Як Зеленський у суді захищав розпуск Ради

Зеленський Копирайт изображения UNIAn

У вівторок Конституційний суд почав слухати справу про відповідність Конституції указу президента Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради. Під час відкритого пленарного засідання суд вислухав позиції сторін і перейшов до розгляду справи в закритому режимі.

Позов до суду подала група депутатів, від яких на засіданні були депутати фракції "Народний фронт" Андрій Тетерук та Ігор Алексєєв, а також член фракції Радикальної партії Олег Купрієнко.

Також на засідання із запізненням прийшов і сам президент Володимир Зеленський.

Відповідно до закону суд має час до 29 червня на винесення рішення.

На сьогоднішньому засіданні були присутні близько 130 представників ЗМІ, яких розмістили на балконах, без доступу до учасників процесу.

Перед будівлею Конституційного суду в цей час йшов мітинг. Учасники вимагали від суду захистити Конституцію. Вони тримали в руках великий прапор України, а дехто плакати і червоно-чорний прапор.

На плакатах було написано: "Зеленський, не паплюж Конституцію" та "Сьогодні переступить через Конституцію - завтра переступить через Україну".

Image caption Частина мітингарів розтягнули великий прапор України

Під час розгляду справи будівлю суду навіть один раз "замінували" — невідомий повідомив про те, що заклав вибухівку у будівлі, проте присутніх не евакуйовували.

"Юридична позиція беззаперечна і бездоганна"

Першим свою позицію озвучив сам президент.

"Не мені розповідати вам, що таке дух і буква закону, я впевнений, що рішення про розпуск Верховної ради України відповідає обом цим критеріям", — сказав президент.

Він заявив, що вважає рішення про розпуск парламенту правильним, додавши, що рівень підтримки громадянами Верховної Ради є дуже низьким.

"Люди впевнені, що оспорювання цього рішення - це просто спроба народних депутатів на кілька місяців втриматись за недоторканність і можливість збагачення", — сказав він.

Image caption Президент вважає свою позицію "беззаперечною і бездоганною"

Пан Зеленський заявив, що його "юридична позиція беззаперечна і бездоганна", а представити її доручив представнику президента у Конституційному суді Федору Веніславському.

Після цих слів голова держави покинув засідання, додавши, що робить це, аби ніхто не сказав, що його присутність вплине на рішення суду.

Позиція команди президента

Пан Веніславський заявив, що у поданні депутатів немає доказів порушення президентом Конституції.

"Указ виданий президентом в межах його повноважень", - сказав він.

За словами Федора Веніславського, конституція не передбачає необхідності якихось особливих обґрунтувань з боку президента при виданні указу про розпуск парламенту, а лише зазначення підстав такого рішення.

"Президент неодноразово заявляв, що правовою підставою дострокового припинення повноважень Верховної Ради України є саме відсутність коаліції", — заявив представник президента у Конституційному суді.

Він додав, що коаліція фактично не існувала, а керівництво коаліції відмовлялось оприлюднювати дані про її склад.

Image caption Юридичне обґрунтування указу президент доручив представити Федору Веніславському

Пан Веніславський заявив, що коаліція не проводила загальні збори кожної сесії парламенту, як цього вимагає регламент.

Пізніше він заявив журналістам, що сторона президента "не допускає можливість визнання указу неконституційним".

Саме до представника президента у суддів було найбільше запитань, які інколи переростали у дискусію про особливості функціонування коаліції.

Наприклад, його спитали, як визначити, коли коаліція створена, і Федір Веніславський сказав, що з правової точки зору "цього не може визначити ніхто", а момент припинення її існування — можна встановити "опосередковано".

Також суддя запитав представника президента, яку мету "переслідував президент України за обставин існування діючого і функціонального парламенту припиняти його повноваження".

"Це перш за все відсутність коаліції. А друге — рівень довіри до парламенту дуже низький", — відповів пан Веніславський.

Він уточнив, що рівень довіри до парламенту пан Зеленський визначив на основі соціологічних опитувань.

Склад коаліції

21 травня президент своїм указом розпустив парламент та призначив дочасні вибори на 21 липня. Мотивував він це тим, що у парламенті, на його думку, вже давно відсутня коаліція депутатських фракцій.

24 травня група з 62 депутатів подала до суду з проханням визнати неконституційним указ президента.

Суть позову сьогодні виклав суддя-доповідач Конституційного суду Віктор Кривенко.

Копирайт изображения UNIAn
Image caption Депутати, серед яких Андрій Тетерук та Ігор Алексєєв, 24 травня внесли до Конституційного суду подання на визнання неконституційним указу президента

Депутати вважають, що президент не має права встановлювати наявність чи відсутність коаліції у парламенті, а лише видає указ за умови існування юридичного факту — відсутності коаліції депутатських фракцій протягом одного місяця.

Пан Кривенко зазначив, що голова Верховної Ради Андрій Парубій не надав на запит суду інформацію про зміни у складі коаліції з лютого 2016 року.

Якраз 16 і 17 лютого 2016 року з коаліції вийшли фракції "Батьківщина" і "Самопоміч", в результаті чого, за словами пана Веніславського, кількість депутатів у коаліції стала меншою, ніж парламентська більшість (226 депутатів).

Саме відсутність достатньої кількості депутатів у коаліції є приводом для видання указу про розпуск.

Народний депутат Ігор Алексєєв заявив, що коаліція припинила своє існування 17 травня 2019 року, а до цього ефективно працювала.

"Цей указ не відповідає Конституції. Правильний крок - це скасування цього указу", — сказав депутат.

Депутат Олег Купрієнко додав, що президент має право на розпуск парламенту, але за виконання певних умов, наприклад, якщо коаліцію не можуть створити протягом місяця з часу розпаду попередньої.

"17 травня Парубій оголосив, що немає коаліції... Я впевнений, що ця Верховна Рада створила б коаліцію", — сказав він.

За словами депутата, це "проста маніпуляція використання недовіри до парламенту" при прийнятті рішення про розпуск.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Депутат Андрій Тетерук переконаний у майбутньому визнанні неконституційним рішення президента

"Я стверджую що на момент підписання указу президента про дострокове припинення повноважень парламенту, право президента на таку дію не з'явилося. Тільки 18 червня в нього це право б з'явилося", - сказав пан Купрієнко.

Народний депутат Андрій Тетерук заявив, що впевнений у тому, що суд має визнати указ президента неконституційним.

"Підписуючи це подання я щиро переконаний як громадянин України, що звідси ми маємо вийти переможцями", — сказав він під час свого виступу.

Після виступів судді ставили питання учасникам процесу, а потім кожна зі сторін мала шанс виступити із фінальним словом.

Коли буде рішення?

Конституційний суд вирішив розглядати справу щодо указу про розпуск парламенту невідкладно.

Копирайт изображения UNIAn
Image caption Конституційний суд має винести рішення у справі до 29 червня

Закон "Про Конституційний Суд України" дає один календарний місяць на розгляд справи з часу відкриття конституційного провадження.

Один з авторів позову, голова фракції "Народний фронт" Максим Бурбак опублікував у своєму Facebook лист від судді Конституційного суду Віктора Кривенка, у якому той інформує депутата про те, що провадження у справі відкрили 29 травня.

Таким чином, останнім днем, коли суд може винести рішення щодо конституційності указу Володимира Зеленського є 29 червня 2019 року.

Підтвердив такий підрахунок і представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський. За його словами, суд має час до кінця місяця на ухвалення рішення.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Новини на цю ж тему