу Ліги Європи в Баку, який супроводжують суперечки.

"Арсенал" і "Челсі" зможуть взяти з собою на матч тільки по 3 000 фанатів, адже поєдинок проводять так далеко від рідного міста обох команд, що його вже називають "вуглецевим фіналом" (відсилка до витрат пального на таку подорож і впливу на екологію).

Фактично на один кілометр дороги з Лондона до Баку кожен клуб відправлятиме по одному фанату.

Величезна ціна — як матеріальна, так і екологічна — другого за величиною європейського футбольного трофея — лише одна з низки суперечностей, які оточують подію.

Обмежена кількість квитків для англійських футбольних уболівальників, відсутність прямих перельотів, і рішення футболіста "Арсеналу" Генріха Мхітаряна не їздити до Баку через його вірменське походження — ці проблеми навколо організації матчу в Азербайджані кинули тінь на Фінал ліги Європи.

Образ через спорт

Копирайт изображения Adam Davy
Image caption Рішення Генріха Мхітаряна не їхати до Баку затьмарило підготовку до матчу

Багато хто відкрито ставив під сумнів рішення надати право організації матчу Азербайджану.

Як сталося, що невелика пострадянська країна приймає цю і безліч інших великих міжнародних подій?

Відповідь — слово з п'яти літер: нафта.

Кілька років тому Азербайджан усвідомив, що у нього є серйозна проблема із представленням назовні. Країна була відома на міжнародному рівні двома речами — нафтовими грошима і проблемами із дотриманням прав людини.

Влада зрозуміла, що може скористатися першим, аби змусити людей не помічати друге. І вони вирішили це зробити через спорт.

Тому, коли у 2017 році Азербайджан обрали для проведення фіналу Ліги Європи, він лише нещодавно завершив проведення Ісламських ігор солідарності (змагання спортсменів країн-членів Організації ісламська конференція), а також другий в історії Гран-прі Формули-1.

До цього дев'ятимільйонна нація не тільки проводила Євробачення у 2012 році й перші в історії Європейські ігри у 2015 році, але також претендувала на проведення Літньої Олімпіади-2016 та 2020.

Крім того, якийсь час іспанський клуб "Атлетико Мадрид" носив напис "Азербайджан — земля вогню" на своїх футболках, відповідно до контракту на 12 мільйонів євро.

Для країни, що здобула незалежність від СРСР у 1991 році, заявки та проведення цих заходів не були дешевими.

Гроші на цю екстравагантність країна отримала, головним чином, з нафти — головного експортного товару Азербайджану та ще однієї важливої ланки зв'язку з Великою Британією, зі столиці якої й походять "Арсенал" і "Челсі".

Контакти з Британією

Копирайт изображения Reuters
Image caption Азербайджан платить більше за свій Гран-прі, ніж будь-яка інша країна

Вболівальники "Арсеналу" та "Челсі" спочатку скаржилися, що кожній стороні виділили лише 6 000 квитків, попри те, що максимальна кількість, яку вміщує Олімпійський стадіон у Баку, 69 870 людей.

Однак логістичні виклики — нестача прямих перельотів між Лондоном і Баку; необхідність отримання британцями візи; початок матчу об 11 вечора — виявилися настільки великими, що фактично половину виділених квитків клубам довелося повернути, бо вони не змогли їх продати.

Питання польотів особливо складне для британців. Летіти прямим рейсом з Лондона вдасться тільки, якщо ви готові залишитися в Азербайджані протягом семи ночей.

Ситуацію погіршило рішення гравця "Арсеналу", вірменина за походженням, Генріха Мхітаряна не приїздити до Баку через занепокоєння питанням безпеки.

Мхітарян побоювався, що національність перетворить його на ціль. Вірменія та Азербайджан залишаються у стані війни через Нагірний Карабах.

Ці повідомлення негативно впливають на саму мету проведення Азербайджаном великих міжнародних подій — отримання визнання та поваги у світі.

Правозахисна організація Human Rights Watch вважає бажання Азербайджану проводити "мегаспортивні події" намаганням його лідера "відбілити свій імідж" у спробі відвернути критику.

Силою, що стоїть за азербайджанською кампанією зі створення позитивного іміджу за кордоном, є президент Ільхам Алієв.

Президент Алієв править країною майже 16 років після того, як у 2003 році наслідував своєму батьку.

Спостерігачі ніколи не визнавали вибори за його правління вільними й чесними. Водночас Алієв організував конституційні зміни, які дозволили йому залишитися на посаді, попри законні обмеження.

Реакція УЄФА

Копирайт изображения Adam Davy
Image caption Фанати, які все ж вирішили з'їздити на матч, здійснять подорож в обидва боки протяжністю майже 10 000 кілометрів, і це якщо вони летіли прямим рейсом

Керівний орган європейського футболу УЄФА відповів на деякі скарги після того, як "Арсенал", зокрема, поставив питання про те, чому матч між двома лондонськими клубами має проходити на відстані 5 000 кілометрів. Навіть якщо це запланували задовго, чи обов'язково це було правильне рішення?

УЄФА відповіла, що вони не могли передбачити можливість того, що у фіналі будуть тільки англійські клуби, при визначенні місця його проведення. Вони додали, що лише тому, що Азербайджан є віддаленою країною в порівнянні із Західною Європою, це не означає, що вона не повинна мати право приймати великі ігри.

Вони також пояснили, що досвід з попередніх фіналів показав: кількість фанів, які приїжджають на матчі, має високу "волатильність", і тому неможливо розподілити квитки чітко у співвідношенні до фан-бази.

Все це цілком розумно.

Звичайно, це не зачіпає питань прав людини. Але, враховуючи кількість грошей, які Азербайджан продовжує вкладати у різні міжнародні спортивні організації, це питання ніколи й не підіймалось.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Новини на цю ж тему